Російська пропаганда намагається демонструвати, що в російсько-українській війні РФ підтримують не лише росіяни, але й іноземці, в тому числі – представники Заходу. Для цього російські ЗМІ періодично цитують різні заяви цих іноземців, у яких ті засуджують політику Заходу, критикують Україну і категорично підтримують дії Російської Федерації.
Серед таких іноземців – Ксавьє Моро та Франсуа Мод Деме, яких російські ЗМІ представляють як французів. При ближчому вивченні цих чоловіків виявляється, що вони, хоч і за походженням справді є французами, давно уже пов’язали своє життя з Росією загалом та російською пропагандою зокрема.
Так, Ксавьє Моро живе та працює в Росії вже майже чверть століття і має російське громадянство. Франсуа Мод Деме став місцевим політиком у складі фіктивної влади так званої “Донецької народної республіки”. Попри це, у 2018 році обоє відпрацювали спостерігачами на “виборах” у так званій “ДНР”, як представники Франції.
Хто “підтримує” окупантів?
У так званій “Донецькій народній республіці” мало не з самого початку її примарного існування намагаються демонструвати, що її підтримують не лише в Російській Федерації, але й в різних країнах світу. Якщо не на рівні урядів чи бодай окремих парламентарів, то хоча б на рівні окремих громадян.
Мета таких намагань – зрозуміла: створити враження міжнародного визнання “ДНР”. Зокрема, саме з такою метою до так званих “виборів” та “референдумів” на окупованій Росією частині Донецької області залучали нібито “іноземних спостерігачів”.
Самій Російській Федерації також притаманні подібні прагнення – для того, аби пробувати легітимізувати війну проти України. Тому і в РФ, і в так званій “ДНР” подібні спроби залучення іноземців активізувалися саме із повномасштабним вторгненням Росії в Україну.
Втім, при ближчому вивченні іноземців, на яких посилаються як в Росії, так і на окупованій частині Донецької області, нерідко виявляється, що вони радше представляють саму Росію, аніж свої країни. У цьому матеріалі ми розглянемо двох таких “іноземних симпатиків” РФ у її війні проти України: французів Ксавьє Моро і Франсуа Мод Деме.
Ксавьє Моро (Xavier Moreau)
Ксавьє Моро (в центрі) / Джерело: dnr-online.ru
“Французький активіст Ксавьє Моро, перебуваючи в Горлівці в ДНР, заявив РІА Новості, що ставиться до постачання Францією зброї Україні як до злочину проти населення, традицій та історії”, – повідомляло російське державне видання 29 травня 2023 року.
У цій же публікації можна прочитати, що Ксавьє Моро закінчував військову академію і служив в найстарішому десантному полку французької армії. Ось і все пояснення про кого йдеться.
Чого у публікації немає, так це, зокрема, інформації про те, що той же Моро з 2000 року живе у Москві (це можна дізнатися, наприклад, з його біографії на сайті організації “Росконгресс”, у заходах якої він бере участь) та має російське громадянство. У тій же згаданій біографії можна прочитати, що він регулярно бере участь в російських теле- та радіопрограмах.
Справді, Ксавьє Моро був, наприклад, гостем російської пропагандистської програми “Вечір з Владіміром Соловйовим” на початку квітня 2022 року, називаючи викриття російських воєнних злочинів у м. Буча Київської області “провокацією”.
За час повномасштабної російсько-української війни Моро неодноразово публічно займав виразно проросійську/антиукраїнську позицію. Із зовсім недавніх прикладів: захід вже згаданого “Росконгрессу” під назвою “Русофобія: нацизм ХХІ століття”, в якому Моро брав участь разом із заступницею голови Державної Думи РФ Іріною Яровою і радником президента РФ Владіміра Путіна Валєрієм Фадєєвим.
Втім, діяльність, спрямовану на підтримку Росії у війні проти України, Ксавьє Моро почав не з повномасштабним вторгненням 2022 року, а значно раніше – із самим початком російсько-української війни. У 2015 році Моро опублікував невелику книгу “Україна: Чому Франція помилилася”, в якій засуджував французьку політику підтримки України (яка в реальності й так була дуже поміркованою).
Варто зазначити, що за декілька років до цього Ксавьє Моро видав іншу проросійську книгу – “Нова велика Росія”. Як підказує сама назва виданої у 2012 році роботи, йдеться про компліментарний твір про відродження могутності Російської Федерації.
Однак, проживаючи понад 20 років в Росії, Моро займається не лише публічно-аналітичною діяльністю. Він має там також і свій бізнес. Йому належить фірма Sokol Holding, яка займається охоронною діяльністю, наймаючи як французьких, так і російських колишніх військових та працівників сфери безпеки.
У вищезгаданій біографії Ксавьє Моро можна також прочитати, що “в рамках своєї діяльності в Росії він працював у французькому військово-промисловому комплексі з 2010 по 2014 роки, сприяючи проведенню переговорів про військово-промислову співпрацю”. У звіті European Platform for Democratic Elections також зазначається, що він відіграв значну роль у встановленні контактів між французькою праворадикальною партією Марін Ле Пен “Національний Фронт” і російськими діячами.
