Зараз все частіше йде мова про можливе застосування росією ядерної зброї. Те, якою може бути ядерна катастрофа, залежить від багатьох факторів, які важко передбачити. Але, попри сценарії апокаліптичних фільмів, усе ж є ймовірність урятуватися, навіть неподалік епіцентру, якщо дотримуватися певних правил. Про те, що відбувається пiсля вибуху, можливі ураження, де краще сховатися, як уберегти себе та діяти в разі ядерної небезпеки, ми поспілкувалися з Юрієм Халавкою, доктором хімічних наук.
Тактична чи стратегічна?
Для початку варто розділи: ядерна зброя може бути тактичною та стратегічною. Тактична – наносить ті ж ураження, які й стратегічна, лише в менших масштабах – залежно від потужності. Доктор хімічних наук Юрій Халавка розповідає, що зазвичай тактична зброя призначена для використання на полі бою чи в близькому тилу противника.
“Ідея цих тактичних снарядів – це застосування на фронті, умовно, де є велике скупчення військ, де є конкретні тактичні задачі. Відповідно, воно не має глобального впливу на велику кількість населення і територій. Ми можемо говорити про наслідки для екології, забруднення, але миттєвої руйнації швидше за все не буде. Навіть в апокаліптичному сценарії потрібно розуміти, що воно все обмежене. Не всі ці ракети стартують, система може давати збій”.
Носіями ядерних зарядів можуть бути крилаті ракети, авіабомби, артилерійські снаряди та навіть ядерні міни. Вибух можливий наземний чи в повітрі. Юрій Халавка пояснює, що більшість таких носіїв ядерних зарядів можуть бути знищені протиповітряною обороною. При такому варіанті руйнувань практично не буде, а забрудненою здебільшого буде територія, на яку впадуть розбиті частини снаряду.
“Якщо ППО збиває таку ракету до детонації, яка закладена туди конструкційно, то буде локальне забруднення, тобто велика кількість радіоактивної речовини розкидана по поверхні. Але не буде масштабного вибуху. Там хитра система, якщо по цій ракеті наносити удар збоку, то мало ймовірно, що вона здетонує, напевно це не можна виключити. Насправді, конструктори стараються, щоб був потужний вибух, але забруднення було не так багато, бо потім армія можливо має пройти”.
Сила вибуху залежить від типу потужності снаряду і може обраховуватися від кількох кілотон. Кілотонна за словами хіміка в тротиловому еквіваленті може дорівнювати потужному вибуху великого складу з боєприпасами.
“В тому і нюанс, що не дуже вигідно випускати ядерний заряд, якщо можна досягнути цілей звичайним. Тобто, якщо просто можна кинути велику бомбу і вона принесе такі ж наслідки і для цього не потрібно використовувати ядерний заряд бо це ризиковано”.
Що відбувається після вибуху
Після удару все відбувається дуже швидко. Це можна умовно розділити на кілька етапів:
- на місці, де впав снаряд, у результаті ядерної реакції виникає вогняна куля. Це і є епіцентр. Якщо мова йде про тактичну зброю, то діаметр вогняної кулі може коливатися від кількох сотень метрів.
“Охоплення вогняною кулею – це все, що на кілька сотень метрів вигорає. Якщо говорити про такі бомби типу Хіросіми, це зараз рівень тактичних зарядів”.
- інтенсивний потік світла. Діаметр знову ж таки, залежатиме від потужності вибуху та способу підриву ядерного боєприпасу.
“Він поширюється миттєво від епіцентру. З такою ж швидкістю поширюються гамма промені, це безпосереднє ураження. Якщо ви близько або в межах прямої видимості цих об’єктів і не заховалися за стіну чи не впали за бордюр, світло може пошкодити очі і повністю засліпити. В ідеалі спалах не бачити, не дивитися, не вдивлятися”.
- приблизно з такою ж швидкістю рухається електромагнітний імпульс. Це основний фактор ураження електроніки. Він може виводити з ладу більшість електроприладів.
- далі від епіцентру буде ударна хвиля, яка поширюється трохи швидше, ніж швидкість звуку. Приблизно 500 метрів на секунду. Тобто, якщо ви на відстані 5 кілометрів від епіцентру, у вас є 10 секунд, щоб сховатися, пояснює Юрій Халавка. Ураження будуть сильні, як від самої хвилі, так і від уламків зруйнованих споруд.
“Ударна хвиля поширюється на кілька кілометрів, але руйнування будуть різні. Перший кілометр – важкі, але тут відіграє роль рельєф. Тобто за горою руйнування будуть менші навіть, якщо це буде ближче”.
- наступна зона – це радіоактивне забруднення. Радіус залежить від потужності вибуху і може бути 10 і більше кілометрів.
