Максим Хайдаров служить у Збройних Силах України с серпня 2021 року. Службу в армії обрав, аби бути корисним державі. З початку повномасштабного вторгнення – перебував у Охтирській військовій частині на посаді фельдшера. Перші «прильоти» у частині зафіксували вже 24 лютого. За два дні ворог скинув 3 ракети. Внаслідок російських атак загинуло 54 військовослужбовці. Максим Хайдаров отримав поранення під час ракетних ударів, коли евакуював побратимів. Детальніше про спогади захисника – у нашому наступному матеріалі.
Максим Хайдаров – військовий медик
Максим Хайдаров закінчив Лохвицьке медичне училище і кілька років працював фельдшером у сільській місцевості. Із серпня 2021 року – служить в українському війську на посаді фельдшера понтонно-мостового батальйону. Про повномасштабне вторгнення росії дізнався о п’ятій ранку від товаришів по службі.
«Уже 24 лютого були перші прильоти по нашій частині, якщо не помиляюсь це були касети «Урагану» і були перші поранені, яким я безпосередньо надавав першу медичну допомогу. Відкриті рани, рвані рани».
Максим Хайдаров, військовослужбовець ЗСУ
Ракетний обстріл військової частини
26 лютого Максим Хайдаров разом із побратимами перебували у медичному пункті. Спершу військові почули команду «Повітря! В укриття», одразу після цього – потужний вибух.
«Потім по рації передали, що «прильот» у казарму, потрібні люди на евакуацію. Я взяв ноші, чесно секунд 5 ступор був, я не знав, що робити… Потім побіг першим мій побратим, а за ним вирушив я. Я побачив казарму і забіг у всій батальйон. Одразу біля входу лежало скривавлене тіло. Я підбіг. Ознак життя не було…»
Максим Хайдаров, військовослужбовець ЗСУ
Навколо були поранені, скривавлені побратими Максима… Хтось уже не дихав, хтось – просив про допомогу. Фельдшер почав евакуювати постраждалих військовослужбовців до приміщення медичного пункту. Аж раптом почув свист наступної ракети:
«Я поклав ноші, почав кричати «Повітря! Лягай!». Останнє, що я пам’ятаю, що намагався впасти хоча б під бордюр, під якесь укриття. Потім я вже прийшов до тями у Полтавській обласній лікарні. Я нічого не бачив, у мене опіки обличчя були. Перші мої думки були не про своє здоров’я, а про побратимів».
Максим Хайдаров, військовослужбовець ЗСУ
Максиму Хайдарову вдалося вижити. Чоловік отримав сильні опіки обличчя, досі має проблеми із зором і слухом. Проте повернувся до військової служби. Інакше – не уявляє свого життя.
«Я, коли проходив навчання, познайомився з дуже хорошими хлопцями, побратимами, які зараз проходять службу в бойових бригадах. І якось… Вони там будуть воювати, а я зараз… Тим паче, коли я зараз потрібен. Медик потрібен завжди. Я не можу змінити фах».
Максим Хайдаров, військовослужбовець ЗСУ
Таке рішення військовослужбовця підтримують рідні, дівчина і друзі. Всі – постійно хвилюються і чекають його повернення до мирного життя. А Максим Хайдаров мріє лише про одне – перемогу України над підступним ворогом.
Наслідки ракетних ударів
26 лютого ворог завдав трьох ракетних удари по Охтирській військовій частині. В результаті російських атак загинуло 54 людини. Стіни, стелі й вікна приміщень – розбиті вщент.
Від потужних вибухів будівлі складалися, немов карткові будиночки, завалюючи уламками українських захисників. Уціліла лише одна стіна.
Під час тимчасової окупації містечко Охтирка на Сумщині зазнало авіаударів вакуумними бомбами, ракетних і авіаційних обстрілів. Ворог нищив цілі вулиці в населеному пункті, де до повномасштабного вторгнення жило менш як 50 тисяч людей. Неймовірними зусиллями військових і цивільних Охтирці вдалось вистояти і не пустити ворога далі, вглиб України.
24 березня Охтирці Сумської області надали звання «Місто-герой». “За незламність і безперевний опір” – вказано в Указі Президента.
Головне фото надане Максимом Хайдаровим.
Читайте також: “Російські ракети щоденно вбивають мирних запоріжців”.