“Будинки треба відбудувати. Зараз я вбачаю проблему не у конкретному департаменті, політику чи міській владі, а загалом у відсутності механізму дій”.
Родина Олександра постраждала двічі. В обидва будинки, де сім’я володіла житлом, росіяни поцілили ракетами. Так було зруйновано квартиру спочатку на Зестафонській, 8, а потім і на Камʼяногірській, 6. Утім, зараз їх об’єднує дещо інше – відсутність обіцяного владою процесу відбудови.
Росіяни регулярно обстрілюють місто, дається взнаки близькість до лінії фронту. Станом на листопад 2023-го у Запоріжжі аж 12 постраждалих від російських ракет багатоповерхівок. Остання була обстріляна зовсім нещодавно, 18 жовтня.
Про необхідність відбудовувати пошкоджене почали активно говорити ще наприкінці 22-го. Спочатку місто замовило обстеження для отримання рекомендації щодо відновлення будинків. Після – вставили нові вікна, замовили проєктні роботи та авторський нагляд. Далі знайшли фінансування і мали б піти на останній і найголовніший крок – провести закупівлю на ремонтні роботи. Якраз на цьому етапі й почалися проблеми. Тендери оголошувалися і скасовувалися, а мешканці цих будинків тим часом залишаються без житла, взагалі не розуміючи, що їх чекає далі.
Зестафонська, 8
Ця 9-поверхівка у спальному районі на правому березі Дніпра, в мікрорайоні, який взагалі вважався одним з найбезпечніших в місті, постраждала чи не найбільше. “Прилетіло” посеред ночі, коли всі спали. Квартири з 1-го до 7-го поверху провалилися вниз разом з мешканцями. 19 людей загинуло, 77 було поранено, ще двох і досі вважають безвісти зниклими.
Ми дивимося на будинок через рік і бачимо, що візуально майже нічого не змінилося. Так, тут прибрали сміття, поставили залізні й деревʼяні опори – і все, на цьому роботи зупинилися.
“Є дуже аварійний підʼїзд. Навіть якщо його загородять, той паркан швидко зламають, бо там постійно залазять безхатченки й охочі пошукати чуже майно. Вони там лазять ночами постійно. А якщо туди почнуть забігати діти, домашні тварини, потім за ними батьків дітей та власники тварин. І якщо щось станеться, то хто буде за це відповідати? Потім крайнього не знайдеш. Присилають якогось інженера з інституту, щоб він дав якийсь висновок” – продовжує розповідати Олександр.
Це питання далеко не єдине, що турбує місцевих. За словами чоловіка, не дивлячись на аварійність будинку і те, що всі підʼїзди треба ремонтувати, у деяких продовжують жити люди.
“Хтось на свій страх і ризик проживає в будинку. Це в основному пенсіонери, або, знаєте, люди, яким там уже далеко за 60 й родичів нема. Сьогодні в нас був інженер з інституту і довелося з ним піднятися на дев’ятий поверх. Там тільки вікна поміняли”
Чоловік каже, що за цей рік сюди приходили комісії, тут були збори мешканців, будинок обіцяють відновити, але про остаточний графік відбудови та бодай якісь плани ніхто нічого не повідомляв.
“Якісь висновки комісії є. Є висновок, що четвертий під’їзд будуть розбирати, відбудовується третій, там щось будуть укріплювати. Капітальний ремонт буде в другому і першому підʼїздах робитися. Ну нічого поки що не робиться” – ділиться деталями змін за рік Олександр.
Попри відсутність якихось видимих змін тут, гроші на будинок усе ж виділили. Перш за все, оплатили проєкт відбудови – “Проєктні роботи та здійснення авторського нагляду по об’єкту”. Він коштував майже 5 мільйонів гривень. Але трохи пізніше, у червні 2023-го, замовник вирішив, що треба виділити більшу суму на додаткові проєктні роботи. Це коштувало ще понад 3 мільйони гривень.
Тендер на власне ремонтні роботи намагалися оголосити двічі й обидва рази скасовували. Перший раз на будинок виділили 274,3 мільйона гривень і вже навіть знайшли ймовірного виконавця робіт. Проте закупівлю скасували, а в розʼясненні зазначили, що профільне Державне агентство відновлення рекомендувало здійснити додатковий аналіз цін на будівельні матеріали заради максимальної економії бюджетних коштів.
Наприкінці вересня закупівлю оголосили повторно, але вже зі зниженою на третину очікуваною вартістю у 181,2 мільйона гривень. Потенційних підрядників така ситуація, схоже, не влаштовувала, бо на тендер ніхто не прийшов. І закупівлю знов скасували.
