Вже більше року на частинах Херсонської і Запорізької областей «хазяйнують» російські окупанти та їхні місцеві посібники. Вони катують та вбивають людей, віджимають майно і вивозять на територію російської федерації все, що має хоча б мінімальну цінність – від пральних машинок до заводського обладнання. Але при цьому чи не кожен з них регулярно і цинічно бреше, розповідаючи про принесені на окуповані території розвиток промисловості і розквіт сільського господарства. Цих розповідей про «аграрний рай» в окупації очікувано стає більше напередодні нової збиральної кампанії, врожай якої без сумніву також вивезуть з захоплених регіонів – разом з іншим награбованим.
Що ж саме загарбники вливають у вуха «насєлєнію»? Розвінчуємо головні фейки про розвиток аграрного сектора тимчасово окупованих регіонів Запорізької області, які звучали протягом червня 2023 року.
«Або з нами, або проти нас»
«Розвиток аграрного сектора і забезпечення продовольчої безпеки Запорізької області – одне з першочергових питань, яке я особисто тримаю на контролі», – час від часу підкреслює призначений російськими окупантами гауляйтер Запорізької області Євген Балицький.
Що ж насправді означає «розвиток аграрного сектора» в окупації?
По-перше, вивезення мільйонів тонн українського зерна. За оцінками Української зернової асоціації з України з початку повномасштабного вторгнення вже викрадено близько 4 мільйонів тонн зерна. Збіжжя викрадали з елеваторів захоплених частин Запорізької та Херсонської областей і через окупований Крим вивозили караванами вантажівок – настільки довгими, що їх було видно навіть на супутникових знімках. Зараз же його продовжують возити морем та залізницею в сторону “материкової” Росії. Що відбувається зі збіжжям далі? Росія його продає, а покупцями в основному виступає низка підсанкційних країн. Сумнівів в тому, що цьогоріч алгоритм дій окупантів буде ідентичним, немає.
По-друге, викрадення сільгосптехніки у приватних господарств. Показовий приклад – господарство «Агротек-Інвест» з Мелітопольщини. У квітні 2022 року загін кадирівців вкрав техніку підприємства вартістю 1,5 мільйона євро. Де вона в результаті опинилася? В Чечні, на території господарства у селищі Закан-Юрт. Встановити локацію вдалося завдяки тому, що викрадена техніка була оснащена GPS-обладнанням, яке і дозволило її «запеленгувати».
«Знаю, що забрали з господарства навантажувач MANITU, самохідний оприскувач John Deere, дві автівки «Нива Шевроле», – підтверджує тезу про регулярні викрадення один з власників підприємства «40 Років-Агро», що розташоване в Більмацькому районі Запорізької області.
По-третє, зменшення площі сільськогосподарських угідь. Самі окупанти зізнаються, що щонайменше 300 тисяч га ріллі на тимчасово окупованій території Запорізької області є замінованими. Це п’ята частина всієї ріллі, що за даними Запорізької обласної військової адміністрації, знаходиться на окупованій території або на територіях, на яких відбуваються активні бойові дії.
По-четверте, тиск на сільгоспвиробників щодо співпраці з окупаційними органами влади. Нині вести будь-яку діяльність на ТОТ можна тільки за умови реєстрації підприємства за російським законодавством, внесенні всіх даних про підприємство, виробничі засоби і вирощений врожай в російську державну систему обліку, а в подальшому – і реалізації вирощеного виключно через «Государственное унитарное предприятие «Государственный зерновой оператор» (ГУП «ГЗО»), спеціально створене для контролю і, якщо називати речі своїми іменами, то грабунку аграрної сфери регіону.
«Тобі прямо кажуть, що або ти працюєш по нашим законам і продаєш зерно через «ГЗО», або забудь про свою землю і радій, що залишили в живих. А ціни на зерно в них нижчі ринкових в кілька разів. Менше з тим, якщо не погодишся на співпрацю, то зерно в тебе взагалі заберуть», – розповідає фермер з окупованої Запоріжчини про ситуацію у минулому, 2022 році.
В 2023 році на ТОТ всі аграрні підприємства вже працюють виключно за правилами окупантів.
Чи можна після цього вірити в заяви про «розвиток аграрного сектора»? Ні. Зате можна чітко побачити, що росіяни, за підтримки зрадників з числа наших нинішніх і колишніх співгромадян, перетворюють окуповані на аграрні придатки російської федерації.
«Занедбана» мелітопольська черешня
На міжнародному (звучить доволі кумедно, враховуючи нинішній статус рф на світовій арені) економічному форумі у Санкт-Петербурзі, що проходив в червні 2023 року, основою стенду тимчасово окупованих територій Запорізької області (так, таке там тепер теж є) стала знаменита мелітопольська черешня.
