«Луцьк — приємне відкриття!», — ці слова про тих, хто вперше відвідав місто з багатою та цікавою історією. Туристам цікава старовина, культура, архітектура. Луцьк — туристично привабливе місто, адже тут є, на що подивитись: замок Любарта, підземелля, будинок скульптора, зелені парки та сквери.

У старому місті Луцька можна пройтися вулицями, де раніше ходила Леся Українка, сфотографувати 200 гривень на фоні замку, як багато хто з туристів це роблять. Ще є чимало гарних старовинних дверей, що вже стали справжнім Insta-трендом. 

До повномасштабного вторгнення росії в Україну в Луцьку часто можна було натрапити на туристів із інших країн. Зараз більша ймовірність зустріти переселенців із інших міст України. У громадському транспорті Луцька крім звичного оголошення зупинок оголошують інформацію про найближчі укриття. Про небезпеку попереджають сирени під час повітряної тривоги, щоб люди спустились у бомбосховище чи підвал. 

Авторка тексту поспілкувалася із начальницею управління туризму та промоції міста Катериною Теліпською, щоб дізнатися, яким зараз є туризм у Луцьку.

“У лютому ніхто не був готовий до повномасштабної війни”

— Яким зараз є туристичне життя Луцька після повномасштабного вторгнення росії в Україну?

— Війна і туризм – це поняття-антиподи. Коли існує загроза для безпеки людей, важко планувати розвиток туристичної галузі. Хоча досвід Ізраїлю, який від початку свого існування перебуває у стані війни й постійної загрози від сусідів, свідчить про протилежне. Адже країні вдається дбати не тільки про економіку, а й розвивати туристичну галузь. Туристи туди їдуть попри небезпеку. Але Ізраїль уже має багаторічний досвід такого стану, для нас же воєнний стан, який охопив всю країну, став новими реаліями. З 2014 року, коли війна почалась на Сході, Україна тривалий час доводила іноземцям, що бойові дії відбуваються всього лиш на 5 % її території, і згодом іноземний турист до нас поїхав, разом з тим стрімко почав розвиватись внутрішній туризм. 

У лютому ніхто не був готовий до повномасштабної війни. Усі підприємства, туроператори, готелі, екскурсоводи, центр туристичної інформації і наше управління туризму та промоції міста, як і інші структурні підрозділи міської ради, почали роботу з метою отримання і надання гуманітарної допомоги, підтримки переселенців, забезпечення проживання, ведення інформаційної роботи.  

6 березня ми планували провести масштабний День кликуна (день, коли розпочинає свою роботу Луцький кликун). Звісно, цей захід, як і багато інших, був відмінений. Та Андрій Єдинак, який здійснює ритуал сурмління з В’їзної вежі Луцького замку, сказав, що попри все він приступить до своїх обов’язків та підніматиметься на вежу. Було страшно, на той момент замок не працював, музеї були закриті, і ми боялись таким чином привертати до себе увагу. Та рішення було прийняте і Андрій засурмив, правда, не Волинь моя, як зазвичай, а гімн України. І це стало для нас усіх стимулом не боятись.

Далі ми відкрили Центр туристичної інформації та послуг, який став таким собі логістичним центром для внутрішньопереміщених осіб, де, окрім інформації про цікаві об’єкти Луцька, вони могли дізнатись, де отримати гуманітарну допомогу, чи яким чином перетнути кордон.

Екскурсоводи ж взяли на себе роботу психологічної підтримки та розвантажування людей, які до нас приїхали. Провели декілька десятків безкоштовних екскурсій з метою знайомства з містом. Також започаткували проєкт «Подаруй екскурсію солдату», з метою короткого знайомства військових, які перебувають у госпіталях Луцька, з містом і його історією. 

