Після підриву російськими окупантами Каховської ГЕС цьогоріч 6 червня понад 200 тисяч жителів Нікопольського району Дніпропетровщини залишилися без централізованого водопостачання. Це мешканці восьми громад, які робили водозабір із Каховського водосховища. Його рівень стрімко впав із 17-ти метрів, тому місцеві водоканали втратили змогу качати дніпровську воду.
На початку липня міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив про початок підготовчих робіт з будівництва трьох ланок магістрального водопроводу, протяжністю майже 150 км. Це водогони: Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка, які забезпечать водою щонайменше мільйон людей із Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей. Разом з тим, у громадах розпочали реалізацію локальних проєктів, які б змогли забезпечити централізоване водопостачання до осель людей набагато швидше.
Нікополь. Останнім залишився без води і найпершим відновив водопостачання
Жителі Нікополя залишилися без централізованого водопостачання на 5-й день після підриву росіянами Каховської ГЕС. Уже у середині червня міська влада організувала там понад тридцять точок розливу питної води, яку везли залізницею та автоцистернами. Крім того, працювали 20-ть точок видачі бутильованої. Уже наприкінці місяця мер Нікополя Олександр Саюк говорив, що частково вдається подавати воду до осель людей. Але через падіння рівня води в Каховському сховищі, важко було прогнозувати сталість такого водопостачання.
– Подача води йде зі зниженим тиском, вода є не у всіх. Ми проводимо необхідні заходи для відновлення саме сталого водопостачання. Тому потрібно чекати. Все буде, зокрема, залежати від відмітки, на якій припиниться падіння води в Каховському водосховищі або в річці Дніпро, повідомляв мер міста.
Разом з тим, у Нікополі, який перебуває під постійними обстрілами російських окупантів, вдалося реалізувати локальний проєкт забору води з русла Дніпра. Менш ніж за два місяці після підриву росіянами Каховської ГЕС, там повністю відновили централізоване водопостачання. Втім, окупанти постійно намагаються перешкодити цьому й обстрілюють водні мережі. А місцеві жителі, навчені гірким досвідом, тримають удома чималі запаси води у різних місткостях.
Раділи воді у крані, як ніколи!
Пані Валентині Грушевій скоро 80 років. Жінка сама мешкає у квартирі на 4-му поверсі та каже, аби не поміч онуків, пережити місяці зневоднення було б украй тяжко.
– Моя невістка надсилала гроші з Іспанії, а онуки тут купували воду і розносили нашим стареньким у будинку. Також просто приносили мені – то я гріла і, навіть, потрошки прала.
Та уже на початку серпня в будинку пенсіонерки знову з’явилася вода. Спочатку лише на нижніх поверхах, а пізніше дісталася і до оселі пані Валентини.
Майже одразу з’явилася. Добре пішла – все нормально. Пральну машинку ще не запускала, але планую скоро запустить. І все попрати. Бо до того, самі розумієте, боялася зайву пляшечку відкрити, – розповідає пенсіонерка
Продовжують тримати вдома запаси води
Втім, навіть попри наявність водопостачання, літня жінка продовжує тримати вдома запаси води. Вона є у кожній кімнаті – у відрах, каструлях і пляшках.
– Я завжди намагалася, особливо взимку, трішки запастися. А тепер це ще більше буде. Ось бутлі стоять і ось! – показує Валентина Грушева.
А її сусідка Євдокія з 5-го поверху каже, її син працює у місцевому водоканалі, тому не з чуток знає, як тяжко далося відновлення водопостачання до осель містян. Бо окупанти постійно намагаються обстріляти місця роботи ремонтних бригад.
– Тиск дуже хороший, але у нас підкачка своя. Ми вдячні всім людям, всім працівникам водоканалу і тим, хто забезпечував нас водою, привозив питну чисту артезіанську, щоб у нас завжди була з запасом. Було тяжко, але нічого – все подолали. Лише б закінчилася ця війна! – каже пенсіонерка Євдокія.
Мер Нікополя Олександр Саюк розповідає, що відновити централізоване водопостачання у місті вдалося завдяки водозабору з русла Дніпра, яке лишилося після фактичного зникнення Каховського водосховища. Це локальний проєкт, але через постійні російські обстріли з тимчасово окупованої частини Запорізької області, прогнозувати безперебійність роботи вкрай важко. Тому тут чекають на реалізацію загальнодержавного проєкту з побудови магістрального водоводу.
Марганець. Відновлення централізованого водопостачання
Місто Марганець та 5-ть сіл Марганецької громади фактично залишилися без водопостачання з Каховського водосховища на другий день після підриву росіянами Каховської ГЕС – забір припинився вже на позначці 12-ть з половиною метрів. Найближчі місяці марганчани мали б виживати лише на підвізній воді.
Втім, і тут місцева влада взялася за реалізацію свого проєкту – прокладання труб із Миколаївського водосховища, яке б мало забезпечити громаду хоча б технічною водою. Крім того, у самому Марганці почали бурити свердловини. Понад два місяці жителі громади тягали воду до своїх осель із пунктів видачі. Та з другої половини серпня вона поступово почала з’являтися у кранах.
Вода вдома – це щастя!
Пані Світлані Кудінцовій 69-ть років. Жінка мешкає сама і зі сльозами на очах згадує, як доводилося щоденно приносити воду до своєї оселі на 4-му поверсі у середмісті Марганця.
