Здавалося б, коли йде війна, все має працювати на перемогу. Економіка — перелаштуватися на воєнні рейки, бюджет — спрямовувати кожну гривню для фронту. Однак на місцях чиновники, мабуть, думають, що й далі можна жити по-старому, освоюючи кошти під потреби далекі від запитів воєнного стану. Щомісячні перерахунки на ЗСУ бюджетників, надзвичайні зусилля волонтерів “витягують” цю війну. Що ж влада?

Стадіон так стадіон?

Одним з «першочергових», на думку чиновників, потреб став стадіон у селі Магала Чернівецького району. Місцева сільрада 20 вересня відкрила тендер на Prozorro. Вартість будівельних робіт оцінила у понад 16 мільйонів гривень.

Оголошений тендер. Скріншот

Очевидно, що така сума шокувала людей. Одразу ж надійшло звернення до Держаудитслужби від Аліни Палічук:

Розкрадання бюджету. Вимагаю зупинити цей кримінал під час війни. Кошти повинні йти на обороноздатність країни. Це гроші платників податків, зокрема мої. Вимагаю зупинити процедуру та перенаправити на військові цілі, закупівлю засобів захисту, медичних засобів для потреб ЗСУ. Неприпустимі витрати під час війни.

Аналогічна думка Володимира Даниленка:

Стадіон за 16 млн грн під час війни росії проти України, під час масового знищення росіянами українців, в т. ч. цивільних. Невже зараз потрібний стадіон, це дійсно критично? Це дерибан. Припиніть цей тендер. Я проти цих витрат, тим більше в умовах, коли ЗСУ забезпечується зокрема волонтерами за кошти українців. Гроші потрібні ЗСУ.

Держаудитслужба прогнозовано так і не відреагувала. А тим часом за тиждень компанія ТОВ “ГАРАНТЕЛІТ” (єдина, яка подалася на аукціон) виграла тендер та отримала ласий шматок бюджетного пирога. 31 жовтня з нею уклали контракт на виконання робіт на суму 16 198 800 гривень. Компанію очолює підприємець Василь Литвинчук.

Капітальні ремонти з розмахом

Але не стадіоном єдиним. Минулого року в бюджет Чернівців заклали 260 млн. грн. на утримання доріг. Цього року, як повідомив мер Роман Клічук журналістам на прес-конференції, на аналогічний ремонт заплановано витратити вже 346 млн грн. Наразі підрядники використали лиш 160 мільйонів.
Окрім вулиць і стадіонів, місцеві чиновники вирішили провести капітальний ремонт скверу у мікрорайоні Садгора. Тендер виграла компанія ТОВ «Фелікс Ком». Реконструкція вже завершується, а обійшлася вона місту в 16 499 694 грн. із міського бюджету.

7 мільйонів планують виділити на реконструкцію фонтану на площі Діви Марії. 2 мільйони – на висадку нових дерев у місті. Нещодавно розпочали капітальний ремонт до одного з заїздів на Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок».

Як ставитесь до цього ремонту, чи потрібен він зараз? – риторично запитують в «CHERNIVTSIGRAM Буковина» адміністратори.

Днями містян повідомили, що на Театральній площі міста вирішено збудувати підземне укриття з паркінгом. Лише на розробку архітектурної документації мерія хоче витратити понад 700 тис грн. Цікаво, як чиновники уявляють собі роботи в історичному центрі міста, який належить до заповідної зони як пам’ятка ЮНЕСКО? На місцевому рівні таке питання не вирішується.

Також замахнулися провести реконструкцію Центральної площі. Проєктно-кошторисна документація вартуватиме 1,8 млн. грн. Лише один фонтан обійдеться у 700 тис. грн. Правда, обіцяють розпочати роботи після завершення війни. Але бойові дії тривають, ціни ростуть, інфляція не зупиняється. Чи ж варто розпочинати те, що через кілька років може мати зовсім інші цінові параметри?

