У місті працюють над перейменуванням вулиць, які мають хоч якесь відношення до росії. Ініціатива належить чернівчанину Владиславу Лесіву, який ще у квітні зареєстрував на сайті місцевих петицій звернення «Деколонізація назв вулиць Чернівців». Він також створив таблицю, в якій указав назви вулиць та пояснення, чому їх потрібно перейменувати. Ініціатор вважає:
– Ми, активні мешканці Чернівців, громадяни всіх національностей, які люблять своє місто й нашу Україну, вважаємо, що деколонізація, тобто перейменування топомінів російської імперської спадщини, на часі. Складено і долучено до петиції список тих вулиць, яким варто дати нову назву, вшанувати наших героїв, у тому числі новітніх, з поясненнями, чому та інша назва є неприпустимою в українському місті. Просимо підтримати петицію, вирвати нашу міську культуру з лабет московської пропаганди. Нові назви вулиць пропонуємо визначити на громадських та експертних обговореннях.
Чернівчани могли висловитися з приводу змін та запропонувати свої варіанти. Обговорення тривало два місяці. Потім робоча група, в яку увійшли філологи та історики, зібрала й систематизувала пропозиції. У телеграм-каналі міської ради також провели анонімне опитування, чи готові містяни долучитися до творення нової історії Чернівців. Прихильників цих змін набралося 34% – це громадяни, які готові безпосередньо взяти участь в обговоренні нових назв. 43% відповіли, що такі новації зараз не на часі, а 23% не виявили зацікавлення темою.
У п’ятницю 24 червня у Ратуші відбулося громадське обговорення пропозицій, яке провів громадський активіст, кандидат політичних наук та очільник Чернівецького міського благодійного фонду «Милосердя» Павло Катеринчук. У ньому взяли участь як небайдужі чернівчани, так і мешканці тих вулиць, котрі планують перейменувати.
Дещо напружена ситуація склалася щодо вул. 28 Червня, названої на честь приєднання Чернівців до СРСР. Їй пропонували присвоїти назву Конституційна, адже саме 28 червня 1991 року прийнято Конституцію незалежної України. Проте мешканці виступили проти, адже вважають, що коли дати збіглися, то не варто нічого змінювати. Однак членкиня топонімічної комісії Галина Абрам’юк закликала:
– Ця вулиця була названа в інший історичний період та асоціюється з тоталітарним минулим. Під час війни з росією ми не можемо толерувати радянські смисли й меседжі. Навпаки – перейменування свідчитиме про подолання імперської спадщини. Пропоную також установити на початку вулиці меморіальну таблицю з нагоди Дня Конституції України.
Долучилася до обговорення румунська національна спільнота, яка запропонувала низку вулиць назвати іменами знакових постатей румунської історії та культури. Дослідниця Леся Федоренко порадила одну з вулиць назвати іменем відомого редактора газети «Час» Лева Когута. Особливо вразив виступ 20-річної вдови Ольги Ковальової, чоловік якої Дмитро Ковальов нещодавно загинув на Харківщині. Присутні погодилися, що місто має вшанувати в своїй топоніміці імена полеглих.
Також громада хоче увіковічнити в назвах вулиць імена українських князів та гетьманів, дисидентів, письменників, музикантів, авіаконструкторів, почесних громадян міста, загиблих під час російсько-української війни земляків. Підтримку отримала ідея назвати вулиці на честь міст-героїв, які дали гідну відсіч окупантам – Волновахи, Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Чернігова, Чорнобаївки, Маріуполя, Миколаєва, Харкова.
Результати громадського обговорення передадуть міській топонімічній комісії, яка систематизує всі пропозиції. Нові назви будуть винесені нею на обговорення сесії ЧМР і після того, як їх затвердять депутати, розпочнеться процес перейменування. Відповідно для цього місто передбачило кошти в бюджеті. На нові вуличні покажчики піде декілька тисяч гривень. Доведеться змінити таблички на перших та кінцевих будинках, а юридичні компанії мають унести відповідні зміни в реєстр.
Чим же важлива деколонізація? Доктор історичних наук Юрій Макар вважає:
– Колись росіяни, вторгаючись в Україну, ніяких слухань не проводили – брутально перейменовували. Нині роблять те саме. Наприклад, нові перейменування в Маріуполі, у Херсоні. А ми проводимо наради. Виглядає, що влада трохи пасивна, хоче віддати це питання громадськості. А це надовго затягнеться. Ми ж не можемо чекати. Є крайня необхідність докорінно поміняти назви. Можна вернути історичні австрійські чи румунські, які ці вулиці носили. В історії Буковини є люди, імена яких треба зафіксувати. Ми маємо зберегти власну буковинську історичну пам’ять.
У процесі декомунізації у Чернівцях вже демонтували два радянські пам’ятники, а також забрали з постаменту радянський танк – символ тоталітарного минулого.
Нагадаємо, за даними опитування Соціологічної групи “Рейтинг”, понад 65% українців підтримують перейменування вулиць в Україні, що містять російські або ж радянські назви. Виступають за демонтаж пам’ятників, які пов’язаних з росією, 71% українців.