В Запоріжжі після підриву російськими окупантами шлюзів Каховської ГЕС обмілів Дніпро. Вода відійшла від берегів уже більш ніж на 50 метрів. Така ситуація спостерігається вже більше місяця і дуже турбує місцевих жителів.

Позаяк плавневі озера й малі річки майже повністю висохли, Запоріжжя втрачає цінну дніпровську фауну. Вже зараз рибоохоронний патруль спостерігає тони загиблої риби в малих річках і намагається врятувати ту, що вижила.

Обміління через руйнації на Каховській ГЕС

Колапс помітили запорізькі рибалки, навіть ті, хто ловить на великій воді. Вони впевнені, що риби під берегом мало саме через обміління й руйнацію російськими військовими Каховської греблі. Дрібні протоки та плавневі озера Запоріжжі висохли, тому риба там гине, опинившись у пастці.

“Відома на сьогодні цифра – понад 500 га осушених нерестовищ, а також прямі втрати від загибелі водних біоресурсів, здебільшого це карпові види риб. Це складає в грошовому еквіваленті майже 107 млн. грн. Ситуація має негативну динаміку, тому подальші дії щодо підрахування збитків нанесених рибному господарству будуть тривати”, – коментує ситуацію Максим Бронзюк – головний спеціаліст відділу іхтіології, регулювання рибальства та меліорації Запорізького рибоохоронного патруля.

А що з питною водою?

Спеціалісти водних ресурсів заспокоюють: ризиків, що містяни залишаться без питної води немає, тому що насосні станції розташовані у верхньому б`єфі Дніпра.    

“Якщо казати нам про питне водопостачання, то, напевно ви теж знаєте, що наша насосна станція для питного водопостачання розташована у верхньому б’єфі. В Каховському – нижньому б’єфі – на території нашої області питних водозаборів немає. Ризики тут які? Може для рибальства, бо рівень води падає, то ж як там наші рибні ресурси будуть себе почувати?.. А питних водозаборів у нас на території в межах Каховського водосховища нема”, – говорить Інна Рибалко – заступник начальника басейнового управління річок Приазов’я.

Чи це вже колапс рибальства?

За словами голови департаменту з екологічних питань Запорізької військової адміністрації, взимку риба знаходиться в зимувальних ямах, мовляв, через обміління риби гине багато, але це ще не колапс.

“Наразі рівень нижнього б’єфу Дніпра залежить від Каховської ГЕС. Від пропуску води через Каховську ГЕС. Рівень верхнього б’єфу Дніпра в межах норми. Рівень нижнього б’єфу Дніпра нижче за норму, але ще не критичний. Після уже критичного рівня є загроза замору риби. Більша загроза для фауни – це різке коливання рівня води в період нересту”, – каже Сергій Карпій – директор департаменту екології ЗОВА.

Приблизно такої ж думки дотримуються запорізькі екоактивісти, не вважаючи те, що відбувається, катастрофою. Мовляв, до будування каскаду гребель Дніпро був “вільним”. То зараз річка частково повертається то свого природного стану.

“Зараз, через пошкодження окупантами Каховської ГЕС, ми маємо таке випадкове повернення до природного русла Дніпра, що поступово відбувається. Пам’ятаємо, що тільки в 20-му столітті були побудовані Дніпровська ГЕС – в 30-ті роки, Каховська ГЕС в 50-ті роки. В результаті, зараз Дніпро є не так річковою системою, як водогосподарською. Природній стан Дніпра – це вільна річка, якою вона була до будування каскаду гребель”, – упевнена Тетяна Жавжарова – голова громадської організації “Екосенс”, експертка з екологічної безпеки.

В басейновому управлінні річок Приазов’я кажуть, що оскільки Каховська ГЕС знаходиться в окупації – на лівому березі Херсонської області, – зв’язку з нею немає. Є версія, що російські окупанти скидають воду, щоб постачати її в Крим.

