У 8 років він почав писати короткі історії. А вже у 9 – видав власну книгу й передав половину накладу дітям з «Охмадиту», аби підтримати малечу. Зараз Ілля Отрошенко чекає на вихід наступної книги, продовження «Лісової пригоди». Хлопчик вивчає мови, багато читає, цікавиться бактеріями та динозаврами, знає кілька десятків різновидів свинок… Мотиваційну історію юного письменника з Сум читайте в нашому матеріалі.
Як проявився хист до письменництва?
«Субота. Мені було 8. А зараз мені вже скоро буде 10. Я вирішив спробувати написати історію. На той час я цікавився іграшками-мікробами. От я вирішив про них написати. Не знаю чому, але батькам сподобалось».
Ілля Отрошенко, письменник
Так 9-тирічний сумчанин Ілля розповідає, як і коли в нього проявився хист до письменництва. Нове захоплення сина, як і рівень написаних ним творів, приємно шокували батьків. Того вечора всі дійсно втомилися після напруженого тижня, розповідає мама, і вирішили піти відпочивати раніше. Ілля ж сказав, що знайде, чим себе зайняти, а вже невдовзі прийшов із щойно написаною історією.
«Від того, що ми почули, швидко пропав і сон, і все на світі. Те, що ми почули від сина, особливо те, як він читав зі своїми емоціями, як він це все уявляє і бачить, нас вразило».
Світлана Отрошенко, мама письменника
Батьки порадили Іллі писати й далі, а коли оповідань стане кілька – прочитати їх у школі, аби подивитися, як сприймуть однокласники. І дітям, і вчителям твори хлопчика дуже сподобались.
«Коли ти пишеш, ти ніби опиняєшся в іншому світі, який ти можеш придумати сам, змінити все, що тут відбувається».
Ілля Отрошенко, письменник
Невдовзі юний письменник створив казкову історію на 50 сторінок із назвою «Велика лісова пригода». Прототипом головного героя стала іграшка на ім’я Кабанкович. Це кабанчик з роду бородавочників, цю іграшку тато подарував Іллі кілька років тому. Казка сповнена захопливих пригод.
«Троє мандрівників вирушили в довгу захопливу подорож. По дорозі вони познайомилися з багатьма іншими лісовими мешканцями, врятували ліс від пожежі. На їхньому шляху зустрічалися злодії, які хотіли їм перешкодити. Але вони впевнено долали всі перешкоди й рухалися до мети. А потім відбувається дуже великий переворот. І їхня мета повністю змінюється. А далі – інтрига».
Ілля Отрошенко, письменник
24 лютого Ілля мав віднести рукопис «Великої лісової пригоди» до школи, аби подати твір на літературний конкурс. На жаль, цього не сталося.
«Все було якось дивно, незрозуміло. І тільки потім всі зрозуміли, що почалася війна»
Напередодні повномасштабного вторгнення Ілля спокійно збирався до школи. Хлопчик кілька разів перевірив, чи поклав рукопис своєї книги до рюкзака. Але наступний день змінив плани всієї країни. Приніс страх, тривогу й руйнування, від яких цілий світ здригається і донині.
«Все було якось дивно, незрозуміло. І тільки потім всі зрозуміли, що почалася війна».
Ілля Отрошенко, письменник
З 24-того лютого Ілля Отрошенко тимчасово полишив письменництво. Багато читав, одного дня навіть встановив особистий рекорд – 414 сторінок. Під час тривоги завжди брав до безпечного укриття улюблену іграшку, Кабанковича.
«Було дуже-дуже страшно, часто по кілька годин тривога була. Але мені допомагало, що ми з батьками, ще мені допомагала моя іграшка. Я завжди з нею всюди ходив і зараз ходжу: мені вона дуже допомагає».
Ілля Отрошенко, письменник
Упоратись із хвилюваннями й тривогою хлопчику допомагало навчання. Ілля вирішив більше займатися мовами, й окрім англійської тепер вивчає іспанську та китайську. Китайська зацікавила, бо її вважають надзвичайно складною. Тож вирішив перевірити, чи й справді це так.
«Виявилося, запам’ятовувати там можна. А от писати важче: там 33 тисячі символів. Але говорити набагато легше, адже там слова, як склади».
Ілля Отрошенко, письменник
Історія видавництва «Великої лісової пригоди»
Ілля не любить пригадувати той момент і не розуміє, чому всі акцентують на ньому увагу. Тож мама хлопчика розповідає коротко: в особливо страшний момент уже воєнного життя мама дала сину клятву, що його мрія здійсниться, а книга – побачить світ.
Восени ми так перегортали портфелик і він каже, ну ось, написав, але без толку, нікому не потрібне. Я кажу: «Ні, потрібне, займаємось цим!»
Світлана Отрошенко, мама письменника
Батьки знайшли видавництво й надрукували 100 примірників книги «Велика лісова пригода». Коли хлопчик побачив готову обкладинку на екрані монітора дизайнера, його очі засяяли щастям. Світла Отрошенко зрозуміла: саме заради таких емоцій сина потрібно жити й невпинно рухатись далі. Бо мрії мають здійснюватись.
У день, коли родина забрала готові книги з друкарні, Ілля захотів випустити у небо кульку, відсвяткувати таким чином. Батьки придбали повітряну кульку в формі зірки, як символ нової зірочки, яка засяяла у світі письменників. Ілля випустив кульку і загадав бажання: «Щоб закінчилась війна».
«Знаєте, такі емоції. В цей момент дитина може загадати будь-що. Це діти, вони мріють. А в них такі не дитячі, дорослі мрії. Це дуже страшно. Але маємо рухатися всі разом далі. Маємо надихатися одне одним».
Світлана Отрошенко, мама письменника
Половину накладу книги Ілля передав маленьким пацієнтам «Охмадиту», аби підтримати їх. Примірники наступної книги, продовження «Лісової пригоди», над яким уже працює видавництво, планує відправити дітям із Сумського реабілітаційного центру. Наступна книга буде більша за обсягом, розкриває інтригу автор. У ній герої потраплять на надзвичайний острів, де досі існують динозаври. Кабанчик і Бурундучок отримають підтримку тамтешніх мешканців, але й зустрінуться з небезпечними хижаками.
«Я хочу передати велике дякую своїм читачам. Своїми добрими словами вони мене надихнули творити далі. Я зрозумів, що моя робота корисна і важлива».
Ілля Отрошенко, письменник
Саме підтримка читачів окрилила юного письменника, говорить мама хлопчика.
«Відгуків сила силенна. Хтось надихався. Хтось захоплювався або дивувався. Така кількість добрих слів! Така підтримка, чесно, ми не очікували. Вона була наскільки колосальна, велика. Якщо порівняти кожне слово з пір’їнкою, то в нашої дитини з’явилися крила. І саме ці крила надихнули його на продовження своєї роботи над письмом. Він написав продовження книги й почав працювати над третьою частиною».
Світлана Отрошенко, мама письменника
Читайте також: “Спокій дитини залежить від стану батьків»: психологиня з Запоріжжя радить, як розмовляти про війну”.