У Хмельницькому для перевірок працівників міськради використовуватимуть поліграф, відомий також як “детектор брехні“. В Україні процедура використовується вже давно, але саме у Хмельницькому першими увели посаду поліграфолога на базі комунального підприємства міської ради. За яких обставин проводитимуть опитування та чи загалом можна змусити людину до такого дослідження – спробуємо розібратися далі. 

Положення про поліграф

У вересні 2023 року депутати Хмельницької міської ради затвердили Положення про організацію та проведення опитування з використанням поліграфа. Процедура призначається для  працівників виконавчих органів міськради, комунальних підприємств, установ та організацій. У положенні ретельно прописані підстави для проведення перевірок та алгоритм застосування поліграфа. 

Ініціатор дослідження – зазвичай це керівник комунального підприємства чи установи – має підготувати на ім’я міського голови службову записку. У ній потрібно вказати підстави для проведення опитування на поліграфі:

• приховування чи викривлення анкетних даних;
• зловживання алкоголем, уживання наркотичних та (або) психотропних речовин без призначення лікаря;
• вчинення або причетність до вчинення правопорушень, зокрема, і корупційних;
• участь у діяльності заборонених законом або судом громадських організаціях, членство у політичних партіях;
• наявність громадянства іншої держави;
• співпраця з іноземними спеціальними службами та/або незаконними воєнізованими або збройними формуваннями;
• приховування інформації про стан здоров’я, якщо законодавством визначені певні вимоги щодо придатності для певної професії 

Детально прописані і протипокази для проходження поліграфа: гострий період соматичних та психічних розладів; гострий больовий синдром, захворювання, які супроводжуються вираженою серцево-судинною, дихальною недостатністю; інтоксикація організму. Не можна брати участь в опитуванні і за наявності ознак вживання сильнодіючих препаратів або психотропних речовин, що впливають на центральну нервову серцево-судинну чи дихальну системи. 

Опитування має проводитися поліграфологом лише в межах визначеного кола питань. 

Як навчають поліграфологів

Згідно із даними Єдиного реєстру поліграфологів України, у Хмельницькому є шість таких фахівців. Один із них – директор комунального підприємства “Хмельницькінфоцентр” Сергій Матвійчук. Це саме його за кошти міського бюджету підготували для організації опитування на поліграфі.  На це витратили 80 тисяч гривень. Вірніше, спочатку Сергій Матвійчук сплатив за навчання зі своєї кишені. А згодом йому компенсували вартість. 

“Я платив свої кошти, і мені вже в квітні (2023 року – ред.), коли Казначейство проплатило, віддали їх на руки”, – прокоментував директор КП “Хмельницькінфоцентр”.

Навчання ж на поліграфолога хмельничанин пройшов ще у грудні 2022 року. Воно відбувалося на базі Всеукраїнської асоціації поліграфологів за затвердженою в Національному університеті імені І.І.Мечникова програмою. І це був третій випуск таких фахівців під час воєнного стану. 

Навчання складалося з трьох етапів. Перший з них був заочним і тривав два тижні.

“Нам видавали певні матеріали для того, щоб ми ознайомилися хоча б з термінологією, принципами роботи, самою професією”, – пояснює Сергій Матвійчук.

Після заочного етапу учасники приїздили у Київ. Там протягом місяця з вихідним лише раз на тиждень на базі одного з навчальних закладів відвідували вже очні заняття. Курс передбачав не менше 150 годин практики, щоденні домашні завдання зі звітуванням про вивчене на наступний день.

“Перевірка на поліграфі – психофізична процедура. Але великого об’єму науки психології під час навчання не було. Адже за місяць стати фахівцем з психології нереально. Тому переважно вивчали принципи роботи самого обладнання:  які реакції воно може зчитувати і як далі робити поліграфічні висновки”, – розповідає Сергій Матвійчук.

На поліграфолога, як каже директор “Хмельницькінфоцентру”, разом із ним  навчалося багато представників силових структур. Учасники курсу склали іспит та отримали сертифікат державного зразка.

Як виглядає поліграф

Саме обладнання – це поліграф “Rubicon” та крісло для проведення досліджень із застосуванням поліграфа «Poligraph-Sistem”. Комунальне підприємство “Хмельницькінфоцентр” придбало обладнання українського виробництва у лютому 2023 року за 180 тисяч гривень у ФОП “Ведмідь Володимир Анатолійович”, назва якого збігається із ініціалами виконавчого директора Всеукраїнської асоціації поліграфологів. 

