Війна і численні скандали не змогли стати запобіжниками від гіперактивного освоєння бюджетних коштів в Україні. Новинні стрічки переповнені інформацією про сотні мільйонів гривень, витрачених державними і комунальними органами на будівництва стадіонів і велодоріжок, інформаційний супровід міських рад і стратегії розвитку комунальних підприємств. І це ще далеко не вичерпний перелік витрат, доцільність яких викликає чимало питань.
Втім, левову частку бюджетних гривень зараз витрачають і на нібито благородну та важливу справу – відбудову пошкодженого або ж знищеного росіянами. “Нібито”, бо цей процес чиновники і підрядники також вже зуміли перетворити на сумнівний бізнес. “Bihus.Info” в одному зі своїх сюжетів вже розповіли про фірми-одноденки, зв’язки із замовниками та підставних власників у відбудові. Ми ж вирішили дослідити інший проблемний бік таких закупівель – фінансовий. Адже перевитрати через завищення цін, неправильний розрахунок очікуваної вартості та небажання замовників перевіряти остаточну вартість робіт лягають на плечі платників податків. Яскравим прикладом є закупівля капітального ремонту одного з освітніх закладів міста Кам’янського. Вартість робіт, які скоріш за все виконуватиме переможець торгів ТОВ “Будівельна компанія “Житлобуд-1”, вельми суттєва – 41 мільйон гривень. І потенційна переплата теж не маленька – мінімум 3 мільйони гривень.
Ремонт для столітнього ліцею
Кам’янський “Ліцей №20 ім.О.І.Стовби” має довгу історію. Перші учні сіли за парти тоді ще звичайної школи ще у 1936-му році. Через півстоліття, у 1988-му, навчальному закладу присвоїли ім’я Олександра Стовби, місцевого поета та військовослужбовця, який загинув в Афганістані. Після розпаду Радянського союзу навчання тут продовжилось, школа стала ліцеєм.
І, враховуючи майже столітній вік приміщень, проведення капітального ремонту тут виглядало цілком логічним кроком. На роботи, що мають тривати до кінця 2024 року, передбачили 46 мільйонів гривень.
Потенційних учасників, які зацікавилися роботами і чималою сумою замовлення, одразу очікувало кілька сюрпризів, що сховалися у тендерній документації. Перший – фінансовий. За документами, після підписання двостороннього контракту підрядник мав би традиційно отримати 30% авансу від загальної суми договору, який піде на придбання витратних матеріалів та інші поточні заходи. А от залишок від суми фірма-переможець торгів побачила б не скоро – оплату мають провести після завершення усіх замовлених робіт, але, і це важливо, з можливим відтермінуванням платежу до 120 банківських днів. Ну, це як здав об’єкт під Новий рік, а гроші отримав на травневі свята.
Друга неоднозначна вимога – огляд приміщення ліцею у присутності представників замовника. Враховуючи, що строки проведення відкритих торгів досить обмежені – близько 2 тижнів, “ховатись” від небажаних учасників дирекція навчального закладу могла б достатньо довго. Цю вимогу однак ніхто не оскаржував, тож вважатимемо, що усіх все влаштовувало.
При цьому підтверджувати наявність достатньої матеріально-технічної бази та досвіду виконання капітальних ремонтів від учасників торгів не вимагалось, але замість цього ліцей запросив інформацію про персонал і достатню фінансову спроможність підприємства. Підтвердити останнє мала б фінзвітність підприємства-учасника та обсяг річної виручки не менший ніж 20% від очікуваної вартості закупівлі. Якщо простіше – на перемогу у торгах могли претендувати лише фірми з річним доходом не менше 9,22 мільйонів гривень.
Що ж до обсягів робіт, то на майбутнього переможця чекала заміна вікон та дверей навчального закладу, монтаж нової системи водопостачання та каналізації, встановлення вентиляції, системи пожежної сигналізації та нового електричного освітлення. Роботи чимало, але ж і сума теж не найменша.
В пошуках “зради”
Закупівля пройшла без ексцесів та…конкуренції. Саме так, єдиним хто зацікавився ремонтом ліцею стало місцеве ТОВ “Будівельна компанія “Житлобуд-1”. Фірма запропонувала виконати замовлення за 41 мільйон гривень, а оскільки більше бажаючих позмагатись за підряд не було, фірму визначили переможцем торгів. Станом на кінець серпня в системі Prozorro опубліковано повідомлення про намір підписати з “Житлобуд-1” відповідний договір.
