Чернігівська область з першого дня повномасштабного вторгнення росіян в Україну опинилась під прицілом терористів. В лютому 2022-го частина Чернігівщини потрапила під тимчасову окупацію, решту ж території області росіяни регулярно тероризували артобстрілами та авіаударами.
Офіційні дані говорять про те, що за перші місяці повномасштабної війни в області загинуло 478 громадян, а цивільна інфраструктура зазнала значних руйнувань.
Зараз, через півтора роки після деокупації, правоохоронці і надалі продовжують збирати свідчення та докази воєнних злочинів росіян. До роботи з документування долучилася і громадськість. Так, організація “Освітній дім прав людини в Чернігові”, швидко адаптувавшись до нової реальності, також почала займатися фіксацією воєнних злочинів на Чернігівщині.
Про виклики і успіхи, співпрацю з правоохоронцями і мотивацію активістів продовжувати роботу – читайте в матеріалі.
Замість освітньої діяльності – збір свідчень та доказів
“У нас є дві основні цілі в документуванні. Перше, це звісно ж притягнення до відповідальності злочинців. А друга ціль – це збереження пам’яті про війну”, – одразу пояснює виконавчий директор “Освітнього дому прав людини в Чернігові” і правозахисник Сергій Буров.
До 24-го лютого 2022-го року основними напрямками діяльності його організації були освітні проекти та захист прав активістів, правозахисників і журналістів. Нині ж, зі слів Бурова, 50-70% роботи пов’язані саме з документуванням воєнних злочинів росіян.
Коли росіяни утримували окуповані території Чернігівщини, свідчення про воєнні злочини доводилося збирати з відкритих джерел. Після деокупації команда документування вже почала виїжджати до населених пунктів області, щоб розшукати та наживо поговорити зі свідками та жертвами. З часом географія роботи розширилася – чернігівські активісти взялися за роботу також на Сумщині і Херсонщині.
Напрямок документування в організації курує Ярослав Кириєнко, який зазначає, що роботу вони ведуть у співпраці з правоохоронними органами:
“Ми входимо до Міжвідомчої координаційної ради правоохоронних органів. Наказом прокурора області нашу організацію включили туди. Зараз отримуємо від них якісь запити на перевірку і верифікацію інформації. В основному це пошук російських військових, які ймовірно були на території Чернігівської області і вчиняли воєнні злочини. Але й так само ми передаємо наші звіти і наші свідчення людей”.
Ярослав зізнається, що попри те, що в цьому напрямку працюють вже півтора роки, роботи ще дуже багато. І часто правоохоронні органи не встигають опрацювати всю інформацію:
“Вони цього, звісно, не визнають – вони ж можуть все. Але насправді багато таких свідків з’являються, до яких ніхто не приходив. Наразі у нас є такий дуже важливий свідок, якого катували, тримали в полоні, він знає де це було, він спілкувався з вищим керівництвом. Але ми вже 2 місяці не можемо витягнути слідчу на спільну поїздку, щоб двічі не їздити. Бо страшне завантаження у правоохоронців”.
Кириєнко пояснює, що отримання свідчень свідків чи постраждалих – це дуже кропітка робота, яка вимагає ретельної підготовки до кожного кейсу. Усі розмови, за згодою свідків, фіксують на відео. В процесі розпитують про найдрібніші деталі, які б могли підтвердити факт скоєння злочину:
“Специфіка нашої роботи у тому, що якщо ми фіксуємо свідчення з метою документування і притягнення до відповідальності, то ми намагаємося більше орієнтуватися на наш Кримінально-процесуальний кодекс. Тому і питання формуються відповідні. Наприклад, детально обговорюємо геолокацію, звідки прилетіло. Також питаємо: “Чому ви вважаєте що це напад на село?”…”.
“Є питання реєстрації, є питання епізодів, є питання кейсів воєнних злочинів”
Кириєнко пояснює, що з обліком воєнних злочинів дуже складно. Наприклад, їхня команда привозить матеріали з поїздки і там є 5 свідків. Вони можуть бути навіть з різних сіл, але розказують про один і той самий воєнний злочин. Тому з конкретними цифрами саме по зареєстрованим воєнним злочинам складно. Наразі мова йде про щонайменше 200 зафіксованих епізодів.
Від початку роботи над документуванням команда “Освітнього дому прав людини в Чернігові” вже встигла об’їхати та опитати свідків у 81-му населеному пункті. Переважно йдеться про Чернігівщину, але команда також працювала на Київщині, Херсонщині та Сумщині. Тут опитали та зібрали свідчення 399 очевидців і постраждалих від воєнних злочинів росіян, а також ідентифікували 30 росіян, які цілком ймовірно до них причетні.
Серед іншого “Освітній дім прав людини в Чернігові” займається документуванням воєнних злочинів пов’язаних з атаками та нападами на школи. За більш як півтора роки правозахисниками вже досліджено 80 історій. Детальніше про цей напрямок документування читайте у нашому наступному матеріалі.
Чому ця робота важлива?
“Люди потребують спілкування і уваги. Одна справа, коли до них приїжджають правоохоронні органи, вони відчувають себе як на допиті. А інша справа, коли приїжджає громадська організація з документування, вони їм говорять, що вони не використовуватимуть їхні історії для публічності. Говорять, що нам важливо зафіксувати це для історії. Важливо зберегти цю пам’ять, щоб через багато років це не повторилось”, – пояснює Кириєнко.
Наостанок керівник напрямку документування зауважує, що попри пережиті жахи, всі люди, з ким їм вдалося поговорити і які стикнулися з росіянами, не здаються і чекають перемоги України:
“Там немає “ждунів”, от цього “братья”, там немає “ми з росією”. Там дійсно немає таких, ми не зустрічали. Навіть на відміну від того, що було в цих селах прифронтових раніше. Тобто пропаганда от ця російська, яка ллється з вікон – вона на них вже не діє. Вони мають імунітет”.
Замість висновків
Для відновлення справедливості – кожен воєнний злочин має бути зафіксований та доведений у суді. А кожен воєнний злочинець має отримати покарання.
Якщо у вас є інформація про вчинені воєнні злочини на території Чернігівщини, ви можете поділитися своєю історією з “Освітнім домом прав людини в Чернігові”. Зробити це можна через форму на сайті.
Про те, як чернігівські фермери пережили окупацію та як відновлюються після відступу росіян – читайте тут.
Головне фото – колаж авторки