Ще років 10 тому новини про енергомодернізацію стосувалися переважно газифікації. Посадовці на камеру показово смажили яєчню в будинках з щойно підведеним газом, мешканці хизувалися новими вигодами. Нині в Україні інші тенденції – мода на “старі добрі” дрова повертається. Такий вид палива, особливо після початку повномасштабного російського вторгнення, став позиціонуватися як шлях до енергонезалежності та економії. Ми розглянемо всі боки обігрівання осель біопаливом: вартість, ефективність, вплив такого опалення на оселю.
Дрова від лісгоспів
Заготівлею деревини в Україні займаються державні лісгоспи. На Хмельниччині до складу обласного управління лісового та мисливського господарства належить 8 підприємств: Славутське, Ізяславське, Шепетівське, Старокостянтинівське, Летичівське, Ярмолинецьке, Кам’янець-Подільське і Хмельницьке. А також – Національний природний парк “Мале Полісся”.
Щоб придбати дрова, потрібно зробити замовлення в конторі лісництва і розрахуватися там же. Лісівники надають також транспорті послуги – привозять замовлення до будинку, якщо відстань не перевищує 40 кілометрів. Можна замовити товар і у Хмельницькому онлайн-магазині лісової продукції, створеному ще у 2018 році.
“Модель лісового інтернет-магазину згодом використали для загальноукраїнського масштабу. Заявок дуже багато”, – коментує начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Петро Пешко.
За словами посадовця, середня ціна на дрова в лісгоспах Хмельниччини у порівнянні із 2021-им роком виросла на понад 20%. Наприклад, найдешевші дрова в інтернет-магазині вдалося знайти за 720 гривень за кубометр, найдорожчі – за понад 1500 гривень.
“У структурі формування ціни 60% займають паливно-мастильні матеріали. Паливо наразі вартує 56 гривень, а було 26-28 гривень за літр. Націнка на дрова – до 5%. Це фактично продаж за собівартістю, наша соціальна позиція”, – переконує Петро Пешко.
Найпопулярніші, як каже начальник управління, дрова твердих порід: граба, дуба, ясеня та клена. Таке паливо, на відміну від хвойних порід, дає високу тепловіддачу і не забиває смолою димохід.
Економія в чотири рази
Олександр із села Давидківці Хмельницької тергромади вирішив відмовитися від газу ще шість років тому. Чоловік сам збудував у приватному будинку піч і тепер опалює дровами. За п’ять місяців холодного сезону селянин витрачає близько восьми кубів твердого палива. На його думку, навіть після здорожчання опалювати дровами все одно вигідніше, ніж газом.
“За сезон з газовим котлом у мене би пішло 40 тисяч гривень. А якщо навіть взяти машину на 10 кубів, все одно ще залишаться дрова. Бо мені стільки не потрібно. Тобто економія в чотири рази”, – каже Олександр.
Щоправда, газом чоловік опалював два поверхи будинку. Грубка ж гріє лише перший, де розташовані коридор, дві житлові кімнати та кухня. Піч Олександра 14-канальна. Коли надворі не дуже холодно, підкидати дрова можна один раз на добу. Взимку це доводиться робити тричі.
“Я збудував таку піч, яка довго нагрівається, але й холоне теж довго. Ввечері підійшов, кинув і до ранку вона тримає тепло. Температуру в будинку не вимірював ніколи, але за відчуттями тепло”, – твердить селянин.
Дрова Олександр бере у Хмельницькому лісгоспі за ціною 900 гривень за кубометр. Замовляє їх разом з доставкою.
“Можуть зразу привезти, можуть – пізніше. Бажано брати ясен. Від нього велика тепловіддача. Насправді найкраща береза. Але її не продають”, – каже чоловік.
Знав би, у скільки обійдеться твердопаливний котел – двічі би подумав
А от хмельничанин Василь, хоч і виріс у будинку з піччю, у своїй оселі встановлювати її не захотів. На його думку, це ефективний, але не дуже охайний спосіб обігріву. Приміром, через кіптяву може почорніти стеля, й тоді доведеться додатково витрачатися на ремонт.
“З пічкою у хаті буде й тирса, і тріска, і попіл. Ну, і дим не завжди повністю видаляється, навіть у хорошій пічці трішки може бути кіптяви”, – вважає Василь.
Такі міркування призвели до рішення встановити в будинку твердопаливний котел. Тепер на опаленні чоловік заощаджує, за власними підрахунками, 20-30%. Дрова купує не рубаними. Подрібнює їх потім сам разом із сином.