Ми звернулися із проханням про коментар до Володимира Ведмедя. Він обіцяв відповісти, зокрема, на питання про застосування поліграфа для перевірок працівників органів місцевого самоврядування. Проте згодом так і не виконав обіцянку, заливши лише посилання на курси поліграфологів. 

Сергій Матвійчук погодився показати, як виглядає обладнання. У комплекті – сенсорний блок обробки сигналів, а також – канали реєстрації активностей: рухової, центральної і периферичної серцево-судинної, акустичної, електрошкіряної та грудного/черевного дихання. Окрім того, є накопичувач з програмним забезпеченням, необхідним для функціонування поліграфа та кабель з’єднання поліграфа з комп’ютером. 

Саме крісло виглядає просто, але лише на перший погляд. До нього в комплекті передбачені давачі тремору – два на підлокітниках та один на сидінні. Таким чином прилад фіксує найменше тремтіння на різних ділянках тіла.

“Це складне обладнання, але тим краще виявляється реакція людини. За певними ознаками давачів ви можете зробити свої висновки. Бо чим більше фіксується ознак, тим краще. Чим менше їх, тим складніше визначитись, чи людина з вами була щирою. Обманути можна кого завгодно, тільки не поліграфолога. Тому що ми стукаємо до свідомості, а ви самі свою свідомість не обманете, як би не хотіли. При хвилюванні кров починає більше рухатися, дихання або пришвидшується, або навпаки вповільнюється”, – пояснює Сергій Матвійчук.

Кого перевіряють на поліграфі

Аналіз закупівель демонструє: поліграф купують не лише представники поліції, СБУ, а й підрозділи “Укрзалізниці”, “Енергоатому” і багато інших установ різних сфер та форм власності. Тобто до процедури звертаються повсюдно, а деінде – вже давно. Наприклад, у Херсонській області тодішніх міліціонерів почали перевіряти на “детекторі брехні” ще з 2011 року. У 2019 році про застосування “детектора брехні” відзвітував Голова Херсонської облдержадміністрації Юрій Гусєв. Тоді ж посадовець зізнався, що сам двічі проходив перевірку на поліграфі. Проте так і не стало відомо, чи за результатами цих опитувань були виявлені корупціонери, або любителі “русского міра”. Спроби запровадити перевірки на поліграфі були і на Рівненщині. У 2020 році Вараська міська рада затвердила  “Антикорупційну програму”, в якій є рекомендація перевіряти посадовців на поліграфі.

У Хмельницькому до придбання поліграфа, як пояснює Сергій Матвійчук  дозріли у зв’язку із початком великої війни.

“Це було бачення нашого керівництва. Особливо після уведення воєнного стану в країні. Тому що люди, які були проросійськими, могли працювати в місцевому самоврядуванні і передавати будь-яку інформацію, яка би надалі мала б погані наслідки”, – каже Сергій Матвійчук.

Наразі відомо лише про одного посадовця Хмельницької міської ради, який прийшов опитування на поліграфі. Це заступник міського голови Василь Новачок. Зробив він це з власної ініціативи і ще до затвердження положення про організацію процедури – у липні 2023 року. Приводом стали звинувачення у причетності до нібито “розкрадання грошей, які виділялись на будівництво і ремонт об’єктів комунальної власності”. Після проходження опитування на поліграфі Василь Новачок поділився враженнями на своїй сторінці у фейсбуці. За його словами, опитування  проводив поліграфолог Андрій Іщук, а сама процедура – недешева.

“Це дуже важке психоемоційне випробування. Дослідження тривало понад дві години, і я втомився ніби фуру розвантажив. <…> І найважливіше – дослідження підтвердило мою невинуватість. Далі б хотілося, щоб таку процедуру пройшли “правоохоронці”. Мені цікаво, з якою метою вони фабрикують цю справу? Хто є ініціатором цього? Але це, на жаль, нереалістичний сценарій”, – зазначив Василь Новачок.

Знову згадувати про той свій досвід із поліграфом посадовець наразі не хоче, пояснюючи: це неприємні спогади. 

Як зазначає Сергій Матвійчук, опитування заступника міського голови проводив не він для уникнення звинувачень в упередженості.

