У Запоріжжі відбувся форум “ADIEU, EMPIRE! Як розбити імперську кульуру об Дніпровські пороги?”. Організаторами виступили представники та представниці Запорізького осередку ГО “Українські студенти за свободу”. На зустрічі зібралися студенти та студентки із Запоріжжя, Києва, Дніпра, Миколаєва, Тернополя, Одеси, Львівщини, Чернігова та інших міст України. Із лекціями виступили громадські діячі, викладачі, медійники, поети, митці, музиканти та інші експерти та експертки.

Про те, як проходив захід, спрямований на протидію російській імперській культурі у Запоріжжі, – читайте у матеріалі. 

“Проти диктату російських імперських наративів”

Марков Ілля, заступник голови запорізького осередку ГО “Українські Студенти за Свободу” зазначив, що:

Головна мета форуму – показати, що культура є невід’ємною складовою нашої ідентичності, а також, окрім того, є величезним ринком, від НЕ розвиненості якого ми втрачаємо багато грошей і потенційного прибутку. Я думаю, що якщо цей форум не провести зараз, то потім буде пізно. Це поштовх до дії. До мене після форуму підходили люди і казали, що вони тепер і в побуті будуть спілкуватися українською. Для мене це найбільший показник вдалості. Люди краще розуміють важливість мови. Також більше популяризують людей, що локально займаються мистецтвом і новітніх авторів, тому що ми, мало того, що казали, що це важливо, а і також дали ЇМ можливість висловитися, дали майданчик для виступу, бо у Запоріжжі з цим дуже складно.

Ілля Марков. Фото надане Іллею.

На запитання про те, що означає назва “ADIEU, EMPIRE!”, Ілля відповідає: 

Назва французькою, тому що ми хочемо створити свою “французьку революцію” в Україні. Тобто, показати що влада дійсно в руках народу і ми маємо захищати цінності Свободи та влади суспільства, а не диктат російських імперських наративів.

“Запит є, але люди не знають, куди за ним іти”

Бєляєва Дарʼя, студентка 4 курсу спеціальності практичного перекладу, в.о. голови Запорізького осередка «Українських студентів за свободу» ділиться своїми враженнями після двох насичених днів форуму:

Одна з найяскравіших емоцій – утома. Але це прекрасно, бо модерувати зал з такою кількістю учасників і втомлюватись від цього – це задоволення. Хочеться бачити більше людей, хочеться охоплювати ширшу аудиторію. Відчувається, що запит на такий освітній контент, що просуває ідеї особистої свободи та вільного суспільства, присутній, але люди банально не знають, куди за ним йти. Хочеться популяризувати Запорізький осередок УСС серед абсолютно будь-яких шарів населення в місті, щоб змінювати вектор соціального та інтелектуального розвитку Запоріжжя.

Дар’я Бєляєва. Фото надане Дар’єю.

Пояснюючи вибір тем, які висвітлювались на форумі, Дар’я зазначає:

Всі теми, які увійшли у фінальний варіант розкладу і ті, що були в чернеткових варіантах, – це те, що особисто болить хедоргам, які є звичайними громадянами міста Запоріжжя. Нам здається, що Запоріжжю вже давно пора визначитись з тим, в якому напрямку рухатись в плані культурного й суспільного розвитку, тому в якості спікерів ми постарались обрати тих людей, які готові поділитися своїм баченням того, як ми можемо донести людям ідею важливості свободи.

Організаторка додає, що Запорізький осередок «Українських студентів за свободу» проводив також тренінги з домедичної допомоги в кооперації з тренувальним центром “Колесо”, економіко-соціологічні освітні лекторії, освітні форуми та акції висловлення громадської позиції.

Вплив мовного середовища на економіку

Із лекцією “Вплив мовного середовища на економіку” для студентів виступив докторант (PhD) економічного факультету ЗНУ Денис Рева. Він наголосив на тому, що мова є важливим інструментом спілкування, який впливає на всі реалії  економіки. Підкреслив, що знання мов може допомогти для розвитку бізнесу, ведення міжнародних переговорів тощо. Як зазначив Денис, мовна політика країни впливає на інвестиції та приймання законодавства, що регулює бізнес.

