“Ми могли вивезти до двох тисяч дітей”, “відразу харківське зерно пішло в реалізацію”, “претензій до російських військ у населення взагалі не має бути”. Такі тези використовуються у фільмі “Шлях додому”, випущеному нещодавно групою харківських колаборантів. Після минулорічної деокупації області і оприлюднення численних фактів воєнних злочинів тут, їм, схоже, потрібно було якимось чином реабілітуватися і вихід вони знайшли у створенні просякнутого пропагандою кіно, у якому реальність викривлена настільки, що і вивезення дітей, і вбивства цивільних, і крадіжки продовольства подаються ледь не як досягнення.

“Шлях додому” присвятили річниці так званої “ВГА (військово-цивільна адміністрація – ред.) Харьковской області” – структури, яку окупанти створили для керування частиною Харківщини. Після деокупації цей “орган” переїхав на територію російської федерації.

Ми не могли не звернути увагу на святкування цієї річниці з багатьох причин, основними з яких є тотальна брехня у фільмі, яку просто необхідно спростовувати, а також той факт, що під час святкових заходів колаборанти “спалили” ще цілу низку громадян України, яких тепер можна сміливо назвати пособниками ворога.

Фейкова структура

Центром окупованої частини Харківщини росіяни минулоріч визначили місто Куп’янськ, де на початку червня 2022-го і створювали так звану військово-цивільну адміністрацію. Вже за кілька місяців цій “адміністрації” довелося тікати на Білгородщину, де з моменту переселення вона займається виключно пропагандою.

Головою цього фейкового органу тоді обрали колишнього правоохоронця Віталія Ганчева, який до 2014 року працював у Харківській області, але після Майдану перебрався у Луганськ, де почав працювати у міліції терористичної організації лнр.

Вже після початку повномасштабного вторгнення Ганчев знову “засвітився” на Харківщині – спочатку в якості так званого куратора від держави-агресора у селищі Козача Лопань, а пізніше вже як представник рф на всій окупованій території Харківської області.

Його роль нині звелася до створення нескінченної кількості однотипних заяв, що зводяться до тези “Харківська область має бути територією рф”. Озвучує Ганчев це і на російських телевізійних шоу, і у програмах ворожих воєнкорів, і в друкованих російських ЗМІ. Власне, така тактика, що полягає у постійному повторенні одних і тих самих тез до моменту, поки вони не починають автоматично асоціюватися з істиною, є доволі типовою для багатьох російських пропагандистів. Тож і створення цілого фільму – за участі Ганчева, і публічне нагородження співробітників “фейкової адміністрації” – теж, звісно ж, Ганчевим, стали черговим елементом цієї пропагандистської системи. 

Кіно та колаборанти

Про що розповідають у фільмі? Ганчев, наприклад, визнає, що з приходом російських військ у мешканців Харківського району пропали електроенергія, вода та газ. А зрадник, а заодно і депутат Липецької сільради від “Слуги народу” Олексій Подорожний додає – були жертви:

“Територія була під постійним обстрілом. Населення… Були поранені, були жертви”.

Іронічно, що буквально за тиждень до повномасштабного вторгнення цей же Подорожний на своїй сторінці у Фейсбуці робив патріотичні, проукраїнські пости та перепости, а ще вітав Україну з Днем єднання.

Щоправда, ні один, ні другий не згадують про те, що до російського вторгнення мешканці Харківської області не гинули від обстрілів. Тут також чомусь відсутня інформація і про масовані обстріли житлових будинків у самому Харкові. “Герої” ж фільму розповідають про дружню атмосферу на окупованій території.

“Відношення російських військових до населення було лояльним, я б сказав дружнім. Я вважаю, що претензій у населення до російських військових взагалі не має бути”, – розповідає у фільмі Подорожний.

Коментувати цю заяву надзвичайно складно, адже за даними поліції на деокупованій території Харківської області знайшли 27 російських катівень. І це офіційна інформація, а отже таких місць могло бути більше. Поліцейські, які виявляли такі місця, кажуть, що окупанти застосовували електричний струм та пиляли людям зуби. Як за таких умов можна розповідати про “дружнє” ставлення і відсутність претензій? Особливо враховуючи той факт, що одна з катівень була розташована у тій же громаді, депутатом від якої і є Подорожний.

Ще однією зі спікерок цього фільму стала Зоя Фінько, яка раніше працювала у Пенсійному фонді Харківської області. Після початку повномасштабного вторгнення Фінько підтримала окупантів і зайняла посаду керівника підрозділу пенсійного забезпечення їхньої так званої “адміністрації”. Нині ж жінка “будує” свою кар’єру вже в Білгороді, де її поставили на чолі відділу по роботі з громадянами все цієї ж фейкової “адміністрації”. Ще влітку минулого року українські прокурори заочно повідомили Фінько про підозру і зараз жінка офіційно знаходиться у розшуку. 