Якщо закупівля проведена без порушень, то що ж шукати далі? Заховану “зраду”. Редактор видання “Наші гроші” Юрій Ніколов, який є визнаним експертом в закупівельній тематиці, каже, що перше на що варто дивитись при аналізі будівельних проектів – це на розмір заробітної плати працівників та прибутку, який підрядник закладає у кошторис. Якщо заробітної плати будівельників десь у Києві чи Дніпрі вказана на рівні 10-11 тисяч – це неминуче означає зашиту переплату десь на матеріалах, адже працівникам доведеться доплачувати до нормального рівня зарплат, тільки вже не “в білу”, а “в конвертах”.
Так само і з чистим прибутком фірми-підрядника. Якщо вона становить умовні піввідсотка, то скоріш за все це теж брехня. Підприємства мають бути прибутковими, працювати на розвиток та збагачення своїх власників, тож працювати за таку мізерну маржу ніхто не взявся б просто так.
“Ми, звісно, фіксуємо такі факти, але все ж намагаємось більше уваги приділяти тим закупівлям, де цінники на окремі товари завищуються в рази, а передбачений прибуток від початку є цілком достатній. Таких прикладів насправді теж чимало. Однак говорити про якесь тотальне збільшення кількості “розпильщиків” я б не став. Це більше залежить від нарваності окремо взятих замовників/підрядників”, – наголошує Ніколов.
При цьому журналіст додає, що збільшення кількості матеріалів про переплати на закупівлях скоріше вказує на зацікавленість темою колег-журналістів, які раніше не надто часто придивлялись до закупівель.
Переплата на матеріалах
Заглибившись в кошторис знаходимо багато цікавого. Перш за все, як і радив нам колега, дивимось на закладений прибуток фірми. Він тут має скласти трохи більше 367 тисяч гривень, що трохи менше 1% від загальної вартості замовлення. На заробітну плату закладено суттєво більше – майже 3,5 мільйона гривень.
Докопуємо до підсумкових відомостей ресурсів і одразу натрапляємо на цілу низку запланованих переплат.
Чи не перше що кидається в очі – будівельний гіпс або ж алебастр, який підрядник прописав за ціною у 22,1 тис. грн/т, хоча його можна придбати в середньому за 12,5 тис. грн/т. Як результат – потенційна переплата у розмірі 214,37 тис. грн.
На клеї для гіпсокартону Knauf PERLFIX різниця у вартості не така вражаюча: 17,44 грн/кг в кошторисі проти 14,2 грн/кг в далеко не найдешевшому “Епіцентрі”. Однак і цього достатньо, щоб замовник заплатив зайві 70,93 тис. грн.
А от будівельний клей “Бустилат” в кошторисі записаний по 131,82 грн/кг, його ж ринкова вартість – 62,5 грн/кг. Це плюс 103,94 тис. грн до нашого “переплатного переліку”.
Вологостійкий гіпсокартон товщиною 12,5 мм знову шукали в “Епіцентрі”. Матеріал популярний, використовується часто тож і знайти його проблем не виникло. Продають його в середньому по 174 грн/м2 в той час як в кошторис його ціну записали на рівні 192,31 грн/м2. На цій різниці цін підрядник може заробити додаткових 99,54 тис. грн.
А от що відшукати було значно складніше, то це гомогенний лінолеум товщиною 4 мм. Для тих хто не дуже в темі: це такий вид лінолеуму, що складається лише з одного шару, на відміну від багатошарового гетерогенного. Так от саме гомогенного типу з потрібною нам товщиною на ринку виявилось не так і багато. Та все ж ми знайшли мережевого продавця, який пропонує товар по 915 грн/м2, а не 1009,15 грн/м2 як вказано в кошторисі. Тож ще й на лінолеумі замовник переплатить 276,92 тис. грн.
Ще одна позиція – стельові плити 600х600 мм. В кошторисі чітко не вказані ні виробник, ні товщина таких плит, однак середня ринкова ціна подібного товару складає близько 100 гривень за штуку, або ж 278 грн за квадратний метр. Кошторисна ж ціна виявилась суттєво більшою – 432,47 грн/м2. Орієнтовна переплата – 438,15 тис. грн.
Ще більша різниця в ціні на стійковий профіль СD 60. Це ота планка до якої будівельники чіпляють гіпсокартон. В мережі такий профіль можна замовити за ціною 47 грн/м. А от підрядник його вписав по 114,33 гривень за метр, що дає змогу заробити додаткових 216,75 тис. грн.
