Одним із найактуальніших питань, пов’язаних із повномасштабною війною, для волинян залишається участь у ній Білорусі. Нещодавнє загострення через обстріли цивільної інфраструктури з боку росії вчергове підняло хвилю прогнозів та спекуляцій у медіа, соцмережах, телеграм-каналах щодо посилення участі Білорусі у війні.
Ми проаналізували контент волинських медіа, а також поспілкувалися із медіаоглядачем «Детектора медіа» Ярославом Зубченком, щоб сформулювати рекомендації для читачів щодо цієї теми.
Офіційні джерела, військові експерти та псевдоексперти
Поряд із діями самих білоруських військових та заявами їх диктатора Лукашенка інформаційні приводи створюють різноманітні військові експерти або люди, що претендують на цей статус. Їх коментарі, роздуми та прогнози часто можуть бути більш розлогими, яскравими та сміливими, ніж офіційні зведення від Генерального штабу, або інших уповноважених структур. Тому для окремих медіа такі спікери можуть бути більш бажаними через їх «гарячі» подробиці та домисли.
Проте проблема навіть фахових експертів у тому, що вони не можуть бачити усієї ситуації через брак інформації та відсутність розуміння глобального контексту на всіх ділянках фронту та в інших аспектах. Саме тому медіаоглядач Ярослав Зубченко радить медіа посилатися лише на офіційні джерела, і то тільки уповноважені щодо цього із доступом до відповідної інформації.
«Це Офіс президента, Генеральний штаб, Головне управління розвідки, Міністерство оборони та керівників прикордонних ВЦА. Мабуть, саме в такому порядку. Адже лише вони володіють достовірною розвідувальною та дипломатичною інформацією з цього приводу. Знають весь контекст ситуації. І, насправді, доволі часто дають прогнози з приводу Білорусі. Наприклад, 7 жовтня командувач Об’єднаних сил Наєв сказав, що для формування нового наступу з Білорусі потрібно не менше 2-3 місяців. Це означає, що на два-три місяці можемо розслабитися», — каже Зубченко.
За його словами, прогнози інших спікерів не можуть бути настільки ж надійними:
«Різноманітні цивільні експерти та військові нижчого рангу, навіть, якщо вони зараз захищають Україну прямо на кордоні з Білоруссю, не можуть давати вичерпні прогнози. Адже володіють лише частиною інформації, яка може зовсім інакше виглядати у ширшому контексті. Наприклад, переміщення сил на конкретній ділянці фронту може бути просто «сковуючим» маневром для українських військ. Адже весь інший фронт не рухається. Крім того, переміщення військових — це лише зовнішній прояв війни. Командування ЗСУ оцінює ситуацію ще й за переміщенням, наприклад, логістики ворога».
Якщо ж аудиторії все ж хочеться почути роздуми експертів, які можуть бути цікавіші за повідомлення військових через формат програми і манеру подачі інформації, варто звертатися до тих, хто аналізує факти, а не намагається назвати конкретні дати наступу. Зокрема він рекомендує щотижневий подкаст «Фронтова поплава» з представниками аналітичного відділу фонду «Повернись живим». «Вони не намагаються вгадати дату білоруського наступу, а якраз аналізують ознаки», — пояснює Ярослав Зубченко.
Західні експерти
Також нерідко загальні оцінки щодо ситуації на фронті дають західні медіа. На них можна посилатися українським ЗМІ. Проте варто розрізняти і якість різноманітних іноземних медіа, де також є недобросовісні та маніпулятивні.
«Окрема тема — це повідомлення західних медіа про дані західних розвідок. Або прямі заяви топових посадовців США та членів НАТО. На них теж можна посилатися. Але у випадку медіа слід враховувати авторитетність журналістів. Одна справа — це повідомлення від Washington Post, а інша — якийсь жовтий таблоїд», — каже медіаоглядач.
На Волині і Рівненщині досі апелюють до ворожок та екстрасенсів
Разом із офіційним повідомленнями та прогнозами і заявами військових експертів локальні та всеукраїнські медіа часто вдаються до публікації прогнозів та спекуляцій різного роду ворожок та екстрасенсів. Такі «перли» знаходимо у волинських інтернет-медіа та навіть на телеканалах.
Через можливу шкоду від таких не підкріплених реальними даними воєнних «прогнозів» Незалежна медійна рада опублікувала спеціальний висновок. Ним за використання прогнозів тарологів щодо перебігу війни засудили інформаційне агентство УНІАН.
Про подібні випадки цитування екстрасенсів, ясновидців та тарологів у волинських медіа ми вже писали раніше. Окрім порушення стандартів, вони несуть загрозу через емоційну шкоду, негативні настрої та поширення паніки, адже під час війни люди особливо чутливі та вразливі до інформації.
Як розібратися читачам
Далеко не всі ті, хто цікавиться ситуацією на кордоні та масштабом участі Білорусі у війні проти України, мають необхідні знання та компетенції, щоб відрізнити реальних експертів, офіційні джерела, розпізнати різні маніпуляції. Для більшості читачів варто довіряти якісним медіа, які роблять це для них.
На всеукраїнському рівні актуальний список якісних медіа оприлюднює Центр стратегічних комунікацій, створений при Міністерстві культури та інформаційної політики України. Станом на 10 жовтня до нього увійшли «Суспільне», «Ліга», «Громадське», 24 канал, «Дзеркало тижня», «Радіо Свобода», «НВ», «Українська правда», «Еспресо», «Укрінформ», «Цензор», «Український тиждень», «Детектор.Медіа», «Стофейк».
«Читайте лише якісні медіа. У випадку наступу чи обстрілів, там напишуть. Якщо там не написали, значить усе добре. Також відпишіться від анонімних телеграм-каналів. Частина з них просто працює на росію (Легитимный, Шептун, Резидент), інша частина поширює фейкові інсайди, аби наростити кількість підписників та заробляти на рекламі. У будь-якому разі, їхні оцінки здебільшого не збуваються. А навіщо вам у критичній ситуації опиратися на ненадійну інформацію?», — радить Ярослав Зубченко.
Також в рамках національного проєкту з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України створили мапу надійних джерел інформації у регіонах. На Волині до таких вже віднесли офіційну сторінку голови ОВА Юрій Погуляйка та самої адміністрації, сторінки міського голови Луцька Ігоря Поліщука та міської ради, «Суспільне. Волинь», «Волинські новини», «Силу правди», Район.in.ua, «Перший».
Також значення має те, як ви сприймаєте інформацію. Зокрема Ярослав Зученко радить читати новини і аналітичні статті повністю, а не лише заголовки:
«У випадку новин — переходьте за посиланнями та читайте увесь текст, а не лише заголовок. Крім новин, читайте аналітичні матеріали на згаданих вище якісних медіа. Тоді ви матимете достатньо власних знань та розумітиме хоча б базові принципи війни. І це працюватиме наче вакцина. Більшість фейків вам не доведеться навіть перевіряти, адже ви самі знатимете, що це неможливо. Наприклад, наступ із боку Білорусі здасться вам наразі нелогічним, адже ви вчора читали новину про те, що Білорусь відправляє набої та танки Росії. Хто буде віддавати зброю перед наступом?»
Читайте також:
«І до ворожки не ходи»: як волинські медіа спекулюють на заявах екстрасенсів
Чому важливі джерела інформації в часи війни
Маніпулятивні заголовки з Волині про війну та її наслідки