У жовтні 2023 року у Луцьку відбулася перша акція із гаслом «Дрони замість бруківки». Учасники вимагали, щоб Луцька міська рада замість капітальних ремонтів міських вулиць витрачала кошти на закупівлю необхідного для Збройних сил України.
Станом на кінець листопада вже відбулося п’ять таких акцій, а сам рух став більш організованим. Учасники використовують інструменти громадської участі, мас-медіа та інші засоби, щоб домогтися виділення більших сум на ЗСУ та цивільний захист не тільки з бюджету Луцька, але і з обласного бюджету.
Ми поспілкувалася із співзасновником цього руху у Луцьку Анатолієм Котлюком про їхній план дій та вимоги до влади.
«Люди відчули, що це ефективний механізм впливу на місцеву владу…»
Що взагалі стало приводом для розгортання такого руху? Коли ви розпочали?
Ініціатива розпочалася на початку жовтня 2023 року. Тоді ми із співорганізатором групи Сергієм Рижковим вирішили, що потрібно робити щось для зміни пріоритетів у нашому місті. Йдеться про те, щоб з місцевого бюджету більше коштів виділялися на ЗСУ і цивільний захист. Тобто на підтримку армії, обладнання системи оповіщення, обладнання нормальних укриттів. Дуже важливо не забувати про цивільний захист, бо це зараз теж нагальне питання.
Своєрідним спусковим гачком для нашої ініціативи став 50-мільйонний тендер на капітальний ремонт бульвару Дружби народів, який провели двічі. Спочатку скачували і буквально за кілька годин оголосили знову на трошки меншу суму. Це дуже розбурхало суспільство. Тоді відбулася перша акція під Луцькою міською радою. Було тільки вісім людей, але з того часу наш рух розростається.
А цей скандальний тендер скасували?
Наразі він не скасований. Я думаю, що він уже не буде скасований. Проте в 2024 році, за запевненням міського голови, роботи на бульварі Дружби народів проводитись не будуть і фактично витрачати кошти не будуть.
Скільки вже на сьогодні було акцій? Які методи, крім них, ви використовуєте для того, щоб досягти мети?
У випадку Луцької міської ради ми використали механізм місцевої ініціативи, який прописаний у статуті громади. Для того, щоб його запустити і провести по процедурі, ми провели три акції, пов’язані з міською радою. Приємно відзначити, кожного разу все більше і більше людей проходили. Люди відчули, що це ефективний механізм впливу на місцеву владу.
І так само дві акції відбувалися біля обласної ради. Ми розуміємо, що є обласний бюджет, із якого теж варто виділяти більше на армію та цивільний захист. З обласним бюджетом трошки інша історія, бо обласні депутати публічно самоусунулися від формування бюджету, тільки роблять кулуарно цей процес. А всю публічну на себе відповідальність взяла обласна військова адміністрація.
Давайте спочатку про міський бюджет. Ви зареєстрували петицію для внесення проєкту рішення міської ради щодо зміни фінансових пріоритетів. Там йдеться про те, що наступного року із міського бюджету варто виділити не менше 800 мільйонів на армію та цивільний захист. Чому саме така сума? Хто її обрахував?
Цей процес визначення суми не був дуже фаховим, тому що в нашій ініціативі, на жаль, немає економістів, фінансистів з досвідом роботи в бюджетній сфері. Але ми виходили з того, що останні роки у бюджеті Луцької громади було 400-500 мільйонів вільних залишків. Ми взяли цю суму за основу і додали до неї 200 мільйонів. Адже приблизно таку суму у 2023 році витратили на капітальні ремонти у Луцьку. Ще додали інші витрати, які з бюджету теоретично можна так само повикидати. Тобто це така рамкова сума.
«…існує ймовірність, що ми вийдемо на 800 мільйонів»
Зважаючи на те, що ваша петиція зібрала 300 голосів, її будуть розглядати на наступній сесії?
Це все насправді трохи складніший процес, ніж я собі уявляв. Ця петиція і голоси – це більше історія про адвокаційну кампанію. Проєкт рішення ми винесли на сесію завдяки місцевій ініціативі. Ми організували збори і там зібрали 170 підписів для винесення проєкту рішення на розгляд сесії.
Треба відзначити, що міська рада відразу співпрацювала з нами. Не було відверто негативного сприйняття і нам не ставили палки в колеса щодо ініціативи. В підсумку міський голова пішов нам назустріч, хоча спочатку міська рада винесла альтернативний проєкт рішення. Вони побачили, що їх проєкт не має підтримки громади. Там не була зафіксована конкретна цифра щодо підтримку ЗСУ і цивільного захисту, а також не було заборони капітальних ремонтів.