Йдеться про той самий “Національний Фронт”, який у другій половині 2010-х став одним із найбільш явних союзників Владіміра Путіна в Європейському Союзі, а зв’язки лідерки партії Марін Ле Пен із Росією були однією з ключових тем перед другим туром президентських виборів у Франції ще торік.
Щодо Моро, то, окрім всього вищезазначеного, цей російсько-французький аналітик та бізнесмен спробував себе також в ролі спостерігача на “виборах” у так званій “ДНР”, легітимізуючи цей процес – зокрема, у 2018 році. В цій ролі він тоді входив до групи “іноземних” спостерігачів.
Франсуа Мод Деме (François Mauld d’Aymée)
Франсул Мод Деме / Джерело: YouTube François Mauld d’Aymée
У час повномасштабної російсько-української війни активізувалися також згадки російськими пропагандистами іншого нібито французького симпатика так званої “ДНР” – Франсуа Мод Деме (написання його прізвища при цьому відрізняється у різних джерелах – “Модеме”, “Модемі” тощо).
Наприклад, у квітні минулого року російське видання “Ізвєстія” розповідало про те, як “доброволець із Франції, оперний соліст Донецької філармонії, продовжує евакуацію мирних жителів з Маріуполя”. При цьому до публікації додавалося відео, де Мод Деме тримає на руках малу дитину – що одразу викликає думки про примусову депортацію українських дітей до Росії. Чимало з них було депортовано саме з Маріуполя.
В біографії Франсуа Мод Деме є декілька моментів, які перегукуються із біографією Ксавьє Моро. Наприклад, вони обоє вчилися у французькій військовій школі Сен-Сір. Як і Моро, Мод Деме був “міжнародним” спостерігачем на “виборах” у так званій “ДНР” у 2018 році.
Втім, в “російський світ” Франсуа Мод Деме потрапив значно пізніше. Ще до початку російсько-української війни у 2014 році він працював в Лондоні в музичній сфері. Поїхати в Донецьку область після початку війни йому, за його ж словами, сказав Бог (про це він розповів в листопаді 2022 року у програмі “Малахов” на державному телеканалі “Росія 1”). Врешті він дослухався до Бога і приїхав – аби воювати на боці так званої “ДНР”.
Цим воєнні подорожі Франсуа Мод Деме, щоправда, не обмежилися. Вже у 2016 році він поїхав в Ірак – воювати на боці курдських Пешмерга. В лютому 2016 року він давав інтерв’ю російському ЗМІ Sputnik як французький доброволець, що воює в Іраку.
Втім, згодом Мод Деме повернувся в Донецьк і зайнявся там не лише мистецькою діяльністю (оперним співом), але й політичною: у своєму Інстаграмі Франсуа Мод Деме вказує, що був депутатом першого скликання так званого “Молодіжного парламенту Донецької народної республіки”.
Про його депутатську діяльність відомо небагато. На сайті “Молодіжного парламенту ДНР” є публікація про те, що 12 липня 2019 року він взяв участь у мітингу-реквіємі разом із заступницею голови “парламенту ДНР”, а також нині прихований налаштуваннями приватності передвиборчий ролик Мод Деме від квітня 2019 року.
Щодо публічних заяв політика “молодої республіки”, то вони цілком відповідають російській пропаганді, в тому числі – і щодо України. Наприклад, в інтерв’ю російській газеті “Вєчєрняя Москва” у серпні 2022 року він заявив, що в Україні “немає ані свободи слова, ані жодної іншої свободи взагалі”.
Мистецька діяльність Франсуа Мод Деме в цілому також підпорядкована пропаганді. Показовим є, наприклад, його відеокліп на кавер на пісню “Non, je ne regrette rien”, яку свого часу Едіт Піаф присвятила французькому Іноземному легіону – і яка стала неофіційним гімном цього французького підрозділу. Відео Мод Деме теж присвячене військовій тематиці, але з геть іншого боку: воно прославляє війну проти України.
До речі, у вищезгаданому інтерв’ю російській газеті Франсуа Мод Деме сказав, що вирішив записати свою версію цієї пісні через те, що вона ще жодного разу не звучала в чоловічому виконанні. Швидкий пошук в Інтернеті дозволяє легко переконатися, що це твердження також є неправдою.
Висновки
І Ксавьє Моро, і Франсуа Мод Деме, яких російська пропаганда намагається представити як іноземних симпатиків Росії і так званої “ДНР”, насправді давно є переконаними представниками “російського світу” і самі виступають як інструменти цієї пропаганди.
Ксавьє Моро живе і працює у Росії майже чверть століття і має російське громадянство. Франсуа Мод Деме приїхав воювати у Донецьку область із початком російсько-української війни – і став в окупованому Донецьку політичним діячем. Відтак Ксавьє Моро значно більше є представником Росії, аніж Франції, а Мод Деме – представником окупаційної влади в Донецькій області.
Читайте також, як харківські колаборанти зафільмували свою брехню та показали нових “посіпак”.
Головне фото: YouTube François Mauld d’Aymée.