У Хмельницькому 21 листопада відчинив двері ще один ветеранський простір «Захист.4.5.0.». Він запрацював на базі громадської організації «Захист – об’єднання волонтерів» і відкритий у співпраці з Хмельницькою міською радою. Військовослужбовцям та їх родинам тут пропонують психологічний та юридичний супровід, реабілітацію, соціальну підтримку, перекваліфікацію та допомогу у розвитку ветеранського підприємництва.
Відкриття такого тренінгового центру у Хмельницькому стало можливим завдяки підтримці та консультації київських колег з громадської організації «Простір можливостей». Також допомогу надали міжнародні донори та організації. Окрім Хмельниччини, такі простори наразі діють лише у столиці та на Житомирщині.
Ми поспілкувалися з представницями громадської організації «Захист – об’єднання волонтерів» ветеранкою Катериною Луцик та волонтеркою Лесею Стебло і розповімо більше деталей про відкриття цього ветеранського простору та особливості його роботи, а також про діючі волонтерські акції.
Як народилася ідея реалізувати такий проєкт? Як його реалізовували до відкриття самого простору?
Насправді, в мене ця ідея зародилася давно. Я була співзасновницею Жіночого ветеранського руху. І ми робили такі злети ветеранок. Ми побачили наскільки це круто раз на квартал збирати ветеранок та ветеранів разом, давати їм можливість спілкуватися в колі своїх і наскільки це мотивує, заряджає людей. І потім, з часом, громадська організація «Простір можливостей» започаткувала в Україні Коаліцію ветеранських просторів. Ми з ними співпрацювали і я бачила наскільки це гарно, коли в місті або в області є такий ветеранський простір, куди можуть звернутися родини, отримати якісь соціальні послуги, просто поспілкуватися між собою, відвідати майстер-класи і так далі. Наскільки це допомагає родині навчатися правильно очікувати ветерана, реагувати на його різні перепади настрою, на його зміну взагалі в психіці, адже коли вони повертаються, то є інші. І така ідея зародилася близько півтора року тому.
Ще з минулого року я просто ходила, виношувала мрію, щоб тут діяв ветеранський простір, адже для мене, особливо як для ветеранки, насправді, скажу відверто, було навіть якось образливо, що за майже 10 років війни в нас, на жаль, не було відкрито такого простору.
Мова про Хмельницьку область?
В області, так. В Україні їх усього є 23, а в області не було. І мені дуже хотілося його відкрити. І насправді я з цією ідеєю ходила просто до всіх: донорів, влади, органів місцевого самоврядування. Зверталася ми і на національному рівні, адже маємо багато таких проєків. Ми багато про це говорили. Чим далі ми працювали взагалі з ветеранською спільнотою, тим далі я розуміла, що цей простір просто нам украй необхідний.
Потім наша громадська організація стала однією з пілотів з впровадження нового проєкту кейс-менеджера в співпраці з Міністерством соціальної політики. Наші люди пройшли навчання на кейс-менеджера. Ми набирали групи з представників області та міста, які працюють у державних структурах і безпосередньо співпрацюють з ветеранами, їхніми родинами. Ми навчили їх взагалі кейс-менеджменту.
Коли ми пройшли це навчання, то зрозуміли, що нам потрібен простір, тому що кейс-менеджер – це та людина, яка комунікує з родиною до повернення самого ветерана, навчає їх правильно чекати, спрямовує їх в ту чи іншу галузь для отримання послуги і безпосередньо працює з самим ветераном після його повернення. Працює за принципом рівний-рівному. У першу чергу – налагоджує контакт з ветераном, проводить скринінг усіх його запитів і, відповідно, надає йому супровід до закриття усіх його запитів. Тобто кейс-менеджер нічого не робить за ветерана, але він володіє всією інформацією і веде випадок від самого першого звернення до повної реінтеграції.
Скільки людей в організації пройшло навчання?
Двоє. На кейс-менеджерів ми з Лесею Стебло пройшли навчання.
А працівники інших структур будуть до вас долучатися? Чи вони відокремлено працюватимуть?
