Від початку декомунізації з карти міських вулиць почали зникати прізвища діячів комуністичного режиму. Наразі в Дніпрі знову заговорили про перейменування. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну міська рада вирішила також позбутися назв, пов’язаних із представниками країни-агресорки. Поява ж нових проєктів подібних рішень на сайті муніципалітету говорить, що процес усе ще триває.
Зміни почалися ще в 2015-му
Ухвалений у квітні 2015 року Закон України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” (також відомий як Закон “Про декомунізацію”) поставив перед громадами завдання переглянути назви своїх топонімів і прибрати ті з них, які стосуються історичних осіб і подій, пов’язаних із комуністичним періодом в українській історії.
Тому з 2015 по 2020 роки міські назви Дніпра змінювалися трьома розпорядженнями міського голови, чотирма рішеннями міської ради та розпорядженням голови облдержадміністрації. Зміни назви зазнало й саме місто, яке до 2016 року носило назву “Дніпропетровськ” на честь більшовицького діяча 20-30-х років Григорія Петровського.
До слова, не всі перейменування перед початком повномасштабного вторгнення Росії стосувалися декомунізації. У 2019 році вулицю 8 Березня (одну з кількох у місті) назвали на честь Мусліма Магомаєва з метою уникнення дублювання. А вже 2020 року вулицю Медичну перейменували на вулицю Академіка Георгія Дзяка – увіковічнили пам’ять померлого ректора місцевої медичної академії.
Всього до 24 лютого 2022 року місто змінило 362 топоніми. Серед них назви 5 з 8 районів. Назви центральних проспектів змінилися з Карла Маркса на Дмитра Яворницького, з Кірова на Олександра Поля тощо. Місцеві активісти створили сайт для відслідковування перейменувань, зокрема для полегшення орієнтації на місцевості та ознайомлення з причинами змін.
“Назви, пов’язані з державою-агресором”
Місцеві органи влади мають законне право приймати рішення про демонтаж пам’ятників, перейменування назв площ чи вулиць, які називаються іменами російських діячів”, – йдеться в заяві Міністерства культури та інформаційної політики від 14 квітня цього року, на другому місяці повномасштабного вторгнення росії.
Разом з підтримкою такої політики зі сторони уряду самі громади почали переглядати назви та пам’ятки, які можуть бути пов’язані з агресором. 21 квітня на сесії Дніпровської міської ради депутати ухвалили одразу два рішення щодо назв. Першим перейменовано 31 вулицю/провулок/тупик, названі за географічними об’єктами в росії. Так вулиця Орська стала Краматорською, Саратовська – Новокаховською, Ярославська – Вишгородською тощо. Іншим рішенням віддано шану 25-ій Січеславській (замість вул. Рибінської) та 93-ій Холодноярській (замість вул. Челюскіна) бригадам десантно-штурмових військ, пункти постійної дислокації яких розміщені в регіоні.
У травневому рішенні міської ради назви змінили ще для 19 вулиць та провулків. Пензенська вулиця стала Шинкарською, Башкирська – Редутною тощо. А наприкінці червня змін зазнав ще 21 міський топонім.
Хвиля перейменувань охопила в місті станом на момент підготовки матеріалу 73 об’єкти. Окрім відмови від звʼязку з агресором, нові назви вшановують населені пункти, міста-герої та військові формування, які беруть участь у відбитті нападу Росії.
Очікування і тренди
Станом на середину вересня процес перейменування не завершився. Міською радою опубліковано проєкт рішення, який передбачає 45 нових топонімів. Відповідно до проєкту, вулицю Глинки в центрі міста планується іменувати на честь Королеви Єлизавети ІІ, Гулі Корольової – вулицею Квітки Цісик, Казакова (на розі з проспектом Гагаріна) – іменем першої людини на місяці Ніла Армстронга.
На момент підготовки матеріалу рішення було прийняте, що також змінило назву вулиці Шмідта поряд з центральним ринком “Озерка”, на честь Степана Бандери. Ще у 2019 році на сайті місцевих петицій необхідну для розгляду кількість голосів (тоді – 1000) набрали дві протилежні ініціативи: за перейменування вулиці на честь голови ОУН та проти такого. За матеріалами ЗМІ на актуальну дату комісія з розгляду петицій три роки тому прийняла рішення провести громадські слухання з метою подальшої підготовки рішення. Проте на сайті Дніпровської міськради інформація про дату, час та фактично проведені заходи відсутня.
Серед інших пропозицій є перейменування вулиці Пушкіна та однойменного провулку у Новокодацькому районі на Ямпольську. У місті є також проспект Пушкіна, дискусія щодо зміни назви якого поки не перейшла у нормативну площину.
Раніше ми писали, що на місцевому сайті петицій тривав збір підписів під ініціативою щодо присвоєння зазначеному проспекту імені Лесі Українки з відповідною заміною пам’ятника. Ідея не набрала необхідної кількості підписів для розгляду посадовцями. До слова, присвоєння вулиці імені Степана Бандери знадобилося три роки для винесення відповідного рішення на розгляд міської ради.
Головне зображення – пресслужба Дніпровської міської ради
Читайте також: як Дніпро готується позбутися пам’ятника Пушкіну як символа колоніального минулого.