Відбулася низка зустрічей з міським головою і от сьогодні станом на 27 листопада ми можемо вже стверджувати, що досягнуто домовленостей про спільний проєкт рішення, у якому буде, зокрема, заборонено капітальні ремонти доріг. Частково наша вимога ймовірно буде виконана. Надалі громаді потрібно буде контролювати, щоб влада не проштовхувала інші сумнівні капітальні ремонти.
Також є домовленість що буде не менше 500 мільйонів на ЗСУ, а цивільний захист – це буде окрема стаття витрат. Звичайно, досі не відомо, який буде обсяг вільних коштів за підсумки бюджетного року 2023, проте більшість цієї суми буде витрачено знову ж тільки на ЗСУ. Тому існує ймовірність, що ми вийдемо на 800 мільйонів.
«…хочу відзначити одну величезну проблему. Це надмірна бюрократія»
Я так розумію, що ви багато спілкується із військовими щодо їх запитів. Які потреби найнагальніші зараз?
Так, ми багато спілкуємося з військовими. І тут хочу відзначити одну величезну проблему. Це надмірна бюрократія. З одного боку, чиновники міської ради не завжди зацікавлені в тому, щоб активніше працювати над запитами військових. З іншого боку, проблема в тому, що самі військові часто не поспішають робити ці запити. Офіційна закупівля передбачає передачу матеріальних цінностей на баланс. А це багато роботи з документами, яку не всі хочуть робити.
Насправді, одним із найкращих методів була би субвенція із місцевого бюджету на частину. На жаль, дуже мало військових частин хочуть за це братися, тому що треба надалі проводити тендер, треба проводити офіційну закупівлю. Тому їм простіше звертатися до волонтерів і отримувати підтримку з меншого бюрократією.
Якщо говорити про найгостріші потреби військових, то за останні півтора року вони не змінилися. Це тактична медицина, це, звичайно, автомобілі і все, що пов’язане з ними: ремонт, нові шини, паливо. Ну і третє, про що всі говорять, це квадрокоптери, дрони і БПЛА. Їх треба багато, чим більше, тим краще.
На мою думку як цивільної особи, краще вгробити два дрони, ніж одне життя. Хоча я знаю, що є такі командири, яким краще вгробити, мабуть, відділення солдатів, ніж два дрони. Тому що потім треба гратися з тим, щоб ці дрони списати, нові прийняти. Ну але це вже інша історія.
В такій ситуації, коли військові не дуже хочуть приймати на баланс, який вихід? Чи буде міська рада давати кошти волонтерам, щоб ті закупляли щось?
Так, ми про це думали. Коли тільки наша ініціатива починалася, ми зіткнулися з цією проблемою, і зрозуміло, що треба шукати якісь резервні майданчики для допомоги військовим за кошти міського бюджету. Один з них у випадку Луцька, це бюджет участі. Так уже вдалося закупити дрони, протимінні чоботи і ще низку речей для військових. Наразі ведеться дискусія про те, щоб міська рада прописала якийсь механізм для допомоги громадським організаціям, щоб це було в межах законодавства.
Тут я мушу ще раз сказати, що наше Міністерство оборони та уряд загалом дуже погано працюють ці півтора року війни щодо спрощення процедур. Досі існують журнали обліку журналів, застарілі норми забезпечення військових, які перебувають на передовій. Вони тижнями та місяцями чекають, щоб отримати якісь речі, особливо, якщо їх немає безпосередньо на складі.
Тому ми також розглядали ідею їхати на акції протесту в Київ, а не тільки проводити акції на місцях. Проте урядовий квартал перекритий, а проводити акції у якомусь рандомному місці в Києві немає сенсу. Але з боку держави за півтора року глобально нічого не змінилося на краще в нашій галузі. Тому ми наразі працюємо над якимось зверненням до національних органів влади щодо реформи роботи Міноборони і інших відомств, які відповідають за забезпечення військових.
«Те, що забрали ПДФО – це дуже погано»
В таких умовах як ви ставитеся до того, що держава забрала у місцевих бюджетів ПДФО від військових та всього силового блоку?
Те, що забрали ПДФО – це дуже погано. Контролювати адекватність видатків на національному рівні значно важче. Тут, на місцях, люди могли б простіше проконтролювати, як витрачають ці кошти. Наприклад, Луцька міська громада втратила близько 400 мільйонів. Обласний бюджет втратив десь до 500 мільйонів. У Володимирської громади 70% бюджету забрали.
А у Луцької громади знайдеться 800 мільйонів на ЗСУ та цивільний захист після того, як в них стільки забрали?
