“Ми думали, що більшість атак на школи пов’язані саме з тим, що можливо вони якось були пов’язані з українськими військовими. Але ні. Ми помітили, що тенденція дещо інша”. Це слова Сергія Бурова, правозахисника і виконавчого директора “Освітнього дому прав людини у Чернігові”.
Сергій та його колеги від початку повномасштабного вторгнення взялися збирати та документувати воєнні злочини росіян на Чернігівщині. Коли частина області знаходилася в окупації, то робити це доводилося, послуговуючись відкритими джерелами, після звільнення ж свідчення вже почали фіксувати наживо.
Зважаючи на те, що основним напрямком організації до повномасштабної війни був освітній, було важливо серед іншого займатися і фіксацією воєнних злочинів, що стосувалися саме нападів на школи. Тепер своїми спостереженнями правозахисники поділилися з журналістами. Тож про те, як росіяни намагалися знищити освіту на Чернігівщині – читайте у нашому матеріалі.
Суха статистика
Тероризувати Чернігівщину росіяни почали з першого ж дня повномасштабної війни. Частина області у лютому-березні 2022-го опинилася під окупацією і пробула під нею аж до 6-го квітня. Тоді Збройні сили України повністю відновили контроль над кордоном.
В перші ж дні росіяни вчинили сотні воєнних злочинів. За офіційними даними прокуратури Чернігівщини, станом на початок літа минулого року в області від рук росіян загинуло 478 цивільних, серед них і 22 дітей. Ще 692 людини отримали поранення.
У спробі отримати контроль над областю, росіяни не шкодували ні снарядів, ні сил. По Чернігівщині гатили з артилерії та авіації, через що значних руйнувань зазнала цивільна інфраструктура. Серед іншого були знищені та пошкоджені заклади освіти.
“Під час активної фази бойових дій і обстрілів, які продовжуються до сьогодні… 143 заклади освіти постраждали… Наразі вдалося відновити 70 закладів освіти повністю, зараз в роботі – 34 заклади, потребують відновлення ще 32 заклади”.
Таку статистику навів начальник управління освіти Чернігівської обласної військової адміністрації Юрій Музика на форумі «Відновлення доступу до освіти: діалог щодо ролі українських громад у ремонті, відновленні та відбудові», що пройшов у квітні 2023-го.
Окремі випадки атак на школи Чернігівщини детально досліджує і “Освітній дім з прав людини в Чернігові” – громадське об’єднання правозахисників та активістів.
Сергій Буров. Фото з сайту “Освітній дім прав людини в Чернігові”
“Звісно, зважаючи на те, що до повномасштабного вторгнення наш основний напрямок був пов’язаний з освітою, для нас було важливо зайнятися воєнними злочинами, пов’язаними саме з нападами на школи”, – пояснює виконавчий директор “Освітнього дому з прав людини в Чернігові” Сергій Буров, – “Скажу одразу, що школа – це цивільний об’єкт, на який не може бути скоєний напад чи атака відповідно до Міжнародного гуманітарного права”.
Зараз організація Бурова співпрацює з правоохоронними органами в рамках збору доказів та свідчень щодо воєнних злочинів росіян.
Ярослав Кириєнко. Фото з сайту “Освітній дім прав людини в Чернігові”
“Наша задача якісно зібрати, зафіксувати якомога більше свідчень, доказів про воєнні злочини, передати їх, зберегти і сприяти, щоб ці докази не були втрачені. А розслідування, аналіз і опрацювання цих доказів, доведення провини – робота правоохоронців. Нехай ця робота буде йти роки вперед – у цих злочинів немає строків давності”, – пояснює колега Бурова, керівник напрямку документування воєнних злочинів Ярослав Кириєнко.
Після деокупації Чернігівщини працівники “Освітнього дому” почали виїжджати на місця, щоб зібрати якомога більше доказів та зафіксувати якомога більше свідчень очевидців щодо скоєних росіянами воєнних злочинів. З часом географія документування розширилась. “Освітній дім” почав виїжджати і фіксувати воєнні злочини, що були скоєні на деокупованих територіях Сумської та Херсонської областей.
Зі слів Кириєнка, вони вже дослідили 80 закладів освіти, які зазнали нападів зі сторони рф. З них переважна більшість – школи на Чернігівщині.
Частина задокументованих організацією злочинів лягли в основу їхнього минулорічного звіту “Під прицілом – школи”. Зокрема, туди увійшли результати 32-ох моніторингових виїздів, під час яких було зафіксовано російські атаки на українські школи на Чернігівщині.
“Ми помітили, що цілеспрямовано відбувається знищення освіти в Україні. Російські військові просто не приховують свого бажання вбити все українське. Ми в це раніше не вірили, ми не думали, що це саме так” – розповідає Буров.
Правозахисник наголошує, що атаки на школи дуже різні. Наприклад, частину шкіл росіяни розбивали цілеспрямовано і прицільно, частину використовували в якості “живого щита”, утримуючи там заручників, ще частину перетворювали на свої позиції. Нерідко атаки супроводжувалися мародерством та знищенням цивільного майна.
Правозахисники переконані, що кожен з цих фактів так чи інакше є воєнним злочином, а отже має бути задокументованим і розслідуваним. Далі розповідаємо про декілька епізодів, досліджених “Освітнім домом прав людини у Чернігові”.