Спільно з Волинським краєзнавчим музеєм та краєзнавцями започаткували благодійний проєкт «Історія має значення!», де усі охочі можуть відвідати лекції з історії міста Луцька й відкрити для себе нові сторінки його славної історії. А ще ініціювали в березні спільно з Волинським національним університетом ім. Лесі Українки розмовний клуб української мови.

Попри все створюємо і нові туристичні продукти. От наприклад, нещодавно відбулась перша екскурсія «Луцьк музичний», яка знайомить із розвитком культурного середовища в місті, історією Волинської філармонії, а родзинкою екскурсії є можливість проїхатись на автобусі, що колись возив на гастролі зірок української естради – тріо «Маренич», ВІА «Світязь». І все це під супровід відповідних мелодій.

У Центрі туристичної інформації та послуг запустили у продаж сувенірну сопілку, виготовлену із Лесиного ясена, з метою промоції волинської школи сопілкарства, адже найкращими сопілкарями від Лукаша з «Лісової пісні» до переможців Євробачення є волиняни. 

“Вихідних мало, аби побачити все”: про іноземців, безпеку і післявоєнний туризм

— Є така думка, що Луцьк – це місто одного вихідного дня для туриста. Чи варто туристам сюди приїжджати на довше? Чи вистачить одного дня?

— Самі ж туристи уже неодноразово спростовували цю тезу. Ми не раз чули, як відвідувачі Центру турпослуг, обмінюючись своїми враженнями, казали, що вихідних мало, аби побачити все. Один Музей сучасного українського мистецтва родини Корсаків може захопити вашу увагу на цілий день. 

Ми ж зі свого боку ще декілька років тому розробили туристичні маршрути «Луцьк +», спільно з туристичним бізнесом і музеями наповнюючи місто новими туристичними продуктами. Можна затримати туриста в місті на декілька днів, додати до цього ще можливість відвідування об’єктів за межами міста, але з поверненням на ночівлю до Луцька. Це все сприяє «затриманню» туристів тут.

До того ж після утворення Луцької ОТГ об’єктів туристичного інтересу, які ми рекомендуємо до відвідування, додалося. Зараз якраз розробляємо туристичну карту Луцької ОТГ.

— Чи приїжджають цього року іноземці в Луцьк? Якщо так, то з яких країн?

— Говорити про іноземців, які їдуть до Луцька як туристи, зараз не коректно. Це радше люди, які приїжджають сюди з гуманітарними місіями, журналісти чи волонтери. Звісно, часто ми надаємо їм екскурсійний супровід, та мета їхнього приїзду все ж інша.

Що ж до внутрішнього туризму, то окрім переселенців, які вимушено перебувають у Луцьку, є й ті, які приїжджають на день-два. Зараз складно поїхати кудись на довше, бо ж треба дотримуватись комендантської години, інколи екскурсії частково проводяться у бомбосховищах в разі тривоги. Треба завжди пам’ятати, що безпека гостя – понад усе. Це правило було основним і в мирний час, а зараз і поготів.

До речі, зараз уже говорять про туризм «солідарності», який активно розвиватиметься в післявоєнний час. Адже, як би це жорстоко не звучало, війна зробила найбільшу промоцію України у світі. Тепер кожен знає, де розташована наша держава, а познайомитись з нашою культурою – вважає за честь. Тому представники тих країн, які солідарні у нашій боротьбі з агресором, будуть активно відвідувати нашу країну після Перемоги.

“Фішки” Луцька: замок Любарта, будинок скульптора Голованя, підземелля

— Які «фішки» Луцька можете назвати цікавими для туристів?

— Безумовно, основним об’єктом, з яким асоціюється наше місто, є Луцький замок і ті заходи, які відбуваються на його території. Музей сучасного українського мистецтва родини Корсаків – унікальний приклад ревіталізації старого заводу, масштабність якого вразить не лише українця, але й відвідувача з-за кордону. Ми уже не раз чули, як журналісти, які приїжджали до Луцька в рамках престурів, порівнювали європейські музеї з нашим, говорячи, наприклад, про краківський аналог луцького(!) музею Корсаків. І цей музей, спільно з унікальною колекцією полотен у Художньому музеї, образом Холмської Богоматері в Музеї волинської ікони, утворюють неповторний мистецький трикутник, який приваблює високоосвіченого інтелектуального туриста.

