Вранці 15 серпня цього року орієнтовно о 5:20 ранку російські ракети влучили по підшипниковому заводу, що належить шведській компанії SKF. Завод розташований у Луцьку. Внаслідок атаки ракетами загинуло троє людей, які там працювали. За даними голови ОВА Юрія Погуляйка, ще декілька поранених людей потрапили до лікарні. 

Що сталося?

За інформацією Reuters, прессекретар SKF Карл Бйорнштам заявив, що SKF — найбільший у світі виробник промислових підшипників. Підприємство має близько 1100 співробітників в Україні, більшість з яких працюють на заводі в Луцьку. 

Компанія уже в серпні почала встановлювати завдані заводу збитки внаслідок обстрілу. Але передусім компанія  зосереджена на працівниках та їхній безпеці.

За інформацією сайту «Конкурент» з посиланням на Державну екологічну інспекцію у Волинській області, завдану шкоду російськими ракетами по підшипниковому заводу SKF оцінили у понад 160 мільйонів гривень.

Як пише сайт «Конкурент», найбільше у Луцьку сховище знаходиться на території підприємства «СКФ Україна», там прихисток можуть знайти 2500 людей. Люди, які загинули внаслідок обстрілу не були в укритті. 

Як про це писали російські сайти?

Російські пропагандистські сайти у день обстрілу «розганяли» неправдиву інформацію, що нібито завод SKF у Луцьку є частиною українського воєнно-промислового комплексу.  

Наприклад, на сайті російського пропагандистського агентства ТАСС писали: «этот завод в Луцке — часть украинского ВПК, он производил подшипники для концерна Укроборонпром», в шведской прессе об этом факте, естественно, ни слова». Насправді ж завод SKF в Луцьку виробляє роликові та голчасті підшипники, а також колісні вузли для великовантажних/комерційних автомобілів.

Cкріншот з сайту ТАСС

На сайті «Газета.ru» пропагандисти писали, що російські війська здійснили атаку по ключовим підприємствам воєнної промисловості України. 

Скріншот з сайту “Газета.ru”

На сайті «Суспільного» йдеться, що крім Луцька чули вибухи 15 серпня і  на Львівщині. Уламки ракет впали у Львові на багатоквартирні житлові будинки, там були загоряння. З будівель евакуювали людей.  

Отже, росіяни поширювали неправду, що обстрілювали військові об’єкти, адже їхня інформація не відповідає дійсності.

Завод некоректно називати військовим об’єктом, як це зробили російські пропагандисти. Адже відповідно до українського законодавства, військовий об’єкт  —  це ділянки місцевості, будівлі, споруди, що тимчасово використовуються військовою частиною і підрозділом Збройних сил України. 

Маніпуляції  з телеграм-каналів

Неперевірена інформація  з телеграм-каналів не повинна потрапляти у медіа. Адже у кожному журналістському тексті мають бути дотримані всі професійні стандарти. Медіа важливо уникати маніпуляцій і мови ворожнечі, бо поширена інформація з медіа впливає на думку людей.

Маніпуляціям та чорному піару не місце в новинах, але збережені скріншоти показують, що вони таки є. Маніпулятивним є заголовок на сайті Znaj.ua: «Мер Луцька Поліщук одразу після обстрілу вирушив на пробіжку: поки служби розгрібають завали, а люди плачуть через загиблих». Такі маніпуляції неприпустимі, головна мета яких  – створити негативне враження в людей, які це прочитають.

Луцький міський голова Ігор Поліщук 15 серпня на своїй сторінці у Facebook написав, що є люди, які не цураються в такий час продукувати ненависть в українців один до одного та перекручувати факти.  

Він наголосив, що був на місці обстрілів й тільки після того пішов у парк на пробіжку: 

Скріншот з сторінки Ігоря Поліщука у Facebook.

«Одразу після вибухів, орієнтовно за 20 хвилин (близько 05:40 ранку) я прибув на місце події, де перебував разом з представниками ДСНС та поліції. Після спілкування з вищевказаними представниками, в мої подальшій присутності більше не було необхідності і я пішов у наш Центральний парк, очікуючи інформацію від представників ДСНС. На момент мого перебування в парку ще не було жодної інформації про загиблих».

У популярних телеграм-каналах є чимало маніпуляцій, а на цьому ще й непогано заробляють адміністратори телеграм-каналів. Журналісти NGL.media дізналися, що розміщення антиреклами на телеграм-каналі «Труха» коштує 4 тисячі доларів, а звичайна рекламна – 80 тисяч гривень. За підрахунками журналістів NGL.media, за три місяці літнього сезону «Труха» заробила щонайменше 600 тисяч доларів.

Також не варто забувати, що Telegram має російське походження. Telegram – проєкт творців російської соцмережі «ВКонтакте» братів Павла і Миколи Дурових. 

Головне фото: сайт “Конкурент”.

Читайте також: Уродженка Луцька Галина Падалко розповіла про російську пропаганду в Канаді

Avatar photo

Від Maya Golub