В Запорізькому регіоні продовжує знижуватись рівень води в річці Дніпро. Екологи кажуть, що довгострокові наслідки руйнування Каховської ГЕС будуть значними й для запоріжців. Вода відійшла по береговій лінії вже більш ніж на 50 метрів. Далі про те, чим Запорізькій області загрожує катастрофа, яку вчинили російські окупанти.

В Запоріжжі обмілів Дніпро

Рівень води в річці Дніпро на Запоріжжі по нижньому б`єфу (нижче греблі Дніпровської ГЕС) знизився щонайменше на 7 метрів у глибину. Це сталося через підрив російськими окупантами Каховської ГЕС.

На Херсонщині затопленими водою Каховського водосховища залишаються 46 населених пунктів, із них 14 – на лівому березі, себто окуповані. Однак, з лівого берега вдалося врятувати 112 людей. Із затоплених територій Херсонщини й Миколаївщини евакуювали біля 4 тис. людей. Під водою залишаються 3 тис. 800 будинків. Тим часом ворог відкриває вогонь по людях, що рятуються: троє людей загинули, десятеро поранені.    

Ситуація на Херсонщині значно вплинула й на інші регіони – Запоріжжя й Дніпро. Для Запоріжжя це осушення меліоративних систем  негативно вплине на врожай, а також черговий замор риби, що жила й нерестилася в малих річках та протоках Дніпра.

Також напруженою залишається ситуація на Запорізькій атомній електростанції, бо води в ставку охолодження є лише на два місяці.        

Ризики для фермерського й рибного господарств

Екологічна катастрофа в Україні після підриву російськими окупантами Каховської греблі особливо актуальна для південно-східної частини країни. Півроку тому росіяни пошкодили одну з шандор Каховської ГЕС. Тоді в Запоріжжі через обміління стався масовий мор риби.

– Для рибного господарства в першу чергу це найбільша катастрофа. Це, можна сказати, екоцид. Це наймасовіша загибель буде водних біоресурсів для акваторії Каховського водосховища за весь період його існування. Тобто наразі навіть неможливо підрахувати і попередньо зазначити, які будуть збитки. Ми очікуємо загибель водних біоресурсів упродовж найближчого тижня. Все залежить від того, на якому рівні пошкоджено Каховську ГЕС, яка кількість води зійде та як знизиться рівень Каховського водосховища, – прокоментував ситуацію головний спеціаліст рибних ресурсів Запорізького рибоохоронного патруля Максим Бронзюк.      

Спеціаліст додав також, що екологічна катастрофа, яку вчинили російські війська в Україні, небезпечно відіб`ється також на фермерському господарстві.

– Наслідки руйнування окупантами Каховської ГЕС будуть значними не тільки для рибного господарства, але й для сільського господарства теж. Через значне зниження рівня води в Каховському водосховищі можуть бути зневоднені меліоративні системи в Херсонській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Для Херсонської області це близько 90% меліоративних систем, для Запорізької – близько 70%, а для Дніпра – близько 30%. Це означає, що не буде можливості зрошувати поля й відбудеться значне падіння врожайності, – додає Максим Бронзюк. 

Відсутність поливу на підконтрольній території області призведе до орієнтовних втрат агровиробниками 109 млн грн.

Утім, запоріжці без питної води не залишаться, бо забор питної води для потреб міста відбувається на верхньому б`єфі – до Дніпровської греблі. 

Проблеми з водою можуть залишитися в селищах, які розташовані нижче за течією Дніпра у Запорізькому районі – такі, як Біленьке, Червонодніпровка чи Лисогірка, бо до них водопостачання відбувається на нижньому б`єфі. У військовій адміністрації кажуть, що проблему будуть вирішувати поглибленням точки забору. 

– Ми були в населеному пункті Біленьке. Бачили насосну станцію. На щастя, вода ще не так відійшла, де забор іде. Домовились, якщо в найближчий час вода знову буде відходити, то ми поглиблюватимемо місце забора води. Це не є критично і в разі, якщо води зовсім не буде в населеному пункті, то ми готові забезпечити людей питною водою, її підвозом, – розповів голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко. 

Ризик для ЗАЕС

Енергоблоки ЗАЕС зупинили торік у вересні. Усі, окрім п`ятого, який перебуває в гарячому стані. Його потрібно перевести в холодний, бо температура становить 270 ° градусів по Цельсію. Український персонал, який залишився на ЗАЕС, знає, як це зробити. Однак люди знаходяться під постійним тиском окупантів.

– Ми бачимо, що окупанти себе поводять, як ядерні терористи. Є певна суттєва загроза і екологічній складовій, і людському мирному населенню, що проживає нижче по течії Дніпра. Але окупанти роблять все, аби убезпечити себе від контрнаступу України. Це, звичайно, не може не турбувати енергодарців, розуміючи, що вони знаходяться біля найбільшої атомної станції в Європі, – каже мер Енергодару Дмитро Орлов.