“Коли відбувається вибух, не весь плутоній реагує і вибухова хвиля його просто розкидає. Його продукти теж будуть радіоактивні і небезпечні. Це трохи відрізняється від аварій на атомних станціях, адже там інше пальне – уран 235. Процес поділу ядер у реакторі контрольований і не має такого букету продуктів розпаду, а тут усе буде швидше та більш непередбачуване. Оскільки заряд сам невеликий, кілька кілограм максимум, і він упаде на достатньо велику площу, то забруднення буде, але: терпиме, точкове, випадкове”.
Всі ці фактори, за словами Юрія Халавки, матимуть досить потужні наслідки на початку і чим далі від епіцентру – досить швидко згасають.
Як діяти при ядерному вибуху
Зайди всередину, залишайся там якомога довше, будь на зв’язку
Експерт зазначає, що головна порада в тому, щоб між спалахом і ударною хвилею людина зайшла в приміщення або змогла сховатись. Якщо приміщення не пошкоджене, варто залишатися там якомога довше і бути напоготові та чекати інформації від влади і рятувальних служб.
“Якщо ви почули вибух і у вас є час реально кудись сховатися, значить ви досить далеко від епіцентру. Це означає, що ударна хвиля буде не така велика. Можуть бути вибиті вікна, часткове руйнування, але навіть підвал без запасних виходів це краще, ніж знаходитись на відкритому повітрі чи в авто. Технічно, у випадку удару краще ховатися”.
Залишатися всередині потрібно для того, щоб не піддаватися опроміненню через радіоактивний пил, який буде в повітрі. Також ви напевно не знатимете, як поширюється забруднення.
“Важкі частинки швидко осядуть на всі поверхні, в тому числі на будинок, але всередині буде відносно безпечно. Далі, час починає грати за вас. Ці всі радіоактивні речовини розпадаються. Чим довше ви чекаєте всередині [будівлі] і з ними не стикаєтесь, тим краще. Кожні 24 години – це плюс. Найбільш короткоживучі радіоактивні речовини найбільш небезпечні в перші хвилини, години, але вони і розпадаються швидше”.
Чи можливо підготуватися і що для цього потрібно
Для того, щоб залишатися в приміщенні, у вас має бути вода та їжа. Також необхідно подбати про герметизацію будівлі, щоб повітря ззовні не надходило. Варто вимкнути кондиціонери, а в камінах закрити решітки та заклеїти вікна.
“Скотч має бути. Якщо ви почули вибух і хочете забігти в приміщення, одяг на собі треба зняти і більше не використовувати. Навіть, якщо ви занесете всередину не багато цього радіоактивного пилу, це буде дуже небезпечно”.
У випадку радіоактивної небезпеки необхідно мати зв’язок та слухати вказівки влади, рятувальників та інших установ, які працюватимуть на місцях і в разі потреби евакуювати населення.
“Якщо ви зберете все необхідне вдома, але перебуваєте на роботі чи в магазині коли стався вибух, уже маєте там і залишитися. Дехто радить мати дозиметр. Це добре, але з іншого боку важко уявити, як ви будете пересуватися і вишукувати забруднені місця чи не забруднені. Це не має бути турбота конкретної людини, є система цивільного захисту, яка має все організувати”.
Виживання та ураження
Виживання неподалік удару залежить від кількох факторів. Наприклад, чи піддавалась людина прямому опроміненню в момент вибуху. За словами Юрія Халавки, навіть, якщо стояти відносно далеко, але на відкритій місцевості, це може призвести до гострої променевої хвороби.
“Будуть сильно пошкоджені тканини. Ураження від невеликих доз лікуються. Променева хвороба з різним ступенем може бути виліковна. Буде нудота, слабкість, опіки, подразнені слизові. Якщо це є, то потрібно шукати медичну допомогу. Після умовного вибуху система надання меддопомоги, пожежники – все має працювати”.
Так зване вторинне опромінення відбувається після вибуху на забрудненій від радіації території. За словами експерта, найбільша небезпека від потрапляння радіоактивних частинок з пилом та повітрям в середину організму. Їжу та воду можна споживати лише з добре закритих тар, а перед відкриттям їх необхідно протирати.
“Рештки, які розкидає в момент вибуху, поширюються. Тут основна проблема в тому, що [радіація] може накопичуватися. Будь-який спосіб захисту органів дихання важливий. У їжу і воду, яку ми будемо вживати, пил не має потрапити”.
Забруднення територій залежить від погодних умов та потужності заряду. Воно може бути орієнтовно в радіусі 10 кілометрів.
“Якщо не буде сильного вітру, який це все перенесе, то більше, ніж за 10 кілометрів, люди не відчують [наслідків]. Далі це буде підкорятися міграції вільних забруднювачів у природі. Якщо пережити перші секунди після вибуху, далі шанси виживання досить високі. Ці всі заходи, про які ми говоримо, це якраз для того, аби не прожити два дні, а прожити довго та щасливо”.
Читайте також наш матеріал про стан захисних споруд у Сумах.