“Беру дрова твердих порід: ясен, дуб, клен, каштан. Погані – з тополі чи сосни. Купувати вже рубані дрова – це дуже дорого, виходить така ж ціна, як з газом. Тільки ще є незручності, тому що у випадку з газом натиснув на кнопочку, і воно працює. А в твердопаливний котел треба підкидати – раз на три години”, – зізнається хмельничанин.
Чоловіку на душі спокійно, адже оселя стала енергонезалежною. Проте інвестиції в систему опалення, за словами Василя, окупляться не раніше, ніж за 10 років.
“Якби знав, у скільки мені обійдеться твердопаливний котел, я би ще двічі подумав. Якщо у вас вся система зроблена з металопластикових чи поліпропіленових труб, то котел вартує третину від вартості всієї котельні – десь 30-40 тисяч гривень. А далі ще купа насосного обладнання, розширююча ємність, ємність для збереження гарячої води, димохід із неіржавіючих труб, який також насправді дуже дорогий. Це тягне ще дві третини від вартості самого котла”, – пояснює Василь.
Лісові порушники
З початку року працівники лісової охорони області склали протоколи на 58 порушників. 36 випадків стосувалися незаконної рубки. Матеріали щодо них передали до поліції.
Заощадити на придбанні дров, збираючи сухостій чи вітролом, у пересічних громадян також не вийде. Такі дії вважаються незаконними.
“Мертва деревина – невід’ємна складова складного біоценозу, який повинен бути на всіх етапах розвитку лісу. Дерево, яке опало, живить інших істот в тому біокомплексі. Одне вмирає, інше народжується. Навіть гілка, яка впала, – це державна власність, і ніхто не може просто так прийти і взяти, бо воно “валяється”, – зазначає Петро Пешко.
За словами посадовця, самі лісівники залишають певну частину гілок для перегнивання, а все інше збирають. З цього біоматеріалу роблять тріску.
Згідно із 69 ст. Лісового кодексу, використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спецдозволом – лісорубним (або лісовим) квитком. Його виписують в управлінні лісового та мисливського господарства.
“Будь-хто не може скористатися лісорубним квитком. Мають бути спеціальні бригади, адже йдеться про особливо небезпечні роботи. Є зламані під час буревію дерева із завислими гілками. Така рослина може в моменті впасти і травмувати людину. Навіть нам, лісівникам, непросто піти і зрубати дерева. Наприклад, на всохле дерево складають акт і викликають лісопатолога”, – коментує Петро Пешко.
Неможливість зібрати сухостій і вітролом підтверджує і Олександр із села Давидківці.
“Це контролюють лісівники, або сусіди – за завданням тих же лісівників”, – зауважує селянин.
Перспективно, але дорого
На використання інших, окрім газу, видів палива переходять і теплопостачальні підприємства. Зараз на котельнях КП “Хмельницьктеплокомуненерго” використовують 10 твердопаливних котлів. Для них закуповують деревну тріску або пелету. Вже влітку 2022 року це обладнання працювало для нагрівання води.
“Вартість для підприємств відрізняється. Якщо для громадян вона соціальна, то для решти – договірна. У 2022 році всю свою продукцію продаємо через аукціони. Виставляємо ціну, а покупці між собою торгуються. Наприклад, тону тріски зараз можна придбати за 2600-2800 гривень”, – каже Петро Пешко.
Через систему електронних торгів закуповують пелету і для “Хмельницьктеплокомуненерго”, пояснює заступник Хмельницького міського голови Василь Новачок. Паливо беруть не лише в лісових господарств, а й в юридичних осіб. Вони купують деревину в лісгоспів та за допомогою спеціального обладнання подрібнюють на пелету. Проте використання твердого палива на котельнях, на думку посадовця міськради, це не про економію.
“Остання ціна тони пелети – 12 тисяч гривень. Щоб вийти на еквівалент газу, треба спалити три тони деревини. Це неправильний підхід до ціноутворення на тверде паливо. Уряд регулює ціну на газ, але чомусь не хоче регулювати її на тверде паливо, яке використовується котельнями для обігріву осель”, – підсумовує Василь Новачок.
Тож перехід на тверде паливо – не завжди просте й однозначне рішення, як може здаватися на перший погляд. До слова, пільгове або безоплатне надання дров для переселенців, які переїхали з тимчасово окупованих територій або із зони бойових дій, не передбачене. Адже вважається, що лісгоспи і так надають паливо населенню за соціальною ціною. Щоправда, за ініціативи Уряду від 31 жовтня жителі Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Дніпропетровської, Чернігівської областей можуть розраховувати на безоплатну видачу паливної деревини для обігріву осель.
Головне фото – Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.
Як забезпечити комфортні умови проживання в опалювальний сезон, читайте у матеріалі “Де в будинку найбільші тепловтрати та як підготувати оселю до холоду?”