Від початку повномасштабного вторгнення російські окупаційні війська завдають регулярних ракетних ударів по стратегічним об’єктам, зокрема по паливній інфраструктурі. Як пояснюють у Центрі протидії дезінформації (ЦПД), це, з-поміж інших причин, спричиняє нестачу палива в Україні. Російська федерація знищує нафтопереробні заводи та нафтобази. Серед інших факторів, що впливають на ситуацію, – зростання попиту та зміна оподаткування. Сукупність чинників призводить до паливної кризи. Вона характеризується зростанням вартості пального, його дефіцитом, а також ситуативним зниженням якості. За словами директора консалтингової компанії А-95 Сергія Куюна, найкраща ситуація з доступністю бензину та дизелю на заході України, найгірша – на сході та півдні. Ми побували на кількох АЗС у Дніпрі та поспілкувалися з водіями у чергах. Кажуть, проблеми є й у Дніпрі.

Дніпро – адміністративний, медичний та волонтерський вузол. Не зважаючи на те, що на початку війни частина жителів покинула місто, до нього прибули понад 113 тисяч внутрішньо переміщених осіб. У дворах житлових кварталів з’явились авто з номерами інших регіонів, відчувається не тільки відновлення довоєнного трафіку, але в окремих випадках – його пожвавлення.

Окрім транспорту переміщених осіб, через місто постійно курсують військові, медики та інші представники Сил оборони України. Їхня робота з захисту України вимагає мобільності, а отже – повного баку в їх автівках. Такий попит місто мусить задовольнити.

Проте через паливну кризу з понад 100 заправних комплексів Дніпра та околиць протягом дня одночасно працює лише кілька десятків. Та й на них паливо відпускається лише певних марок і в обмеженій кількості – до 20 літрів на один бак. Великі мережі воліють відпускати бензин за картками або замовленим обсягом, який контрактують за допомогою додатку для смартфона. Але є можливість придбати паливо й за готівку.

На думку Сергія Куюна, така ситуація може тривати до осені, поки будуть сформовані запаси палива, побудовані нові логістичні маршрути транспортування з країн ЄС та завершаться жнива. Водночас голова комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус на своєму брифінгу заявив, що у липні обмеження на продаж пального для українських автомобілістів зникнуть, адже на ринку вже є достатньо нафтопродуктів для скасування таких лімітів.

Однак паливо потрібне вже зараз. І водії, з якими вдалося поспілкуватися, розвʼязують проблему по-своєму, щоразу удосконалюючи свій механізм пошуку бензину.

 “Спочатку я знаходив [паливо] через стели заправок. Надалі я зрозумів, що багато де його немає. І їздити по всьому місту, витрачаючи паливо, щоб знайти паливо – це не зовсім розумно. Я дізнався, що є телеграм-канали, офіційні додатки, через які можна дізнатися наявність пального. І після цього я почав відстежувати, де воно є, а потім їхати і заправлятись”, – говорить Станіслав, водій таксі, що співпрацює з місцевим оператором перевезень.

Деякі водії, за словами Станіслава, зокрема і таксисти, використовують газ разом із бензином у якості палива. І хоча з газом на АЗС проблем менше, ніж з бензином, його ціна також зросла. Станіслав каже, що через ціну на паливо сьогодні він заробляє вдвічі менше, ніж до війни. І йому не вдається вийти на попередній рівень навіть працюючи довше протягом дня.

До проблем ціни додається проблема довгих черг перед АЗС. Наприклад, за словами Дениса, якого ми зустріли у черзі за бензином, для наповнення бака йому доводиться очікувати близько години. Навіть попри те, що він заправляється нечасто, така втрата часу є суттєвою.

І якщо для особистих потреб таку чергу можна витримати, то зайнятим людям втрата цілої години може коштувати не тільки нервів, але й грошей. Наприклад, година роботи водія таксі приносить йому до 200-250 грн. прибутку. Для компенсації цих втрат після стояння в черзі йому доведеться працювати довше. А його родині – бачити його на годину менше після робочого дня.

Водночас із ціною на пальне та обмеженнями продажів водії почали нарікати на якість бензину. Один зі співрозмовників, який не захотів називати свого імені, каже: “Машина набагато гірше почала їхати, ніж до війни”. Цю ситуацію водії відчувають поки лише за кермом. Адже погане пальне – “бомба уповільненої дії”, і про конкретні наслідки для вузлів авто можна буде говорити лише згодом, десь за півроку.