У жовтні 2022 року російська влада заявила про входження так званої “ДНР” до складу Російської Федерації. Цьогоріч, на початку вересня, там мають відбутися так звані “вибори” – одночасно із виборами на території Росії. За деякими аспектами – як законодавчими, так і політичними – цей процес виглядає, як інтеграція окупованої Донеччини до російського простору. “Глава ДНР” Денис Пушилін навіть став офіційним кандидатом на цих виборах від путінської партії “Єдина Росія” – з особистого схвалення Владіміра Путіна.

Однак виглядає так, що ця “інтеграція” є лише спробою продемонструвати бодай якусь присутність росіян в так званій “Донецькій народній республіці”, в якій насправді ніяких політичних процесів не відбувається взагалі і яка, попри пафосні заяви і виступи, законодавчо відірвана від РФ.

“Єдиний день голосування”

У так званій “Донецькій народній республіці” готуються до так званих “виборів” – перших після того, як “ДНР” стала “новим суб’єктом” Російської Федерації. Тепер “виборчий процес” повністю підпорядкований Кремлю не лише де-факто, але й де-юре.

У цьому процесі учасники навіть намагаються дотримуватися позірних процедур. Так, за повідомленнями російських ЗМІ, у червні керівники так званих “нових суб’єктів” – окупованих Росією частин Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей – звернулися до російської Центральної виборчої комісії з ініціативою проведення “виборів” 10 вересня 2023 року (саме на цю дату в Російській Федерації припадає “Єдиний день голосування” на виборах різних рівнів).

15 червня 2023 року російська ЦВК повідомила, що в окупованій частині Донецької області відбудуться “вибори депутатів Народної Ради Донецької Народної Республіки і представницьких органів 21 муніципального утворення ДНР”. Це, як з’ясувалося пізніше, включає і місто Маріуполь, окуповане вже в процесі повномасштабної війни.

Хоч спершу повідомлялося, що “вибори” відбудуться 10 вересня, насправді заплановано, що вони будуть доволі розтягнутими в часі. Основне голосування в окупованій частині Донецької області відбуватиметься з 8 по 10 вересня. При цьому, як пояснив “глава ЦВК ДНР” Володимир Висоцький, 8-9 вересня “акцент буде зроблено на виїзному голосуванні”, а 10 вересня “для виборців буде організовано можливість голосування на виборчій дільниці”.

Водночас у “виборах” передбачене ще й дострокове голосування. Той же Висоцький пояснив:

“Ті муніципальні утворення, які перебувають на важкодоступних і віддалених територіях – близькість до лінії фронту, існують різні небезпеки, в тому числі і артилерійського, вогневого ураження, – там нададуть можливість провести дострокове голосування. Дострокове голосування буде проводитися з 31 серпня по 7 вересня”.

Зокрема, за його словами, йдеться про Волноваху, Донецьк, Макіївку, Ясинувату і Горлівку.

Отже, нібито інтеграція “виборчого процесу ДНР” у російський “Єдиний день голосування” вийшла доволі розмитою: насправді процес буде розтягнутий більш, як на тиждень – з 31 серпня по 10 вересня.

Втім, варто зауважити, що інтеграція відбувається не лише в часовому, але й у територіальному вимірі. Так, виборці матимуть можливість проголосувати екстериторіально – у 81 регіоні Російської Федерації.

Межі інтеграції

Отже, на перших “виборах у ДНР” після оголошення Кремлем про включення окупованої Донецької області до складу Російської Федерації, ніби відбувається інтеграція: “виборчий процес” відбувається під керівництвом російської ЦВК, люди зможуть взяти участь у цьому процесі на території РФ, і в ньому формально дотримуються певні процедури (як-от звернення до ЦВК РФ з ініціативою провести “вибори”).

Денис Казанський / Фото prm.ua

Журналіст Денис Казанський, співавтор книги “Як Україна втрачала Донбас”, який постійно відстежує ситуацію на окупованих частинах Донецької та Луганської областей, так пояснює це намагання демонструвати дотримання процедур:

“Путін хотів би якось легітимізувати свою присутність на окупованих територіях, показати, що вони стали нібито повноцінною частиною Росії, що там відбуваються ті ж самі процеси, які відбуваються в Росії”.

