Інфомаційний супровід ракетного удару по піцерії у Краматорську 27 червня 2023 року як з боку офіційної російської влади, так і з боку російських пропагандистів, характеризується зростанням радикальності. Внаслідок удару загинула низка цивільних (в тому числі – діти), ще більше – отримало поранення, але цього разу росіяни не відмежовувалися від вбивства мирних жителів, як це бувало у таких випадках раніше.
Навпаки, коментування удару по Краматорську супроводжувалося найвищою похвалою, в тому числі – і від глави оборонного комітету Держдуми РФ. Також поширювалися месиджі, спрямовані на те, аби викликати недовіру і неприязнь цивільних українців до ЗСУ, ба навіть звинуватити самих мирних жителів у тому, що їх вбили.
Можна очікувати, що така радикалізація інформаційної політики та пропаганди призведе до зростання кількості воєнних злочинів і їх жорсткості. Раніше дослідження вже вказували на прямий зв’язок між пропагандою та геноцидним характером війни РФ проти України.
Удар по Краматорську і його жертви
Увечері 27 червня 2023 року російські збройні сили завдали удару ракетою “Іскандер-М” по м. Краматорськ Донецької області. Ракета влучила у популярний в місті заклад – піцерію “Ria”. В результаті удару загинуло 13 людей, серед них – 4 дітей. Понад півсотні отримали поранення.
Зокрема, внаслідок цієї атаки отримала важкі поранення відома українська письменниця Вікторія Амеліна. 1 липня вона померла від них у лікарні. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона займалася документуванням російських воєнних злочинів. 27 червня вона була у піцерії з делегацією колумбійської організації Aguanta, Ucrania (“Тримайся, Україно”) – політиком Серхіо Харамільйо, письменником Ектором Абадом та журналісткою Каталіною Гомес.
Вони були не єдиними іноземцями в закладі у момент удару. Також там перебували, наприклад, волонтери-ресторатори із Нідерландів Френк і Коен.
Серед дітей, які загинули від ракетного удару – 14-річні сестри-близнючки Юлія та Анна Аксьонченко, учениці однієї з краматорських шкіл. У піцерії вони були разом із батьком, який отримав поранення.
Поранення внаслідок російської атаки отримала 8-місячна дівчинка Мія. Її мама зайшла з нею до піцерії, аби замовити їжу з собою, буквально за миті до ракетного удару.
Також відомо, що загинула низка працівників і працівниць піцерії: офіціанти, адміністратор, працівник кухні.
Загалом перелік загиблих і поранених від удару свідчить: заклад “Ria” працював у звичайному режимі, у ньому було повно цивільних відвідувачів.
Вихваляння ударом: значення і причини
Втім, і офіційні джерела РФ, і російські пропагандисти почали активно повідомляти про ураження військової цілі. Міністерство оборони РФ повідомляло, що в Краматорську “уражено пункт тимчасової дислокації командного складу 56-ї мотопіхотної бригади ЗСУ”.
Російський пропагандистський Телеграм-канал “Русский тарантасъ” писав про “пряме влучання в банкет офіцерів ЗСУ та іноземних найманців”, і у зв’язку із цим – додавав: “Взагалі нікого не шкода, в цілому. Навіть піцерію”.
Російський пропагандист Владімір Салавйов (ні, це не граматична помилка. Так, ми називаємо його саме так – ред.) у своєму Телеграм-каналі, посилаючись на “чати Краматорська”, писав: “У знищеній будівлі було багато військовослужбовців ЗСУ! Це – страйк!”.
У телевізійній програмі того ж Владіміра Салавйова від 28 червня 2023 року (на наступний день після удару) ситуацію також захоплено коментував голова комітету Державної думи РФ з питань оборони Андрєй Картаполов:
“Удар по Краматорську – ну це просто шик, я скажу. Я знімаю капелюха перед тим, хто його планував і хто його здійснив. Пісня просто! Моє старе військове серце радіє… Молодці, добре влучили. Треба продовжувати”.
Український журналіст Денис Казанський, який відстежує та аналізує російську воєнну пропаганду, вважає, що така тональність коментарів щодо удару по Краматорську свідчить про суттєву зміну, яка відбулася в російській інформаційній політиці. Адже раніше росіяни намагалися відмежовуватися від ударів, внаслідок яких гинула велика кількість цивільних.
“Раніше вони в таких випадках заперечували, казали, що там ППО українська сама в себе влучила і так далі. На початку війни вони намагалися заперечувати, що стріляють по мирних… А цього разу вони просто пишалися тим, що вбили цих людей. Мені здається, що російська пропаганда просувається в бік такого руандійського формату, коли відверто йдуть заклики до геноциду, до вбивства людей. Я бачу все більше такого”, – сказав Казанський у коментарі для цього матеріалу.
