Трагічний випадок із закритим укриттям під час чергової російської атаки в Києві знову актуалізував проблему зі сховищами по всій країні. Чиновники й посадовці, які до цього мало звертали увагу на стан укриттів, тепер наввипередки пішли інспектувати, доручати, звільняти, карати й обіцяти. В Харкові наприкінці червня мер міста Ігор Терехов, реагуючи на заяву РНБО, у якій стан укриттів в місті було визнано незадовільним, звільнив відповідального за цей процес чиновника і прямо в етері національного телемарафону сам визнав, що в місті найгірша ситуація з підготовкою укриттів в країні. Власне, враховуючи підходи мерії до роботи з цим процесом, очікувати іншого результату було не варто. Але що цьому передувало?
Ми вирішили розібратися з тим, що ж нині відбувається з харківськими укриттями і як вийшло так, що міська влада зуміла провалити одну з найважливіших нині кампаній.
Зупинки-укриття
До травня 2023 року міська влада не надто часто згадувала на своїх офіційних ресурсах про роботу над ремонтами укриттів. Але без піару на дотичній темі не обійшлося – багато розмов і обіцянок лунало щодо створення мобільних укриттів на зупинках громадського транспорту. Першу таку встановили 19 серпня і, за словами мера, в місті планували встановити загалом 25 зупинок-укриттів у найнебезпечніших зонах.
Ідея звучала непогано. В таких укриттях мав бути прямий зв’язок з диспетчером, безкоштовний Wi-Fi, екран, на якому видно, чи приїхав уже громадський транспорт. Загалом, у таких укриттях можуть розміститися близько 30 людей, але завдяки модульній конструкції їх можна розширювати.
Вже в листопаді Ігор Терехов через телеграм-канал міськради, анонсуючи відкриття дуже актуальних на той момент пунктів обігріву, заявив про те, що відкриються вони на базі “25 зупинок громадського транспорту, які є укриттями”.
З цієї заяви можна було зробити висновок, що всі обіцяні міською владою безпечні зупинки вже встановили. Але за якийсь час з’ясувалося, що це не так: процес “зупинився” на лише 14 встановлених зупинках-укриттях. “Зараз потреби більше немає” – заявив вже в червні 2023-го Ігор Терехов.
Для чого робити заяви, які суперечать самі собі? І на який рівень довіри містян до офіційних каналів інформації за таких умов можна розраховувати? Питання риторичні. Суттєво менш риторичними є питання до того, як місто обирало підрядника для цих робіт і кого в результаті обрало.
Одна безпечна зупинка коштувала місту від 800 тисяч гривень до одного мільйона. Підрядником визначили компанію “Сітірейл Технолоджі” – багаторічного “улюбленця” Департаменту інфраструктури міськради. Не зупинили міську владу ні оприлюднена раніше “Харківським антикорупційним центром” інформація про те, що у цій фірмі працюють співробітники КП “Міськелектротранссервіс”, ні наявність кримінальних проваджень, у яких слідчі прямо говорили про те, що ці ж комунальники виконують функції “прокладки”, даючи можливість приватним підрядникам отримувати й виводити через фіктивні фірми бюджетні кошти, і про те, що “Сітірейл Технолоджі” в цьому процесі виконує “посередницько-транзитну функцію”.
Чи міг за таких умов процес з укриттями в Харкові не провалитися? Сумнівно.
Ремонт підвалів
Утім, зупинки-укриття – це лише один з елементів, до того ж не найбільший. Адже основу системи укриттів складають все ж підвали в багатоповерхових будинках. Це дивно, але повідомлень про ремонт таких об’єктів на різних інформаційних платформах міськради було не надто багато. Фінансування цього процесу також складно назвати щедрим. За весь 2022 рік у Харкові виконано робіт з поточного ремонту найпростіших укриттів (підвальних приміщень) в багатоквартирних будинках, які знаходяться на балансі КП “Жилкомсервіс”, лише на 15,6 млн грн. Чому “лише”? Бо на балансі комунального підприємства знаходиться приблизно 6 000 багатоповерхівок. Так, не в кожній з них є укриття. За даними міськради укриттями вважаються підвали у 2 363 будинках. Це означає, що якщо розділити загальну суму ремонту на кількість будинків, де є укриття, то на одну багатоповерхівку комунальної форми власності у Харкові могли витратити приблизно 6 500 гривень. Це мізер, якого могло б вистачити лише на якісь найпростіші й найдешевші косметичні роботи.
У 2023-му ситуація не стала кращою. В офіційних комунікаціях міськрада жодним чином взагалі не згадувала про потребу в укриттях аж до кінця травня. Тоді, напередодні трагедії в Києві, де під час обстрілу люди не змогли потрапити в зачинене укриття і загинули, мер Харкова Терехов раптово вирішив розповісти про особливу увагу до стану укриттів в місті.
«Ми приділили велику увагу ремонту укриттів після початку війни. Провели дезодорацію, спеціальну обробку, бо були різні ситуації… І ми не зупиняємося, продовжуємо ремонти», – зазначив мер.
Тоді ж Терехов нагадав, що за потреби харків’яни можуть скористатися інтерактивною картою укриттів і що у місті встановлені інформаційні вказівники, які показують напрямок руху до найближчих сховищ.