“Це була дуже резонанса справа. І коли особа, яка не має прямого підпорядкування, але все одно якось дотична, проводила би це дослідження, воно виглядало би заангажованим. Тому ми вирішили, щоб я не брав тут ніякої участі”, – розповідає Сергій Матвійчук.

Тепер, коли в штаті міськради є свій поліграфолог, за дослідження не доведеться платити – про це заявив Хмельницький міський голова Олександр Симчишин після ухвалення положення про організацію процедури. Водночас він додав: змусити до проходження поліграфа нікого не зможуть. 

Від моменту затвердження Положення жоден посадовець міськради, або ж працівник комунального підприємства дослідження на поліграфі не проходив.

“На щастя, у міській раді від початку прийняття нормативного документу ще не було жодного інциденту, через який я б міг провести таке опитування”, – зазначає Сергій Матвійчук.

Поліграф з точки зору законодавства

В Україні найчастіше поліграф застосовують правоохоронні органи. Проведення судових експертиз та експертних досліджень за допомогою поліграфу регламентується Науково-методичними рекомендаціями, затверджених Наказом Мін’юсту ще у 1998 році. Метою такого дослідження є отримання орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій. Проте опитування на поліграфі можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка його проходитиме. Є випадки, коли суд ухвалює рішення про відмову клопотання у проведенні такої експертизи. Або ж у рішеннях йдеться: опитування із застосуванням поліграфа не є обов’язковим при вирішенні питання щодо прийому особи на роботу до певної установи. 

“На підставі чинного законодавства та матеріалів судової практики результати опитування із застосуванням поліграфа не мають юридичного значення як самостійний допустимий доказ, але береться до уваги, поряд з іншими доказами”, – коментує  юристка Координаційного центру з надання правової допомоги Юлія Зацаринна.

Хмельницький міський голова не дарма згадав про неможливість змусити до проходження процедури. На відсутність законних підстав для застосування поліграфа звернула увагу і начальниця управління правового забезпечення та представництва міськради Лілія Демчук у своєму висновку до проєкту про затвердження Положення.

Тож наразі дослідження на поліграфі – поза межами правового поля. Хоча спроби узаконити такі опитування все ж були. 

У  лютому 2016 року нардеп Андрій Тетерук зареєстрував законопроект № 4094 “Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі”. Цей законопроєкт мав би закріпити основні права, обов’язки та гарантії осіб, які проходять опитування на поліграфі, а також визначити напрями, принципи, порядок і умови використання поліграфів під час проведення дослідження. Проте у висновку щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи нормативно-правового акту йдеться: в законопроєкті містяться оціночні поняття, що можуть призвести до зловживань.

Так, зокрема зазначається: “за відсутності можливості виконання в державних спеціалізованих установах окремих видів судових експертиз, до їхнього проведення можуть залучатися інші провідні спеціалісти”. Таке формулювання має оціночний характер та може трактуватися сторонами неоднозначно. А це містить корупційні ризики для сторін в кримінальному процесі.

7 лютого 2019 року проєкт Закону включили до порядку денного 10-ї сесії Верховної Ради VIII скликання, але згодом  відкликали і зняли з розгляду. 

Утім, відсутність повноцінної законодавчої бази не завадила Кабміну ухвалити Постанову “Про затвердження Порядку проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в Державному бюро розслідувань”. 

Якщо ДБР для обгрунтування процедури можуть посилюватися на Постанову, то у Хмельницькій міській раді збираються опиратися на затверджене у вересні 2023 року Положення.

“У нас законодавство дуже цікаве. В ньому нема про те, що можна, але нема й про те, що не можна. Я виконую тільки цей документ (Положення – Ред.). Є певний алгоритм дій, за яким можу перевіряти особу і за межі документу не виходжу. Тобто я не чіпляюсь до людей – мовляв, давайте я вас перевірю”, – каже Сергій Матвійчук.

Отож, поліграф, попри всі плюси, не можна назвати простим рішенням у боротьбі з корупцією чи зрадою. Через відсутність обґрунтування процедури на законодавчому рівні з його використанням можуть виникати проблеми. Висновки ж, здобуті за допомогою такого обладнання, не можуть уважатися достатніми для притягування до відповідальності чи якихось кадрових рішень.

Заголовне фото – авторки.

Читайте також “Волонтерство через спорт: як у Хмельницькому допомагають захисникам”.