Водночас Казанський наголошує, що насправді навіть за формальними ознаками ці території частиною РФ не є.

“Там не діє російське законодавство. Про це постійно кажуть навіть не прихильники України, а ті проросійські люди, які там живуть. Вони публічно скаржаться, що, мовляв, як же ж так, ви самі кажете, що ми – Росія, а у нас немає ніяких прав, у нас не діють російські закони”.

Найбільш показовим прикладом, на думку Дениса Казанського, є те, що мобілізованих чоловіків з окупованих частин Донецької та Луганської областей на війну проти України, яких за російським законодавством мали би демобілізувати (наприклад, студентів), так і не відпускають з війська.

До цього можна додати, що навіть у цьогорічному “виборчому процесі” в так званій “Донецькій народній республіці” є свої регіональні особливості. Наприклад, “Центральна виборча комісія ДНР” не публікує поіменні списки кандидатів до “законодавчих зборів”.

Член російської ЦВК Константін Мазурєвскій пояснив російським ЗМІ, що персональні дані кандидатів на виборах у так званих “нових суб’єктах” (окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України) не будуть публікувати “з міркувань фізичної безпеки кандидатів”.

Такий підхід можна було би вважати порушенням політичного процесу, якби політичний процес в “ДНР” в принципі існував. Денис Казанський наголошує на тому, що його не існує, а відтак не існує й реальних передумов для виборів.

“Не існує ніякої свободи на окупованих територіях. Там фактично є воєнний стан. Там – тотальна цензура. Там не існує політики, як процесу. Навіть в тих реаліях, які там створила Росія, там не існує конкуренції політичних партій і партійної системи, як такої, не існує боротьби між політичними фігурами”, – каже Казанський.

Журналіст додає:

“Політичного процесу не існує навіть у вигляді імітації – навіть такої, як у Росії. Навіть в Росії вибори існують в дуже символічному вигляді, ми всі розуміємо, що це – не демократія. А в Донецьку немає навіть такого, навіть цієї імітації і профанації не існує”.

Під крилом “Єдиної Росії”

Ще одним вектором інтеграції “виборчого процесу ДНР” в російський простір є залученість до нього російської партії влади – “Єдиної Росії”, яку очолює колишній президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв і яка є повністю підконтрольною Владіміру Путіну.

Так, 2 серпня “Єдина Росія” висунула кандидатів на “вибори” до “Народної Ради ДНР” та місцевих муніципалітетів.

Денис Пушилін / Фото nikvesti.com

Невдовзі, 4 серпня, путінська політсила висунула на “вибори глави ДНР” кандидатуру Дениса Пушиліна – чинного керівника окупаційної влади цієї території. При цьому таке рішення передбачало затвердження особисто Владіміром Путіном.

В останній події Денис Казанський також бачить не ознаки виборчого процесу, а просто офіційну демонстрацію керівника від Кремля.

“Це говорить про те, що він – офіційно санкціонований гауляйтер, нічого іншого я в цьому не бачу. І нічого нового в цьому теж немає: Пушилін і Пасічник (“глава ЛНР” – ред.) ще в 2021 році отримали партквитки “Єдиної Росії”. Зараз це просто означає, що Кремль, фактично, вже призначив своїх гауляйтерів, і надалі буде просто якась процедура їх затвердження”, – вважає Казанський.

Висновки

“Виборчий процес в ДНР” як був фікцією, починаючи з окупації частини Донецької області Росією, так нею і залишається. Однак в нових умовах Кремль намагається демонструвати інтегрованість так званої “ДНР” до складу Російської Федерації: як на законодавчому, так і на політичному рівнях.

Втім, ця інтегрованість залишається лише частковою і поверхневою. Вона може стосуватися окремих аспектів “виборів”, однак в цілому Донецька область залишається територією, яку Російська Федерація радше контролює, аніж інтегрує.

Читайте також, як російська пропаганда намагається продемонструвати міжнародну підтримку війни проти України.

Заголовне фото – lug-info.com.

Avatar photo

Від Danylo Mokryk