Кам’яні вишиванки Нової Каховки відвідали Буковину. «Окупована спадщина» – саме під такою назвою у Чернівцях відкрилася виставка та заодно й майстер-клас зі створення раритетних візерунків козацької доби, зафіксованих у камені. Виставку створили, аби привернути увагу до міста, яке зараз перебуває під російською окупацією, та до його архітектури.
Південь – це Україна!
Дивишся на руки майстрів, які по сирій основі різьблять візерунок, – і дивуєшся: наскільки унікальна технологія. Ми, звиклі до традиційних вишиванок, спостерігаємо, як вони постають у камені.
Єлизавета Євсеєва, керівниця проекту Новокаховського товариства охорони культурної спадщини, як переселенка живе ідеєю показати світові культурні традиції свого міста. Саме вона з однодумцями організувала вуличну виставку. Ліза каже:
– Цю виставку ми присвячуємо унікальній спадщині нашого міста, яке окуповане з перших днів війни. 28 лютого ми мали святкувати своє 70-річчя, а 24-го нас повністю окупувала росія. З того дня не було жодного зеленого коридора, місто під постійними обстрілами. Майже 70% населення виїхало всіма можливими способами. І коли ми опинилися в березні у Львові як переселенці, то не раз стикалися зі стереотипами: «там всі росіяни», «Нова Каховка – це якась промислова радянщина»… Ми зрозуміли: про Південь України мало хто щось знає. Є багато міфів, що там нема нічого українського.
Тому вихідці з окупованого регіону спільно зі Львівським товариством охорони культурної спадщини та Управлінням охорони історичного середовища зробили виставку, аби довести: Південь – це Україна. Організатори наголошують, що це українська спадщина і українська земля, адже місто було побудоване у 1950-ті роки художником-бойчукістом Григорієм Довженком, який пережив Розстріляне Відродження і, попри спротив радянської влади, залишився вірним національному мистецтву.
На стендах – історія становлення міста саме як українського. Після розстрілу Бойчука його учень Григорій Довженко продовжив архітектурний стиль учителя. Незважаючи на те, що був звільнений з художнього інституту, зміг попрацювати над художнім монументальним оздобленням Нової Каховки, прикрашаючи одноманітну радянську забудову. Влада навіть замальовувала їх побілками.
Які ж таємничі змісти закладені в камінних узорах?
Єлизавета пояснює:
– Це все козацькі орнаменти. Автор вивчав давні козацькі хоругви і відбирав їхні мотиви. Цими південноукраїнськими орнаментами оздоблено багато будинків у місті – будинок культури, літній театр… Вони й у текстилі – завіси театру. У вітражах. Він пропагував їх скрізь. Тому Нова Каховка стала пам’яткою архітектури, історично цінним містом. Такі узори навіть на житлових будинках не рідкість.
Тим часом з каменю та смальти уже постають перші вироби. Як їх виконувати, демонструють реставратори Львівського коледжу імені І. Труша та чернівецьких художніх закладів. Як помітно, робота з каменем – справа не проста. Не кожен зможе легко опанувати техніку, яка, безумовно, має свої нюанси. Очевидно, працювати на фасадах нелегко. А ще ж треба дібрати колір основного тла, смальту й мозаїку: кам’яна вишивка – це їх гармонійне поєднання.
Майстриня Мамчур Ольга, завідувачка відділу реставрацій творів мистецтва з каменю, пояснює тонкощі цієї технології:
– Якщо це виконувати на фасаді, то на стіні перед тим робляться насічки по цеглі, її добре змочують, щоб основа не втягувала воду та не пересихала й не тріскалася. Якщо порушити – декор відколеться. Наноситься перший шар товщиною 3 см і покривається водонепроникною плівкою, потім її знімаємо і основу добре змочуємо, робимо засічки й наносимо другий шар. Через чотири години він стане такої консистенції, що з ним буде легко працювати. По сирому тиньку легко ріжеться. Майже як пластилін (посміхається), тільки пісочний. Прорізаємо малюнок. Можна робити декор, накладаючи трафарети. Через годин десять орнамент скам’яніє. Можна ще брати наждачний папір та шліфувати виріб. Кам’яна вишивка атмосферостійка, добре зберігається, довговічна й тішить око.
Самі переселенці гордяться своєю вишиванкою. Кажуть, така частково є ще в Запорізькій області, але в основному – це локальне унікальне надбання Нової Каховки. Одягнути будівлю у вишиванку – це винятково. А таких будинків у Новій Каховці біля 180!
Одна з переселенок – Тетяна Євсеєва, архітекторка – додає:
– У нас є будинок, прикрашений Григорієм Довженком, де після дощу мокра смальта переливається – будинок аж світиться. Люди, які до нас приїжджають, називають місто казковим. Білий орнамент аж сяє. Дахи з черепиці, на яких теж візерунки. Архітектор Вайнштейн, який використав черепицю на Будинку культури, спеціально їздив у Чернівці, щоб подивитися, яка вона на Резиденції Буковинських митрополитів. Привіз її від вас і за тим же зразком створив свою. А ще додав до кам’яної вишиванки на фасадах мозаїку.
Попри війну, за словами переселенців, будинки з кам’яними вишиванками не пошкоджені.
Спробувати себе
Бажаючі могли спробувати самі попрацювати з камінним орнаментом. Хлопці, які наважилися самотужки зробити один з елементів ліпнини, кажуть, що було цікаво й захопливо дізнатися, як проходить процес.
Виставка мандрує Україною і розкриває таємниці етнічного українського Півдня. Після Львова, Івано-Франківська, Дрогобича зараз до середини жовтня вона буде на Буковині. Надалі виставку планують провести у Києві, а також за кордоном – у Польщі та Хорватії.
Читайте також: Що з луцькими дверима, які поїхали на реставрацію до Франківська
На головному фото – Єлизавета Євсеєва і Любов Василик. Фото автора