Також він звернув увагу на те, що раніше, коли президент РФ Владімір Путін нагороджував 64 бригаду, яка з великою ймовірністю причетна до звірств у Бучі, самі воєнні злочини й загалом будь-яка вина у вбивствах мирних жителів заперечувалися.
“Цього разу вони не казали, що тіла підкинули, що це все підлаштували. Вони перейшли від заперечення до відвертого вихваляння воєнними злочинами. Це дуже-дуже показовий момент. Пропаганда мутує в бік більшого людожерства”, – наголошує Денис Казанський.
Цю зміну пропаганди журналіст схильний пов’язувати із відчуттям безсилля в Росії через нездатність досягнути цілей війни проти України:
“Вони лютують. Від цього безсилля, від ненависті, від розуміння, що вони не можуть щось зробити, вони переходять до такої більш людожерської риторики. Можливо, це пов’язано також з низьким бойовим духом їхньої армії: щоб фронт не розсипався, вони намагаються підтримати злість і ненависть, в тому числі, у своїх військових”.
Месидж “самі винні”
Іншим показовим моментом у російській пропаганді щодо удару по піцерії в Краматорську є месиджі із посту в Телеграм-каналі “Объясняет Readovka”. Це один із порівняно небагатьох постів, де прямо акцентується на загибелі мирних жителів. Але в ньому йдеться про те, що цивільні повинні триматися подалі від українських військових, аби не стати жертвами атак Збройних сил РФ, як у Краматорську:
“Побачиш солдата з жовто-блакитним шевроном – біжи від нього. Він тобі не друг. Він тобі не захисник. Він – мішень. І рано чи пізно виявиться ціллю чергового удару, і ти особисто можеш стати, як це називають на Заході, “супутньою шкодою” – графою в статистиці й аргументом для виділення чергового траншу для американського ВПК. Не будь поруч, це смертельний ризик… Не впускай його в дім: він свої 2 квадратні метри в землі все одно отримає, а в тебе житло одне”.
На перший погляд, йдеться про доволі банальну спробу використати загибель мирних жителів для того, аби посіяти серед цивільного населення України ворожість до українських Збройних Сил. Ба навіть перекласти саме на українських військових відповідальність за те, що загинули цивільні.
Однак Денис Казанський вважає, трактувати такі месиджі можна й по-іншому: як спробу звинуватити самих загиблих у Краматорську мирних жителів у тому, що вони загинули. За його словами, така риторика є спробою виправдати вбивства цивільних. І якраз в цьому моменті не йдеться про щось безпрецедентне.
“Коли росіяни почали бити по електростанціях, там же ж теж виникла якась дискусія, що страждають мирні, страждають не військові, що військовим все одно, що у Львові розбомбили електростанцію чи підстанцію – від цього боєздатність армії під Бахмутом ніяк не страждає. І ці ж “воєнкори” (російські військові кореспонденти-пропагандисти – ред.) писали, що це – такий урок всім, що всі в одному човні, що український бізнес платить податки на армію, значить, він теж винен”, – нагадує журналіст.
Саме в такому контексті, вважає Денис Казанський, можна розглядати й процитований вище пост у Телеграмі:
“Це – саме виправдання будь-яких звірств щодо цивільного населення. Тобто, всі там нацисти, всі там вороги, нікого не шкода, можна робити все, що завгодно: бомбити електростанції, бомбити лікарні, бомбити школи, бомбити піцерії з людьми. Там всі вороги”.
“Мутація в бік людожерства”
Реакція російських посадовців і пропагандистів на удар по піцерії у Краматорську, в якому загинули цивільні, в тому числі діти, з одного боку вказує на те, що російська інформаційна політика щодо війни проти України радикалізується. На зміну більш раннім спробам всіляко відмежовуватися від вбивств мирних жителів України прийшло агресивне виправдовування та навіть вихваляння.
Наслідком такої зміни (“мутації в бік людожерства”, за словами Дениса Казанського) може бути ще більша рішучість російських військових у вчиненні воєнних злочинів в Україні.
Ще в травні минулого року New Lines Institute та Центр прав людини Рауля Валленберга опублікували дослідження, в якому вказали на прямий зв’язок між агресивністю російської пропаганди та геноцидним характером війни РФ проти України.
Відтак тут можна очікувати прямої пропорції: більш агресивна пропаганда – більше жорстокості.
Читайте також, як російська пропаганда намагається продемонструвати міжнародну підтримку війни проти України.
Заголовне фото – Facebook Ігоря Клименка.