Дивіться, представники, наприклад, соцзахисту, ЦНАПу, міської ради пройшли навчання. Вони пройшли навчання і в кожній структурі є кейс-менеджер. В нас працювала мультидисциплінарна команда, тобто ми надавали послуги психологів, юристів, кар’єрного консультанта, соціального працівника. Сімейні лікарі – це на майбутнє.
Ми просто зрозуміли, що цей ветеранський простір діяв, але він не був офіційно відкритий. І коли я звернулася до нашого міського голови Олександра Симчишна з такою ідеєю – він підтримав, тому що так само розуміє, що цей простір має бути.
Ми запустили нашу діяльність таким чином, що відкрили “Ветеранський простір” на Кам’янецькій, оскільки це точка, куди ветерани і їх родини приходять. Ми відкрили співпрацю з міською владою для того, щоб не було дублювання. Це має бути один заклад. Це має бути одна точка, куди будуть всі перенаправляти: міська рада, громадські організації, і так далі.
Мультидисциплінарна команда
У нас працює мультидисциплінарна команда по наданню послуг і плюс працюють кейс-менеджери. Після того, коли ми зрозуміли, що запити в нас зростають. Раніше на кейс-менеджерів навчання проводили на базі громадської організації «Простір можливостей» в Києві. Нам потрібно було збирати групу, забезпечувати логістику, оплачувати проживання, харчування і так далі. Ми зрозуміли, що, крім міста, до нас багато ще звертаються з громад, які хочуть пройти це навчання, щоб вміти правильно працювати з ветеранами.
Ми зрозуміли, що нам треба свої тренери і свій тренінговий центр. Тому станом на сьогодні в нас три людини, це Леся Стебло, Кошай Наталія, Лукашук Марина, пройшли навчання і стали тренерками безпосередньо у ветеранських політиках, у соціальному блоці, психоедукації. І от з 11 грудня, якщо я не помиляюсь, у нас буде відбуватися навчання на нашій базі, де вже наші тренери будуть навчати кейс-менеджменту на місці. Не треба буде їхати в Київ. Таким чином ми зараз будемо частково навчати нашу команду, яка уже залучається до роботи з ветеранами, але ще не пройшла навчання. Частково будемо залучати представників державних структур міста і області.
Чим міська влада конкретно Вас підтримала?
Ми відкрили ветеранський простір у співпраці з міською радою. Станом на сьогодні ми зараз ще визначаємось, як саме це буде в юридичному полі. Ми схиляємось до того, що це буде комунальний заклад, де буде працювати повністю наша команда, з фінансуванням з місцевого бюджету, тому що це повноцінна робота. Це з ранку до вечора людина працює з запитами. Крім того, для забезпечення самого простору потрібно було провести ремонтні роботи.
Нам потрібно було наповнення – від проєкторів, ноутбуків, стільців, шаф, повністю для забезпечення діяльності – у цьому нас підтримували донори. Тобто міська влада у співпраці з нами відкриває комунальний заклад, де буде передбачатись часткове фінансування нашої команди, а забезпечення простору підтримують донори. Це, в першу чергу, ІСАР Єднання, міжнародний фонд, він забезпечив нам ремонтні роботи, Razom for Ukraine забезпечили нам наповнення і простір можливостей – Пакт закупляв нам всі необхідні товари для Ветеранського простору.
З чого все починалось у Захисті
«Хочу додати, що ми раді, що в свій час, коли взагалі цим мало хто цікавився, у 2019 році, за підтримки Українського жіночого фонду ми відкрили інформаційно-консультативний центр для родин учасників АТО та ВПО. Звичайно, що це було таким першим кроком. Частина ремонтних робіт – все це відбувалося на громадських засадах. І ця платформа стала основою для створення громадської організації «Захист – об’єднання волонтерів». І звичайно, що це стало маленьким кроком для великого фундаменту, щоб створювати Ветеранський простір», – додала Леся Стебло.