– У нас одне в голові: тільки встав – і вода. Тільки встав – і вода. Нічого вдома не робиться – ні пилососиться, нічого. Вода! Це було взагалі… Ми тягали воду, по 5 разів ходили на 3 поверх, на 4-й – з бочки привозили воду. Ну, дякую хлопцям, що нам возили воду, – каже пенсіонерка.
За час відсутності води, згадує пані Світлана, вона стала для неї особливою цінністю.
– Ми кожну краплю берегли – я в оцій мисочці покупаюся, потом залізу і далі купаюсь. Потім вилила мисочку в унітаз. Потім в тій мисочці невеличкій я прала тільки таке дрібне.
І от 17-го серпня з кранів жителів будинку врешті потекла вода.
– Ми як відкрили ввечері, як побігла вода, говоримо – яке щастя! Як почали у відра набирать, як ми зраділи!
Вода нормальної якості, каже пані Світлана, хоч використовує її здебільшого для технічних потреб. І каже, що в квартирі поки що все заставлене баклажками з водою. Так само, як і в сусідки Тамари. Жінка – вчителька початкових класів. Цьогоріч у травні переїхала з села Марганецької громади, яке перебуває під постійними обстрілами, до Марганця у квартиру сина. Він нині захищає Україну на передовій. Хоч вода у крані є, ванну води, набрану зі свердловини, жінка не випускає.
– Без води залишитися дуже-дуже складно. Ви бачите: як попрати чи помити посуд, і як приготувати їсти?! А особливо, як сімʼя і діти, то це взагалі дуже складно. Незважаючи на те, що вода є, запаси я, як то кажуть, не витрачаю. Запаси привозив чоловік: у сестри є свердловина, він набирав і баком мені привозив.
За час зневоднення люди навіть устигали доглядати за квітами у дворі – тому наразі довкола тут зелено.
Точки розливу води у Марганці ще не прибирають
У місцевому водоканалі кажуть: 80-т відсотків жителів громади уже з водою. Втім, на вулицях Марганця продовжують підвіз води до точок розливу. Їх у місті 71. Місцеві жителі свідчать: тут вона краща, ніж із крана.
– Привізна краще – вона чистіша і м’якша. А з крана вона більш солона, – каже марганчанин Віктор.
Його підтримує Андрій і згадує, як щодня приносив воду додому.
– З системи йде вода солонувата. Можна викупатися хіба що. Ну а так, руки помити, вмитися, то краще цією водою. Три рази по 40 літрів я привозив щоразу. Ми зрозуміли, що жили в раю. А зараз трошки вже не в раю живемо. Воду економити треба…
Водопровідна мережа у Марганці поступово наповнюється
Каховське водосховище, звідки брала воду Марганецька громада і ще сім у Нікопольському районі, практично зникло. Лишилося тільки русло річки Дніпро. Альтернативним джерелом отримання води для мешканців Марганецької громади стало спорудження водогону з місцевого Миколаївського сховища, говорить головний інженер комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради» Андрій Михайлик. Воно обслуговує сам Марганець із громадою, а ще Томаківську та Мирівську громади у районі.
– Альтернативне джерело водопостачання в нас єдине – це Миколаївське водосховище. Була протягнута магістральна лінія близько 7 кілометрів, діаметром 500 міліметрів, збудована насосна станція на березі цього водосховища, на минулому тижні запущена. Правда, в тестовому режимі, але робота триває і вода уже надходить на насосно-фільтрувальну станцію. Вона технічна. Довести її до питної якості немає технологічної можливості. Але вона проходить очистку, знезараження гідрохлоридом натрію і подається в мережу”, – пояснює Андрій Михайлик.
На сьогодні йде поступове наповнення магістральних мереж, багатоповерхівки практично всі уже забезпечені водою. Протягом останніх діб у водоканалі вже спостерігають збільшення кількості стічних вод, каже головний інженер. Каналізація починає працювати у звичному режимі. Зараз «Марганець водоканал» забезпечує водою 35 тисяч абонентів і 80 відсотків з них уже з водою. Поки що її немає у віддалених районах громад.
– Зараз ми запустилися в тестовому режимі: багато пошкоджень, витоків. Труби простояли понад два місяці і зараз щодня в мене приблизно десь витоків під 10-15 додається.
Але тут теж чекають на втілення загальнодержавного проєкту з побудови магістральних водогонів. Їх монтує ТОВ “Група компаній Автострада”. На початок серпня на своїй сторінці у фейсбук вона відзвітувала про прокладання 72 з 77-ми кілометрів водогону. Андрій Михайлик каже – точних термінів не знає, та мінімум до нового року «Марганець водоканал» подаватиме воду абонентам за локальним проєктом.
А як магістральний водопровід буде готовий, тоді доведеться зупинити подачу води з Миколаївського водосховища, зробити промивання усіх мереж і пустити ними вже дніпровську воду. Щоденна подача води мережами комунального підприємства становить 22 тисячі кубометрів. У літній час вона зростає удвічі.
– З їхніх слів, вони планують до нового року закінчити будівництво водогонів. Потім планується будівництво насосних станцій. За цим проєктом вода буде подаватися на Марганець, Нікополь і Покров”, – розповів Андрій Михайлик.
За даними видання «Економічна правда», Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області підписала договори на будівництво двох водогонів загальною вартістю 10,6 млрд грн.
Про те, як на 12-му місяці під обстрілами Нікопольський район зостався без води, читайте також у цьому матеріалі.
Заголовне фото: Жителька Нікополя Валентина Грушева радіє відновленню водопостачання до її оселі. Авторка Софія Богуцька