Ще одна важлива тема, яку у фільмі подають у вигідному для окупантів світлі, стосується вивезення українського зерна з Харківської області. 

“Наше завдання було просто допомогти людям реалізувати зерно. Російський уряд нам в цьому дуже швидко допоміг. Відразу харківське зерно пішло на реалізацію”, – розповідає Ганчев. 

Озвучуючи цю тезу, Ганчев чомусь не згадує, що сільгосппродукція була банально вкрадена з елеваторів. Для цього на тимчасово окупованій частині Харківщини ворог створив “Государственное предприятие “Продовольственные ресурсы”, яке і підпорядковувалось фейковій структурі, очолюваній Ганчевим. Підприємство утворювали на базі ТОВ “Куп’янський комбінат хлібопродуктів”, власники якого не пішли на співпрацю з окупантами. Тож директором призначили одного зі співробітників і почали вивозити продукцію на територію рф. До слова, більше про схеми крадіжки та подальшого продажу росіянами української сільгосппродукції можна прочитати у розслідуванні “Харківського антикорупційного центру”. 

У фільмі колаборантів також демонструють кадри, на яких дітей вивозять автобусами на територію Краснодарського краю російської федерації. Іронічно, але в даному випадку хизуються зрадники вже доведеним злочином – саме за примусове переміщення дітей Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента росії володимира путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Кого ще колаборанти показали у фільмі? Наприклад, Марину Овчаренко з селища Ківшарівка Харківської області. Вона однією з перших тут отримала російський паспорт і закликала робити те саме інших. Нині жінка виїхала до рф. Риторика ж залишилася незмінною:

“Ось я тут ходжу. І розумієте… Це росія. І я вірю, що в нас буде теж росія. Харківська область”.

Ще однією учасницею пропагандистського фільму стала Катерина Водолажська, яка колись очолювала жіночу громадську організацію і ходила на місцеві вибори 2020-го у складі партії “За Майбутнє”. Нині ж жінка розповідає про свою відданість окупанту. Цікаво, що попри наявність підозри через участь у заході на честь створення так званої “ВГА Харьковской області”, в розшуці жінка досі не перебуває і нині призначена окупантами на посаду керівника відділу по роботі зі зверненнями громадян все тієї ж “адміністрації”.

Втім, пропагандистське “кіно” від колаборантів – це не єдине, що ворог створив до річниці створення “адміністрації”. Під цю дату пособники окупантів вирішили ще й нагородити тих, хто допомагав їм, а нині перебрався з Куп’янська до росії. Цікаво, що нагородженням вони самі ж і “спалили” ще кількох персонажів, про яких раніше нічого не було відомо.

Нагороджені окупантами

“Знаменна подія, яка свідчить про те, що команда успішно працює на користь мешканців регіону вже протягом року”. Саме так колаборанти описали святкування річниці створення фейкової “адміністрації”. Яким чином щось, що існує на території рф може успішно працювати в інтересах мешканців Харківщини тут не пояснили, зате нагородили усіх причетних. 

Хто ж отримав відзнаки?

Наприклад, Аліна Василець з Куп’янська. Жінка закінчила аерокосмічний навчальний заклад в Харкові, після закінчення – з 2016-го до 2019-го – працювала інженером з охорони праці у Державному навчальному закладі “Куп’янський регіональний центр професійної освіти”. Далі шукала роботу на спеціалізованих сайтах і паралельно продавала одяг через інтернет.

Після повномасштабного вторгнення Василець знайшла себе в роботі на структури окупантів. На нагороді можна побачити напис, що Василець нагородили за “самовіддану працю та рішучий внесок у створення ВГА”. 

Ще однією прихильницею держави-агресора, яка отримала нагороду, виявилась Ганна Бібік. Людина з таким же ПІБ значилася головною бухгалтеркою Управління культури, молоді та спорту Куп’янської міськради. 

Цікаво також, що в нас поки відсутня інформація про те, що цими персонажами цікавилися чи цікавляться українські правоохоронці. Сподіваємося, це лише тимчасово.

Немає також ніяких сумнівів в тому, що колаборанти, які нині втекли до росії, будуть продовжувати свою активність в медіа та соціальних мережах, поширюючи неправдиву і вигідну для росіян інформацію. Тож закликаємо всіх відповідально ставитися до контенту, який ви споживаєте і до джерел, якими користуєтеся. Ми також продовжимо і відслідковувати, і розвінчувати фейки, а отже слідкуйте за оновленнями на сайті. 

Головне фото – скріншот з фільму

Читайте також: “Хочемо молитись українською”: Хто на Кіровоградщині перешкоджає вірянам перейти до ПЦУ