В умовах повномасштабного російського вторгнення змінилася економічна безпека жінок. Чи захищені жінки та їхні родини? Як можна покращити цей захист? Про це говоримо з Наталкою Батраковою, керівницею Чернівецького “Центру громадської активності “Синергія”.
Економічна безпека стала викликом під час війни
– Пані Наталко, поясніть, що зазвичай розуміють під поняттям економічна безпека?
– У широкому розумінні економічна безпека – це здатність людей стабільно задовольняти свої потреби. Економічну безпеку часом ще називають безпекою фінансовою. Вона має такі складові: тривала платоспроможність, передбачуваність майбутнього доходу, безпека зайнятості або безпека роботи. Економічна безпека – це складова концепції нашої загальної безпеки.
– Жінки і чоловіки мають рівні шанси на економічну безпеку? Війна якось вплинула на це?
– У чоловіків сильніші позиції. Жінкам складніше забезпечувати власну стійкість і стійкість своєї сім’ї до будь-яких зовнішніх і внутрішніх загроз, зокрема, й пов’язаних з війною. Їм важче знайти місце на ринку праці. Багато їхнього часу забирає сім’я, виховання дітей. Економічна спроможність дуже впливає на впевненість, самооцінку, можливості свого розвитку чи своєї родини, а отже дуже пов’язана з психологічним благополуччям. Цілком очевидно, що війна – це той чинник, що посилює економічну вразливість жінок, тобто підвищує безпекові, соціальні та економічні ризики їх потрапляння у кризову ситуацію.
Якими є ризики економічної безпеки для жінок?
– Як цьому можна запобігти?
– Важливим є аналіз ризиків економічної безпеки жінок. Це допоможе сформувати механізми їхньої підтримки та створення рівних можливостей на ринку праці в умовах воєнного часу. Українським Жіночим Фондом здійснено дослідження “Аналіз ризиків економічної безпеки для жінок” у рамках проєкту “Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни”, яке охопило 14 областей. Це дозволило окреслити, з якими проблемами стикаються жінки і відповідно спланувати, як їх підтримати.
– Хто став респондентами такого дослідження? Наскільки воно репрезентативне в розрізі віковому, регіональному, професійному?
– Це були дуже різні жінки. Ті, які мають на утриманні неповнолітніх дітей, осіб з інвалідністю, людей похилого віку. Це місцеві жительки громад, які постраждалі від збройної агресії росії, наприклад, від насильства, зокрема сексуального. Залучалися до опитування жінки з інвалідністю, жінки похилого віку, які проживають на територіях, наближених до районів бойових дій, до лінії розмежування. Також охоплені близькі родички та членкині сімей учасників бойових дій, полонених, осіб, які мали статус зниклих безвісти, загиблих військовослужбовців. У дослідженні взяли участь жінки, які отримали інвалідність у зв’язку з пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням унаслідок бойових дій або під час перебування в полоні. Жінки, які зазнали матеріальних збитків через бойові дії та обстріли. Звичайно, не оминули увагою й жінок-переселенок, ветеранок війни, волонтерок. Було проведено 14 фокус-групових інтерв’ю – по 8-12 респонденток в кожній області. Всього дослідженням охоплено 169 учасниць.
– Що показало вивчення проблеми? Зрозуміло, що економічна безпека жінок після початку широкомасштабного вторгнення суттєво погіршилася. Але як саме? Назвіть фактори ризику.
– У перші місяці повномасштабної війни жінки значною мірою забезпечували себе фінансовими ресурсами, накопиченими до вторгнення. Певний запас заощаджень дозволив їм втриматися й вистояти. Проте затяжні бойові дії, неможливість повернутися до зруйнованого чи тимчасово окупованого житла виснажують резерви. Це особливо відчувається в місцевостях, наближених до зони бойових дій. Також втратилися такі складові економічної стабільності, як робота, дохід, житло. Для багатьох жінок настав час критичних випробувань та змін. Важливими ризиками є й фізичний та емоційний стан. Брак емоційної безпеки є сильним психологічним чинником, що негативно позначається на людині.
Найнезахищеніші – жінки в прифронтових зонах
– Мабуть, більш незахищеними почуваються жінки в міру наближення до зони активних бойових дій? Чи зафіксовано якісь специфічні для цього регіону проблеми?
