Звичайні українці та громадські об’єднання забезпечують потреби й вирішують проблеми воїнів і переміщених осіб ще з початку війни у 2014. Після повномасштабного вторгнення з’явилися нові волонтерські рухи.
Міністр оборони в одному зі своїх звернень відзначив роль тих, хто допомагає армії. Зокрема половину потреб щодо бронежилетів задовольнили саме волонтери.
Волонтерська мережа у Дніпрі – одна з найбільших в Україні. Аудиторія групи “Дніпро | Українська Волонтерська служба” в телеграмі налічує майже 6.3 тис. осіб і поступається своїм масштабом лише київській, львівській та харківській спільнотам. І це без урахування волонтерського руху, офіційно підтриманого місцевою та обласною владою.
Координація волонтерів у Дніпрі
Вже зранку 24 лютого в будівлі громадського центру “Медіапростір” поряд з обласною адміністрацією почався збір та координація активних волонтерів та інших містян, які хотіли допомогти. На базі центру розпочав роботу Координаційний штаб волонтерів Дніпра. Відтоді від організовує левову частку гуманітарних та фінансових надходжень у місті за підтримки Дніпровської міськради та ГО “ТАПС Україна”.
Через загрози обстрілів будівель органів державної влади у Дніпрі та проблеми з логістикою центральний штаб було перенесено в більш пристосовану будівлю, а мережу пунктів збору / видачі допомоги розширено. За інформацією штабу, під його управлінням зареєстровано майже 160 таких пунктів допомоги, з яких 84 функціонує. Близько 1000 волонтерів фонду допомагають військовим, переміщеним людям і родинам загиблих.
Така організована робота дозволяє швидко спрямовувати волонтерів у потрібне русло, а головне – справлятися з великими обсягами допомоги для переміщених осіб від міжнародних організацій: від пожертв окремих жителів до розвантаження залізничних платформ.
Волонтерський центр не тільки виконує важливу координаційну і гуманітарну роботу, а також допомагає самим волонтерам почуватися частиною великою команди. Влаштовуються культурні та розважальні заходи та вилазки.
Допомога переселенцям і військовим
Емоційне розвантаження – надзвичайно важливе, кажуть активісти. За словами Наталії, волонтерки штабу, яка збирає харчові та речові набори для переміщених осіб, доводиться щодня чути моторошні історії. Адже поряд з нею працюють і приходять по допомогу жителі Маріуполя, Попасної та інших знищених росіянами населених пунктів. У відносно мирному Дніпрі історії про понівечені людські тіла, голод та поневіряння дітей завдають емоційної шкоди.
Поряд із великою командою громадської організації ”ТАПС Україна” є також інші центри та громадські об’єднання, які надають волонтерську допомогу. Одним з таких у Дніпрі є ГО “Вільні українці”. Цей волонтерський штаб почав працювати з березня 2022 року.
За словами волонтерки Анжеліки Томашевської, за 4 місяці “Вільні українці” залучили понад один мільйон гривень у вигляді коштів, гуманітарної та військової допомоги. Від самого початку волонтери допомагали переміщеним особам, воїнам ЗСУ та сім’ям, які опинилися в скрутних життєвих обставинах. Здебільшого, мова йде про їжу (продовольство) та гігієну. Громадське об’єднання залучає підтримку міжнародних фондів, зокрема зі Швейцарії, звідки вже отримано кілька фур товарів.
Анжеліка стверджує, що волонтерська втома проявляється, але не від часу, що минув, а через реакцію, яку іноді неочікувано отримуєш від людей: “на 100 відмінних відгуків із вдячністю, із щирістю до нас за нашу справу, обов’язково є 1, 2, 5 відгуків, які кажуть: “а ви мені це не поклали, а чому ви так довго відправляєте?!“. Однак, не втрачають ентузіазму через подібний зворотній зв’язок: “Ми збираємося потім і кажемо: дивись, у нас є 95 класних відгуків, дивись, ми молодці. І ми такі: так, нехай. Ми молодці, окей!“.
Як волонтерять “Вільні українці”
Сьогодні “Вільні українці” більше концентруються на допомозі ЗСУ – підрозділам біля білоруського кордону, а також на Харківщині та Донеччині. Якщо отримують продовольство – найперше розфасовують продукти довготермінового зберігання, адже їх можна спрямувати на фронт. Проте є підрозділи, які мають польові кухні. Їм можна надсилати і продукти, що потребують приготування. Є розуміння, що ресурси треба спрямовувати розумно, адже вони вичерпуються.
“Для нас зрозуміло, що першочергово треба допомагати ЗСУ. Тому що, чим більше ми допоможемо ЗСУ, тим скоріше це скінчиться”,
– стверджує Анжеліка Томашевська
Одразу після нашої розмови, Анжеліка попрямувала в місцеву лікарню до одного з бійців полку “Азов”, який обороняв Маріуполь та нещодавно був визволений з полону. Тепер вона намагається допомогти йому пройти психологічну реабілітацію.
У Дніпрі разом зі звичайними людьми, волонтерські хаби підтримують саме такі організації, як “Вільні українці”. Координаційні центри збирають потреби і звертаються до малих ресурсних штабів. Таким чином всі розуміють, що саме потрібно і шукають ресурси.
Емоційна та фінансова втома дається взнаки, проте Дніпро показує приклад того, як натхненно залучати значні ресурси. Дніпровський блогер Ігор Лаченков, чий телеграм-канал має понад 780 тисяч підписників, у червні разом з Благодійним фондом Сергія Притули зібрав понад 600 млн грн. в рамках проєкту “Народний Байрактар”. Ця подія набула широкого розголосу. Проте сам Ігор до війни був звичайним українським студентом, який сьогодні використовує можливості соціальних мереж.
Волонтери кажуть, що така волонтерська мережа розгалужена по всій Україні, і це є однією з причин, чому ми виграємо цю війну.
Нагадаємо, що в Хмельницькому запрацював волонтерський центр для переселенців “ЯМаріуроль“.