За час повномасштабної війни Волинь офіційно прийняла десятки тисяч внутрішньо переміщених осіб. А неофіційно іще більше, враховуючи тих, хто вирішив не реєструватися. Більшість із них були тут тимчасово, проте є і ті, хто вирішив або змушений був залишатися на Волині і досі.
За цей час характер допомоги ВПО змінився від задоволення базових потреб у їжі, одязі, медикаментах до більш сталих довгострокових рішень, які допомагають їм побудувати нове життя та інтегруватися у спільноту на Волині. Ми поспілкувалися із представниками трьох організацій, які активно допомагають вимушеним переселенцям «освоїтися» на Волині.
Інтеграційні простори та заходи єднання: на чому зосередився БФ «Рокада» на Волині
Благодійний фонд «Рокада» на Волині зосередився на таких довгострокових рішеннях для ВПО, як інтеграційні заходи та підтримка громадських проєктів. Про це розповіла очільниця регіонального осередку Ірина Корольчук під час круглого столу «Перспективи імплементації довгострокових рішень в напрямку соціокультурної інтеграції ВПО у Волинській області».
«Зараз ми втілюємо 12 громадських проєктів. Серед них встановлення дитячих і спортивних майданчиків біля місць тимчасового поселення, підтримка інтеграційних просторів. Наприклад, у Нововолинську на базі бібліотеки створили інтеграційний простір «Клуб елегантного віку». Також подібний проєкт функціонує у Любомлі. Ми працюємо над наповненням таких просторів не лише меблями, технікою, м’якими стільцями, але й у подальшому наповнення їх людьми. Залучаємо всіх: і владу, і громадський сектор, і ВПО, і самих жителів громади», — розповіла Корольчук.
Також «Рокада» підтримала облаштування низки інших інтеграційних просторів на Волині. Зокрема у Берестечку створили спортивний простір, для чого закупили тренажери та велосипеди. Схожий простір функціонує і у Володимирі. Тут зокрема зосередилися на організації спільних заходів для вимушених переселенців і місцевих мешканців, а також на наданні психологічних консультацій не тільки для ВПО, але і для соціальних працівників, які із ними працюють.
Окрім підтримки інтеграційних просторів, «Рокада» організувала фестивалі єднання «Щирий борщ» у трьох громадах області: Голобській, Колківській і Головненській. Такий обмін досвідом приготування борщу та інших страв із різних регіонів України був своєрідною формою інтеграції.
«Також ми організували виставку «Очі — дзеркало душі». В рамках цього проєкту професійний фотограф знімав сім’ї ВПО, місця, де вони проживають. Таким чином ми привертаємо увагу до внутрішньо переміщених осіб, які знайшли новий дім у наших громадах», — розповіла про ще один захід Ірина Корольчук.
А ще до Дня біженця «Рокада» презентувала виставка про 15 успішних історій ВПО, історій їх інтеграції та побудови нового життя, які хочуть таким чином популяризувати та масштабувати.
«Зараз наше завдання змінити сприйняття ВПО у приймаючих громадах: щоб їх сприймали не як тягар, а як ресурс. Чому як ресурс? Тому що це люди, які сюди приїхали як мінімум зі своїм досвідом. У них теж є життєвий і професійний досвід, у тому числі досвід роботи в громадських організаціях на Сході», — підсумувала Корольчук.
Підтримка працевлаштування та гранти на підприємницькі ідеї: як працює осередок ГО «Крим SOS»
Із початком повномасштабної війни громадська організація «Крим SOS» поширила свою діяльність на всю територію України та відкрила представництва зокрема і на Волині. І якщо на початках вони також намагалися задовольнити базові побутові потреби ВПО, нині переорієнтувалися на довгострокові рішення. Зокрема працюють над тим, щоб допомогти інтегруватися вимушеним переселенцям, а також допомогти їм знайти заробіток.
«Ми підтримуємо інтеграційні простори. Наприклад, допомагаємо профінансувати ремонт приміщення, щоб там могли проводити заходи для ВПО. Значний акцент робимо на бібліотеках. Бібліотечна система організована в мережу, також бібліотеки є у невеликих населених пунктах, де немає інших просторів для культурних заходів та інтеграції. Тому можна говорити про ефективне поширення такої практики модернізації бібліотеки у культурно-інтеграційний простір, в тому числі для ВПО. Також стараємося координуватися з іншими профільними організаціями, щоб максимально охопити увагою різні громади», — розповів коридинатор «Крим SOS» на Волині Антон Євтушок.
Із 2024 року вони розпочинають профільний напрям підтримки працевлаштування та підприємництва серед ВПО. Крім кар’єрних консультацій планують надавати і мікрогранти на власну справу.
«Ця робота розпочнеться у наступному році. В нашій області буде три профільних працівники суто у напрямку працевлаштування. Це будуть кар’єрні консультації, допомога з перекваліфікацією, а також з розробкою грантів для відкриття чи розвиток власної справи. Гранти будуть приблизно по 10-15 тисяч доларів. Ми будемо передусім підтримувати ті бізнес-ідеї та наміри, які мають тенденцію до стійкості. Наприклад, якщо людина хоче відкрити кав’ярню, то ми ймовірніше підтримаємо не того, хто це робить уперше та сам, а того, хто хоче працювати в межах якоїсь франшизи, і відповідно матиме менторство та підтримку», — відзначив Євтушок.
