Чому не варто позбуватися всіх ламп розжарювання та як отримувати електроенергію під час вимкнень без генератора? Наш наступний матеріал про енергоефективність, ощадливе споживання та відповідні розробки сумських науковців.

Чому не слід викидати всі лампи розжарювання?

Директор Науково-дослідного інституту енергоефективних технологій Сумського державного університету в лабораторних умовах демонструє, що відбувається з енергозберігаючими лампами при перепадах напруги. Лампи починають неприємно миготіти. Аби уникнути такої проблеми, говорить науковець, у квартирі достатньо простого, але дієвого засобу для стабілізації.

«Якщо ви де-небудь у коморі залишите хоча б одну лампочку розжарювання, то вона шунтує всю систему, дасть можливість підняти напругу й стабільно працювати іншим енергозберігаючим лампочкам».

Микола Сотник, директор Науково-дослідного інституту енергоефективних технологій СумДУ
Микола Сотник, директор Науково-дослідного інституту енергоефективних технологій СумДУ. Фото автора

У квартирі або будинку достатньо залишити одну лампочку розжарювання, говорить науковець. І, за умови використання цього простого, але дієвого засобу, можна суттєво зекономити на стабілізаторах чи автотрансформаторах для системи освітлення.

Не генератором єдиним

З жовтня минулого року ворог спрямовує свої прицільні удари на українські об’єкти критичної інфраструктури, завдаючи суттєвої шкоди енергетичній системі нашої держави. Через це в усіх куточках України вдаються до відключень електрики, досить часто – тривалих. Аби вийти із ситуації українці купують генератори. Та чи дійсно це найкращий варіант?

«Візьмемо, наприклад, невеличкий магазин або аптеку. З того, що я бачу, мало хто використовує генератори на 1 кіловат. Більшість – на 2 кіловати. А як потім використовується ця електроенергія? Дуже і дуже неефективно. Чому? Включається холодильничок, там десь 200-300 ват, якась лампочка і більше нічого. А він може генерувати 2 кіловати. Він працює, так би мовити, нераціонально. В нього коефіцієнт корисної дії дуже і дуже низький. А при цьому, якщо це 2 кіловати, то він споживає мінімум літр бензину за годину».

Микола Сотник, директор Науково-дослідного інституту енергоефективних технологій СумДУ

А один літр бензину коштує вже близько 50 гривень. Таку ціну за кіловат-годину важко навіть порівняти з тарифами українських енергетичних компаній. Науковці Сумського державного університету знайшли більш енергоефективне рішення для невеликих приватних компаній, а також для домашнього використання (наприклад, у багатоповерхівках, де встановити генератор неможливо технічно).

Акумулятор на основі “банок” із електромобіля. Фото автора

«Для цього пристрою ми використали три «банки» з електромобіля, також встановили спеціальний «блочок», який розподіляє заряд, щоб ці «баночки» не перезаряджалися. І далі стоїть пристрій, який перетворює 12 чи 24 вольти в 220 змінної напруги.»

Микола Сотник, директор Науково-дослідного інституту енергоефективних технологій СумДУ

Акумулятори з електромобіля краще підходять за принципом своєї дії, вони тягові, а не стартові. Такий пристрій повністю заряджається протягом години-півтори й може працювати близько 8 годин, живлячи, наприклад, котел для опалення та кілька ламп у квартирі. Таку систему можна використовувати незалежно, або ж разом з генератором.

Моніторинг споживання – запорука економії

Цьогоріч науковці СумДУ запустили потужний проєкт «Система моніторингу електроспоживання». Через постійні обмеження електропостачання особливо гостро постали питання хто, коли й скільки споживає. Відповіді на них допоможуть зрозуміти, де ж можна зекономити. Система моніторингу від фахівців СумДУ вже працює у двох корпусах самого університету, а також у комунальному дитячому садочку.

«Система неінвазивна, вона не втручається в саму мережу. Вона знімає показники й відправляє їх в такі от ящички. Далі інформація архівується й відправляється на центральний сервер. Там дані сортуються й відбувається аналіз, скільки електроенергії й де було спожито, створюються діаграми».

Микола Сотник, директор Науково-дослідного інституту енергоефективних технологій СумДУ
Система моніторингу електроспоживання СумДУ. Фото автора

Така система, за підрахунками науковців, дозволить економити близько 15% електроенергії. Нею вже зацікавились у місцевому «Обленерго». Сумські науковці розробили цю систему за аналогією з уже успішно діючим своїм проектом, «Системою моніторингу теплоспоживання будівель». Система працює вже понад 7 років і постійно вдосконалюється, відповідно до запитів споживачів. Із її допомогою детально аналізують споживання і суттєво економлять 65 сумських закладів, зокрема школи й лікарні.

Заміри електроспоживання у СумДУ. Фото автора

«Система вираховує миттєве значення теплового навантаження і миттєве значення кількості теплової енергії, яка потрібна для конкретної будівлі. Також вона підключена до погодних сайтів і прогнозує на добу наперед, скільки теплоносія необхідно подати. Система моніторингу визначає температуру прямого й зворотного теплоносія, крім того, створює сукупний графік із кількістю тепла, яке споживалося».

Микола Сотник, директор Науково-дослідного інституту енергоефективних технологій СумДУ

Генерація електрики під час розподілу газу

Іще одна унікальна розробка фахівців СумДУ – турбодетандер. Він дозволяє перетворювати стиснену енергію пару, яка виникає рід час розподілу газу, на електроенергію.

Денис Курбатов, начальник науково-дослідної частини СумДУ. Фото автора

«Це прилад, який перетворює стиснену енергію пару на електроенергію. Ми знаємо, що в Україні достатньо розвинена газорозподільна система. Для доставляння до споживачів тиск газу дроселюється, тобто знижується. Зараз ця енергія фактично викидається в повітря. Наші вчені кафедри технічної теплофізики розробили прилад, який називається турбодетандер, який використовує цю енергію для вироблення електричної енергії».

Денис Курбатов, начальник науково-дослідної частини СумДУ

Науковці також розробили масштабний проект модернізації газорозподільної мережі України. Якщо його реалізують – під час розподілу газу почнуть генерувати електроенергію, якої Україні так бракує сьогодні.

Основне фото з сайту https://budport.com.ua/.

Читайте також: “Ці заходи захисту для того, аби прожити не два дні, а довго та щасливо”, – інтерв’ю з хіміком про можливу ядерну катастрофу.