«І дуже цікаво, що назва його «4.5.0». Це з військового сленгу означає «Все добре», «Обстановка стабільна». Тому маємо на меті працювати не тільки з ветеранами, не тільки з тими, хто буде працювати з ветеранами, а ще дуже важливо готувати сім’ю, родину, підтримувати дружин, підтримувати тих, хто чекає з полону, тому що це теж числена кількість людей, тих, хто втратив когось. І частина людей, яким ця підтримка надто важлива, також є волонтерами нашої організації», – додала вона.
Тепер простір десь наразі два рази більший?
Більший в три рази. Три рази, так. І в нас в планах на майбутнє [розширюватися]. В нас ще є одне крило, де був колишній родзал безпосередньо, і там є декілька кімнат. Ми маємо на меті його відремонтувати до кінця і зробити там або велику лекційну залу, де будуть проводитись навчання, в тому числі для наших цільових аудиторій, або зробити спортивний зал для ветеранів, які зможуть там займатися. Це ще ми вирішуємо.
Але якщо раніше у нас не було на це коштів, то після того, коли представники донорів відвідали наше відкриття, то нам не гарантували, але сказали подати пропозиції, як ми бачимо і що до цього потрібно. Я все таки вірю щиро в те, що наступного року нам вдасться повністю до кінця обладнати весь поверх – для того, щоб всі умови були створені для ветеранів.
Інклюзивність простору
І, звісно, за підтримки міста. Оскільки ми зараз розташовуємось на другому поверсі, то ми не можемо не враховувати інклюзію. Міська рада до середини січня має встановити нам підйомник.
Ми там робимо так само ремонтні роботи: облаштовуємо двері, заїзд, підвіски, щоб це було зручно. Кошти на підйомник виділила міська рада. Санвузл, повністю інклюзія, двері – це все робиться, власне, за наш кошт.
Додаткове приміщення так само на цьому поверсі?
Так, повністю все крило.
А як на рахунок оренди? Вона для Вас безкоштовна?
«Це приміщення комунальне. До повномасштабного вторгнення в нас квадратура була розміром 116 квадратних метрів на пільгових умовах. Але всі проплати комунальних послуг – це була власне наша так само волонтерська ініціатива. Тобто це лежало на плечах громадської організації «Тепло рідних сердець», «Подільський центр «Гендерна рада», – розповіла Леся Стебло.
Зараз це приміщення повністю переведено у власність соціального захисту Хмельницької міської ради і власне вони вже рік сплачують комунальні послуги. Тут частково приміщення було на управлінні охорони здоров’я, ми зробили повністю всю документацію, наша організація цим займалась.
Щодо планів. Ви вже декілька моментів розповіли, що плануєте робити. Однак все ж таки, що ще хочете в цьому просторі бачити?
Насправді, дуже багато є ідей. Насамперед, як я говорила, ми плануємо відремонтувати до кінця це крило, зробити там спортивний зал. В нас є масажна, але там буде ще окремо кімната безпосередньо для реабілітації.
І зараз в нас є багато ідей навіть на рахунок виробництва FPV-дронів, тому що до нас звернулися і наші хлопці, і ветерани, які зараз звільнилися: вони хочуть цим займатися. Тому, можливо, навіть у нас розпочнеться таке маленьке виробництво.
А щодо психологічної підтримки? Буде у Вас якесь розширення?
Я говорила, що у нас працює мультидисциплінарна команда. У нас в штаті 5 психологів, юрист, соціальний працівник, кар’єрний консультант, кейс-менеджери. Тобто вся ця команда – це 12 людей.
І плюс адміністративний блок – це керівник, бухгалтер, прибиральниця, адміністратор і так далі. Вони і будуть працювати, просто ми масштабували свою діяльність, розширили, ввели робочий графік щоденний для забезпечення роботи з родинами, ветеранами, цільовими аудиторіями.
Щодо домовленостей з міською владою? Які дедлайни у співпраці наразі поставлені?
