У деяких волинських медіа можна побачити приклади мови ворожнечі про переселенців. Навіть у часи війни деякі сайти займаються розпалюванням мови ворожнечі.
У Етичному кодексі українського журналіста йдеться, що ніхто не може бути дискримінованим за своїм походженням. А у новинах мають бути дотримані всі професійні журналістські стандарти: баланс думок і точок зору, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота, оперативність.
Якщо новина з мовою ворожнечі подана на основі інформації з соціальних мереж, що хтось щось сказав, то мова йде про порушення уже кількох професійних стандартів. Адже публікація у соцмережах має стати приводом для перевірки інформації та додаткових коментарів, опрацюванні зібраного матеріалу, а не копіюванні.
Приклади мови ворожнечі
Авторка тексту зібрала приклади із волинських сайтів, щоб показати, як не треба писати. Спершу зверніть увагу на заголовки:
- «Пускай и дальше привозят в закрытых гробах»: переселенці на Волині зчинили скандал (ВІДЕО)
- «Бандеры, вы скоро подохнете»: на Заході України переселенці зробили напис на стіні фекаліями
- В одному з дитсадків Волині переселенці періодично влаштовують скандали.
У цих новинах є мова ворожнечі, спрямована на переселенців. Ще одне порушення – інформація з Телеграм-каналів, де хтось щось написав і поширив. Немає ексклюзивних коментарів, а є лише скопійований текст. Також мова ворожнечі поширюється, якщо в редакції скопіювали новину з іншого сайту.
Чому мова ворожнечі – це погано
Інформація в таких новинах сприймається як узагальнююча з негативом про переселенців. Але не всі вони однакові й не можна безпідставно так узагальнювати.
У новині з назвою «”Бандеры, вы скоро подохнете”: на Заході України переселенці зробили напис на стіні фекаліями» є елементи російської пропаганди. Степана Бандеру вважають ворогом росіяни, які й називають бандерівцями тих, хто розмовляє українською мовою і є патріотами.
Мова ворожнечі є небезпечною, адже чим більше її у медіа, люди далі можуть це сприймати як норму. Мову ворожнечі можуть поширювати редакції через клікбейт, або ж незнання професійних стандартів та Етичного кодексу українського журналіста. В мові ворожнечі можуть бути заклики до насилля чи дискримінації. Це все може проявитися у реальному житті завдяки передачі інформації, що “хтось поганий”.
На сайті Інституту масової інформації є пояснення про мову ворожнечі та її ознаки.
Наслідки поширення мови ворожнечі можуть бути плачевні, адже тут іде мова не лише про роз’єднання суспільства, а й появи нових конфліктів, дискримінації та порушення прав людини.
Головне фото – сайт vsirazom.ua
Читайте також: Повістки, несправжні вибухи і “неонацистські макарони”: клікбейт і маніпуляції в ЗМІ.