Тигри, леви, пуми, леопарди, ведмеді, а також вовки, собаки, дикобрази, мавпи, папуги та кішки — у Центрі реабілітації хижих тварин сьогодні живе понад 500 великих та малих тварин та птахів. Відомий центр розташований у Василівці, яка зараз знаходиться в окупації російських військових.

Піклуватися то годувати тварин доводиться у досить складних умовах — знайти та закупити продукти харчування дедалі важче. На носі зима і це тягне за собою додаткові витрати — на придбання соломи, матеріалів для утеплення вольєрів, генератора, без якого просто не обійтися, коли зникає електроенергія.

Тварин у центрі стає більше щодня — їх привозять люди, які виїжджають з міста та району, та яким просто ніде подіти великих або малих домашніх улюбленців.

Вартість продуктів зросла у кілька разів

Не дивлячись на складний час, власник центра Олександр Пилишенко запевняє, що всі тварини у центрі почуваються нормально. Вони отримають необхідний догляд та їжу. І це не дивно, бо власник центра дуже любить своїх тварин, розуміє їх потреби як ніхто та сприймає, як частину своєї родини. Саме у Василівському зоопарку (так називають його місцеві) у 2011 році Олександр Пилишенко встановив рекорд – 36 діб прожив в одному вольєрі зі левицею і прийняв у неї пологи. Багато років він живе цим центром і робить усе можливе для того, щоб тварини були у безпеці й особливо зраз.

– Сказати точно, скільки у нас тварин доволі складно, десь близько 500, – зізнається Олександр Пилишенко. – Їх приносять до нашого центру буквально щодня. Днями, наприклад, приїжджали люди, і їм потрібно було влаштувати собак, бо вони поїхали. За останній час ми взяли до себе близько 20 породистих собак, а у нас же ще є і кілька десятків своїх. Сьогодні у нас близько 70 тварин — це тільки великі хижаки: тигри, леви, ведмеді, пуми, сервали, леопарди.
Якщо говорити у цифрах по продуктах, які їм необхідні, то це близько 250-280 кілограмів м’яса щодня. Окрім великих та середніх тварин у нас також є морські свинки, мавпи, коти, папуги й для них необхідні спеціальні корми. І все це у великій кількості.
Плюс до цього щотижня ми потребуємо кілька тюків і з соломою, а ще – овочі, фрукти, хлібобулочні вироби.

– Як вам вдається закупати продукти?

– Зараз постачання із Запоріжжя у нас немає зовсім, тому деякі види продуктів — ту ж курятину ми не використовуємо, і її не вистачає. Коли була можливість ми навесні ще зробили закупки й заморозили м’ясо.

Закупати продукти зараз досить непросто — по-перше, вибір став набагато менше, а по-друге, — дуже зросла ціна. У порівнянні з минулим роком вона зросла у кілька разів.

Зараз, наприклад, привезли три мішки крупи — це 4 тисячі гривень, дуже дорого, але нам вона необхідна зараз. Робимо запаси, бо йде зима. Треба було купити генератор, бо часто немає світла. А у нас у холодильниках три тони м’яса для тварин зберігається. Генератор — це 40 тисяч гривень і плюс ще бензин. Витратна частина просто зашкалює. Але ми не жаліємося, всім важко, ми намагаємося справлятися, – розповідає Олександр.

“Вигодовуємо двох левенят і готуємося до важкої зими”

Зазначимо, що з початку війни Центр реабілітації хижаків працює безкоштовно — люди можуть приходити щодня з 9.00 до 17.00.

– З початку війни ми гроші за вхідні квитки не беремо. Якщо люди приходять і щось приносять тваринам, ми вдячні за будь-яку допомогу. Бо здебільшого ми фінансуємося коштом благодійності. Для нас дуже важлива допомога волонтерів, просто небайдужих людей, які мають можливість і переказують кошти, на які ми одразу закупаємо продукти.

Зараз активність людей та їхні ресурси знизилися, бо всі втомилися і це зрозуміло. Навесні саме коштом благодійних внесків нам вдалося зробили певні запаси й вони допомагають нам і зараз.

Зараз ми готуємося до зими, займаємося переселенням тварин до зими та утепленням їх житла. Ми робимо усе, щоб тварини нормально перезимували.

– Знаю, що влітку у вас народилися левенята. Як вони зараз?

– Левенята народилися 4 серпня, з ними була складна ситуація, бо у їх мами зникло молоко і малюків довелося переводити на штучне вигодовування. Це теж проблема — завезти сухе молоко, яке нам підходить. Але ми впоралися і робимо все можливе, щоб вигодувати цих двох левенят.

– Як тварини реагують на звуки обстрілів?

– Завдяки тому, що у нас на території центра є так звані бункери, які ми називаємо зимовниками для тварин, це відіграє роль такого собі укріпленого району. Міцні залізобетонні конструкції захищають. Дякувати Богові, осколки нас не зачіпали, нічого не залітало.

Тварини вже натреновані. Вони знають, якщо шумить далеко, то вони не звертають уваги, а якщо починаються вибухи у радіусі 300-500 метрів, то ховаються у будиночках, вони, можна сказати, по своєму звикли до ситуації й знають, як себе поводити.

Нам непросто, але ми виживаємо всі разом — моя родина і тварини, ми разом на нашій землі.

Важливо!

Усі охочі можуть допомогти у цей непростий час господарям реабілітаційного центру. Адже тваринам необхідна їжа і попереду важка зима.

Як допомогти:

Поширити інформацію про потребу у допомозі Василівського реабілітаційного центру;

Підписатися на PayPal центру [email protected];

Допомогти фінансово на карту: 5168 7574 0836 1907 Пилишенко Олена.

Читайте також: “Не кожен готовий взяти собі ще одну дитину”: хмельницькі кінологи про роботу із собаками

Як працює Центр перетримки тварин на Сумщині

“Ай болить”: керівник військового шпиталю ветеринарної медицини про своїх пацієнтів