Будинок скульптора Миколи Голованя, атмосфера якого сьогодні набула інших емоцій, відтінків, адже в лютому не стало його творця. Це місце завжди було цікавим для туристів, особливо для іноземців. Відвідувачі любили поспілкуватись з Миколою Микитовичем. Сьогодні гостей зустрічає дружина скульптора – пані Тамара, яка розповідає про майстра і його вернісаж.

Скульптури луцьких кликунів, що розміщені в різних куточках міста, кожна з них має своє унікальне ім’я і легенду. Розроблені квести та екскурсії за маршрутом їх розміщення користуються популярністю серед дітей, адже в ігровій формі легше і цікавіше вивчати історію міста. Та й дорослі туристи залюбки фотографуються з кликунами, а за допомогою QR-кодів можуть прочитати історію кожного.

Підземний Луцьк – один із найцікавіших маршрутів нашого міста. Всі знають про підземелля під Костелом святих апостолів Петра і Павла, але є ще крипта Хресто-Воздвиженської церкви, підвали колишнього бернардинського монастиря, де сьогодні діє мистецька галерея «Образ», кав’ярня «Золотий дукат», церква Івана Богослова на території замку. Ну і найочікуваніші – підземелля під вежею князів Чорторийських та колегіумом єзуїтів, які були реставровані в рамках європейського проєкту і ось-ось будуть відкриті для огляду. Усі ці об’єкти утворюють доволі таки довгий маршрут, своєрідну «підземну трасу» нашого міста.

Про активний відпочинок і розвиток туризму в Луцьку

— Чи плаває зараз катер по Стиру? Чи є на це попит зараз?

— На жаль, катер в цьому році на воду не спустили з не залежних від нас причин. Натомість активно почали розвиватись інші види відпочинку на воді, які користуються неймовірною популярністю. Це сплави на байдарках, каяках, паркрафтах та sup-дошках. Інформацію про ці види дозвілля можна дізнатись в Центрі туристичної інформації та послуг.

— Чи можна в Луцьку орендувати велосипед від Центру туристичної інформації і як надовго?

— Поки прокат велосипедів у Центрі не діє, але працівники обов’язково підкажуть, де найкращі умови прокату в Луцьку.

— Чи є якісь програми для туристів, які б страхували їх життя тут?

— Як і у всьому світі, страхуванням туристів займаються туроператори або самі туристи. Ми ж зі свого боку робимо все, аби відпочинок у Луцьку був безпечним.

—  Є програма розвитку туризму Луцької міської територіальної громади на 2021-2022 роки. Що передбачалося зробити і чи все вдасться реалізувати по цій програмі через війну?

— Кожну свою відповідь мені хочеться починати зі слова «на жаль». Бо таки на жаль, уже багато чого не відбулось і чи відбудеться до кінця року — не відомо. Як правило, багато задач ми виконуємо до початку туристичного сезону. Зокрема, у нас не відбувся ознайомчий тур для туроператорів в’їзного туризму, в ході якого мали розповісти про можливості гостинності нашої громади, показати готелі, познайомити з меню ресторанів, провести шляхом туриста у місті. Не відбувся запланований прес-тур для журналістів національних та іноземних ЗМІ, аби розповісти українцям з інших міст та країн, що у нас можна побачити і чому Луцьк для них стане приємним відкриттям.

