Освітяни – це люди, які відіграють важливу роль у становленні особистостей. Саме тому право на освіту – одне з базових і невід’ємних. Разом із тим, це ще одне право, яке порушують російські загарбники на тимчасово окупованих територіях України.

Через повномасштабне російське вторгнення в умовах окупації опинилися сотні населених пунктів, серед яких, зокрема, 53 міські та сільські територіальні громади Запорізької області (Бердянського, Василівського, Запорізького, Мелітопольського та Пологівського районів).

На початку червня 2022 року міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила:

Щодо педагогів, особливо молодих, то неправильне рішення зараз може назавжди зруйнувати професійне життя. Тому, звертаюсь до педагогів навчальних закладів усіх рівнів на тимчасово окупованих територіях: Не працюйте на окупантів. Просто переїдьте на підконтрольну Уряду України територію. Робота тут вам знайдеться. Якщо будете працювати на окупантів, юридичної відповідальності, можливо, ви уникнете. Але, вашу кар’єру педагога на цьому буде завершено.

Ірина Верещук – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Фото Андрія Івченко.

Допис офіційної особи викликав неоднозначну реакцію серед користувачів соціальних мереж, особливо тих, хто дотичний до освітньої сфери, а також тих, хто залишились на тимчасово окупованих територіях без можливості виїхати на підконтрольні Україні міста або селища.

Адже у фокус уваги не включено багато важливих речей, зокрема, ті труднощі, з якими стикаються освітяни й освітянки. Ми підготували основний перелік викликів, які доводиться долати педагогам і педагогиням в умовах окупації.

Фізичне руйнування закладів освіти

Російські окупанти бачать ціль для обстрілів навіть у школах і дитячих садочках. Наприклад, за повідомленням Нацполіції, збройні агресори завдали удару з артилерійської зброї по сільській школі Юльївки Запорізького району.

Одна зі вчительок, яка працювала у цій школі, Людмила Мирошник, написала у локальну газету “Промінь”:

Учора ввечері до мого невеличкого мальовничого села прилетіли “гостинці” від “старшого брата”. Чи то десяток, чи більше. <…> Рашисти зруйнували школу ( обидва корпуси) для малечі і старших учнів. Це прийшли “асвабадители”, які вражають лише військові об’єкти. Виходить, що я бандерівка, а мої шестеро учнів це “страшні нацисти”. Влучили саме у мій клас. Вони зруйнували не тільки школу, а і моє минуле. 47 років, які віддала цій школі. Вони вкрали у дітей мрії, спокійний сон, літні канікули, щасливий відпочинок.

Інші заклади освіти Запорізької області, які зазнали руйнувань, включають у себе: школу у селі Приморське Василівського району, загальноосвітню та музичну школу в місті Оріхові, Кам’янську школу-інтернат для дітей з порушеннями слуху, школи та дошкільні заклади освіти у селищі міського типу Комишуваха. На жаль, цей перелік зруйнованих будівель не є вичерпним.

Захоплення будівель навчальних закладів

Інша модель діяльності російських окупантів стосовно навчальних закладів на тимчасово окупованих територіях включає у себе їх захоплення. 

Про те, як це відбувається, знає викладачка Мелітопольського державного педагогічного університету Карина Гахарія. Жінка поділилася з нами інформацією про те, як відбувався процес захоплення закладу освіти, в якому вона працює.

Насильницьким способом було проведено захоплення будівель МДПУ озброєними солдатами рф на чолі з новоствореним псевдоректором. Розмова з науково-педагогічними працівниками велася агресивно та нечемно. Після цього частина педагогічних працівників стали на бік нової влади, а інші написали заяви на звільнення.

За повідомленнями місцевих новин Мелітополя, інші заклади освіти теж зазнали варварського захоплення. Так, у будівлю вищого професійного училища окупанти зайшли, вибивши вікна та двері, після чого розмародерили обладнання та верстати, на яких практично навчалися студенти. Будівлю навчально-виховного комплексу №16 захопили та планують перетворити її на кадетське училище, а будівлю гімназії №8 – на готель. 

Примус до співпраці, залякування, погрози та інші насильницькі методи впливу на освітян

Інший метод – дуже подібний до попереднього, втім, направлений на зміну поведінки педагогів, підкорення їх волі окупантам і примусом до роботи на ворожу державу, викладання російською мовою та за програмами російських стандартів.

За даними дослідження аналітичного центру Cedos «Освіта на окупованих територіях України (24 лютого — 30 квітня 2022)»,

Окупаційна влада намагається відновити освітній процес під своїм керівництвом — російською мовою та з російськими підручниками з окремих предметів, можливо, за російськими стандартами. У частині випадків керівництво освітньої галузі або окремих шкіл іде на співпрацю з окупантами, у інших — директор_ки та вчитель_ки переховуються або покидають окуповані території, а на їхні посади призначають інших осіб.

У закладах освіти тимчасово окупованих територій Запорізької області такі випадки, на жаль, мали місце. 

Так, у нещодавньому повідомленні Дмитра Орлова, Енергодарського міського голови зазначається, що у місті знайшлося 46 освітян й освітянок, які погодилися на співпрацю з ворогом: «13 педагогічних працівників (2 – працівники шкіл, 8- працівники садочків, 3 – позашкільні заклади), 29 технічного персоналу, 4 працівників управління. Всіх знаємо поіменно і не тільки ми!».