Зараз це все йде в процесі. Ми зараз займаємося документацією: статут, положення. Далі це все буде виноситись на сесію міської ради, буде прийматися рішення і вже після того ми плануємо, якщо все буде добре, то вже з січня офіційно запустимо комунальний заклад. І він буде тут знаходитися на співоренді з громадською організацією «Захист – об’єднання волонтерів». Хоча власне це все буде одна команда.
«Але ще дуже важливо сказати, що на реалізацію такої важливої підтримки для ветеранів у громадах днями Катя їде отримувати авто для роботи мультидисциплінарної команди», – додала Леся Стебло.
Виїзди у громади області
До нас багато є звернень з різних громад. І одне, наприклад, з Нетішинської громади Шепетівського району. Ми зараз займаємося створенням там так само “Ветеранського простору”, просто в меншому розмірі, і створенням реабілітаційного центру. І ми все частіше почали отримувати запити з громад. В нас, наприклад, є 14 філій, де ми можемо забезпечити діяльність на їх базі.
Є громади, які можуть до нас приїхати, пройти навчання безпосередньо в наших тренерок і створити, власне, свою діяльність там, на місцях. Але є громади, які не можуть забезпечити спеціалістів, навчання і так далі. І для того, щоб покривати ті громади, які не зможуть на місцях забезпечити цю роботу, ми отримуємо запити від них, тому що вони розуміють, що ветерани є в кожній громаді чи будуть в кожній громаді.
Отримання автівки
Ми вирішили створити мобільну групу, мобільну бригаду, яка буде працювати в межах області на виїздах. «Укргазнафта» дарує для нас авто. Взагалі, вони дарують чотири авто на різні регіони. Ми один з тих регіонів, які отримують нову автівку безпосередньо для забезпечення діяльності мобільної бригади.
Тобто один чи два дні на тиждень, думаю, буде формуватися мобільна бригада: кейс-менеджер, психолог, юрист, і вони будуть виїжджати в ті громади, збирати родини або збирати ветеранів і комунікувати, працювати з ними на місцях.
На початку нашої розмови ви говорили, що в інших містах, в інших областях є ветеранські такі простори. Який з них для вас є прикладом? Щоб ще хотілось вам бачити у себе у Ветеранському просторі?
Насправді вони всі дуже різні. Я знаю всіх їх, тому що ми багато спілкуємось, працюємо разом, розробляємо проєкти національного рівня. Вони всі дуже різні. Десь це комунальний заклад або громадська організація, десь – це співфінансування і так далі. Насправді кожен з них є достойний. У когось більше надання соціальних послуг, в когось мобільні бригади, в когось майстер-класи, в когось якісь подорожі, в когось – реабілітація. Тобто кожен з них закриває якийсь свій спектр. Хтось працює в чомусь ширше, хтось вужче. І сказати, що ми рівняємось на один з них неможливо, тому що я насправді захоплюються роботою кожного з цих просторів.
“Зробити середовище для формування нової ветеранської спільноти”
Для мене основною ціллю є зробити середовище для формування нової ветеранської спільноти. Тобто я мрію про те, що сюди будуть приходити родини, ветерани не тільки за допомогою, щоб отримати якусь послугу, а куди вони будуть повертатися, сидіти, вести кухонні розмови, пити каву, залучатись до активної діяльності, спілкуватися один з одним, допомагати, мотивувати своїми успішними кейсами. Щоб до нас, коли будуть приходити нові ветерани, які будуть тільки повертатися, будуть дивитися на приклади успішних ветеранів, які змогли адаптуватися, соціалізуватися, можливо відкрити власну справу і таким чином підтягувати, мотивувати один одного і формувати нову ветеранську спільноту. Це, власне, і є там мрія і основна ціль всієї нашої діяльності.
Замість висновків про діючу різдвяну акцію
Наприкінці листопада громадська організація «Захист – об’єднання волонтерів» представила три види календарів, які заплановано розповсюдити серед містян, а також в навчальних закладів міста Хмельницького та Хмельницької області.
Минулорічна акція
Минулого року подібний проєкт для допомоги ЗСУ було реалізовано громадською організацією спільно з департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради, Комп`ютерною академією IT STEP у партнерстві з підприємством «Монускрипт».