Денис Рева з лекцією “Вплив мовного середовища на економіку”. Фото авторське.

Спікер також звернувся до відвідувачів і відвідувачок форуму:

Роль інтелектуальної досвідченості та юриспруденції у сучасному світі несе не останню низку важливих рішень. Є велике бажання до молодих науковців, щоб вони якомога більше читати літератури, наукових видань, створювали нові власні проєкти, патентувати їх у відповідних бюро, розвивались всесторонньо, займались спортом і досягали нових вершин. Ви, молоді студенти, є еліта нації. Від ваших рішень та вчинків буде залежати наша доля через 5 років. Через 10 років ви повернетесь до цієї лекції, і напишете власну, для майбутніх дітей (студентів), котрі будуть вже бачити в вас мудрість, досвід, витримку та опору. 

Від рівня вашого критичного мислення буде залежати не тільки доля вашого власного бізнесу, але й доля всієї економіки країни, а далі за нею і доля нації в цілому. 

Soft-power: ретроспектива, сучасність, майбутнє

Один зі спікерів, Данило Осадець, учитель історії в Запорізькій гімназії № 46 Запорізької міської ради, прокоментував: 

Тема мого виступу – soft-power: ретроспектива, сучасність, майбутнє. Чому це важливо? Тому що Soft Power – це дуже актуальне явище в 21 столітті. Плюс, ми  знаходимося в інформаційному суспільстві. Безперечно, оцей м’який вплив – це якраз сила впливу, в першу чергу, на закордоння, а якщо ми говоримо про Україну, то на іноземні держави, у першу чергу, на наших союзників. Про це важливо знати з точки зору того, щоби підготувати аудиторію, познайомити з Україною, закохати її в Україну. Мета прагматична: нам потрібна допомога. І, власне, саме тому Soft Power, м’яка сила, є для нас актуальна. Привернення уваги, у першу чергу, молоді до цієї теми також є важливим, тому що це майбутні розбудовувачі держави.

Данило Осадець з лекцією про Sofr Power. Фото авторське.

Він розповів учасникам й учасницям про саме визначення та ідею Soft Power – м’якого впливу на громадську думку, який є привабливішим за жорстку військову чи економічну силу. А також навів кілька прикладів з історії: діяльність “сталінського адвоката” Волтера Дюранті, який необ’єктивно висвітлював Голодомор; створення спільного підручника з історії України та росії, в якому просувалися російські наративи та діяльність концерну RT.

“Часи не обирають”

Про шістдесятників, рух студенства та вільних митців і мисткинь у Запоріжжі та переслідування влади розповів Денис Васильєв у передмові до фільму “Часи не обирають”. Він згадав про роль у мистецькому середовищі Запоріжжя кафе “Маленький Париж”, яке було зруйноване російською ракетою; поділився інформацією про діяльність у місті фотоклубів, кіноклубів і поетичних об’єднань.

Демонстрація фільму “Часи не обирають”. Фото авторське.

Після короткого вступу відбулась демонстрація фільму, який описується самими авторами так:

Документально-публіцистичний фільм «Часи не обирають» створений запорізькою кінорежисеркою Світланою Кочкаревою за мотивами книги журналіста Юрія Гаєва «Я жил в провинции». Присвячений фільм кільком епізодам культурного і духовного життя Запоріжжя 60-80-х років минулого, ХХ століття. Йдеться про популярне тоді молодіжне кафе «Романтики»; трагічну долю поета Олександра Гранкіна, який зарано пішов у засвіти; талановитого фотомайстра Якова Шубіна, що не зміг протистояти напору свого прагматичного часу; письменника і поета Олексія Цвєткова, змушеного емігрувати з країни. Фільм нагадує про історію фотоклубу «Запоріжжя», кіноклубу «Сходження», творчі негаразди самобутніх художників, батька і доньки Володимира і Наталії Коробових. За долями конкретних людей постає епоха Леоніда Брежнєва, на яку прийшлась молодість й кращі творчі часи авторів і героїв фільму «Часи не обирають». Епоха економічної и духовної стагнації, про  яку люди літні вже підзабули, а молодь взагалі мало що чула.

