Відібрали гуманітарку, заштовхали в автівку, зав`язали очі й руки скотчем і відвезли в невідомому напрямку.  Таким чином наприкінці березня завершилась чергова поїздка волонтера Сергія Ліна із Запоріжжя в Маріуполь. Окупанти оголосили маріупольця терористом і відвезли на територію так званої “ДНР”, кинувши за грати разом з іншими волонтерами. Сергій Лін – громадянин Молдови, але він не хоче кидати Україну в важкий час.

Історія полону

27 березня Сергій потрапив у полон до окупантів. Волонтер каже, що тільки-но приїхав у Маріуполь та почав вивантажувати гуманітарну допомогу для місцевих жителів, як підійшли російські військові й так звані “ДНРівці” й наказали швидше розвантажуватись і сідати в їх автівку.     

– Заклеївши мені скотчем очі й руки, повезли невідомо куди. Ми під`їхали до якогось будинку, мене провели на другий поверх. Руки за спину, обличчям до стіни. Там була людина у військовій формі. Допитали, склали якийсь протокол, який я, навіть, не прочитав. Змусили підписати. Після цього відвели у тимчасову камеру при якомусь їх місцевому СІЗО, там були вже полонені – досить багато. Перевірили речі у кишенях та забрали. Без пояснень, без нічого, мене там зачинили з іншими полоненими. За кілька годин нам усім почали зав’язувати очі скотчем, руки за спину. Заламали руки й почали вантажити до машини. Теж без пояснень, без нічого…

– пригадує Сергій.

З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Сергій возив гуманітарну допомогу й вивозив з-під обстрілів мирне населення. У 2011 році він переїхав з Кишиніва до Маріуполя, і полюбив це місто, як рідне. Там чоловік одружився й народив дитину. Родина евакуювалась за кордон на початку повномасштабного вторгнення.  

Сергій мав в Маріуполі таксомоторну фірму, тому своє призначення він бачив саме як водій-волонтер.

– Коли почалось повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну, я евакуював родину за кордон, а сам приїхав до Запоріжжя. І, як тільки з’явилася можливість повернутися до Маріуполя, щоб відвезти гуманітарку й забрати людей, я почав готуватися до поїздки. Тобто до Запоріжжя я приїхав із чітким розумінням, що буду волонтером і евакуюватиму людей з Маріуполя,

– каже Сергій Лін.

У Донецьку окупанти тримали волонтерів та допитували. Змусили підписати якісь папери, з якими навіть не дали ознайомитись. Потім кинули за грати на Донеччині, де тримали ще біля 30 українських волонтерів.

108 днів неволі й визволення

У полоні Сергій провів 108 днів. Останній місяць був найважчим – посилений режим, неможливість зв`язку з близькими, антисанітарні умови, відсутність медичної допомоги. Їжа – незрозуміле «варево», щоб тільки полонені не померли з голоду.     

– Останній місяць був, напевно, одним із найжорсткіших у плані перебування за гратами окупантів. Я пам`ятаю, як ми з товаришами по камері ділили одну цукерку «ромашка» на п`ятьох… Знову ж таки, нам ніхто не пояснював причини всього, що там відбувалось. Як ми могли здогадуватися, нас просто, мабуть, ховали від усіх, щоб ми «не світилися» як цивільні, бо це була тюрма для військовополонених,

– ділиться думками волонтер.

З Сергієм ми зустрілись у запорізькій лікарні. Він посміхається нам. Після більш стоденного перебування в полоні, де спати доводилось на холодній підлозі, він лікував запалення легенів і щиро радів тому, що, нарешті вдома – в Україні.    

– Наше визволення – це лише завдяки допомозі із землі, так би мовити. Завдяки ЗМІ, рідним, блогерам, журналістам, організаціям, які безпосередньо брали участь у визволенні. Тільки завдяки зусиллям громади, активістів, небайдужих людей свобода стала можливою. За що величезне вам дякую!

Єдине, що підтримувало волонтера в неволі – це думка про те, що родина в безпеці, бо він устиг вивезти дружину, сина й доньку ще у лютому в Харків, а звідти вони переїхали в Англію.

А що далі?

Сергій каже, що продовжуватиме займатися волонтерством, бо в цьому сенс його життя. Незважаючи на те, що він громадянин Молдови, а тому легко може виїхати до своєї родини за кордон, він не збирається у такий важкий час покидати Україну.

– Війна залишає осторонь або байдужих людей, або нелюдів. А всі, хто це пережив, хто поринув у це, хто торкнувся, вони не можуть бути байдужими до цієї ситуації. Тому я однозначно допомагатиму до останнього, поки потребуватиме мене хоч хтось із України,

– каже Сергій.

І, так, волонтер продовжив після лікування свою справу. Як розповів нам Сергій Лін, от тільки цими днями він перевіз із Краматорська у Дніпро більше 15 тимчасових переселенців. Люди дякують Сергію серцем.       

Нагадаємо, що 32-х українських водіїв-волонтерів звільнили з ворожого полону. Вони повернулись в Україну. Більшість з них наразі після цього проходила реабілітацію у лікарнях.  

Читайте також: Із Маріуполя у Запоріжжя: під ворожими обстрілами, шукаючи кисень для хворої дитини.

Основне фото надане героєм матеріалу.