Скріншот з проєкту реконструкції Центральної площі

У Чернівцях також мають намір провести повну реконструкцію приміщення кіноконцертної зали “Чернівці”, чим на прес-конференції «потішив» чернівчан міський голова Роман Клічук:

У планах проєкт реконструкції всього приміщення – зсередини і ззовні. Коли матимемо кошти та виготовимо проєкт, будемо розуміти, скільки це коштує, і приведемо будівлю в порядок.

А також влада не проти виділити кошти на ремонти у парку Шевченка, у Жовтневому парку та, власне, на ремонт самої ратуші.

Але щось пішло не так

У планах чиновників значився ще один капітальний ремонт у центрі Чернівців: вулиця Марії Заньковецької з перехрестям вулиці 28-го червня. Теж архітектурна зона ЮНЕСКО. Така реконструкція за проєктом мала коштувати місту 48 мільйонів 108 тисяч 835 гривень. На заході, що відбувся у рамках Європейського тижня мобільності, організатори повідомили, що проєктна документація для капремонту вулиці вже готова. Тоді ж представили роботу архітектурного бюро, яке займалось проєктом реконструкції. Встигли й тендер на платформі Prozorro оголосити.

Проте днями тендерні торги скасували. Причина такого рішення — відсутність пропозицій, бо жодна компанія не подалася з заявкою. Тут би й зупинитися чиновникам, але Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради заявив, що планує повторно запустити процедуру.

Що ж думають мешканці?

В одному з виступів перед пресою заступник мера Василь Зазуляк покликається на громадське обговорення одного з проєктів та обіцяє врахувати побажання чернівчан, які з цього приводу висловилися. Цікаво було б ознайомитися з їхніми пропозиціями. Вони мали б бути оприлюднені на сайті міської ради у рубриці «Громадська участь». Але, на жаль, якась інформація про це там відсутня, а сама рубрика більше нагадує архів попередніх років, а не демонструє активну участь містян в обговоренні ініціатив влади.

Чернівчани, спостерігаючи непомірні амбіції своїх обранців, запитують себе: а чи справді в нас йде війна, невже оголошено воєнний стан? Ось пост учительки гімназії № 7 Діонісії Березніцької:

Скрін з публікації Д. Березніцької

Або ж ще неприховані емоції чернівчан з приводу владних ініціатив:

Скріни коментарів у Інстаграм

«Бюджетні витрати — на потреби ЗСУ!»

Під такою назвою небайдужі містяни на Центральній площі Чернівців провели акцію протесту, долучившись до загальноукраїнської, яка охопила найбільші міста України. Організатори звертаються до влади:

Ми прийшли для того, щоб допомогти нашій армії. У нас зараз війна, а багато коштів витрачається на бруківки, на різні забудови. Ми прийшли сюди для того, щоб підтримати наших хлопців, нашу армію. Нам не вистачає коштів на дрони, на снаряди, на патрони. Ми перш за все повинні допомогти нашим захисникам. Для того, щоб ми здобули перемогу. Після перемоги будуть парки, сквери, будуть торгові центри, багатоповерхівки. Ми вимагаємо, щоб міська рада виділила кошти для армії. Гроші на ЗСУ! Народ і армія — єдині!

Фото авторки з акції протесту

Протестувальники закликали водіїв авто підтримати їх гудками й отримали масове схвалення від проїжджаючих. Також інформацію поширили в соцмережах під хештегом #годікрастивЗСУ.

Що ж з коштами на ЗСУ?

Чернівецька міська рада на підтримку ЗСУ виділила 9% бюджету — 300 млн. грн. – про що повідомив Комітет виборців України. Це менше, ніж інші обласні центри: Житомир (20%), Хмельницький (21%), Мукачево (26%).

