Попри велику війну і часткову окупацію, Запорізька область станом на кінець минулого року була на другому місці за кількістю зареєстрованих бізнесів, що пов’язані з росіянами. Це і відомі промислові гіганти міста, що приводять до російських олігархів, і зовсім маленькі бізнеси на кшталт СТО чи інтернет-магазинів. Ми вирішили дослідити ситуацію в регіоні, щоб з допомогою конкретних прикладів зрозуміти на що ж впливають численні санкції, які з бізнесів, пов’язаних з росіянами, вже відійшли державі, а які продовжують працювати.
Від “промислових гігантів” до маленьких бізнесів
Промисловий регіон Запоріжжя багато років приваблював російських підприємців і бізнесменів. Деякі з них “зайшли” сюди давно, а дехто ж реєстрував свої фірми навіть після початку війни у 2014-му.
У 2022-му році у Запорізькій області нараховувалося понад 350 бізнесів, що повʼязані з росіянами. Що це за компанії?
ПАТ “Запоріжгідросталь”
Одне з таких підприємств – “Запоріжгідросталь”. Це проєктне та конструкторське бюро, що займається спеціалізованими послугами: проєктуванням, інженірингом, монтажем, авторським супроводом тощо.
Бюро почало працювати ще у 1944 році, а одним з його найвідоміших проектів було відновлення зруйнованої ДніпроГЕС. На офіційному сайті підприємства багато інформації з відсилкою до росіян. Тут можна знайти і купу російських партнерів, і розповіді про найкращих спеціалістів з Москви і Санкт-Петербургу.
Це легко пояснити, поглянувши на систему власності компанії. Її кінцевим бенефіціаром, через ТОВ “Трест Гідромонтаж”, значиться Анатолій Баітов, колишній топменеджер “Росенергоатома”. Сама ж “Трест Гідромонтаж” входить до групи компаній “Мосенерго”, акціонером якої свого часу був Ігор Ротенберг, син відомого мільярдера Аркадія Ротенберга, що входить у близьке коло Путіна. Останній навіть нагороджував бізнесмена званням “Герой труда” за будівництво Кримського мосту.
Компанія зараз продовжує значитися в реєстрах активною, росіяни так само лишаються її кінцевими бенефіціарами.
З 2016 підприємство отримало цілу низку державних замовлень на роботи в тому числі і на стратегічних підприємствах. Останнє замовлення, яке могло отримати “Запоріжгідросталь”, було влітку 2022 року. Це була перевірка техстану споруд Каскаду ГЕС. Замовником тоді виступало Держпідприємство “НАЕК “Енергоатом”. Однак вже після укладання договору послуги не оплатили – якраз через те, що бенефіціари підприємства зареєстровані у росії.
“Світ вертольотного спорту”
Серед бізнесів, що зареєстрували у Запоріжжі росіяни, ми знайшли й фірму “Світ вертольотного спорту”. Вона займається організацією відпочинку і спортивних івентів. Бізнес цей створили у листопаді 2019-го.
Кінцевим бенефіціаром компанії є росіянин Гаррі Георков – тренер і майстер спорту з вертолітного спорту. Так, наприклад, у 2019-му чоловік демонстрував маневри та можливості гвинтокрилів від “Мотор Січі”. Попри те, що компанія в реєстрах значиться активною, не до кінця зрозуміло як працює цей бізнес і чи працює він нині взагалі. Сам Георков проживає у Москві. За останні півтора роки в своїх соцмережах він не робив жодного допису на підтримку України і не згадував війну взагалі.
ПАТ “Минар”
Це менш примітний бізнес, що спеціалізується (чи то – спеціалізувався) на продажі добрив російського походження в Україні.
Власником левової частки ПАТ “Минар” (99%) є “Буйський хімічний завод”, зареєстрований у російському місті Буй, що у Костромській області. Ще частина належить Олександру Плишевському з Запоріжжя. Саме він і займався розповсюдженням продукції компанії. Йому ж належала ще одна компанія – “Мінерал”. Ця фірма згадується на російських сайтах як офіційний представник все того ж “Буйського хімічного заводу” в Запоріжжі.
Цікаво, що зараз інформацію про продаж продукції в Україні з сайту російського хімзаводу видалили, а інформація про її постачання станом на сьогодні – відсутня. Попри це, компанія значиться в реєстрах активною.
