Узбережжя Азовського моря у Запорізькій області, яке до повномасштабного вторгнення відвідували мільйони туристів щороку, захоплене російськими військами. На пляжах Кирилівки, Приморська та Бердянська поки що не ведуться бойові дії, проте бази відпочинку окупанти використовують для проживання своїх військових, на узбережжі розставляють техніку, а морем вивозять вкрадене зерно. Але при цьому намагаються створити картинку успішного сезону та ще й говорять про якісь перспективи розвитку курорту в окупації.

“Сезон” у Кирилівці

“Бази заповнені відпочивальниками” – розповідає на фоні абсолютно порожнього пляжу в Кирилівці пропагандистка окупаційного ЗМІ в сюжеті про те, який чудовий відпочинок у Кирилівці і яке популярне це селище серед курортників. І всім, хто хоч раз відпочивав тут до окупації, відразу зрозуміло – такого “курортного сезону” тут точно ще не бувало.

За інформацією законної влади Кирилівської громади, щороку селище приймало близько 1,5 млн відпочивальників. І тоді відзняти відео з порожнього узбережжя можна було б хіба що о 4 ранку. 

Номери ж на базах відпочинку доводилося бронювати за кілька місяців до початку сезону, навіть попри те, що ціни на них були іноді вищими, ніж на курортах Туреччини та Єгипту. Зараз же в селищі вільні номери є на будь-який смак і гаманець. Про це свідчить безліч реклами баз відпочинку та готелів на узбережжі.  Відпочивальникам пропонують як дороге  – близько 5 тисяч рублів за добу, так і відносно дешеве – близько 1000 рублів  – житло на базах або ж у готелях на “другій лінії”. Цікаво, що більшість цих об’єктів об’єднує те, що вони були переважно “віджаті” окупантами у законних власників.

Майнові комплекси баз відпочинку і готелів на Азовському узбережжі окупанти привласнюють за звичайною схемою. Якщо власники відмовляються співпрацювати з загарбниками – отримувати російський паспорт, оформлювати бізнес в російській юрисдикції, працювати та сплачувати податки в бюджет країни-агресора – їхнє майно визнають «безхазяйним», а далі фейкове «министерство имущественных и земельных отношений» знаходить закладам нових власників. 

Іноді про втрату власності підприємці дізнаються бувально “з інтернету”. Так, в одному з пропагандистських сюжетів, в якому бажаючих зазивали на відпочинок у Кирилівку, мелітополець Денис Катюха впізнав свою базу відпочинку “Адмірал”. Підприємець розповідав Центру журналістських розслідувань, що виїхав з окупації ще в березні 2022 року. База відпочинку не працювала, на території знаходився лише персонал, який там і проживав. У жовтні 2022 року на базу прийшли росіяни, які повідомили, що власник має з’явитися в окупаційну “адміністрацію”. Підприємець навіть не розглядав можливість повернутися в окупацію. Говорить, що про співпрацю з окупантами не може бути й мови, а повертатися на ТОТ просто небезпечно.

Тож навесні 2023 року побачив свою базу в сюжеті окупаційного медіа. Рекламувало відпочинок на віджатій базі  “Государственное унитарное предприятие ”Курорты Запорожской области”. Це ГУП підпорядковане окупаційному “міністєрству” культури, спорта і туризма, і створене окупантами для контролю за “віджатою” курортною інфраструктурою в березні 2023 року.

Всього, за інформацією мелітопольського міського голови Івана Федорова, окупанти захопили близько 250 баз відпочинку та готелів в Кирилівці.

“Частина розмародерена, в частині живуть окупанти”, – повідомляв Федоров раніше.

“Бавовна” в Бердянську

Сезон на Бердянському узбережжі Азовського моря також вийшов особливим – через кількість військових і “бавовну”, що періодично “розцвітає” в місті та на прилеглих базах відпочинку.

“У самому місті багато військових. Якщо хочете приїхати відпочити – не знаходьтеся біля порту і баз, де вони (військові) знаходяться. Іноді в місті чути вибухи”, – попереджають місцеві.

І не дарма. В серпні 2023 року щонайменше п’ять разів “бавовнило” в самому Бердянську – про задимлення та вибухи мешканці повідомляли в соцмережах. 

Також підтверджене Генштабом ЗСУ ураження командного пункту ворога в курортному селищі Юр’ївка, яке розташоване між Бердянськом і Маріуполем. Вибухи були і в Андріївці Бердянського району. 

Стан справ у Приморську і Мелітопольському районі

В червні ЗСУ завдавали високоточних ударів і по базах відпочинку у Приморську, які окупанти обрали для розміщення особового складу. Внаслідок цього, за повідомленнями місцевих мешканців, Центральна районна лікарня Приморська була заповнена пораненими окупантами.

А на деякі пляжі окупованої Запорізької області відпочивальникам взагалі заборонено заходити. Як от, наприклад, на пляж Приморського Посаду, який до повномасштабного вторгнення був популярним місцем недорогого відпочинку.

“Російські загарбники вже давно перекрили в’їзд до Азовського моря саме в цій локації. Тут вони облаштували військову базу. На території узбережжя Приморського Посаду дислокується ворожа військова техніка та окупаційні війська. Місцеві бази відпочинку нещадно грабуються”, – повідомляла Приазовська селищна рада Мелітопольського району на своїй сторінці в Фейсбук.

Звісно, за таких умов ні про який успішний курортний сезон не може бути й мови. Вже другий рік поспіль мешканці приморських населених пунктів, для яких основний заробіток був якраз пов’язаний з літнім відпочинком, залишаються без доходів. Багато баз відпочинку розмародерені. Деякі – зруйновані. 

Відновлювати рекреаційний потенціал регіону після деокупації доведеться роками.

Попри це окупанти ще й примудряються імітувати успішну “курортну” роботу. Загарбники заявляють, що на окупованому Запоріжжі створять філію оздоровчого табору “Артек”, будуть розвивати яхтовий туризм і вітрильний спорт. І якщо ці плани вони самі одразу ж і відклали за кілька років, то вже на наступний рік вони планують намагатися підвищувати цікавість до санаторно-курортних послуг через “мінєральниє води і лєчєбниє грязі”, використання яких на запорізьких курортах вже анонсували у своїх ЗМІ. Втім, дуже сподіваємося, що наступного року на вже деокупованій частині Запорізької області прогнозувати майбутнє курортних сезонів буде законна влада, а не окупанти і їхні посіпаки.

Заголовне фото: дим після “бавовни” в тимчасово окупованому Бердянську. Фото з відкритих джерел.

Читайте також: Воєнні злочини росіян на Сумщині: катування, руйнування, викрадення.