Крім цього, вони підтримують уже існуючі ініціативи, де активні ВПО та місцеві мешканці самостійно організувалися та вже заявили про себе:
«Вже на сьогодні ми співпрацюємо з п’ятнадцятьма ініціативами та ГО на Волині. Наприклад, у Ковелі така група функціонує на основі міського молодіжного центру. У Ківерцях це ГО «Тивер». У Луцьку це «Брейншторм». Намагаємося допомогти кожній організації чи ініціативі системно розвиватися, в тому числі через мікрогранти».
За спостереженнями Антона Євтушка, досі не всі ВПО готові інтегруватися у громадах на Волині та шукати тут постійну роботу. Проте таких усе менше.
«Якщо ж ВПО не готові інтегруватися у якійсь конкретній громаді, можливо проблема в самій громаді і їм потрібно інтегруватися десь в іншому місці. Можливо хтось повернеться додому. Загалом ця тенденція послаблюється, але не глобально. Наприклад, частина людей, які принципово не хотіли йти працювати, шукають якісь підробітки в інтернеті. Хтось взагалі має постійну роботу онлайн. Частина людей досі мають фінансові ресурси, щоб могти собі дозволити не працювати. Проте зараз органи соцзахисту, центри зайнятості працюють із цим, впроваджують різні механізми. Наприклад, щоб отримати допомогу, потрібно стати на облік у центр зайнятості», — відзначив Євтушок.
Не тільки житло, але і умови для гідного життя: амбітні плани від RE: Ukraine Housing Lutsk
Луцька громадська організація «Алгоритм дій» долучилася до всеукраїнської ініціативи RE:Ukraine. На національному рівні таку ініціативу започаткувало архітектурне бюро Balbek bureau на чолі із відомим архітектором Славою Балбеком.
Ці архітектори заявляють, що проаналізували світовий досвід створення тимчасового житла і хочуть застосувати кращі практики для облаштування та організації тимчасових поселень для ВПО:
«Ми проаналізували світовий досвід розробки, будівництва та утримання селищ із тимчасовим житлом. У такий спосіб, вивели систему цінностей і пріоритетів для забезпечення тимчасового, але гідного проживання українців. Зібрана інформація універсальна. Вона підходить для різних типів будівництва, місцевості й обсягу інвестицій. Це конструктор, який можна застосувати як на державному, так і на приватному рівнях».
Однією із локацій застосування такої моделі стала ділянка у селі Жидичин біля Луцька. Як розповідає комунікаційниця проєкту Re:Ukraine Housing Lutsk Катерина Бохинська, цю ділянку для ГО «Алгоритм дій» пожертвували меценати.
«Ми, «Алгоритми дій», долучилися до цієї всеукраїнської ініціативи і саме тут, на місці, в Жидичині, повністю взяли відповідальність за проєкт на себе. Зокрема, ми замовили в Balbek bureau архітектурну частину проєкту, адже він у кожному місці унікальний, відповідно до умов ландшафту і потреб людей на місцях. Узагалі, для розміщення містечка ми розглядали всю Волинь. Але вийшло так, що з’явилися благодійники, які задонатили цю землю саме для ВПО. Ми вивчили ділянку і зрозуміли, що вона справді хороша. Коли ми спілкувалися з експертами, вони візначали, що дуже важливо, аби це було десь на природі, щоб люди могли відновлюватися. В той же час це досить близько до міста. Туди легко дістатися, це сприяє адаптації людей, їхній можливість спілкуватися, інтегруватися в спільноту», — розповіла Катерина Бохинська.
На сьогодні вони підвели дорогу до ділянки, а також встановили зразок модульного будиночка і розпочали підводити туди комунікації. Як стверджує Бохинська, все це за особисті кошти підприємців, які входять до громадської організації. Проте у майбутньому планують залучати кошти міжнародних донорів, адже для облаштування цілого містечка особистих коштів не вистачить. Адже загалом на площі у 6 гектарів хочуть розмістити близько 450 мешканців.
«Кошти, які ми зараз назбирали, приватні. В нас немає жодного державного фінансування і це свідоме рішення. Але ми все ж таки розуміємо, що якщо будуть лише приватні кошти, то ми швидко це не зробимо. Тому зараз у нас ціль закінчити першу секцію, яка буде тестовою і заселити вже людей. І коли ми отримаємо результат, ми можемо з цими результатами йти до міжнародних донорів.
Зараз, як можна бачити, глобальні донори активно підтримують Україну, і саме в таких активностях, як у роботі з ВПО, є багато можливостей. Але щоб звертатися до міжнародних організацій, потрібно обов’язково показати вже якийсь успішний кейс. Тому, коли ми його покажемо, втілимо першу секцію, ми підемо на глобальний ринок за пошуком інвестицій. У нас уже навіть є фахівці, які готові працювати з такими донорами», — пояснила представниця організації.
Щоб забезпечити ВПО гідне життя у майбутньому містечку, там також хочуть облаштувати інфраструктуру:
«Наша ціль, щоб люди, якщо вони не можуть повернутися додому, залишалися в Луцьку, мали роботу і могли далі забезпечити собі гідне життя. Ми плануємо, крім самих будиночків, що там буде коворкінг, велодоріжка, зона відпочинку, спортивні та дитячі майданчики, інтеграційний простір. Все це для того, щоб люди з однаковим досвідом збиралися і проходили психологічні тренінги, ділилися своїм досвідом, отримати професійні консультації, консультації щодо працевлаштування та іншу допомогу».
Заголовний колаж – автора.
Читайте також: У Луцьку проводять гендерний аудит безпеки мікрорайону: що це і як допоможе місту.