Читачі онлайн-медіа мають знати, звідки подана їм інформація. Проте не всі волинські медіа це показують читачам. Грішать деякі ЗМІ копіюванням інформації з соцмереж, яку не завжди перевіряють перед публікацією.
Неназвані джерела можуть стати приводом недовіри до опублікованої інформації. В матеріалах про війну медійники мають бути особливо уважними, аби не посіяти паніку серед населення.
11 березня на сайті «Українська правда» з’явилась новина про те, що Білорусь може почати вторгнення до 21:00. Видання послалось на джерело у військовому керівництві, проте не називало його. Хоч інформація про вторгнення не підтвердилась, багато хто повірив у це.
Якщо журналіст пише про експертів чи про інших героїв у новині, то їх треба називати. Винятком може бути лише ситуація, коли треба приховати джерело інформації через загрозу життю, або ж звільнення з роботи чи завдання іншої шкоди.
Інформація з соцмереж – це привід для перевірки, а не копіювання.
На сайті «Волинь24» є опублікована 24 червня фейкова новина із назвою «ЗСУ заходять до Херсона. ВІДЕО». Медіа посилається на телеграм-канал «Херсонці». При цьому в тексті є уточнення: «Інформація вимагає уточнень та офіційної інформації». А кому, як не журналістам перевіряти інформацію перед її поширенням? Немає різниці, чи йдеться у волинському медіа про Луцьк чи про інші українські міста. Текст із соцмереж необхідно перевіряти на достовірність перед тим, як публікувати. Точність та достовірність – один із професійних стандартів журналістики, які не можна порушувати.
Почалось усе з того, що журналіст Андрій Цаплієнко оприлюднив відео з чоловіками у військовій формі, які йдуть польовою дорогою. На відео є голос за кадром, що Херсон зустрічає своїх героїв і вони заходять у місто. В цей же день у Військовій адміністрації зазначили, що інформація про Збройні сили України у Херсоні не відповідає дійсності.
Водночас, у жодному волинському виданні не з’явилося інформації, що ширилася 26 червня у соціальних мережах та телеграм-каналах про вибухи в Луцьку, яких не було насправді. У Волинській військовій адміністрації спростували інформацію про вибухи. Про те, що інформація є фейковою написав сайт «ВолиньPost» та «Громадське інтерактивне телебачення».
У новині на сайті «Волинь#infa» з назвою «У Луцьку чули вибух: що це було. Фото» немає пояснення в тексті, що ж це насправді було. Видання пише, що перед початком повітряної тривоги 28 червня прозвучав звук вибуху, посилаючись на слова людей, що це був вибух газового балона на вулиці Лесі Українки. Є і коментар від ДСНС України у Волинській області, де сказали, що повідомлень про вибухи в центрі міста до них не надходило.
У цій ситуації варто було б виданню звернутись до власників чи представників хостелу біля якого пролунав звук вибуху, а також до інших установ за коментарями, адже у тексті до кінця не зрозуміло, що це було. Але, на жаль, обійшлося без уточнень.
Якщо щось трапилося, журналісти мають одразу звертатися за офіційною інформацію до установ, які мають компетенцію це коментувати. Якісна журналістика – це журналістика фактів. Слова у новині мають відповідати дійсності, а кожне слово повинне мати своє підтвердження.
Ілюстрація для матеріалу – Переяслав.City