Як працюють санкції
Зі старту повномасштабного вторгнення Україна почала створювати нормативну базу, яка мала б припинити роботу російського бізнесу і дати можливість конфіскувати його активи на користь держави. Так, йдеться і про заборону будь-яких платежів, а також надання послуг чи виконання робіт на користь росіян, і про по суті блокування можливості отримання нотаріальних послуг для компаній з російським слідом, і про конфіскацію активів.
Конфіскація стала законною ще навесні минулого року і передбачає вона можливість стягнення в дохід держави активів компаній, що належать “фанатам війни”. Під останніми варто розуміти осіб, дії яких створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, а також значною мірою сприяли таким діям. Перелік таких фізичних та юридичних осіб веде Національне агентство з питань запобігання корупції.
Втім, попри те, що звучить все це доволі просто і логічно, не всі російські бізнеси різко націоналізують, передаючи державі. По-перше, бо Україна є правовою державою і кожен кейс має проходити через суд. По-друге, бо не всі росіяни підпадають під критерії “підтримки війни”. По-третє, бо рівень окремих українських силових органів і посадовців залишає бажати кращого, а тому частина пов’язаного з російськими “друзями” Владіміра Путіна бізнесу чомусь досі є “непомітною” для них. І по-четверте, бо самі росіяни доволі швидко навчилися маскувати свій бізнес, записуючи його на підставних осіб з паспортами інших держав.
Так чи інакше, але деякі успішні приклади вже є.
Від теорії до практики
Сьогодні в Запоріжжі є приклади передачі майна російського бізнесу на користь держави і її обороноздатності.
У вересні 2022-го Вищий антикорупційний суд виніс рішення про конфіскацію активів “путінського” олігарха Володимира Євтушенкова, одного з найбагатших людей росії, що входить у список мільярдерів за версією Forbes. Окрім цього, компанія Євтушенкова – АФК «Система» – працює на благо російської оборонки, а отже напряму впливає на хід війни в Україні.
У Запоріжжі бізнесмену належали ТОВ «Електрозавод-ВІТ» (42,09%), «ЗТЗ-Сервіс» (42,09%) і АТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський і технологічний інститут трансформаторобудування” (34,21 %). Це великі компанії, що надавали послуги для АЕС, ГЕС, обленерго тощо. Займалися трансформаторами й генераторами, працюючи також з держпідрядами.
Якщо говорити виключно про активи, а не корпоративні права цих компаній, то конфіскувати тоді вдалося 17 об’єктів нерухомості різного типу з загальною площею у майже 100 тисяч квадратних метрів, які тепер зможе використовувати держава. Цікаво також, що Євтушенков нині знаходиться в санкційних списках й інших країн. Це, наприклад, Велика Британія, Австрія та Нова Зеландія.
Державі передали також і стратегічне підприємство «Мотор Січ». Експрезидента компанії Вʼячеслава Богуслаєва підозрюють у держзраді, а опубліковані раніше нашими колегами записи його розмов свідчать не лише про прихильність до ворога, але й про блокування передачі гвинтокрила українським розвідникам після початку повномасштабного вторгнення. Богуслаєва затримано, він перебуває під вартою.
Висновки
Так, російського бізнесу в Запоріжжі поменшало, але існувати він не припинив. Деякі компанії просто продовжують працювати, деякі, ймовірно формально, змінили власників на людей з паспортами європейських країн, деякі продовжують існувати хіба що в державних реєстрах, а деякі припинили діяльність і втратили активи.
Останні опитування свідчать про те, що війну в Україні підтримує три чверті росіян. Це означає, що Україна могла б посилити санкції і звертати більше уваги на компанії, що належать нібито не причетним до воєнної агресії громадян росії, паралельно посилюючи контроль за “переписуванням” російського бізнесу на інших, формальних власників.
Разом з цим, факт того, що росія продовжує масово виготовляти зброю, використовуючи компоненти виробництва розвинених країн, свідчить про недосконалість і світових санкцій проти росії. Їх також варто посилювати, підвищуючи і рівень контролю за виконанням.
Читайте також: Від “Запоріжсталі” до Офісу Президента: чим відомий колишній запорізький посадовець Омельянович, який перебрався аж на Банкову