“Я рад, что Харьков пришли освобождать русские солдаты! Да здравствует Харьковская Народная Республика!”. Такі дописи в соціальних мережах перетворилися для їхнього автора – безробітного Олексія Кельбіна – у два роки позбавлення волі. Так, глорифікація російських окупантів і виправдання війни – це кримінальний злочин. І так, розслідування та суди в подібних справах відбуваються – можливо не так активно і масово, як нам хотілося б, але все ж.  Тож ми і взялися дослідити цей процес, щоб зрозуміти хто ж саме аж настільки чекає росіян на Харківщині і які покарання отримують ці місцеві фанати ворога.

Ностальгія за “совком” і схвалення окупації

Вподобання згаданого вище Олексія Кельбіна виявилися занадто очевидними. Роками в своїх соцмережах чоловік сумував через розпад радянського союзу і був прихильником російської ультраправої організації – “Национально-освободительное движение” (НОД)”, метою якої є відновлення срср в кордонах 1945 року. 

Окрім цього Кельбін вихвалявся, що його дід брав участь у окупації Фінляндії. 

Суд першої інстанції призначив фанатику радянщини покарання у вигляді трьох років позбавлення волі умовно, але прокуратура оскаржила вирок і в апеляції дописувач отримав реальний дворічний термін. Нині Кельбін намагається оскаржити це рішення у касації. 

Втім, більшість інших покарань суттєво м’якіші і в основному зводяться до заборони займати посади в органах державної влади. 

Юристка Анастасія Костюченко каже, що одразу після початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року було ухвалено зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за колабораційну діяльність. 

“Законом дано визначення такої діяльності та передбачено покарання у вигляді штрафу, виправних робіт, позбавлення волі чи позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією майна або без такої”, – відзначає Анастасія.

За її словами, раніше виправдовування дій країни-агресора могло підпадати під статтю “Державна зрада”, але після 24 лютого 2022-го кримінальний кодекс доповнили кількома суміжними статтями. Тож в результаті одне й те саме діяння – наприклад, поширення проросійських дописів – може бути кваліфіковане за різними статтями – це і “Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України”, і “Державна зрада”, і “Колабораційна діяльність”, і “Пособництво державі-агресору”, і “Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників”. А кваліфікація, у свою чергу, напряму впливає на судові вироки.

Олександр Соляник з Лозової Харківської області працює слюсарем-ремонтником на одному з підприємств “Укрзалізниці”. Його сторінку в соціальних мережах прикрашає світлина людини в радянській військовій формі.

Чоловік, за інформацією з судового реєстру, активно поширював російські дописи, які виправдовують окупацію українських територій. Серед публікацій, які він розміщував в соцмережі, був і схвальний допис про проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій частині території України. Українську владу слюсар вважає “жидобандерівською”, а також обурюється тим фактом, що зрадників в Україні розшукують і карають:

“Украинские националисты терроризируют жителей захваченных районов Харьковской области. Облавы на “коллаборантов” проходят в лучших традициях нацистов немецких”.

Всього цього було достатньо для розслідування і суду, але, судячи з усього, недостатньо для реального покарання – суд вирішив, що Соляник має отримати п’ять років позбавлення волі, але в результаті звільнив чоловіка від в’язниці з випробувальним терміном.

Покарання отримала й інша співробітниця “Укрзалізниці” – Віта Середа. Жінка вважала “класним” повномасштабне вторгнення рф на територію України та виправдовувала агресію з аргументацією, що нібито “росія повернулась додому”. В результаті суд на десять років заборонив їй обіймати посади в органах державної влади.

Схоже покарання отримала і 66-річна Ніна Карпека – за вироком суду їй протягом десяти років заборонено обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, а також органах, що надають публічні послуги. Щоправда для жінки, яка працює сторожем в харківській консерваторії, по суті це означає відсутність покарання в принципі. За що Карпека його взагалі отримала? За публічні схвальні відгуки про використання росіянами на Харківщині комплексу для дистанційного мінування “Земледелие”, який розміщує засоби мінування неконтрольовано і на великій площі, від чого страждає чимало цивільних. А ще за підтримку захоплення росіянами Маріуполя, окупації Миколаєва, “кадирівців” і так далі. Все це жінка розміщувала на своїх сторінках в соцмережах.

