Робота в журналістиці вимагає дотримання професійних стандартів, але не всі медіа їх, на жаль, дотримуються. У волинському інфопросторі з’являються матеріали на тему, що стосується життя під час російсько-української війни. Деякі онлайн-ЗМІ поширюють маніпуляції заради збільшення кількості переглядів на їх сайтах. Проте таке «заманювання» на сайт шляхом обману може спрацювати навпаки – наприклад, читач перестане відвідувати ці медіа взагалі. 

Як показує аналіз медіапростору, посилання на інше джерело інформації – це ще не показник, що в іншому медіа опублікували текст правильно. Наприклад, на сайті «Волинь#infa»  пишуть про те, що « У Білорусі біля кордону з Рівненщиною з вертольота Мі-8 висадився десант”. Хоча на цьому сайті посилаються на «Білорускі Гаюн» та rivne.media, мова йде про навчання у Білорусі, про що у назві не сказано. 

Перебільшення – одна з поширених маніпуляцій у медіа. Наприклад, на сайті «Волинь24» є новина із заголовком «Ракети, від яких не буде часу сховатися». Чомусь у тексті не згадали, що українські ППО збивають такі ракети. Звісно, поки не всі. Ракета – може попасти в ціль, а може й не попаде. Однак стверджувати, що точно не вдасться врятуватись – неправильно. Видання посилається на  Телеграмну Служба Новин та не названих рятувальників.

У тексті «Експерт назвав можливу дату нападу білорусів» насправді немає конкретної дати. Згаданий експерт лише називає відсотки, чи є можливість нападу зі сторони Білорусі, чи ні. 

У назві «У прикордонній області зафіксували 8 прильотів»  не згадується про те, де ж це сталося. На волинському сайті читачі можуть спочатку подумати, що це стосується Волині. Проте в тексті йдеться про «прильоти» на Сумщину. Також у новині «На території області заблокували «Вайбер»» насправді йдеться про Херсонську область через дії окупантів.  У новині «У Рівному немає світла» є маніпуляція, адже йде мова лише про кілька вулиць, де не було світла 8 липня. Аналогічна маніпуляція є у новині з назвою «У Рівному заборонили їздити на автомобілях». Мова йде про їзду на автомобілях, що не оснащені глушниками. 

Як не “вестись” на маніпуляції

Інформацію варто аналізувати та не вірити всьому одразу, що є в медіа. Варто читати сайти з незаплямованою маніпуляціями та фейками репутаціїю.  

Важливо читати далі заголовків, адже у деяких сайтів назва може не відповідати змісту тексту. 

Треба шукати конкретні факти. Добре, якщо їх можна перевірити в інших медіа чи офіційних джерелах. 

Завжди треба звертати увагу на першоджерело інформації. Так простіше зрозуміти, хто раніше говорив чи писав про те, що йдеться в тексті. 

Якщо у медіа пишуть про експертів й не називають їх, то оприлюднена інформація вже має викликати сумніви. Анонімні джерела інформації можуть бути в журналістських розслідуваннях, а також у аналітиці, якщо інформатору журналіста щось загрожує. А якщо у звичайній новині немає імені та прізвища експерта, який щось коментує, тоді є питання до якості оприлюдненого тексту.  Після прочитання  якісних новин немає виникати ще більше нез’ясованих питань, або ж сумнівів із думками: «А що я тільки що прочитав? Що це взагалі було?».  

Кожен журналіст має писати доступно, з дотриманням усіх професійних журналістських стандартів: оперативності, повноти, точності, достовірності інформації, балансу думок і точок зору, відокремлення фактів від коментарів. 

Головна ілюстрація – з сайту politeka.net.

Читайте також про інші приклади порушення професійних стандартів волинськими журналістами у наших матеріалах Маніпулятивні заголовки з Волині про війну та її наслідки та Чому  важливі джерела інформації в часи війни