Наприкінці травня на тимчасово окупованих територіях України партія “Единая Россия” провела попереднє голосування за кандидатів. “Переможці” будуть представляти партію на так званих “виборах”, які окупанти зібрались проводити у вересні 2023-го. Хто на них піде? Колишні депутати, російські військові, пенсіонери й колаборанти зі стажем. Ми дослідили список з майже 800 осіб і готові детальніше розповісти про цих людей. 

Цифри

Від Запорізької області у попередньому голосуванні брали участь 780 кандидатів: 186 кандидатів для участі у виборах до законодавчих зборів та 594 кандидати – до міських та окружних рад регіону. Це ради у Якимівці, Бердянську, Василівці, Веселому, Камʼянко-Дніпровці, селищі Куйбишеве, Мелітополі, Михайлівці, Пологах, Приазов’ї, Приморську, Токмаку, Чернігівці і Енергодарі.

Більшість кандидатів – місцеві, які не тільки погодилися співпрацювати з окупантами, але, ймовірно, вже отримали російське громадянство, адже його наявність є однією з умов участі. Варто зазначити, що деякі кандидати, ніби хизуючись, вирішили написати про факт отримання громадянства країни-агресора прямо у своїх кандидатських профілях. Ще в списку ми знайшли і військових, в тому числі і з тимчасово окупованих частин Донецької та Луганської областей, і навіть росіян. 

Також ми помітили деякі закономірності. Наприклад, у маленьких населених пунктах профілі кандидатів були практично порожніми, списки тут наповнювалися дуже різними людьми, серед яких і пенсіонери в дуже поважному віці, і безробітні. Однак, наприклад, до органів законодавчої влади подавалися вже доволі відомі і публічні персонажі, які не приховують своєї любові до всього російського. Вони носять георгіївські стрічки, розповідають про “єдину родіну” у відеозверненнях, записують себе на фоні портретів Путіна, російського прапора або ж і взагалі біля Кремля.

Запорізькі депутати

Серед так званих кандидатів ми знайшли одразу декілька запорізьких депутатів, які були обрані у 2020 році і мали б виконувати свої обовʼязки й зараз, але натомість обрали поїздку на окуповані території і співпрацю з росіянами. 

Наприклад, Ніна Гурська, яка нині хоче потрапити до Кам’янсько-Дніпровської окружної ради. 

Жінка була депутаткою Запорізької міської ради з 2015-го, представляла нині заборонену в Україні партію “Опозиційний Блок”. Під час наступних виборів у 2020 році жінка обиралася вже у обласну раду і від “Партії Володимира Буряка “Єднання”, а в подальшому очолила школу-інтернат у місті Кам’янка-Дніпровська. Після окупації частини області Гурська лишилася на посаді й взялася впроваджувати стандарти освіти держави-агресора, оновила програму викладання, змінила форму оцінювання школярів на п’ятибальну.

У січні 2023 року Запорізька обласна прокуратура повідомила Гурській про підозру у колабораційній діяльності. Також її виключили зі складу депутатів облради. 

У списках фігурує Наталія Солодка-Могилевська, яка раніше, на місцевих виборах 2020-го, обиралася до Запорізької облради та Якимівської селищної ради від партії “Опозиційний блок”. Також Солодка-Могилевська була помічницею депутата Якимівської райради Віктора Казимиренко і помічницею депутатки Людмили Любім, яка нині є водночас і діючою депутаткою Запорізької облради від партії “Опозиційний блок”, і першою заступницею очільника облради. 

Окрім того, Наталія Солодка-Могилевська є співзасновницею організації “Жінки за мир”. Наразі жінка в російському держреєстрі фігурує як директорка “Центру предоставления социальных услуг Акимовского поселкового совета”. Цікаво, що при цьому Солодка-Могилевська весь цей час не проявляла себе публічно і “не світилася” як людина, яка підтримує країну-агресорку.

Не обійшлося і без публічніших політиків, які з перших днів демонстрували свою прихильність до дій Росії. Таких у списках ми знайшли декілька, але окремо хотілося б виділити Миколу Пастушенка, адже зараз він повинен був би відстоювати права своїх виборців у стінах Запорізької облради. Замість цього ж Пастушенко планує обратися відразу до двох “органів влади” – до Василівської облради та до “законодавчих органів”. 