“Фабрика” ворожих наративів

Втім, це лише одна з категорій обвинувачених – люди, які поширюють очевидно ворожі для українців тези, але для яких це найімовірніше є питанням власних переконань, а не роботи. Бо друга категорія – це якраз ті, хто ворожі наративи ставлять буквально на конвеєр. І покарання тут вже серйозніші.

Одним з таких є Андрій Єсіков, який отримав вирок у вигляді трьох років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Експертиза показала, що Єсіков через свій канал поширював дописи, які виправдовують вторгнення військ рф в Україну, повідомлення про те, що українці мають бути знищені всі до одного, бо такої нації в дійсності не існує, вона вигадана, як і держава Україна, яка насправді повинна називатися “Південно-західна Русь”. Ось приклад повідомлення Єсікова в перший день повномасштабного вторгнення:

Цікаво, що це повідомлення залишене у телеграм-каналі Костянтина Долгова, який у 2014 році був одним з ініціаторів так званої “харківської народної республіки”, але втік в росію після отримання підозри від правоохоронців. 

Ось вже приклад повідомлень в телеграм-каналі Єсікова:

В суді Єсіков свою провину визнав.

“Вказав, що він проти війни, а розміщуючи матеріали на своїх сторінках та телеграм-каналі бажав, щоб велика кількість людей побачила вказані новини. Вказав, що він є автором лише віршу, який він розмістив на сторінці фейсбуку, а також зазначив, що не підтримує війну. На запитання головуючої пояснив, що він не коментував та не підтримував агресію проти України росії”, – йдеться у матеріалах справи.

Вірші Єсікова, до слова, також можна знайти в мережі. А вже в них можна знайти і вихваляння росіян, і побажання захоплення земель, і дуже типове звинувачення українців в тому, що вони нібито роками били по Донецькій і Луганській областях.

Теза про “8 років Україна била по Донбасу” – це один з основних наративів російської пропаганди, який неодноразово спростовували фактчекери. 

Тож суд вирішив, що “характер матеріалів, які поширювалися обвинуваченим, виправдовували збройну агресію рф проти України, розпочату ще у 2014 році, та тимчасову окупацію частини території України”, і обрав покарання, яке має запобігати новим подібним злочинам – три роки позбавлення волі.

Але схоже, що рекордний вирок на Харківщині отримав все ж не він, а охоронець в ветлікарні з Краснограду Денис Коваленко. Суд встановив, що чоловік за кошти росіян створив сайт, який наповнював антиукраїнськими новинами і за це отримав покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

У суді обвинувачений визнав себе винним і заявив, що в період з травня по липень 2022 року на роботі перестали виплачувати заробітну плату, а тому він почав шукати можливі альтернативні способи заробітку. На початку червня він розмістив оголошення в телеграм-каналі з пошуку роботи, де повідомив, що вміє створювати і просувати сайти. З ним зв’язались представники рф, для яких в подальшому він створив сайт та почав розміщувати на ньому ту інформацію, яку йому надсилали. 

“При цьому при розміщенні даних новин він усвідомлював, що це інформація з рф, однак він не завжди перечитував текстову інформацію, яку йому надсилали, але розумів, що це військова тематика”, – йдеться у матеріалах справи.

Платили Коваленку через веб-мані, але “витягнути” ті гроші він нібито не зміг.

Який висновок з усього цього можна зробити? По-перше, справи, що стосуються покарань за виправдання війни і глорифікації ворога є і їх стає більше. Так, з одного боку дуже сумно, що частина українців настільки явно підтримує ворога, але з іншого – виявляти і карати потенційних державних зрадників важливо (що відбувається з “непокараним злом” далі ми вже чудово знаємо, варто лише згадати прізвища Кива, Балицький або ж Сальдо). По-друге, ці процеси очевидно затягнуться на роки і суспільство не отримає очікуваної сатисфакції від покарання “ждунів” в режимі “тут і зараз”. По-третє, основа цих же процесів явно потребує доопрацювання, адже широкі можливості по-різному кваліфікувати однакові злочини, а отже й по-різному карати за одне й те саме – це більше про щось схоже на хаос, а не правосуддя. Так чи інакше, добре, що за ці справи беруться і частину з них доводять до логічного завершення. Ми продовжимо за ними слідкувати і повідомляти вас про нове та цікаве.

Читайте також: Посадовці-колаборанти: як судять очільників міст, підозрюваних у співпраці з росіянами

Заголовне фото – з відкритих джерел