Цьогоріч 6 червня російська окупаційна армія підірвала греблю Каховської ГЕС. Водосховище Каховської ГЕС становило 18,2 куб. км і було уп’ятеро більше водосховища ДніпроГЕСу. Волонтери-науковці з кількох областей організували експедицію громадського моніторингу у заплавах колишнього Каховського водосховища. Вони дослідили воду і мул з дна водойми та виявили у них перевищення норм забруднюючих речовин.
Фаховий еколог, знавець з екологічної безпеки, Ph.D, координатор мережі “Довкола” Максим Сорока розповів про проміжні результати цього дослідження. Завершити його планують вже наступного року, коли навесні візьмуть додаткові проби мулу та води.
Коли проводили дослідження – що збирали і хто був у складі групи?
Громадська експедиція з волонтерів була організована у три етапи. Перший етап відбувався від червня до серпня 2023 року. На цьому етапі науковці, еко-активісти та волонтери відбирали проби донних відкладень та залишкових вод у північній та північно-східній акваторії знищеного Каховського водосховища. Загалом було відібрано 6 проб донних відкладень та 10 проб залишкових вод у акваторії поблизу Олексіївки, Мусіївки, Червоногригорівки на Дніпропетровщині та Запоріжжя і селища Кушугум.
Відбір проб виконували волонтери громадських організацій Мережі підтримки громадських досліджень «Довкола», Громадської організації «Екосенс» та наукового товариства «ECODIIT» Українського державного університету науки і технологій. Наукове керівництво цією експедицією виконував я – Максим Сорока, доцент кафедри «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій.
У дизайні дослідження ми використали комбіновану методику, розроблену ГС «Досить труїти Кривий Ріг» . У цій методиці проби вод аналізувалися волонтерами аналітиками на місці (з використанням аналітичних тест систем) та відправлялися для паралельного лабораторного аналізу до партнерів мережі «Довкола».
На другому етапі дослідження, серпень-жовтень 2023, ми сфокусувалися на відслідковуванні змін вмісту забруднюючих речовин у залишкових водах. Волонтерами та аналітиками було відібрано додаткові 6 проб залишкових вод.
Запланований третій етап дослідження – із контрольним відбором проб – на жаль, не вдалося реалізувати через об’єктивні причини. Команда дослідників та вчених мережі «Довкола» не змогла отримати офіційний дозвіл на відвідування цих територій. Цей етап перенесений на весну 2024 року.
Хочу висловити подяку усім волонтерам та активістам, які зголосилися допомогти нам у цьому дослідженні – Тетяна Жавжарова, Юлія Байлюк, Микола Альошин. Інші колеги, які з різних міркувань забажали залишитися непублічними – вас усім величезна дяка.
Для чого потрібне дослідження? Можливо, десь зафіксували якісь зміни, скарги? Або ж перевірка прогнозів екологів?
Ми розпочали це дослідження аби підтвердити чи спростувати гіпотезу про довготривалий вплив осушення Каховського водосховища на залишкові води. У цій екологічній катастрофі є малопомітний наслідок – сама площа осушеного дна водосховища стала джерелом вторинного забруднення залишкових вод. Водосховище – як високопродуктивна екосистема – роками накопичувала у донних відкладеннях сполуки азоту, фосфору та сірки. Після осушення змінився як кисневий, так і температурний режими. Усі ці сполуки, які природа «відклала» подалі, почали активно окислюватися. В процесі цих перетворень збільшується міграція цих сполук у довкіллі. Наша команда дослідників хотіла перевірити саме цю гіпотезу.
Можливо пересічний читач не може повною мірою оцінити важливість цих досліджень. Проте зібрані факти мають вагоме значення для прогнозів розвитку нової екосистеми на території знищеного Каховського водосховища. Також це допоможе завчасно передбачити негативні довгострокові наслідки – і в нас буде час для підготовки плану адаптації та відновлення.
Скільки матеріалу вдалося дослідити і за який строк?
Як я вже зазначив – це 6 проб донних відкладень та сумарно 16 проб залишкових вод.
Наша команда прекрасно розуміє, що цієї кількості недостатньо для повноцінного аналізу. Проте! Враховуючи обставини, в яких ми працюємо та обмежені фінансові ресурси – зібрані дані є унікальними. І цих даних достатньо аби зрозуміти потенційну екологічну проблему.
Які попередні висновки дослідження? Розкажіть про вміст, але доступно пересічним людям. На що може вплинути та чи інша сполука?
Про остаточні висновки ми говорити не можемо. Для цього є ряд об’єктивних причин:
- Ми не змогли організувати контрольну експедицію.
- Гідрохімічні зміни у водних екосистемах розвиваються поступово (малопомітно).
- Остаточний висновок можливо зробити тільки після співставлення результатів моніторингу у ретроспективі 2-3-х років.
Проте ми вже дійшли проміжних висновків:
1. Була підтверджена гіпотеза, що донні відкладення стали джерелом вторинного дифузійного забруднення залишкових вод сполуками нітрогену (в основному нітритів та амоній-іону) та сполуками фосфору. Простою мовою це означає – донні відкладення почали активно виділяти у залишкові води сполуки амонію, нітритів та фосфору у різних формах. Це погіршує екологічну якість цієї води. Якщо ця тенденція буде продовжуватися – є ризик критичного забруднення. Від цих сполук у воді вкрай важко позбутися.