Не реалізували другу літературну резиденцію «Місто натхнення», не презентували книгу, яка народилась в рамках першої резиденції. До речі, відкрию таємницю – назва книги «Вежа через О». Чому так? Все просто. Метою резиденції була промоція міських просторів Луцька. Вежа через О – це фраза Оксани Забужко під час її виступу біля вежі Чорторийських. Ми спілкувались з нею про те, як важливо, популяризувати українські наративи, зокрема в назвах об’єктів. А рід Чорторийських – український і прізвище їхнє звучало першочергово саме так. Нас підтримав і один із найбільших інформаційних ресурсів Вікіпедія, і у всіх згадках тепер вежа князів ЧОрто-, а не ЧАрторийських. І ніяких аналогій з чортом бути не може, бо літописна назва Черториськ походить від «черта», тобто на межі. До речі, книга мала бути презентована і на Книжковому Арсеналі в Києві. Віримо, що після війни вдасться реалізувати все задумане.

Не відбувся арт-променад «Так звучить Луцьк», який проводимо в рамках відкриття літнього туристичного сезону. 

Та попри все Луцьк звучить сьогодні у благодійних проєктах «Разом переможемо» та Angarmusicstage, в рамках яких музиканти міста вилучені від своїх виступів кошти передають на підтримку ЗСУ. Ба більше: в цей непростий період у Луцьку в травні відбулась європейська прем’єра. Луцький камерний хор «Оранта» виконав твір провідного латвійського композитора Ріхарда Дюбри «Отче наш». На початку березня автор на підтримку українського народу написав музику на слова світової молитви і ноти передав саме до Луцька з присвятою «Молитва за Україну. Слава Україні на все життя!». Запис цього твору у виконанні «Оранти» вже звучав на варшавському радіо. А це теж промоція нашого міста.

Із запланованих заходів програми зараз працюємо над підготовкою правил ведення екскурсійної діяльності у місті, що уже було давно на часі, а також спільно із департаментом освіти – над курсом для дітей шкільного віку «Луцькознавство».

Фестивалі, ярмарки на інша промоція міста

— Чи будуть фестивалі цього літа в Луцьку? Якщо так, то які?

— На жаль, не відбулась «Ніч у Луцькому замку», не відбудеться і «Князівський бенкет». Знаю, що є плани провести LutskFoodFest, та в яких масштабах це відбуватиметься, мені невідомо. Можливо, в якомусь іншому форматі відбудеться «Бандерштат» – один із знакових фестів Луцька і України.

— Чи будуть цього літа ярмарки в центрі?

— Вони відбуваються постійно. Тільки їхній формат змінився – тепер усі зусилля націлені на  допомогу ЗСУ, на наближення нашої Перемоги.

—  Чи відбувається промоція Луцька в інших містах та за кордоном? Якщо так, то як це відбувається? 

— У мирний час промоція відбувалась різними способами: і завдяки співпраці зі ЗМІ, як місцевими, так і в інших містах, чи іноземними, і через участь у міжнародних виставках в Україні й за кордоном; через співпрацю із Центрами туристичних послуг інших міст України;

через соціальні мережі, до речі, підписуйтесь на наші сторінки у фейсбуці – Луцьк – приємне відкриття та lutsktravel – в Інстаграмі; через створення промоційних відеороликів,  реалізацію різноманітних проєктів, і не тільки туристичних (зокрема, нещодавно Луцьк на сцені у Брюсселі, в один день із отриманням Україною статусу кандидата в ЄС, отримав перемогу в проєкті з Енергоефективності у громадських будівлях міста).

Ми зараз усі перебуваємо у стані «а ось після Перемоги…», накопичуємо ідеї нових проєктів, заходів, муштруємо витримку і плекаємо надію. А після Перемоги знову якнайширше прочинемо браму нашого гостинного міста, щоб дивувати, тішити, частувати наших гостей.

Головне фото – Вадима Тєсунова.

Читайте також про розвиток туризму в інших регіонах України в тексті Як екскурсоводи Дніпра відновлюють роботу під час війни та допомагають переселенцям пізнати місто