Почну здалека. Коли ми тільки розпочинали цю ініціатив у жовтні, чиновники постійно казали «немає грошей» або жалілися, що їм блокують усі витрати. Але пройшов місяць і ми побачили, як міська рада оголосила на 40 мільйонів чотири тендери щодо закупівлі дронів.
Наразі ми вже на такому етапі, коли депутати і чиновники показали, що можна закупляти для ЗСУ. Але ми все одно стикаємося з бюрократичними перепонами. В нас є Держказачейство, яке має погодити всі платіжки, які робить місцева влада. Наприклад, станом на сьогодні на рахунку Луцької міської громади є близько 811 мільйонів гривень. Але фактично, як пояснюють нам чиновники, частини цих грошей немає, тому що їх вилучає або може вилучити держава. Можливо ми також будемо ініціювати якісь звернення, щоб вирішити цю проблему.
«…насправді найбільша проблема — це укриття, зокрема в школах»
Коли ми говоримо про проблеми з цивільним захистом у Луцьку, які сьогодні є найгострішими?
По-перше, це система оповіщення. Ця проблема не зараз виникла. Вона була в нас протягом півтора року повномасштабної війни. Досі не всюди люди можуть почути сирену. Її потрібно доопрацювати, щоб оповіщення ефективно працювало не тільки в Луцьку, але й у селах громади.
Друга, але насправді найбільша проблема — це укриття, зокрема в школах. Вона виникла в першу чергу через халатність наших чиновників та якусь таку аморфність батьків учнів. Наприклад, в одній школі в укритті немає підлоги, а лише пісок. І коли туди заходять 300-400 дітей, там така пилюка, що неможливо дихати. Є ще інші приклади, коли немає нормально освітлення чи вентиляції. Дивно, що цього досі не зробили і що батьки цих дітей досі не вийшли і публічно не заявили про цю проблему. Звичайно, є школи, де дуже хороші укриття, навіть екрани для перегляду відео є. А є такі, де навіть немає нормальної підлоги, а замість освітлення – дві лампочки. Тобто це такий дисонанс.
Оце дві такі ключові проблеми цивільного захисту. Там ще є інші питання щодо захисту критичної інфраструктури, але їх не варто обговорювати публічно.
Після акції біля Волинської ОДА у вас з’явилися критики. Зокрема говорять про те, що ви з Сергієм Рижковим працюєте на користь Волинської ОДА і допомагаєте їй взяти під контроль місцеве самоврядування. Що на це скажете?
Взагалі такі чутки почалися ще з початку жовтня, коли ми власне стартували. Але чому виник такий дисонанс з обласною адміністрацією, з міською радою, з обласною радою. Я думаю, що це через комунікацію. Під час акцій під міською радою до нас ніхто не виходив. Від обласної ради також не було представників, тому ми мусили ловити депутатів, які йшли на сесію.
А коли ми прийшли до обласної адміністрації, до нас вийшла керівниця пресслужби і два заступники голови ОДА. Так, вони теж отримали свою порцію критики. Але вони добровільно вийшли і вислухати всі питання, які були у людей. Це варто відзначити, бо це була така відкрита комунікація з нашою ініціативою. Ось на цьому такому дисонансі виникло враження, ніби ми якось з ОДА пов’язані чи ще щось.
Але треба пам’ятати, що зараз обласний бюджет ухвалює обласна військова адміністрація, і до них ще будуть запитання. Ми чекаємо, коли почнеться бюджетний процес. Наприклад, є питання щодо того, що робиться у Ківерцівській громаді, яка є своєрідним донором проєктів ОВА. Вони витрачають кошти на ЗСУ, але їх витрачають через навчальні заклади і роблять це непрозоро. Доводиться нагадувати людям, що не все можна ховати за військовою таємницею.
На сьогодні ключові цифри щодо обласного бюджету вже є. На жаль, вони не такі втішні, як ми б хотіли. Тому що, наприклад, орієнтовні доходи обласного бюджету в 2023 році – півтора мільярди. З них 450 мільйонів – це ПДФО. І якщо його забирають в 2024 році, взагалі там бюджет буде десь мільярд. Ну, ніби це і багато грошей, але в обласному масштабі – небагато. Проте ми будемо так само добиватися, щоб відсотків 25-30 виділили на ЗСУ і цивільний захист.
У комунікації з політиками ми мусили пробити оцю стіну недовіри. Вони всі були впевнені, що нас хтось фінансує. Казали, що Порошенко, Зеленський, Єрмак. Звичайно, була тема, що нас росіяни фінансують, і що ми для того, щоб розхитати Україну. Також нам закидали політичні амбіції стати депутатами.
«…ніякі депутатські крісла нас не цікавлять»
А у вас немає амбіцій стати депутатами?
