Гугл-мапа

Багатство України в її людях, в історії, в природних ресурсах. У нас є Карпати, у нас є, поки що окупований ворогом, Крим. Ми маємо безліч чудових місцин по всій території України, кожна з яких окрема туристична принада. Водночас, не можу сказати, що ми самі добре поводимося з нашими природними багатствами, про що свідчать численні факти незаконної забудови, вирубки лісів та розорення природоохоронних територій. У цьому матеріалі розповім про найбільший за площею Регіональний ландшафтний парк (РПЛ) «Сеймський», що на Сумщині.

Розташований він на території нинішнього Конотопського району (Кролевецька, Путивльська, Новослобідська, Попівська, Бочечківська, Слобідська та Буринська ОТГ) Сумської області.

Скріншот сайту pzf.land.kiev.ua

Парк має територію понад 98 тис. га. Тут є ліси, болота та заливні луки. До його складу входять 15 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Головною річкою є Сейм – улюблене місце відпочинку конотопців, і не тільки. На його береги приїжджають купатись та засмагати на пляжі, стають компаніями на декілька днів з наметами. В селах довкола річки, багато будинків використовуються як літні дачі. Ще тут організовують сплави та перегони на байдарках. А до повномасштабного вторгнення візит до Спадщанського лісу з його музеями був одним з найпопулярніших туристичних маршрутів.

Відпочивати чи не відпочивати? Поради психолога читайте тут

Екотуризм на території РЛП “Сеймський”

Комунальний заклад СОР «РЛП «Сеймський» має 5 напрямків діяльності. Науково-дослідна робота, природоохоронний напрямок, еколого-освітня і рекреаційна діяльність. А минулого року додали туристичну роботу.

Відкрили цей напрямок, аби привабити сюди туристів, показати нашу природу. Закупили байдарки, велосипеди та даємо на прокат наше обладнання. Створюємо екологічні стежки, їх сьогодні 5. Це «Історія в наших серцях», «Спадщанський ліс», «Софроніївський монастир», «Музей горюнської культури», «Сплав по річці Сейм». Проводили перегони на байдарках між Новослобідською ОТГ та  Путивльскою. Плануємо перегони і цього року провести, хоча шукаємо безпечне місце, бо громади постійно під обстрілами. Проводили велопробіг до Дня навколишнього середовища та змагання з рибної ловлі

 Директорка комунального закладу Сумської обласної ради «РЛП «Сеймський» Марія Коняєва

15-18 липня провели екотабір “Воргол”, 3 серпня – круглий стіл з питань організації екотаборів і можливостей розвитку туризму. Аспірантка Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України проводить дослідження флори Сеймського РЛП з особливою увагою до рідкісних та адвентивних рослин. Конотопським орнітологом Сергієм Хоменком проводяться дослідження хребетних тварин, особлива увага приділяється пошуку гнізд чорного лелеки. До досліджень долучає волонтерів та орнітологів-любителів

Науковець-ботанік Сергій Панченко

Читайте також про внутрішній туризм на Хмельниччині під час війни

Багато хто міг би сказати, що розмови про екотуризм зараз не на часі. Нині хіба що про “військовий туризм” можна говорити: в напрямку кордонів України, наступаючи на п’яти ворогу. Воно то так, але… Життя продовжується. І наш, тепер уже, досвід проведення екотабору в с.Воргол промовистий. Ви б бачили обличчя тих дітей, з якими ми працювали! То було промінчиком світла в сутінках, які нависають над нами з півночі та сходу. Мати одного з хлопчиків розповідала, що після окупації той боїться залишатися вдома сам і на хвилину. А тут така компанія! Та ще й мотивована. Не онлайн, а живе спілкування про природу рідного краю, його історію та набуття розуміння того, що все це навколо треба зберегти і для себе, і для наступних поколінь. Утім екотуризм – це не тільки і не стільки екотабір, а дуже складна і розгалужена сфера діяльності. На жаль, в довоєнні часи в нашому регіоні чомусь було не до цього. І це при такому потенціалі! На Конотопщині, а Кролевеччина займає в районі особливе місце, що не село – то локація з надзвичайно цікавою історією, залишками (на жаль) історичних пам’яток.