– Так, у цих громадах значна частка жінок має ознаки множинної вразливості. У таких регіонах переважно залишаються особи з багатьма вразливостями, тоді як мобільні жінки виїжджають із небезпечних зон. Наприклад, одна респондентка відповіла: “Безробітна, живемо з батьками і чоловіком (онкологія, група інвалідності). Свекор на візку, без однієї ноги. Крім того, що виростили на городі, нічого не маємо. Чоловік кожен місяць проходить хіміотерапію, потрібні ліки і догляд” (Ф., 53 р., Донецька обл.). Повномасштабна агресія рф проти України спричинила, особливо на сході, зниження економічної активності жінок, якості життя, втрату доходів. Поглиблюється фінансова нерівність і з погляду регіонів. Там, де ведуться воєнні дії, виникають нові найуразливіші групи. Жінки-ВПО гостро потребують житла. Як правило, оренда займає більшу частину витрат.
– Які з цих економічних проблем бере на себе держава та чи хтось ще допомагає розв’язати гуманітарну кризу?
– Основне — це заробітна плата та соціальні виплати з бюджету. Вони залишаються переважно єдиним мінімальним джерелом доходу для значної частини жінок, які працюють у бюджетній сфері, отримують пенсію, виплати ВПО. Так, на Буковині переселенка відповіла: “Виплати від держави, 2000 і 3000 гривень, так як чоловік має інвалідність, у нього пенсія 3000, і я тільки но оформила пенсію. Це нижче середнього рівня доходу, проте стабільний” (Н., 60 р., Чернівецька обл.). Є й допомога від міжнародних та благодійних організацій.
– Як жінки розподіляють ці невеликі кошти?
– Згідно дослідження, більшість жінок намагаються насамперед задовільняти базові потреби. У першу чергу кошти спрямовуються на комунальні послуги та продукти. Дуже обтяжують бюджет додаткові витрати, на ліки наприклад. Рідше жінки витрачають на освіту дітей. Майже не витрачають на дозвілля та відпочинок. Навіть власне лікування відкладають на “потім”. Однак навіть з цих мінімальних доходів вони донатять на ЗСУ. Сім’ї військовослужбовців мають вищий рівень доходу, натомість бізнес-сфера найбільш нестабільна.
– За рахунок чого ще формується економічна безпека жінок? Що допомагає їм впоратися з викликами?
– Ведення домашнього господарства, вирощування овочів і фруктів дозволяє забезпечити продовольчу безпеку. Відносна економічна стабільність досягається за рахунок взаємодопомоги та підтримки між членами сім’ї. Необхідність утримувати малолітніх дітей, особливо за умов самостійного їх виховання та відсутності альтернативної допомоги, сприятиме економічній активності жінок на ринку праці. Частина респонденток демонструють готовність навчатися чи перенавчатися, освоювати нові професії, змінювати сферу зайнятості. Диверсифікація мінімальних, проте відносно стабільних доходів з різних джерел допомагає “збалансувати” сімейний бюджет. Сприяє економічній безпеці також вміння планувати, розподіляти та заощаджувати сімейні кошти. Суттєвим фактором впливу на економічну ситуацію є різниця в економічному розвитку регіонів походження і переміщення жінок.
Як самій створити робоче місце?
– А чи є програми навчання й перенавчання, менторської підтримки жінок, які хочуть розпочати власне підприємництво?
– Є багато організацій, які дають кошти на соціальні проєкти. Є можливість відкрити свій проєкт. Але водночас у жінок, буває, спрацьовує побоювання через відсутність досвіду. Лякають відповідальність, нерозуміння того, як працює бізнес, як подати проєктну заявку. Служба зайнятості пропонує отримання другої освіти. Є жіночі простори з донорськими коштами. Зріс інтерес жінок до громадської, волонтерської діяльності. Вони активніше долучаються до громадських ініціатив, схильні допомагати вразливим групам, військовим. Ми відходимо від стереотипного сприйняття жінок на ринку праці, адже через вивільнення робочих місць, на яких “традиційно” працювали чоловіки, роботодавці беруть на роботу жінок.
– Чи треба мати спеціальні навички, високу кваліфікацію, щоб успішно працевлаштуватися?