Згідно з повідомленням Бердянської міської ради, на співпрацю з окупантами погодились: завідувачі/ки чотирьох дошкільних закладів, близько 200 працівників з числа молодшого технічного персоналу та біля 100 педагогів садків; 2 директорів шкіл, не більше 50 вчителів та 150 працівників молодшого технічного персоналу, а також – 5 працівників-колаборантів у відділі освіти виконкому Бердянської міської ради на чолі з самопроголошеною головою відділу освіти Шадуриною. З усіма працівниками, які погодились на співпрацю, припинені трудові відносини.

Один з працівників/ць освіти, що наразі перебуває на окупованій території, передав/ла нашій журналістці аудіозапис розмови, на якому колаборантка схиляє до співпраці колектив закладу освіти, в якому вона навіть не працює (!). З міркувань безпеки ми не згадуємо жодних деталей, що можуть допомогти визначити джерело. 

Звертаємо увагу на те, що у хід йдуть різні методи – починаючи від погроз і залякувань закінчуючи маніпуляціями, близькими до психологічного насильства. Ось кілька цитат із запису (переклад з російської – авторський):

Я думаю, що ситуація у нас у всіх однакова. Наше керівництво вивезло всю документацію на працівників навчальних закладів. У останній день нам, викладачам і майстрам, просто сказали забрати документи дітей – і все.

Особисто я не вірю в роботу віртуального навчального закладу. Як нам сказали до цього, ми переоформимо вас на Запоріжжя, ви будете проводити усе дистанційно. Це так було першочергово сказано. А потім – і це зрозуміло – щоб працювати в навчальному закладі, який перереєстрований, нам необхідно переїхати за лінію воєнних дій.

Вони обіцяють платити на картку…не знаю, яка у вас ситуація, але думаю, що та ж сама. Приватбанк нашу територію викреслив зі свого списку, коли я набираю Приват24, мені показує, що такої сторінки взагалі не існує.

Я пропрацювала у навчальному закладі 26 років. Я викладач вищої категорії, методист…Мені дуже боляче, що наше керівництво так вчинило…нас просто кинули! Не знаю, як думаєте ви, але я думаю, що нас покинули, зрадили, підставили.

Ті, хто сьогодні присутній на зустрічі, вам дається дуже мало часу. Ми зібрали вас для того, щоб, по-перше, сказати, що ваш навчальний заклад приєднується до нашого. Люди, які зараз напишуть заяви, вони залишаються працювати. Поки що корпус вашого навчального закладу ніхто не чіпає. <…> А для тих співробітників, хто думає, що вони колись у серпні повернуться, повернення вже не буде.

Дія психологічних маніпуляцій значно посилюється, враховуючи той факт, що на такі “зустрічі” до освітян й освітянок приходять озброєні російські військові.

Викрадення освітян

На тимчасово окупованих територіях повідомлення про викрадення людей надходять ледь не щодня. Зазвичай до списку потенційних жертв викрадення входять колишні військові та члени/членкині їх родин, активісти/ки, волонтери/ки, політики/ні, представники/ці бізнесу, люди з вираженою патріотичною позицією, діячі культури, представники національних меншин та діячі освіти. 

За повідомленнями колишньої Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денисової, окупанти зчиняли справжній терор щодо тих педагогів/педагогинь, які не погоджувалися на співпрацю. Зокрема:

З метою залякування освітян та змушення до співпраці, російські окупанти викрали очільницю міського відділу освіти Ірину Щербак. Її звинувачують у «розтраті бюджетних коштів» – повідомлення від 29 березня.

Ввечері окупанти прийшли додому до трьох директорів шкіл у Мелітополі – Анжеліни Коваленко, Олени Галацан та Людмили Чугай і вивезли їх у невідомому напрямку – повідомлення від 1 квітня.

У Мелітополі загарбники взяли в полон виконувача обов’язків директора Мелітопольського багатопрофільного центру професійно-технічної освіти Олесю Дорохову – повідомлення від 24 травня.

Брак інформації та невизначеність 

Інша проблема, яка гостро стоїть в умовах повномасштабного російського вторгнення, – це відсутність розуміння, що буде далі. З точки зору виконання професійних обов’язків це важко, оскільки педагоги відповідальні не тільки за себе, а мусять підтримувати зв’язок зі своїми вихованцями та їх батьками. 

Карина Гахарія, викладачка Мелітопольського державного педагогічного університету, зауважує:

Викладачі, студенти під час окупації міста Мелітополя перебували у стані невизначеності щодо майбутньої долі університету, навколо існування університету ширилися різноманітні фейки та пересуди. Все вирішувалося на рівні виконуючого обов’язків ректора й інших адміністративних осіб. У НПП і студентів довгий час не було інформації, яким чином і в якому форматі буде відбуватися навчання, завершення року. Дуже прикро, що не було заяв і звернень  від офіційних осіб до професорсько-педагогічного колективу, відповідно, студентам бракувало інформації. Лише в кінці травня долю університету було визначено.

Таким чином, є чимало факторів, які заважають працівникам освіти Запорізької області ефективно виконувати свої обов’язки на тимчасово окупованих територіях. 

Читайте також про те, як у Хмельницькій громаді готуються до нового навчального року.

Головне зображення символічно відображає стан освіти у полоні російських окупантів. Зображення належить аналітичному центру CEDOS.

Від Kristina But