У багатьох містах України досить часто можна зустріти ринки «вихідного дня» або ще їх прийнято називати «барахолки». Такий недільний ринок давно функціонує і в одному із центральних парків Хмельницького. Тут можна придбати антикваріат, марки, монети, ордени, книги, прикраси, посуд, маленькі статуетки, а також інші різноманітні дрібнички. Торгують тут і предметами радянського часу, хоча останнім часом, як наголошують продавці із багаторічним досвідом, такий товар не користуються попитом у покупців. Та цього разу мова піде не про сам ринок та його особливості, а про конфлікт, що нещодавно там трапився.
Суперечка сталась на мовному ґрунті і швидко отримала продовження у соціальних мережах і навіть дійшла до владних кабінетів. Як наслідок – місцева влада відреагувала на неї. І вже після перших нормативних рішень на місцях урегульовувати питання взялись народні депутати України.
«Блошиний» ринок у Хмельницькому працює щонеділі з 9:00 до 12:00. Більшість продавців тут торгують роками, а деякі навіть десятиріччями. Офіційно – це ярмарок з продажу книг та колекційних предметів. Хтось тут підшукує самобутні вироби, когось цікавлять дешеві дрібнички, а дехто полює на антикваріат та колекційні речі, інші ж приходить просто поспілкуватись. Зазвичай, цих декілька годин роботи минають спокійно та з веселим гамором між продавцями та покупцями.
Однак у неділю, 12 червня, не все було так, як зазвичай. Цей день запам’ятався конфліктом на мовному ґрунті між продавцем та відвідувачем «блошиного ринку».
Загалом у Хмельницькому такі випадки радше виняток, ніж правило. Щоправда, за неповний місяць це вже другий конфлікт через мову. Перший стався дещо раніше. Про нього розповідали місцеві медіа та пабліки. Тоді харків’янка, яка їхала в маршрутці та розмовляла російською мовою, отримала зауваження від пасажирів щодо використання мови окупанта. Пасажири на підвищених тонах порадили вчити українську мову та поважати місто, в якому проживає дівчина. Останню це дещо обурило і вона записала відео, в якому українською мовою розповіла про ситуацію. Проте в одному із місцевих пабліків коментарі читачів розділились: хтось підтримував пасажирів, а хтось навпаки став на захист дівчини. На тому тоді суперечка і закінчилась: усі лишились при своїй думці.
Цього ж разу конфлікт на мовному ґрунті розгорівся до значних масштабів, адже до його вирішення навіть залучалась поліція. Але про все по черзі.
Неділя. Ранок. “Барахолка” в парку імені Івана Франка вже розпочала свою роботу. Місцева волонтерка та громадська діячка Леся Стебло повезла свою доньку на «блошиний» ринок. Тоді жінка навіть не здогадувалась, що спокійна прогулянка перетвориться на справжній екшн з нею в одній із головних ролей. Усю історію вона розповіла у своєму профілі у фейсбуці ввечері того ж дня.
«На розкладці старих мобільних телефонів та іншого краму лунав «руцький музон», на який відреагував Yuriy Datsenko, викладач української мови та літератури, хмельничанин, якому небайдуже, яку музику чує його син в публічному місці. На його зауваження отримав миттєву реакцію адептів «руського міра», – йдеться у дописі волонтерки.
Наріжним каменем стало те, що один із продавців увімкнув гучно російський реп. А хмельницький письменник та вчитель Юрій Даценко, який на ринку був з маленьким сином, зробив зауваження цьому продавцю. Останній не реагував на зауваження. Письменника почали підтримувати й інші відвідувачі “барахолки”. Врешті відреагувала та підтримала Юрія Даценка й волонтерка Леся Стебло. Все закрутилось. Думки громадян різнились. Одні підтримував позицію письменника, а хтось казав «какая разніца». Врешті продавець викликав поліцію, обґрунтовуючи це тим, що його права порушуються. Однак, приїхавши на місце, патрульні не змогли вирішити цей конфлікт, адже на той момент не існувало жодних правових норм. Не було регулювання ані на місцевому рівні, ані на національному.