26 жовтня на черговому засіданні сесії Чернівецької міської ради депутати підтримали виділення коштів на допомогу ЗСУ, правоохоронних органів і рятувальників — 16 млн. грн. У жовтні з міського бюджету закупили шість пікапів і два мікроавтобуси на передову. Це обійшлося у 2,4 млн. грн. А загалом, за словами Романа Клічука, купили десять автомобілів. Усе це, реагуючи на запити військових. Бачимо певний поступ, бо минулого 2022 року, як повідомив на сесії секретер виконкому Чернівецької міськради Сергій Добржанський, для ЗСУ закупили лише чотири автівки.

Але всі ми знаємо, що основна потреба фронту — дрони. Бійці постійно звертаються з таким проханням. Однак Чернівцям три місяці не вдається закупити їх для однієї з військових частин: 22 квадрокоптери DJI Mavic 3T. Міський голова Чернівців Роман Клічук заявив на пресконференції:

Є організована група фірм, які постійно “валять” тендери. Ми оголосили тендер ще у липні, на сьогодні це вже третій. Що відбувається: ми оголошуємо тендер, заходить компанія з демпінговою ціною і його виграє. За три дні до закінчення угоди компанія пише лист, у якому просить продовжити термін поставки на 10 днів через якісь складнощі на митниці. А після знову приходить лист про продовження ще на 10 днів, бо не можуть розмитнити. Такі процеси можуть тривати місяцями, тож ми оголошуємо новий тендер. І знову виграє компанія з ціною, яка є меншою за ринкову. І відбувається далі одне і те ж. Мерія звернулася до правоохоронців, адже це схоже на саботаж і зрив обороноздатності держави.

Під питанням закупівля вартістю 5 млн. 450 тис грн. На наш запит щодо фінансування потреб військових виконавчий комітет Чернівецької міської ради за підписом мера міста Романа Клічука відповів, що з початку повномасштабного вторгнення росії проти України з бюджету Чернівецької міської територіальної громади на допомогу підрозділам ЗСУ та іншим військовим формуванням виділили 243,7 млн. грн., касові видатки станом на 13.11.2023. складають 231,9 млн грн. Однак щодо детального використання коштів відбулися загальними фразами:

Кошти спрямовані на матеріально-технічне забезпечення, придбання транспортних засобів, паливно-мастильних матеріалів, техобслуговування, ремонт транспортних засобів, ремонт та обслуговування приміщень військових формувань.

Порівняймо: загалом цьогорічний бюджет Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради згідно Переліку об’єктів бюджету розвитку на 2023 рік становить майже 440 млн. грн. Тут і реконструкція стадіонів, і ремонт спортзалів, скверів, літнього театру, скейтпарку, кількох дитячих майданчиків, влаштування оглядового майданчика з панорамним видом міста для туристів. Чи ж усе це настільки невідкладно під час війни?

І про пріоритети

Днями Президент України Володимир Зеленський звернувся до українців та акцентував увагу на тому, що зараз не пора для неприйнятних під час війни рішень. Усі можливі ресурси, в тому числі бюджетні, слід спрямовувати на перемогу. Тим відреагував на сформовану суспільну думку: використовувати кошти не на бруківку та ремонт вулиць, а на оборону.

Поки місцева влада виділяє кошти на дороги, сквери та стадіони, самі люди віддають мало не останнє, щоб допомогти передовій. Так, буковинці терміново скидаються на прилад нічного бачення та кріплення до нього для 92 батальйону 107 окремої бригади ТрО. Ціна питання — не якісь мільйони, а всього лише 190 тисяч гривень. Студенти ЧНУ на організованому ними ярмарку збирають по 20-50 грн для свого викладача, який зараз на передовій.

І таких ініціатив, коли прості люди простягають руку фронту, десятки. Коли ж останнє віддасть влада? Чи навчиться розпоряджатися бюджетними коштами відповідно до умов воєнного часу?

Заголовне фото – авторки.

Читайте також: Мільйони на стадіони. Хто та як будує спортарени під час війни.