На самовирівнювальній суміші Ceresit CN 69, навіть якщо рахувати без наявних знижок, замовник переплатить 286 тисяч. На латексній інтер’єрній фарбі ще 559,34 тис грн. За стартову та фінішну шпаклівку Knauf доведеться заплатити на 315,47 тис. грн дорожче ринку, а за клей для плитки – на 101,74 тисячу.
Втім, завищення цін ми знайшли не лише в матеріалах, але й на приладах, які має придбати підрядник. Водонагрівач-бойлер Vogel Flug на 30 літрів “Житлобуд-1” пропонує купувати за 9015,77 грн, хоча його ринкова ціна – 5106 грн. Бойлерів для оновленого приміщення треба чимало, от і переплата назбиралась чималенька – 211,13 тис. грн.
Автоматичних вимикачів електромережі ліцей потребує трохи більше сотні і цієї кількості також вистачило щоб закласти переплату – в 33 тисячі гривень. А все тому, що в мережі вимикачі продають за 1043 грн/шт, а от в кошторисі ціни вказані на 282 гривні дорожче.
Подумали у навчальному закладі і про маломобільні групи населення. Для цих потреб підрядник мав би придбати сходовий підйомник. ТОВ “Будівельна компанія “Житлобуд-1” обрала доволі популярний варіант – гусеничний підйомник “JOLLY STANDARD”, який в мережі продає з десяток магазинів. Наприклад, сайт “Medplanet” пропонує цей товар за ціною 149,78 тис грн. Ціна в інших магазинах плюс-мінус схожа. І здавалось б, що сильно тут не розженешся і ціну не задереш. Та нема нічого неможливого – в кошторисі цей самий підйомник, найменування якого підрядник не полінувався вказати, коштує вже 225 тис грн. Тобто на 75,22 тисячі дорожче його реальної вартості.
Загалом лише на вищезгаданих позиціях потенційна переплата замовника може скласти 3 мільйони гривень.
Хто заробить
Звісно, в першу чергу закладені в кошторисі переплати вигідні для переможця торгів ТОВ “Будівельна компанія “Житлобуд-1”. Зареєстрована у Кам’янському у липні 2022 року фірма одразу почала працювати з місцевими замовниками. В основному – з навчальними закладами.
За рік роботи фірма встигла підписати вже 24 договори на понад 100 мільйонів гривень. Тож цей, 25-ий контракт, з ліцеєм №20 має стати найбільшим замовленням отриманим підприємством через систему Prozorro.
Наразі єдиною власницею, а заодно й керівницею “Будівельної компанії “Житлобуд-1” вказана Оксана Федосюк. Підприємиця також має частки в ТОВ “Абсолют-Буд” і ТОВ “Тофо”. Крім того, вона очолює ПП “Асканія-Нова” місцевого бізнесмена Дмитра Терзмана. Освоює бюджетні підряди Кам’янського Федосюк не вперше. У 2019-му році журналіст Антон Філіппов, в рамках спільного з Bihus.Info проекту “Лабораторія викриттів”, повідомляв про дорогий підряд, який отримала фірма Федосюк від місцевого водоканалу. За даними видання, лояльність комунальників в певній мірі пояснювалась спільними партійними інтересами замовника та підрядника: “Міськводоканал” Кам’янського на той момент очолював голова місцевої парторганізації “Батьківщини” Олександр Плахотнік. В рядах цієї ж політсили числилась і Федосюк.
З часом підприємиця змінила політичні вподобання і в 2020-му році балотувалась до Кам’янської міської ради вже від нової партії – “Бджола”. Цей локальний політичний проект очолює міський голова Кам’янського Андрій Білоусов. Тож прихильність місцевих бюджетних замовників до “Будівельної компанії “Житлобуд-1” можна зрозуміти.
Що далі?
Ми звісно спробували поспілкуватись з Оксаною Федосюк. Однак наші дзвінки на контактні номери “Будівельної компанії “Житлобуд-1” були проігноровані.
А от представники “Ліцею №20 ім.О.І.Стовби” виявились більш відкритими. Нам вдалось дозвонитись до контактної особи замовника – бухгалтерки Лариси Літус. Представниця ліцею запевнила, що в разі виявлення завищень цін на окремі групи товарів, навчальний заклад готовий ініціювати перегляд остаточної ціни договору. Сам же контракт, повідомила пані Літус, має бути опублікований в системі Prozorro з дня на день. Що ж, ми почекаємо.
Заголовне фото – 1plus1.ua
Читайте також наш матеріал про справи війни в судах Кіровоградщини.