Природознавець Сергій Моторний

Та все це легко втратити.

Ворог під боком

Агресія з боку росії не надто зачепила природу РЛП «Сеймський», хоча є факти виявлення боєприпасів в річці Сейм. Як розповіла директорка комунального закладу Сумської обласної ради «РЛП «Сеймський» Марія Коняєва,  окупанти оминули територію парку. Заходили в Буринь, але на територію РЛП не звертали. Відповідно і пошкоджень та забруднень як таких внаслідок бойових дій не було.

У нас в закладі працюють інспектори з охорони природи та заповідного фонду і кожна людина відповідає за якийсь свій район. Тобто вони всі об’їжджають, ми дивимося, такого, як в  Десняно-Старогутському національному парку немає. Там постійно стріляють і бомблять, то в них там є збитки. Там де йде вирубка лісу для ЗСУ, то ви розумієте самі…

Фото зі сторінки у Facebook ДСНС України

Природа нашої країни страждає від дій окупантів. Про це інформує Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України у своєму дайджесті. Кожен вибух снаряду призводить до забруднення довкілля, не кажучи про побудову укріплень та всього іншого. Без сумніву, повна відповідальність за злочин проти довкілля на тих, хто розпочав цю війну – росіянах.

Але, є одне «Але»

На сьогоднішній день конотопською прокуратурою дуже багато відкритих кримінальних справ, але не через війну. Розорили Вирівський заказник, чи дали у приватну власність зону регульованої рекреації, хоча не мали права. От Бочачківська сільська рада, там вирубали дерева люди… Тобто це не стосується війни

Директорка комунального закладу Сумської обласної ради «РЛП «Сеймський» Марія Миколаївна Коняєва
Слайд зі звіту КЗ СОР «РЛП «Сеймський» за 2021 рік 

Сьогодні найбільшу загрозу природоохоронній території несуть самі мешканці громад. Комунальний заклад СОР «РЛП «Сеймський» створений без вилучення землі, тобто власних земель він не має. В громадах є землекористувачі. Якщо мається на увазі ліс, то є лісокористувачі – лісгоспи, держава або агролісгоспи. І вони відповідають за цей ліс. Ще коли утворювався Регіональний ландшафтний парк, багато хто з голів відмовлялись від того, щоб створити на їхній землі природоохоронну територію.

У 1995 році було визначено, що це є територія природо-заповідного фонду, а в 2016 був створений комунальний заклад задля контролю та порядку. Коли створювався РЛП дуже багато голів міст та сіл відмовлялись від того, щоб створити на їхній землі природоохоронну територію, бо землю розорювали, засівали, вона ніде не була на обліку. Тож коли створився сам РЛП, місто Путивль в територію не ввійшов. Уявіть собі, район, декілька сіл, ввійшли, а місто – ні. І люди, які там живуть, їм все одно.

Директорка комунального закладу Сумської обласної ради «РЛП «Сеймський» Марія Коняєва

Обмежені можливості в наведенні порядку

Як мені розповіла Марія Миколаївна, вони не мають права самі накладати на порушників ніяких штрафів, а лише фіксувати порушення, документувати та викликати відповідні служби.

От нам говорять, що у нас розорили землю. Що ми можемо зробити? Ми можемо виїхати, зафіксувати, можемо вимагати показати документи, на основі яких ми можемо написати звернення до Держекоінспекції, до поліції чи прокуратури. А самі ми не можемо їх оштрафувати.

Водночас пані Марія нарікає на недосконалу законодавчу базу, через яку значною мірою страждає природа.

