19 червня Верховна Рада України 306 голосами прийняла Закон, яким заборонила ввезення та розповсюдження книг та іншої видавничої продукції з росії, тимчасово окупованих нею територій України та з білорусі. Для книг, виданих російською мовою, що ввозяться з інших країн, запроваджується перевірка їх змісту на наявність антиукраїнської пропаганди. Закон також забороняє розповсюдження вже ввезеної в Україну російської книжкової продукції. Він мав вступити в силу, однак досі лежить на підписі в Президента. Спробуємо з’ясувати, як же виглядає ситуація на місцях. Цікаво, чи є у мережі книгорозповсюдження Чернівців видавнича продукція російською мовою, що це за видання, чи немає там популяризації «русского міра»?
Книжковий ринок готовий до змін
Найбільшими книгарнями у місті є «Українська книга», «Буковинська книга», «Книгарня BOOKSTORE», «Будинок книги», «Книжковий магазин», «Книгарня» від видавництва «Клуб сімейного дозвілля». Тож спробуємо познайомитися з їхньою книжковою продукцією. Ситуація приємно здивувала — практично всі книжкові полиці заповнені україномовними виданнями. Де-не-де можна побачити поодинокі книги російською, але, як пояснюють менеджери та продавці, це останнє, що залишилося від попередніх замовлень. Книгарні давно розірвали договори з постачальниками з росії і нових видань не отримують. Навпаки, попит читачів на українські книги підказує їм шукати видавничі новинки в Україні. На запитання, що читають, діляться, що шукають економічну фахову літературу, книги з психології та саморозвитку, далі — художні видання. Називають Жадана, Дереша, світову класику українською. Зріс і попит на видання з історії України.
Цікавимося у крамниці «Будинок книги» в директорки Раїси Савічевої:
– Чи готові ви до того, щоб не заробляти на російській книзі? Який відсоток на полицях вона зараз становить? Чи прогнозуєте втрати, чим дехто лякає, і чим ви їх компенсуєте?
– Ми й зараз вже не заробляємо. Якщо глянете на полиці, то побачите, що російські видання становлять не більше 5% від усіх книг. Це переважно класика, закуплена ще рік тому. Зараз практично не запитують російські книги. Тому побоювання марні, ми не відчуємо жодної кризи, бо давно вже перейшли на продукцію наших видавництв. Такий закон, якщо буде підписаний, підтримає українське книговиданнями, і ми сподіваємося на більший асортимент книг на ринку. Отже, буде що пропонувати покупцям.
У магазині харківського видавництва «Клуб сімейного дозвілля» менеджер Ольга Рибак теж переконана, що суттєвих втрат реалізатори книг не відчують.
– Не дивлячись, що договори на постачання книг з росії розірвані, нам є чим торгувати. Переважно це продукція українських видавництв. Усі сорок книгарень «Клубу сімейного дозвілля» працюють, за винятком десяти, які залишилися в окупації і зв’язок з ними втрачений. Наші покупці, особливо після вторгнення, шукають українські книги. Російські іноді можуть запитати переселенці. Тож немає жодних кризових відчуттів. Навпаки, думаємо, що після заяв відомих авторів — таких, як Джоан Роулінг, Стівен Кінг, Лі Бардуго — про вихід з російського видавничого ринку, ми сподіваємося на появу їхніх книг в Україні і отримання прибутку від продажів.
Як вважають інші фахівці?
Отож книжковий ринок готовий до нових змін, але дізнаємося думку й інших причетних — видавців, бібліотекарів, споживачів. Які їхні очікування?
Дитяче арт-видавництво “Чорні вівці”, комунікаційна менеджерка Лілія Шутяк:
– Яких змін очікують видавці, якщо закон вступить в силу?
– Заборона імпорту та розповсюдження в Україні книг із росії та білорусі – стратегічно важливе рішення, яке суттєво вплине на розширення читацької авдиторії та привернення уваги до книжок рідною мовою. Адже якщо раніше були батьки, які за звичкою робили вибір на користь доступнішого російського продукту, то тепер навіть ті сім’ї, які досі залишаються російськомовними, будуть читати українською – як своїм дітям, так і самі. Така «лагідна українізація» позитивно вплине на вироблення звички споживати контент українською – не лише книжки, але й музику, фільми тощо. Якщо українці купуватимуть більше українських перекладів, то останніх ставатиме більше. А отже, сфера розвиватиметься і з’являтиметься потреба на ринку в нових кваліфікованих спеціалістах. Це позначиться на створенні нових робочих місць та загалом позитивно вплине на розвиток книговидавничої галузі.
Доктор фізико-математичних наук, професор Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Юрій Ушенко:
– Чи не турбує вас те, що російськомовна технічна продукція зникне з українського ринку? Чи справді вона настільки запитана, як дехто каже? Вистачає студентам і викладачам української наукової книги?
– Абсолютно! Що стосується фізики, комп’ютерних наук, то ми ніколи не користувалися і зараз не користуємося російськими книгами. Нас більше цікавить англомовна література, особливо наукові журнали про комп’ютерні новинки. На них і орієнтуємо студентів, адже така книга дає їм найсучасніші знання та навички. Російськомовною навчальною літературою ми у викладанні не користуємося, адже справжні наукові пріоритети сьогодні видають мовами ЄС.
Завідувачка Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка Наталія Філяк:
– Чи змінилися читацькі запити відвідувачів від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну? Чи запитувані російськомовні видання? Якщо їх не стане, відчуєте втрату читачів?
– Скоріше змінилася робота наших працівників, які почали рекомендувати відвідувачам книги українських авторів. Є старше покоління, яке звикло відпочивати, читаючи російські фентезі, бойовики, детективи. Люди підсіли на таку “літературу” — ми ж рекомендуємо замість Дар’ї Донцової читати детективи Андрія Кокотюхи, Андрія Куркова, і люди подивовані, що є такі автори. Останнім часом мало запитували російські видання, а тепер практично не питають. Ми комплектуємо бібліотечні фонди, централізовано отримуючи видання від Українського інституту книги, як і всі 369 бібліотек в області. В цьому році російською мовою надходжень не було — і ажіотажу не спостерігається. Думаю, що навпаки — закон приверне увагу читачів до наших авторів, нашої літератури.
На черзі – підпис Президента?
Отже, фахівці галузі переконані: книга — це ґрунт інформаційної політики держави. Чиєю мовою читаєш, тією думаєш, ті ментальні ідеї та меседжі підсвідомо засвоюєш. Не випадково на тимчасово окупованих територіях загарбники спалюють українські книги — бояться їх упливу. Так, у Маріуполі спалили бібліотеку храму Петра Могили ПЦУ з унікальними україномовними виданнями. Тож чекаємо підпису президента під законом.
А поки нагадаємо, що в силу уже вступив інший підписаний главою держави закон — він передбачає державну підтримку книгарень, які продають книги українською мовою, а також державні сертифікати на суму близько 700 грн. для купівлі книг дітьми при досягненні 14-річного віку.
У сукупності Україна має шанс підняти власну книговидавничу сферу й мережу розповсюдження та запропонувати споживачам якісний національний продукт.
Читайте також:
Як російський бренд покидає Чернівці
Заголовне фото – автора.