2. Виявлені факти значного перевищення екологічного нормативу вмісту у воді (за критерієм 5-ти класів якості вод – помірно забруднені та евтрофні – з потужними муловими відкладеннями для розвитку рослинності); за показниками вмісту азоту нітритного у воді (перевищення у 2,8…11 разів у залишкових водах р. Дніпро та у залишкових водах в дельті р. Суха Московка). Нітрити – це токсичні сполуки для водних організмів, вони впливають на здатність риб та інших водних організмів до розмноження. Ці ж сполуки є токсичними для людини, особливо для дітей.
3. Виявлена цікава тенденція, яка ще потребує уточнення. Ми спостерігаємо планомірне збільшення вмісту біогенних сполук (амонію, нітритів, ортофосфатів) у залишкових водах в північно-східній акваторії. Це може свідчити про те, що залишкових вод недостатньо для ефективного дорозбавлення та біологічного доочищення зворотних вод, які скидаються у залишок Каховського водосховища з очисних споруд міст та промислових агломерацій. Найбільш вираженим цей тренд є в акваторії Запоріжжя.
Усі перечисленні сполуки прямо впливають на здатність водних мікроорганізмів до природнього відновлення (розмноження, нормального росту тощо). Мова не іде про перевищення санітарно-гігієнічних нормативів до води питної. Ні. Ба більше, людина не є гарним мірилом для оцінки екологічного стану водних ресурсів. Збільшення вмісту відновних сполук азоту та фосфору у залишкових водах загрожує «великим природнім перезавантаженням» цієї екосистеми. Відомо багато прикладів, коли такі тренди завершувалися заболочуванням вод, що через певну кількість років призводило до неможливості використання цих вод для питного водопостачання.
Зараз ми маємо недостатню кількість даних, аби чітко спрогнозувати наслідки та дати. Гідронімічні зміни у довкіллі – досить непередбачуване явище.
Наскільки важко було зробити забір проб? Адже, наприклад, Нікопольщина перебуває під обстрілами.
Це факт. Відбір проб на Нікопольщині виконали наші волонтери та партнери із наукового товариства «ECODIIT» Українського державного університету науки і технологій. Ця територія прямо перебуває під постійною ворожою атакою. Саме тому наші волонтери діяли швидко і відступали від канонічних правил відбору та фіксації проб згідно настанов стандартів серії ISO.
Чи відправили чи будете відправляти кудись ці висновки?
Зараз ці результати ми активно обговорюємо у експертному та академічному середовищі. Вже ці результати досліджень стали основою для розробки декількох пропозицій до Плану відновлення у агломерації міста Запоріжжя. Наші попередні результати зацікавили Державну екологічну інспекцію. У нас відбулась неформальна зустріч та взаємні консультації. У нашій спільноті вкрай раді, що не тільки ми відслідковуємо цю гіпотезу.
Зараз у наших планах продовжувати дослідження у локаціях, які не потребують погодження з місцевими військовими адміністраціями. А, також, спробувати таки отримати ці погодження для контрольної експедиції навесні 2024 року. Ми аналізуємо результати, консультуємося із колегами в Україні та ЄС. Коли будуть готові рекомендації та неупереджені науково обґрунтовані висновки, ми обов’язково їх передамо колегам у цих громадах та органам місцевого самоврядування.
Я знаю, що Нікополь продовжує брати воду уже з русла Дніпра, яке залишилося після зникнення Каховського моря. Чи є у екологів якісь рекомендації щодо цього? Можливо підвищена очистка?
Наше дослідження стосується не аспектів господарського-побутового використання вод. Ми не досліджували воду, яку зараз надають для питного та технічного водопостачання у громаді Нікополя. Розумію, це були б вкрай цікаві результати, проте обмежені ресурси нашої мережі Усі отримані результати свідчать, що гігієнічні нормативи у залишкових водах не були перевищені.
Ще восени 2022-го року ми з колегами підготували розгорнуті рекомендації до населення та органів місцевого самоврядування. На мою думку – розроблений план оперативної готовності родини, мікрогромади та громади і досі є актуальним.
Відновлювати чи не відновлювати Каховське водосховище – ваша думка. Які перспективи?
Це складне питання. На мою думку, Каховське водосховище слід відновити. Враховуючи усі побічні наслідки, сталий розвиток територій і громад довкола водосховища та «ціну питання» – я є прихильником плану відновлення водосховища.
Вся ця історія – це безкінечна серія трагедій. Перша трагедія сталася, коли Каховське водосховище побудували, друга – коли російські терористи його знищили. Третя трагедія відбувається прямо зараз, коли ми всі почубилися довкола питання – відновлювати чи ні. У цій історії найсумніше, що четверта трагедія буде, коли ми відновимо або не відновимо Каховське водосховище. У будь-якому випадку українцям залишається лише трагедія. Тому я раціонально підходжу до цього питання та обираю варіант з найменшими довгостроковими наслідками.
Заголовне фото: акваторія знищеного Каховського водосховища у Нікопольському районі Дніпропетровщини. Фото з архіву Максима Сороки
Також читайте, як у Нікополі і Марганці змогли відновити централізоване водопостачання після підриву окупантами Каховської ГЕС.