Вже надвечір цю історію переповіли у соцмережах самі учасники конфлікту. І як то кажуть, наболіле питання тисячам людей, швидко завірусилось і понеслось пабліками, групами та сторінками. Історію підхопили і місцеві ЗМІ. Цього разу не затихло. Конфлікт на мовному ґрунті вже перейшов до владних кабінетів. Першими відреагували депутати Хмельницької обласної ради. Вже через три дні, 15 червня обранці розглянули питання щодо запровадження заборони на публічне використання російського культурного продукту в Хмельницькій області. Одним із пунктів цього рішення передбачено рекомендацію Хмельницькій військовій обласній адміністрації створити міжвідомчу робочу групу з проведення систематичної роз’яснювальної роботи про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Хмельниччини. До цієї групи рекомендовано включити представників правоохоронних органів, райдержадміністрацій та громадськості області.
Проте пояснюють цю ініціативу не лише вимогою опісля мовного конфлікту, а взагалі нагальністю регулювання цього питання з 24 лютого.
«Конкретно передісторії нема. Тобто я б сказав, що це набір, включаючи 24 лютого, тому що, скажімо так, це стало основною причиною, але там стоїть цей конфлікт, що трапився в парку Івана Франка, коли насправді включали… нав’язували свою думку щодо прослуховування російськомовних пісень і не зовсім, як на мене, адекватних у даний момент у даній ситуації в Україні. І в принципі навіть патрульна поліція чи громадяни не мали будь-яких правових підстав за що зачепитись, щоб обмежити ось це прослуховування. Тобто міг будь-хто сказати собі, що я що хочу, то роблю. Але якщо ти робиш це в публічній площині – це трішки більше, ніж ти робиш це в приватній площині. В приватній ти особисто для себе прийняв рішення і слухаєш. В публічній – ти нав’язуєш комусь. В даний момент обласна рада, скажімо так, враховуючи думку, я думаю, більшості, вона захистила тих, які з цим не згодні», – прокоментував рішення про запровадження заборони на публічне використання російського культурного продукту в Хмельницькій області перший заступник голови Хмельницької обласної ради Володимир Гончарук.
Коментуючи розгляд цього питання депутатським корпусом, перший заступник Володимир Гончарук зазначив, що під час розгляду цього питання на диво не було суперечок між депутатами. Всі обранці однозначно його сприйняли. Також заступник наголосив, що депутати не сприймали російську (мову – ред.) в публічному просторі як мову етнічної спільноти, а сприймали російську як інструмент ворога, держави-агресора щодо дестабілізації ситуації в Україні і використання мови як зброї.
Рішення підтримало 56 депутатів, три депутати не голосували. Це Михайло Бойко, Валентина Гладій та Тетяна Крупа.
«Завжди потрібно мати чітку громадянську позицію і не бути байдужою, уміти аргументувати власну думку. Саме тому я одразу стала пліч-о-пліч з Yuriy Datsenko на захист рідної української мови, яка має значення!» – написала у своєму пізнішому дописі на фейсбуці хмельницька волонтерка та громадська діячка Леся Стебло.
Вслід за Хмельницькою обласною радою своє рішення прийняла Хмельницька міська рада. Це відбулося під час засідання позачергової сесії 17 червня 2022 року. Далі міська рада планує на період дії воєнного стану впорядкувати використання музичного контенту та проведення вуличних мистецьких виступів і режим роботи магазинів, ресторанів, розважальних закладів тощо на центральній вулиці обласного центру – вулиці Проскурівській.
Далі естафету перейняла Верховна Рада України і 19 червня 2022 року розглянула та ухвалила законопроект, який передбачає підтримку національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора. Закон направлено на підпис Президенту України Володимиру Зеленському наступного дня.
Попереду нас чекає цікавий період – упровадження цих норм у життя та створення відповідного механізму їх реалізації.