– В окремих сферах спостерігається потреба у кваліфікованих фахівчинях, тому доступ до Інтернету, володіння навичками цифрової грамотності дозволяє жінкам не втратити дохід і відкриває можливості. Значна частина тих, які до повномасштабного вторгнення мали власну справу, зберігають високу мотивацію відновити або започаткувати власний бізнес.
– Чи можемо говорити про існування перешкод та бар’єрів для економічної безпеки жінок? Чи вони системні?
– На жаль, фіксуються такі фактори, як надання переваги чоловікам під час працевлаштування, кар’єрного зростання. Дослідження зафіксувало такі випадки: нижчеоплачувана робота для жінок, небезпечні для життя і здоров’я умови праці, відсутність умов для суміщення трудової діяльності з сімейними обов’язками. Досі живучі стереотипи і упередження керівництва щодо жінок, стереотипи “традиційних” жіночих ролей, сексуальні домагання.
Ґендерні стереотипи роботодавців продовжують впливати на економічні можливості для жінок. А брак знань, навичок і підтримки у справі захисту своїх прав посилює зневіру, обмежує можливості працевлаштування. Системною перешкодою залишається високий рівень корупції і бюрократії.
Системними для жінок ВПО є втрата документів (трудової книжки) та неможливість підтвердження трудового стажу. Також у громадах, наближених до зони бойових дій, відсутні послуги з оформлення документів. Упередження роботодавців щодо жінок-ВПО посилюють їх економічну вразливість, часто призводять до стигматизації.
– Які фактори ще заважають?
– Невизначеність майбутнього, неможливість формування довгострокових планів, сімейні обов’язки, зокрема пов’язані з вихованням малолітніх дітей, догляду за особами з інвалідністю. Це й невідповідність чи низький рівень кваліфікації, відсутність досвіду роботи, що обмежує працевлаштування на більш оплачуваних посадах. Часто жінки, які мали негативний досвід користування кредитами, не довіряють банківській системі. Також для значної частини жінок ВПО фінансові інструменти не доступні. Обмежує працевлаштування в онлайн чи застосування онлайн-технологій відсутність відповідних навичок, технічних засобів чи обладнаних робочих місць, як і брак інформації про наявні освітні програми та працевлаштування. Також вони не мають можливості самостійно оплачувати приміщення для бізнесу, а програми для оренди на пільгових умовах відсутні. Тож дослідження показало цілу низку системних проблем.
– Занепад економіки через війну якось позначається на пошуку роботи?
– Ми розуміємо, що постійні руйнування інфраструктури та бізнесу в наближених до бойових дій зонах ускладнюють її відновлення, що призводить до стагнації економіки, скорочення кількості робочих місць. Значно знизився рівень заробітних плат. Особливо гострою проблемою є жіноче безробіття в сільській місцевості. Внаслідок нестабільності росте частка жінок, яка бачить досягнення власної економічної безпеки лише у працевлаштуванні за кордоном. Таких, згідно опитування, більше у західних прикордонних областях.
Відповіді на виклики війни
– Які ж рекомендації для влади може надати дослідження для вирішення проблеми економічної безпеки жінок?
– Вивчення проблеми допомогло виробити певні рекомендації. Треба зробити доступними канали поширення інформації про наявні програми для працевлаштування, перекваліфікації чи створення бізнесу. Варто включати ґендерну складову в економічні програми поза межами спеціальних жіночих програм. Жінкам потрібна підтримка з підвищення емоційної стійкості (вигорання, емоційних травм, подолання емоційної вразливості), знання із захисту власних прав, формування навичок планування свого життя, включно з плануванням бюджетів.
Слід розробити програми навчання і перекваліфікацію жінок для освоєння ними професій, щодо яких досі існують упередження щодо зайнятості в них жінок. Варто сприяти релокації бізнесу, навчання і супроводу підприємницької діяльності жінок (підтримка стартапів, наставницькі програми, інформаційно-консультативний супровід), цифрової й фінансової грамотності. А також на часі внесення змін і доповнень до законодавства щодо обов’язкового запровадження роботодавцями заходів протидії дискримінації за ознакою статі, сексуальних домагань на робочому місці та інших проявів ґендерної нерівності.
Заголовне фото – ФБ-сторінка ГО “Синергія”.
Читайте також: Працевлаштування та безробіття на Хмельниччині в умовах воєнного стану.