Води в ставку охолодження залишається приблизно на два місяці. Проте, в НАЕК «Енергоатомі» кажуть, що ситуація контрольована. В Запорізькому лабораторному центрі підтверджують – рівень радіації в нормі.

– Ми розуміємо, що всі блоки не працюють зараз на генерацію енергії. Такого масового відводу тепла не потрібно. Ми сподіваємось на те, що того ставка-охолоджувача, який є, досить на довго вистачить. Є певні процедури, передбачені на такі випадки, тому поки що ситуація контрольована, – відзначив Дмитро Орлов. 

Мрії про повернення Великого Лугу

Аби знайти бодай щось позитивне, деякі екологи й інші спеціалісти почали дискутувати про відновлення Великого Лугу Запорозького. 

На думку науковця Максима Сороки, відновлення Великого Лугу в тому вигляді, який був до зведення Каховської греблі, неможливе. 

– Будівництво Каховського водосховища безповоротно знищило екосистему Великого Запорозького Лугу. Це був злочин проти довкілля (я не буду дискутувати щодо резонів економічного, соціального розвитку). Це було непродумане, політично вмотивоване рішення. У трагедії Каховського водосховища важливо зрозуміти три важливі чинники: незворотність наслідків, невизначеність результатів та адаптивність недоторканих (довкола) екосистем. Незворотність (сукцесія) говорить нам просту істину – цього немає, і більше за жодних обставин не може відновитися Великий Запорозький Луг у тому стані екосистеми, в якому він був первинно. Саме це не враховують мої колеги, які активно, публічно та емоційно мріють про колишній Великий Луг Запорозький, – коментує ситуацію науковець та знавець з екологічної безпеки Максим Сорока.

Науковець підкреслює, що зміни природних екосистем, біогеоценозів, геохімічних процесів –  це завжди незворотній процес. Це призводить до явища сукцесії та каскадного ефекту у екосистемі (водних, геологічних, біологічних ресурсах, атмосфері та мікрокліматі). І це безповоротно. Тому приблизно в 70-х роках минулого століття у професійній спільноті почали розуміти необхідність планування будь-якого суттєвого втручання у довкілля.

– Не варто забувати, що будь-яка екосистема знаходиться не у вакуумі, а активно контактує (обмінюється речовиною та енергією) з іншими екосистемами. Після будівництва Каховського водосховища (і подальшого будівництва меліоративної системи) – почали активно адаптуватися (змінюватися) екосистеми довкола – у сенсі біорізноманіття, мікроклімату, гідрогеологічних та хімічних умов, соціально-економічного розвитку та інших складових екосистеми.

Ми не можемо знати, у що рештки екосистеми колишнього Каховського водосховища перетворяться. Це буде не той Великий Запорозький Луг, про який так активно цитують спогади зараз. Це буде щось інше. І не факт що це інше нам сподобається. Знищення Каховського водосховища не може повернути Великий Луг, так само як і не зможе повернути первісний стан іншим “сусіднім” екосистемам Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Ті самі луки не повернуться. Схожі – можливо. Можливо, ця нова екосистема буде мати кращі властивості, ніж стара, – відзначає Максим Сорока.

На думку еколога, на шляху до омріяних луків ми всі маємо пережити декілька адаптивних стадій. І кола цих стадій будуть мати свої наслідки:

• спершу це буде “велике українське болото”, з усіма відповідними наслідками;
• зміни мікроклімату та локальне запустелювання; природа діє повільно – для неї 10-20-30 років це просто мить, тому вона буде «забирати» цю територію повільно;
• зміни мікроклімату;
• пилові бурі та відповідне погіршення якості повітря;
• винос та перенесення забруднюючих речовин з товщі донних відкладень;
• значне первинне забруднення через те, що очисні системи (ЖКГ та промисловості) агломерацій Дніпропетровської та Запорізької областей були розраховані на певний об’єм активної води у водосховищі і ця вода допомагала розбавити та доочистити зворотні стічні води (водосховище було як величезний біологічний фільтр, а тепер – ні);
• соціально-економічні та техногенні наслідки, яких уже безліч.

– Буде великою бідою повторити нашу помилку минулого та прийняти рішення поспіхом, не подумавши, фокусуючись і враховуючи тільки якусь певну складову стійкого розвитку, – каже еколог.

Максим Сорока нагадує, що коли був Великий Луг, то кількість і щільність населення на півдні України була іншою. Він підкреслює, що не підтримує відбудову Каховської ГЕС. Лише наполягає на виважених, уважних до природи, рішеннях. 

Читайте також: Екологічна небезпека: у Запоріжжі через обміління Дніпра гинуть сотні тон риби