Олександр, який втратив тут житло, каже, що не знає, багато виділили на роботи чи мало. Чоловіка в принципі цифри не надто турбують. Його турбує механізм відбудови. Точніше, його відсутність.
Камʼяногірська, 6
Багатоповерхівку по Камʼяногірській, 6 російська ракета зруйнувала у січні 2023-го. Однак провести закупівлі на її відновлення довго не вдавалося.
Раніше в квартирі тут жив свекор Романа, який нині у війську. Роман каже, що на момент “прильоту” у квартирі мешкали переселенці з Гуляйполя, яким родина допомагала з житлом. Зараз же доводиться займатися питаннями відбудови.
У будинку сильно постраждали фундамент і опори. Деякі квартири згоріли вщент, а переважна більшість залишилися без вікон, дверей та з тріщинами у стінах. У квартирі, якою опікується Роман, “вилетіли” вікна та двері, зруйновано віконні відкоси, потріскалася плитка, а штукатурку на стінах “тримають” тільки шпалери.
“Тоді на наступний день (після “прильоту” – ред.) одразу зробили вікна (забили фанерою – ред.). Потім було окремо дві комісії – від міської ради і від обслуговуючого кооперативу “Надія”. Ми подали їм заяви. І потім ще подали, через “Дію” на компенсацію”, – пригадує Роман.
Чоловік каже, що якоїсь чіткої комунікації не було. Про деякі речі він дізнавався виключно від сусідів і знайомих.
“Десь через місяць-два я ще раз звернувся до “Надії”. Мені сусіди сказали, що вони ставлять вікна коштом благодійного фонду. Я звернувся, вони мене записали. І поставили нові вікна без підвіконня, без відкосів – просто вікна. Ну і добре, вікна непогані. Потім було ще дві комісії, казали: і будинок обстежать і квартири, але я не бачив. Там щось заривали фундамент, може щось там і перевіряли, ніхто з сусідів не бачив, що там було, тобто сам фундамент цілий чи не цілий, бо прилетіло прямо під нього”.
У березні місто оплатило обстежувальні роботи за 76 тисяч гривень. Далі були проєктні роботи й авторський нагляд, що коштували майже півмільйона гривень. У серпні оголосили перший тендер на відбудову з очікуваною вартістю у 23 мільйони гривень. Але згодом його скасували, через усе ті ж рекомендації переглянути ціни.
“Два тижні тому я ще раз зателефонував. Мені сказали, що тендер не затвердили, бла-бла-бла. Я кажу “я вже зробив там ремонт”. Тобто, я за свої кошти зробив, окрім того, що стелі “дихають”. Я не став збивати саме цю штукатурку. Тобто, я зробив поверхневий ремонт: ми поміняли повністю двері, всі вхідні, міжкімнатні, всі ці відкоси підвіконні, підвіконня поміняв, старі там діряві, я їх залишив, тільки підклеїв”
Роман не став чекати відбудови, адже ні інформації про чіткий графік, ні відповідей на питання що ж буде далі він так і не отримав. Тому чоловік самостійно провів ремонт, тож у квартирі нині знову можуть жити переселенці. Тепер же Роман не розуміє, як саме будуть відновлювати ті квартири, які люди вже поремонтували самі.
“Я не розумію, як буде проходити капітальний ремонт. Наприклад, буде тендер, приїде до мене майстер якийсь і скаже: я вашу квартиру буду ремонтувати. Якщо будуть ремонтувати, то як? Ламати ту штукатурку, замінять мені шпалери? Я ж вже зробив за цей час ремонт”.
Хочеться вірити, що відповідь на це питання Роман зможе отримати вже скоро. Поки ми готували цей матеріал, місто все ж підписало договір на відновлення будинку за 15,8 мільйонів гривень. Датою завершення відбудови вказано кінець серпня 2024 року. Поки що ж досі не до кінця зрозуміло, як будуть проходити роботи, чи вистачить виділених коштів і чи не повториться тут одна з чисельних історій, що відбувалися на Київщині, коли з різних причин ремонтні роботи просто “згортали”, лишивши будинок, наприклад, без даху.
Історії з відбудовою цих двох будинків у Запоріжжі яскраво ілюструють загальні проблеми з цим процесом у місті. Це і відсутність нормальної системної комунікації, і хоча б мінімально зрозумілих планів дій, і самого механізму відновлення. Про ще одну важливу біду – завищені цифри і “потрібних” забудовників нині говорити навіть і не доводиться, адже до цього етапу треба хоча б дійти. Поки що ж мешканці постраждалих будинків змушені або на свій страх і ризик продовжувати користуватися аварійними квартирами, або ж шукати собі інші.
Заголовне фото – авторки.
Читайте також: Вахтовики і гастролери: окупанти завозять на захоплені території “трудовий десант” з усієї рф.