Творчий благодійний проєкт – розробка серії патріотичних календарів на 2023 рік мав назву «Життя переможе смерть, а світло – темряву». Завдяки активній роботі вдалося акумулювати близько 300 тисяч гривень, за допомогою яких для військових частин обласного центру було закуплено 2 портативні зарядні станції BanderaPower та 6 Інтернет-станції Starlink, а також частина коштів була залучена на придбання авто для ЗСУ.
Цьогорічна акція
«Цьогоріч ми поставили дуже великі амбітні цілі. Більше як 100 тисяч гривень вклали підприємці, зокрема «Товариство Моноскрип» – це родина Посвістаків разом з друзями, які пережили окупацію. Вони теж допомогли вкласти в цей проєкт кошти для того, щоб ми змогли разом з нашою освітянською спільнотою, просто небайдужими людьми реалізувати календарі патріотичного характеру і зібрати 900 тисяч гривень. Але, в першу чергу, це символ. Тут важливо зробити донат, але за цей донат отримати ще й календар. Ми ж усі розуміємо, що вартість інша, але оцих 50 і 100 гривень – це такий донат на спільну справу», – розповідає волонтерка Леся Стебло.
Наразі проєкт реалізовує ГО «Захист-об’єднання волонтерів», ТОВ «Монускрипт», Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради, Департамент освіти та науки Хмельницької обласної військової адміністрації. За словами представниці організації, настінні календарі можна придбати за 50 гривень, а перекидні – за 100 гривень.
«Ми плануємо за виручені кошти закупити і BanderaPower, і «FPV-дрони». Тобто ми розуміємо, що сьогодні максимально треба підтримувати нашу армію технікою, тому що найцінніше – це людські ресурси. Техніку ми можемо купити, відновити, а людське життя, на жаль, ні. Воно безцінне. І, на жаль, воно втрачається, коли прилітає ворожий снаряд чи ворожий дрон», – додає Леся Стебло.
Загалом зібрані кошти будуть перенаправлені на забезпечення військових частин ЗСУ, дислокованих на території Хмельницької області та, які звернулися до ГО «Захист – об’єднання волонтерів» з офіційними запитами, необхідним обладнанням, а саме fpv-дронами та станціями BanderaPower.
«Активно просимо – долучайтеся. Календарі можна придбати у нас на волонтерському центрі «Захист – об’єднання волонтерів» за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 76, з понеділка до п’ятниці. Субота-неділя в більшості ми не працюємо. Але приходьте, будемо раді бачити. Долучайтеся до гарної справи. Ми на початку повномасштабної війни показали, що ми можемо об’єднуватись. Так само і тут. Хороша є мета, хороша ідея і ми можемо це разом реалізувати. Одна чашка кави – це частинка, яка вкладена в нашу перемогу і збережені життя наших захисників та наших захисниць», – закликає волонтерка Леся Стебло.
Організатори планують реалізувати 12 тисяч календарів та залучити 900 тисяч гривень на потреби захисників та захисниць. Планується проведення цього благодійного збору проєкту «2024 рік – рік перемоги» протягом грудня 2023 року – січня 2024 року.
«Ми хочемо їх реалізувати до кінця року, але розуміємо, що, можливо, хтось щось захоче докупити, тому що тут важливо саме участь у цій акції. Ми можемо і в січні ще продавати, звичайно, але дуже хочеться вірити в те, що вже в січні ми зможемо закупити техніку і передати її. Ми дуже віримо в те, що гасло, яке є на перекидному календарі, а саме що «2024 рік – це рік перемоги нашого народу», що це дійсно буде саме так. З вірою в ЗСУ, з вірою в людей, з вірою в один одного разом наближаємо перемогу», – додає Леся Стебло.
Залишаємо посилання на банку та зазначаємо номер картки банки 5375 4112 1282 1396, щоб ви також за можливості могли доєднатися до цієї акції.
Заголовне фото – авторки.