Так зване окупаційне «Министерство экономического развития» Запорізької області повідомило, що на форум доставлена тонна черешні з Мелітопольщини і що відвідувачі були від неї в захваті. Якщо залишити поза увагою факт цієї хоча й дрібної в загальних масштабах, але крадіжки, а подивитися на передісторію, то можна помітити дуже дивну нестиковку. Ось дивіться, заяви окупантів до цього звучали доволі однозначно – мовляв, в останні роки черешневі сади в Мелітополі були занедбані і тільки з приходом «асвабадітєлєй» за ними почали доглядати. Що ж було насправді? А насправді окупанти віджали у законних власників два найбільших аграрних підприємства, що спеціалізувалися на виробництві черешні і – це дуже важливо – приділяли своїй діяльності максимум уваги.
Саме так держпідприємство ДГ «Мелітопольське», яке займалося селекцією, стало частиною вже згаданого, але від того не менш незаконного «ГУП «ГЗО», а виробничо-комерційна фірма «Мелітопольська черешня», яка щорічно вирощує і продає приблизно 20 тисяч тон ягід (а це чверть від всього українського виробництва (!), тепер «націоналізована», тобто віджата у законних власників і зареєстрована за російським законодавством ще в червні 2022 року.
До окупації регіону «Мелітопольська черешня» приділяла агротехніці максимум уваги. Ще в 2019 році комерційна директорка фірми Карина Станчевська розповідала про те, що вирощується мелітопольська черешня за найсучаснішими технологіями – інтенсивні схеми посадки, іригація, захист від птахів. Сама ж черешня перед відправкою покупцям охолоджувалася і доставлялася виключно рефрижераторами. За рік до повномасштабного вторгнення керівник агроуправління компанії Іван Гринців повідомляв профільному виданню «Агропортал», що підприємство запустило новий комплекс для охолодження ягід з технологією гідрокулінгу та нову сортувальну лінію.
Чи звучить це як «занедбаність галузі»? Ні, це звучить як чергова брехня від окупантів, які хоча б якось намагаються приховати свою незаконну «активність».
Фантазії про зрошення
В середині червня 2023 року, вже після акту екоциду на Каховській ГЕС, вже згаданий вище гауляйтер Балицький заявив, що за 500 мільярдів рублів збирається побудувати на ТОТ Запорізької області систему зрошення.
Меліорація, безумовно, необхідна полям півдня області, бо географічно Якимівщина та південь Мелітопольського району, що межують з Херсонщиною, знаходяться в зоні ризикованого землеробства. За інформацією голови Якимівської громади Олександра Правосуда, без зрошення про ефективне землеробство тут можна забути – деякі культури, такі як соя і кукурудза, не виростуть взагалі, а врожайність соняшника впаде в 10 разів. Проте, навіть якщо уявити, що бюджет рф, з’їдений війною, таки спроможеться на виділення 500 мільярдів рублів запорізькому зраднику, то побудувати систему зрошення на півдні області наразі неможливо через три основних причини.
По-перше, заміновані землі: окупанти в очікуванні контрнаступу побудували кілька ліній мінних загороджень. Частина з них розташована на межі Запорізької і Херсонської областей, якраз там, де за логікою мають проходити зрошувальні канали. Розміновувати землі заради цивільних потреб Балицькому ніхто не дозволить.
По-друге, зруйновані канали: систему зрошувальних каналів зруйнували самі ж окупанти. За інформацією мелітопольського міського голови Івана Федорова, окрім осушення каналів, загарбники ще й забирали плити для побудови своїх оборонних укріплень.
І найголовніше – внаслідок підриву росіянами дамби Каховської ГЕС землі, що розташовані вище за течією, вже потерпають від зневоднення. Відновити зрошення на Херсонщині і Запоріжжі можна тільки за умови відновлення дамби і заповнення Каховського водосховища. Найближчим часом цього точно не відбудеться, адже самі окупанти цим займатися однозначно не будуть.
Замість висновку
Здається, що чергові неправда або маніпуляція, які лунають або в ефірах російського телебачення, або з вуст чергового російського чиновника чи українського зрадника, вже не повинні викликати ніяких емоцій, окрім огиди. Адже суть усієї російської інформаційної (і не лише) політики завжди зводиться до двох основних речей – брехні і звинувачень, і ми всі за понад рік банально звикли до цієї аксіоми. Втім, чимало людей, в тому числі і громадян країн Заходу, намагаючись аналізувати інформацію з нині найгарячішої точки Європи, продовжують слухати цю російську маячню. Слухати і, можливо, сприймати її. Відсутність спростувань з нашого боку може цю проблему поглибити. Відтак, спростування брехні і маніпуляцій – серед основних задач українських журналістів. Слідкуйте за оновленнями на сайті, ми продовжуємо збирати і аналізувати.
Читайте також: “Французи на службі російської пропаганди”
Головне фото: EPA/UPG