Ні, звичайно. Ми з Сергієм Рижковим записували відео, спеціально його вирізали зі стріму і виклали. Ми там заявляємо, що ніякі депутатські крісла нас не цікавлять.
Тобто ви публічно пообіцяли, що не будете нікуди балотуватися?
Так. Ні в депутати, ні в мери, ні ще кудись. Так само, як і ви, я вже довгий час спостерігаю за нашою місцевою політикою. Бути поодиноким депутатом міської ради — просто неефективно. Подивіться наприклад, на минуле скликання нашої міської ради. Дійсно, були класні депутати, наприклад Павло Данильчук, які хотіли щось змінити, і в них була група підтримки. І що в підсумку? Все одно вони не зупинили ті корупційні схеми і порушення, які робила більшість.
Зараз немає шансу щось змінити суто із депутатського крісла. Більше є шансів в активної громади добитися чогось через вуличні акції. Тому в нас немає політичних амбіцій. І ми далі працюємо над тим, щоб побудувати довіру із владою.
Коли ви доб’єтеся виділення більших сум на ЗСУ із місцевих бюджетів, хто та як буде їх ділити? За яким прицнипом?
На жаль, є така негативна тенденція, що дійсно міська влада у нас підтримувала передусім волинські підрозділи за географічною прив’язкою. Але вже понад місяць ми лобіюємо перед міським головою рішення про те, щоб він взяв собі радника чи помічника, який буде відповідати за спілкування з волонтерами і військовими.
Ця людина, безперечно, має бути з середовища військових, але в ідеалі, щоб вона ще мала якийсь чиновницький досвід, тобто розуміла бюрократичну систему зсередини. І от саме ця людина має, або якийсь колегіальний орган, який буде створено при ній, має виробити якийсь механізм, за яким принципом фінансувати ці запити.
Бо тут часто є непорозуміння. Одні депутати кажуть, що в них всі запити військових закриті, інші кажуть, що не закриті. Ми так само пропонуємо, щоб цей механізм був прозорий. Тобто можливо якийсь сервіс, чат в Телеграмі, бот, ще щось інше, де буде подаватися якийсь перелік звернень від військових частин. Зрозуміло, що зайва інформація буде прихована.
Має бути два механізми фінансування. Перший більш формальний – це запит від військової частини. Байдуже, хто його передає. Мама військового, сам військовий, командир частини. Ці запити будуть у певному реєстрі, щоб громада бачила, що запити від військових насправді є. І щоб ці військові частини брали на баланс собі ці речі, тому що так має бути по закону. Можливо це неправильно, можливо це дуже важко, але так потрібно робити.
І додатковий механізм – це волонтерські фонди, волонтерські організації. Вже за півтора року точно можна побачити, хто працює чесно, не результат. Я думаю, що от саме ця людина, яка буде при міському голові, або якась комісія і буде вибирати ці організації або волонтерів, яким можна довіряти.
Звичайно, за фондами також має бути контроль. Він насправді і так є в серйозних волонтерських організаціях. Наприклад, волонтерський штаб «Ангар». Там усе обліковано, все є в списках. Можна перевірити маршрут кожної речі, від купівлі до її передачі військовим.
«Ми хочемо передивитися всі бюджетні програми на 2024 рік…»
Коли ви доб’єтеся передачі задекларованих сум на ЗСУ і цивільний захист на наступний рік, що далі?
У нас буде ще другий етап ініціативи. Він починається в грудні. Це вже формування бюджету. Ми хочемо передивитися всі бюджетні програми на 2024 рік. Думаю, це буде важко, чиновники нам будуть опиратися. Вони бояться, грубо кажучи, залишити тільки з фінансування на зарплати, комунальні послуги і папір. Але, можливо, все-таки до кінця воєнного стану треба потерпіти.
Якщо нам вдасться, ми будемо виносити на бюджетну сесію міськради місцеву ініціативу про те, щоб створити в межах міської ради робочу групу, в яку будуть входити чиновники, депутати, активісти. І вони будуть регулярно збиратися та розглядати всі великі тендери на їхню доцільність. Бо до багатьох витрат є питання.
Наприклад, є питання до замовлення інформаційних послуг з телеканалу «Аверс», який є приватним телеканалом. Взагалі не бачу змісту фінансувати приватний телеканал «Аверс» за кошти місцевого бюджету. Так само не бачу сенсу з місцевого бюджету купувати квіти, грамоти. До кінця воєнного стану це точно може почекати.
Заголовний колаж – автора.
Читайте також: Мільйони на вулиці і сквери: як чернівецька влада розпоряджається бюджетними коштами під час війни.