Ми не знаємо, хто розорив, тільки бачимо, що розорено. Пишемо заяву до поліції, ті приїжджають, дивляться і кажуть, – ви знайдіть, хто це зробив, а ми будемо розбиратись. Але ж ми не правоохоронні органи. І незрозуміла ситуація з природоохоронними законами. Ловимо мисливця, готуємо документи в суд, а суддя каже, що документи підготовлені неналежним чином і справи не буде

Слайд зі звіту КЗ СОР «РЛП «Сеймський» за 2021 рік

Розорюється прибережна захисна смуга. Кожна річка її має. Згідно з водною інспекцією – маленькі річки – 25 метрів, середні – м. Великі річки – 100 метрів. Сейм – середня річка. Згідно з законом, ніхто на цих 50 метрах не має права нічого робити. А що вони роблять?! Будують або Держгеокадастр дає у приватну власність цю прибережно-захисну смугу – страждає тваринний світ та рослини

Варто зазначити, що такі випадки непоодинокі. Так в Ромнах Сумської області берег Сули віддали у приватну власність. Схоже, що це системна помилка. І така помилка може дорого обійтись самим людям.

Не варто спилювати гілку, на якій сидиш

У різних регіонах України без особливих церемоній відбувається забруднення водойм. Не здивуєш нікого стихійними звалищами, а що вже казати про спалювання трави. Чомусь деякі люди вважають за норму руйнувати, засмічувати береги річок, зливати різні відходи прямо в річку.

Гонитва за прибутками змушує аграріїв розорювати заповідні землі. Розорюються заливні луки, які вважаються дуже цінними через те, що навесні здобрюються мулом із повеней. Тут саджають кукурудзу, яка потребує багато води, і таким чином висушується земля. До речі, за останні 10-12 років Сумщина впевнено тримається першої десятки областей за посівними площами кукурудзи.

Скріншот зі сторінки Друзі Сеймського ландшафтного парку

Минулого року ми усім агропромисловим підприємствам дали запит – скільки вони води питної витрачають на полив, то нам ніхто не відповів. Бо вони ж користуються не технічною водою, а питною. А це дуже погано впливає і на природу, і на ту територію, де живуть люди. А через те, що в нас змінюється клімат, через те, що йде страшне розорення, вирубуються ліси, які б цю воду могли утримувати, – води стає все менше і менше. Якщо взяти села, то часто в колодязях вже немає води. А чому? Бо нераціональне природокористування

Директорка комунального закладу Сумської обласної ради «РЛП «Сеймський» Марія Коняєва

Зберігати чи не знищувати?

Питання цікаве і дискусійне. Та в будь-якому разі потрібно інформувати людей про поточний стан довкілля та можливі наслідки. Про важливість кожної ланки екосистем. Аби запобігти подальшому знищенню природи, і комунальний заклад, і активісти проводять різноманітні просвітницькі заходи. Моніторять території на предмет порушень природоохоронного законодавства, вилучають сітки, пастки, ловлять браконьєрів.

Скріншот зі сторінки Регіональний Ландшафтний Парк Сеймський

Після деокупації зміцнюємо співпрацю з місцевими екоактивістами, підсумком роботи стало проведення круглого столу 3 серпня у Кролевці. Коло людей, об’єднане навколо неформального офісу Сеймського РЛП, активно розвивають власні проєкти: просвітницько-рекреаційний простір “ЛокоМотив” та Острівець практичної ботаніки

Науковець-ботанік Сергій Панченко

Туристи – то небажані свідки їх (землекористувачів –авт.) не завжди легітимної, господарчої діяльності.То чого ж їх до себе пускати?! Можливо після війни така точка зору зміниться. Люди зрозуміють, що гарно можна заробляти на організації відпочинку в гармонії з Природою. Отримають можливості розвивати свій бізнес у сфері екотуризму (інфраструктура, реставрація історичних пам’яток, логістика і т.п.)

Природознавець Сергій Моторний
Скріншот з сайту ecozagroza.gov.ua

Якщо ви стали свідком заподіяння шкоди природі з боку російських військових, можете повідомити про це на офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «ЕкоЗагроза»

Читайте також про зруйновані дороги та мости на Сумщині