Хто він? Пастушенко донедавна був депутатом від партії “Опозиційний блок”, позиціонував себе як людину з народу, брав участь в мітингах за чесні вибори в Василівці та належав до депутатської групи з дуже красивою назвою – “За Україну”. Втім, надалі він з перших днів перейшов на бік агресора, оголосивши себе “мером” Дніпрорудного. Цікаво, що поїхав на окуповані території він раніше – його виключили зі складу облради ще до отримання “нової посади” через підтримку російської армії.

Інші зрадники

Досліджуючи профілі кандидатів, ми виокремили й представників з тимчасово окупованої частини Донецької області. Наприклад, 41-річного донеччанина Руслана Ількаєва, який ще навесні 2014 року вступив на службу до так званого “Народного ополчения Донбасса”, далі служив вже у батальйоні луганського “ополчєнія” “Призрак”, а нині ж є безробітним. Чим він займався майже 8 років невідомо, однак тепер чоловік вирішив балотуватися до так званих законодавчих органів. Цікаво, що Ількаєв зараз також під санкціями, накладеними Канадою та Австралією.

Разом з Ількаєвим йде на вибори і його молодший брат Артем. Артем Ількаєв також родом з Донецька, вищу освіту не отримав, працював кухарем, а потім зайнявся підприємницькою діяльністю. Однак у 2014-му також вступив до “Народного ополчения Донбасса”, брав активну участь у референдумі псевдореспубліки “ДНР” і у бойових діях.

Вже 8 років чоловік живе у Росії, а у 2019-му отримав і громадянство РФ. Тепер же Ількаєв-молодший вирішив спробувати обратися на захоплених українських землях. 

Ще один кандидат – Сергій Карапиш. Чоловік народився на Бердянщині, до 2014-го жив у самому Бердянську, де працював слюсарем, а потім займався власним бізнесом у сфері обслуговування. Але навесні 2014-го він вирішив їхати і “рятувати” Донецьк, а відтак перейшов на бік ворога.

“С 2014 года принимал участие в освобождении Донбасса от украинских военных захватчиков в рядах Всевеликого Войска Донского. Награжден медалями “За храбрость и отвагу при выполнении специальных задач”, “За Боевые заслуги”, “За освобождение Дебальцево”, “Ополченец”, “Покрова Пресвятой Богородицы”” – пише нині сам про себе Карапиш.

Не дуже дивно, що з такою біографією у 2022-му чоловік знову пішов воювати на боці окупантів. Тож нині чоловік служить, але схоже, що у майбутньому бачить себе у кріслі депутата. 

Там же себе бачить і Артьом Терентьєв – російський військовий родом з Саратовської області. У своєму профілі він зазначає, що приїхав в Україну охороняти Запорізьку АЕС і “новий” регіон Росії. У солдата-кандидата немає вищої освіти, працював в основному водієм, але у 2021-му він вступив у партію “Единая Россия”, тож тепер бачить себе депутатом в одному з українських міст.

Що далі

Ми віримо в те, що незаконні вибори на тимчасово окупованих українських територіях не відбудуться і причин для цього може бути декілька. Втім, якщо все ж так станеться, що росіяни зуміють їх провести, нашою основною задачею є фіксація максимальної кількості учасників цього процесу. Адже очевидно, що частина з найменш публічних персонажів, які нині взялися співпрацювати з ворогом, у майбутньому спробують знову працевлаштуватися в Україні – ми вже проходили схоже багато разів, починаючи з 2014-го. Не виключено, що вони намагатимуться не лише уникнути покарання і  “відбілитися”, але ще й бути обраними в українські органи влади. Важливо не допустити подібного, тож саме публічність може стати певним запобіжником. Ми продовжимо слідкувати за всім, що відбувається на тимчасово окупованих територіях, а головне – ми продовжимо фіксувати прізвища тих людей, які вирішили послужити окупантам.

Читайте також: Мова має значення: драматургиня з Запоріжжя переклала для українського глядача оскароносний фільм

Заголовний колаж – “Запорізький центр розслідувань”.