Після показу фільму учасники та учасниці запалили свічки пам’яті на честь жертв тоталітарного режиму – як шістдесятників, так і загиблих під час Голодомору.

Свічки, запалені на пам’ять жертв тоталітарного режиму. Фото авторське.

Меншовартість: корені та наслідки

З лекцією “Меншовартість: паралель старих творів про приниження української культури і новітні засоби цього, про те, як нам прививали меншовартість” виступили представниці інтернет-видання Сало Написало: Аліна Богомолова, Соф’я Донцова та Ірина Перепечко. Медійниці наводили приклади того, як меншовартість прищеплюється ще зі шкільної програми й як росія впливала на нав’язування комплексу меншовартості українцям. 

Представниці видання “Сало Написало” з лекцією про меншовартість. Фото авторське.

Аліна Богомолова, коректорка видання Сало Написало коментує: 

Ця тема зараз важлива, тому що це проблема, яка була нав’язана нами іншими країнами, зокрема, російською імперією та радянським союзом протягом багатьох століть. Ми досі не можемо у повній мірі позбутися цієї проблеми, вона заважає нам розвиватися. Адже комплекс меншовартості – це взагалі про знецінювання, це про те, що хтось краще за нас, це про те, що ми завжди за когось гірші. У нас або все погано, або, як ми розповідали на своїй лекції, є і зворотній бік – у нас навпаки все занадто ідеально.

Це заважає нам побачити наші здобутки, досягнення та заважає як цінувати те, що ми вже маємо, так і здобувати щось нове, розвиватися, бачити красу в самих собі. Коли ми виїжджаємо за кордон, то дивуємося, чому іноземці так на нас реагують. Але чому ми не можемо реагувати самі на себе нормально? Тому що цей комплекс меншовартості заважає нам побачити себе класних; зрозуміти, що ми дійсно розумн,і що ми дійсно можемо чогось досягати, що ми дійсно круті в абсолютно різних сферах. 

Мистецький ринок України та як його розвивати

На окремій лекції спікер Денис Васильєв комплексно розкрив тему явища “байрактарщини”, розповідаючі молоді про те, як працює музична індустрія, закінчуючи роллю держави та приватного сектору. Не оминув увагою тему авторських і суміжних прав, специфіку отримання прибутку у креативних сферах бізнесу. Окремо він наголосив на тому, що тільки конструктивна критика та всебічна підтримка незалежних митців здатні побороти засилля “байрактарщини”.

Тему підтримки креативного бізнесу розвинули під час панельної дискусії “Мистецький ринок у світі. Що заважає нашим новим виконавцям розкритися?”. Серед основних причин виокремили: брак знань іноземних мов, відсутність конструктивної критики та підтримки з боку аудиторії, а також засилля російського контенту. Спікери та спікерки панельних дискусій погодились у думці, що такі заходи – це спосіб рефлексувати та популяризувати українське. 

Панельна дискусія про мистецький ринок у світі. Авторське фото.

Як повідомляють організатори, “Українські студенти за свободу” — це громадська організація, заснована на засадах захисту, популяризації та лобіювання принципів вільного суспільства. Місією “Українських студентів за свободу” є об’єднання, навчання та мобілізація української молоді, яка прихильна ідеям свободи. 

Заголовне фото – Денис Васильєв з лекцією про “байрактарщину”. Фото авторське.

В іншому матеріалі MIL Ukraine ви також можете дізнатися про те, як росіяни свідомо знищували освіту на Чернігівщині.

Від Kristina But