Що було далі? Далі була трагедія в Києві, коли під час чергової російської атаки закрите укриття забрало життя. Ця тема моментально знову стала дуже актуальною. Президент Володимир Зеленський звернувся до місцевої влади з вимогою зробити укриття у громадах доступними для жителів та проінформувати людей щодо збільшення їхньої кількості, а місцеві чиновники нарешті “заворушилися”. Вже 17 червня Терехов в ефірі національного телемарафону розповів, що укриття у Харкові перевірили й що нормам не відповідає лише 6 відсотків укриттів, які нібито от-от приведуть до ладу.
«Ми перевірили всі укриття, всі бомбосховища, які є в Харкові. Були виявлені певні недоліки, і зараз проводиться робота, щоб привести ці приміщення у відповідність до норм», – підкреслив тоді Ігор Терехов.
А вже трохи більше, ніж за тиждень, 26 червня, президент України ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України “Щодо результатів оперативних обстежень об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та вирішення проблемних питань щодо укриття населення”, де сказано, що Харків має серйозні проблеми з підготовкою укриттів.
Ігор Терехов знову виступив в етері національного телемарафону, але цього разу вже нарешті визнав реальну проблему з готовністю укриттів у місті. Як різко все змінилось за два тижні, правда?
«У нас найгірша ситуація серед міст у нашій державі. Але я поставив завдання якомога раніше привести всі підвальні приміщення, укриття в належний стан. Ми будемо працювати цілодобово, щоб це зробити. І протягом місяця будуть приведені всі підвальні приміщення у належний стан», – заявив Терехов. Тоді ж стало відомо, що протягом місяця тривала нова перевірка. За її результатами виявилось, що непридатними до використання є вдвічі більша кількість укриттів, ніж раніше озвучував мер.
Чи була ще якась реакція? Так. Начальника управління цивільного захисту департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Олександра Пушкарьова було звільнено, а директор цього департаменту Валентин Топчій отримав догану. Тоді ж мер зробив і нову заяву:
“Я підписав відповідне розпорядження про притягнення до відповідальності осіб, які відповідають за цей напрямок роботи. Вважаю, що цей крок допоможе навести лад. Хоча у нас і непогані показники, але всі 100% укриттів повинні мати належний стан, бо безпека людей — головне”.
Знаєте, в чому особливий цинізм цих заяв і дій? У тому, що, як нам вдалося з’ясувати, у 2023 році гроші в Харкові виділяли лише на укриття в лікувальних закладах. На ремонт укриттів в будинках – ні. Жодної копійки. І все це на тлі нової активізації російських атак.
В чому за таких умов сенс заяв про “ми все робимо і все зробимо”? Знову риторичне питання.
Супутні проблеми
“На двох (укриттях – ред.) крейдою написано, у якій квартирі ключі. На жодному немає контактного телефону відповідальних осіб. Більшість мешканців каже, що вони туди не ходять, уже змирилися, що прилетить – так прилетить. Від колег знаю, що у відкритих сховищах оселились бомжі”, – писала у своєму Facebook депутатка Харківської міськради Ірина Гончарова ще 7 червня, описуючи обхід укриттів у своєму районі.
Крім того, у коментарі автору тексту, відповідаючи на питання, чи проводились ремонти у підвальних приміщеннях для облаштування укриття, депутатка відмітила: “Бачила, що вивозили сміття, в одному з підвалів забили дошками віконце. Якихось ремонтів не бачила”.
За її словами, в останній час по центру міста навіть замазали написи, які показували, де мають знаходитись найближчі укриття.
Її будинок на мапі укриттів був позначений як такий, де воно є, але за інформацією Гончарової його там не може бути в силу конструкційних особливостей будівлі. Цікаво, що будинок, у якому автор тексту мешкав раніше, теж на цій мапі показаний як будинок з укриттям, але підвал там не був готовий, а мешканці будинку під час обстрілів йшли або у сусідній дім, або у метро. Тож мапа, вірогідно, теж не відповідає реальній ситуації в місті.
Виходить, що і ті дії, якими в мерії пишалися і які записували в здобутки, напевно, не були виконані. А ще виходить, що весь цей процес у Харкові схожий на фікцію. Не займалися проблемою, не виділяли кошти взагалі або ж виділяли дуже сумнівним підрядникам, опинилися в центрі скандалу, знайшли цапа-відбувайла, пообіцяли все виправити, продовжили не займатися проблемою – так орієнтовно виглядає нині схема роботи з укриттями в місті, яке страждало і продовжує страждати від регулярних російських атак.
І ось зараз міськрада декларує готовність до запуску навчального процесу у школах офлайн. За словами чиновників мерії, вже готові десятки захисних споруд і робота триває. Ці слова знову резонують з заявами голови Харківської ОВА та в.о. керівника ДСНС Харківщини, які не бачать і одного десятка готових приміщень за всіма стандартами для захисних споруд.
Тож наостанок ще одне риторичне питання: чи варто вірити чиновникам щодо якості підготовки укриття в школах та довірити їм свою дитину, якщо в попередніх випадках їх слова були далекі від реальності?
Головне фото: Суспільне Харків
Читайте також: Будівельна галузь: як вплинула війна на забудовників Буковини.