“На Каховській ГЕС споруди, які регулюють рівень води – шандори, шлюзи, – вони розташовані на лівому березі. Ці споруди, на жаль, я так розумію, знаходяться в окупації. Ніякої інформації – в якому стані, що там відбувається, – на жаль, у нас немає. Ми можемо здогадуватися, що йде певний скид води. Бо рівень у Каховському водосховищі в нижньому б’єфі знижується”, – констатує Інна Рибалко – заступник начальника басейнового управління річок Приазов’я.

Втім, деякі рибалки впевнені, що риби наразі під берегом немає саме через обміління. Дрібні протоки висохли, через те риба там заблокована, – кажуть вони. – Інша йде на глибину.

Думка екологів й іхтіологів

Спеціалісти управління водних ресурсів постійно слідкують за ситуацією з рівнем води в Дніпрі. На разі вважають, що рівень води знизився значно, але ще не критично.

Тим часом досвідчені екологи вважають, що ситуація, яка спостерігається через руйнації на Каховській ГЕС – це дійсно проблема, але ще не катастрофа. З одного боку, пощастило, що це сталося взимку, з іншого – містяни одразу можуть побачити, наскільки забруднили Дніпро. 

“Звісно, що є проблема. Але сказати, що це катастрофа я не можу. Чому? Сталося це взимку. Ясно, що це призвело до заморів. І це загибель певної біомаси. Через те, що процеси взимку ідуть дуже повільно, то бактерії, які, як правило, знищують це, і інші гідробіонти, починаючи з ракоподібних [працюють повільно]. Тому токсиканти, які виділяються при розкладанні померлої риби, не такі інтенсивні”, – розказав Олександр Рильський – завідувач кафедри екології Запорізького національного університету.

“Ті береги, які стали оголені, показали, наскільки ми, мешканці нашого міста, недбайливо ставимося до природи. Що ми там побачили? Ми побачили багато сміття – того, що не вичистили ні влада, ні громадськість. Думаю, що сприймати це, як катастрофу не потрібно. Сприймати це треба так, що ми можемо зараз, не зважаючи на такі важкі часи, почистити русло”, – говорить Наталія Воронова – доцент кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету.  

Втім, практики – люди, що кожного дня рятують рибу й бачать кількість загиблої риби, – наполягають на тому, що ситуація вкрай небезпечна.

Нерест під загрозою

Власне мор риби у протоках Дніпра та дніпровських озерах ілюструють сумні світлини з місць постійної зимівлі великої кількості різних видів риби – від окуня до щуки. Ці ж висохлі плавні – місця для весняного нересту.

Запорізькі іхтіологи говорять: тисячі риб не змогли вийти на велику воду, залишившись заблокованими в пересохлих протоках. Деяку кількість біоресурсу співробітники рибоохоронного патруля намагаються врятувати. Однак, за словами фахівців, це «захід сонця вручну».

“В першу чергу, коли Дніпро був більш мілководний, це була річка. Сьогодні це каскад водосховищ, тобто наповнення здійснюється відповідно до затвердженого графіку. Тому тут у ділянці саме каховського водосховища, вона є більш мілководною, разом з тим, дуже бідною на нерестовища. Ми втратили ці нерестовища і, на сьогоднішній день, якщо риба навесні піде на нерест, а вона піде на нерест, а водосховище не наповниться вже водою, риба скине ікру на русловій ділянці нерестовища. І ікра просто загине. Тобто нерест не відбудеться”, – Максим Бронзюк – головний спеціаліст відділу іхтіології, регулювання рибальства та меліорації Запорізького рибоохоронного патруля.

Таким чином, після руйнівного втручання російських окупантів у водну екосистему Дніпра, за даними експертів, на її відновлення можуть піти десятки років.

Читайте також: Життя після апокаліпсису: як облаштувався запорізький зоопарк у Кам’янці-Подільському.