“Дівчина-калина”, яка символізує відродження України — це робота найвідомішого коваля Бердянська Олександра Шапошника, автора багатьох скульптур у цьому місті та Алеї ковалів на території Бердянського машинобудівного професійного ліцею. Його нову неймовірно красиву скульптуру виставлять на аукціоні в Європі, а зібрані гроші направлять на потреби ЗСУ.
У Бердянську окупанти нищать скульптури
Зараз Олександр Шапошник живе і працює у Запоріжжі, він з родиною виїхав з окупованого Бердянська на початку квітня. Рішення про виїзд давалося непросто, але жити під окупацією Олександр не зміг.
Майстер виробничого навчання за спеціальністю «коваль ручного кування» ДНЗ Бердянський машинобудівний професійний ліцей не сидів без діла й у Запоріжжі.
Не маючи майстерні, він прямо на балконі створив невелику «Фею Перемоги». Зазначимо, що роботи у цьому стилі виглядають дуже вишуканими та ніби невагомими. Олександр Шапошник розповідає, що ідея створення таких фей належала британському скульпторові Робіну Уайту. Але його виконання фей дещо інше. У нього вони просвічуються наскрізь.
Нагадаємо, що саме у курортному Бердянську реалізовували проєкт «Феї-амазонки» – туристичний магніт Бердянська». Фей «оселили» на історичних будівлях. Фея квітів знаходиться на розі Азовського проспекту та вулиці Перемоги. Фею музики розміщено на фасаді будівлі дитячої музичної школи міста.
Фея моря розташована біля музею історії м. Бердянськ. Усіх фей створив Олександр Шапошник.
– Всього у моєму парку 17 скульптур і ще по місту близько 10. Зараз, коли наше місто окуповане, декілька моїх робіт були пошкоджені загарбниками. Мені розповідають про це люди, яка живуть у місті. Наприклад, у слові “Бердянськ” на стелі, яка встановлена біля аеропорту, спиляли м’який знак. Я колись його спеціально робив, щоб назва міста була українською. Але я його обов’язково встановлю знову, коли ми повернемося додому.
Ще була вивіска БДПУ (Бердянського державного педагогічного університету), яку також спаплюжили окупанти — вони прибрали герб, повісили своє, пофарбували. Але це все теж можливо виправити.
У перші дні окупації зрізали пам’ятник загиблим на Майдані у вигляді щита з маками, що стояв у сквері Небесної Сотні. Це була наша спільна робота учасників Всеукраїнського фестивалю ковалів «Сталева хвиля», в організації якого беру участь. Через знищення цієї роботи я засмучуюсь найбільше, – розповідає Олександр Шапошник.
“Дівчина-калина – це образ відродження нашої героїчної країни”
– У Запоріжжі продовжили працювати й щось творити?
– Десь із місяць я був без роботи, а це дуже важко для мене. Почав робити на балконі “Фею Перемоги”. А потім мені подзвонив директор вищого професійного училища «Моторобудівник» і запропонував попрацювати у них. Я був щасливий, що мене запросили, бо це була можливість творити. Організував собі майстерню, де можна було працювати. Тут є все необхідне, а у планах на базі училища – відкрити професію коваля. Мене запрошують викладати. Та навіть зараз, тут є молоді фахівці, яких я маю змогу навчати та передавати свої знання.
– Як прийшло натхнення створити “Дівчину-калину”?
– Насправді я досить довго виношував у голові цю ідею, а реалізувати її, допомогла пропозиція знайомого волонтера з Києва. Він займається ремонтами автомобілів для військових у великих обсягах. Для допомоги нашим захисникам, він уже брав участь у благодійних аукціонах та запропонував це зробити й мені. Але треба було тільки зрозуміти, що саме зробити для такого аукціону.
Я довго думав і вирішив зупинитися на “Дівчині — калині”. У неї декілька складових — вона чиста, прозора з добрим серцем. Але у неї поцілили снаряди. Це зробила жахлива війна. Та, не дивлячись не на що, вона відновиться, там де була війна, проросте нове життя. Головна ідея — це відродження, яке чекає на нашу героїчну країну.
Головна мета – допомога бійцям
– З чого зроблена скульптура?
– Вона зроблена з дроту, листя і червоні ягоди – з металу. Я використовував оцинковану проволоку. Був зроблений каркас, а зверху вона покрита проволокою. Робота ще не до кінця готова – ще треба доробити коріння і вставити снаряди. Зріст скульптури вийшов 1 метр 90 сантиметрів, вага — 60 кілограмів.
– Вже відомо, коли та де відбудеться аукціон?
– Ми зареєструвалися для участі у ньому, наш номер 5005. Я завершу роботу, а потім її заберуть із Запоріжжя і відвезуть до Європи, туди де буде відбуватися аукціон. Сподіваюся, що ця робота викличе зацікавлення, бо вона передає стан нашої неймовірно сильної країни зараз. Гроші, які вдасться отримати від продажу скульптури, ми направимо на потреби ЗСУ. Зараз нашим захисникам дуже потрібна підтримка. А ми пишаємося, що нам вдасться долучитися до знищення ворогів таким чином.
– Звичайно, сумую за морем, за рідним містом. Ми віримо, що перемога буде за нами та всі зможуть повернутися додому. Але зараз облаштовуємося та намагаємося жити тут. Також я продовжую вчити у своєму державному навчальному закладі Бердянський машинобудівний професійний ліцей здобувачів освіти онлайн, – розповів Олександр.
Читайте також: «Окупована спадщина»: кам’яні вишиванки Нової Каховки
Фото: архів Олександра Шапошника