Школа під прицілом
Фото зі звіту “Освітнього дому з прав людини в Чернігові”
Чернігівський колегіум № 11 розташований серед житлових будинків. Під час активних бойових дій на Чернігівщині школа постраждала двічі.
Після обстрілу 14 березня 2022 року були пошкоджені вікна старшої школи. 19 березня 2022 року боєприпас влучив у спортивний зал на 2-му поверсі, внаслідок чого зруйновано дах, стіни, двері, вікна, систему опалення, меблі в навчальних кабінетах.
Обстріли зачепили також і житлові будинки навколо школи, і території біля них. Там серед цивільних були загиблі та поранені.
Одна з працівниць закладу розповіла “Освітньому дому”, що на час обстрілів в укритті школи перебували близько 300 людей, серед них — 80 дітей. За її словами, у приміщенні школи не було українських військових, а найближчий військових об’єкт, яким міг бути блокпост, знаходився не ближче, ніж за 200 м від школи.
Школа – “живий щит”
Підвал Количівської загальноосвітньої школи (с. Ягідне, Чернігівська область). Фото з сайту УНІАН
Количівську загальноосвітню школу у селі Ягідне, що на Чернігівщині, російські військові використовували в якості “живого щита”. В підвалі школи вони майже місяць силою утримували понад три сотні мирних місцевих мешканців.
“Унаслідок утримання цивільного населення у нелюдських умовах – без доступу до свіжого повітря в задушливому просторі, без освітлення в повній темряві, без забезпечення питною водою та їжею, в антисанітарних умовах з 9 по 28 березня 2022 року померло 10 цивільних осіб”, – йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
Влітку 2023-го Чернігівський районний суд заочно розпочав слухання щодо 15 російських військовослужбовців, яких підозрюють у причетності до катувань жителів села Ягідне, яких насильно майже місяць утримували у підвалі місцевої школи.
Розбити, розграбувати, знищити
“Були випадки, що навіть просто своїм перебуванням там вони доводили школу до такого стану, що її більше неможливо використовувати. Настільки вони там пожили”, – зауважує Буров.
Фото зі звіту “Освітнього дому з прав людини в Чернігові”
Російські військові зайняли приміщення Великодорізької гімназії 25 лютого 2022 року та жили у школі протягом усього періоду окупації села Велика Дорога. Ймовірно, тут було облаштовано госпіталь, адже після себе росіяни залишили крапельниці і закривавлені матраци.
Під час перебування російських військових у школі було знищено або викрадено практично все майно – починаючи від техніки і закінчуючи навіть столами та стільцями.
Школа у заручниках
Окремі навчальні заклади росіяни використовували для облаштування позицій, ведучи обстріли з територій чи прямо з будівель. Такими діями окупанти наражали об’єкти цивільної інфраструктури на небезпеку, розуміючи, що Збройні сили можуть відповідати контратаками.
Фото зі звіту “Освітнього дому з прав людини в Чернігові”
На початку березня російські військові зайняли будівлю Новобиківської школи та розмістили на її території близько 100 одиниць техніки. Це призвело до того, що українським військовим довелося також цілити сюди, вибиваючи росіян з області. Один з таких обстрілів з боку ЗСУ ймовірно відбувся 15-го березня 2022 року. Свідки кажуть, що після цього бачили багато знищеної російської техніки якраз в районі Новобиківської школи.
“Були школи, де перебували наші військові і загинули – ми це фіксували. Але наші військові не вчиняли воєнний злочин коли займали ці школи. Багато організацій бояться про це говорити, типу ми використовуємо школи для захисту. Ми використовуємо, бо якби ми не використали, то нам треба було б залишати населені пункти, втікати і пускати росіян в ці населенні пункти. Перетнувши кордон росіяни вже вчинили акт агресії, вже вчинили злочини. І нам доводиться будь-якою ціною захищатися від них”, – зазначає керівник напрямку документування “Освітнього дому прав людини в Чернігові” Ярослав Кириєнко.
Заклад окупанти також сильно пошкодили зсередини, залишивши після себе розбиті класи, обладнання та написи на шкільних дошках в стилі «Ребята, давайте жить дружно».
Школа зруйнована – навчання триває
Більшість шкіл Чернігівщини після 24-го лютого 2022-го року перейшли на дистанційне навчання.
Частину постраждалих шкіл вже встигли відновити, але навіть ті, які були зруйновані вщент – продовжують навчання.
Відновлюють “довоєнні” активності і правозахисники “Освітнього дому”.
“Зараз ми відновили роботу освітнього напрямку організації – це курси, тренінги, які ми адаптували під умови війни. Якщо раніше у нас була школа з прав людини, то тепер це школа з прав людини в умовах війни. Започаткували окремі курси для документаторів воєнних злочинів”, – ділиться керівник організації Буров.
Ще одна спільна потреба в усіх постраждалих від росіян закладів освіти – будівельні матеріали.
У попередньому матеріалі ми вже розповідали про виклики і успіхи роботи у напрямку документування воєнних злочинів “Освітнього дому прав людини в Чернігові”. Детальніше про це можна прочитати тут.
Про те, як чернігівські фермери пережили окупацію та як відновлюються після відступу росіян – читайте тут.
Головне фото – колаж авторки