Війна і пов’язаний з нею стрес уплинули на життя і здоров’я українців. Співвітчизники за декілька місяців немов постарішали на декілька десятків років. Хвороби ж, які раніше розвивалися роками, нині можуть руйнувати організм значно швидше. Проте не все безнадійно. Принаймні для тих, хто вміє опанувати себе. Як правильно вгамувати стрес, чого робити не варто та які зміни стану здоров’я можуть свідчити про недуги – про це говоримо з хмельницькою лікаркою спортивної, фізичної та реабілітаційної медицини Аллою Соловей.
Є стрес – нема енергії
Як довго має діяти стрес, щоб це помітно вплинуло на здоров’я?
Стрес може стимулювати імунну систему, як, зокрема, при загартовуванні. Але може бути й імуносупресивним. Це коли йде виснаження адаптаційних сил, а імунітет при цьому знижується. Навіть короткотривалий стрес через таку обставину, як війна, шкідливий. Тому що має не підпорогове чи порогове, а запорогове подразнення.
Якими найчастіше бувають реакції на стрес?
Є три найпоширеніших реакції: бий, біжи, замри. Кожна людина народжується зі своїм типом відповіді на стресову ситуацію. Але, який би тип не проявився, нема жодного органу й системи, на які він би не впливав. Насамперед стрес забирає всі енергетичні запаси. Всередині клітин у нас є мітохондрії, які синтезують внутрішньоклітинну енергію. Вона – немов паливо для всіх наших функцій в організмі. При стресі – біжимо ми, чи завмираємо – вичерпується енергія, і ми не можемо її використовувати на якісь життєстворюючі функції: ні на повноцінний синтез гормонів, ні на обмін речовин, ні на регуляцію серцево-судинних скорочень чи підтримки тиску.
Що робити, аби енергія в мітохондріях синтезувалася?
До кінця ці біохімічні процеси ще не вивчені. Але є народна мудрість “Гарно їсти, добре спати, Бог здоров’я мусить дати”. Мітохондрії отримують енергію з двох джерел: харчування і відпочинок. І з тим, і з іншим нині є проблеми. Зараз люди, навіть якщо і харчуються ніби повноцінно, але настрій при цьому поганий, то воно не йде в користь, не так засвоюється, як при позитивних емоціях. Емоційне виснаження викликає в людей стан байдужості. Не хочеться щось готувати, а хочеться зробити швидший перекус, щоб просто рахувалося. Я сама в перші дні війни жила на одній ковбасі, бо не могла готувати.
Тобто люди частіше стали надавати продуктам швидкого приготування…
Це якщо можуть дозволити собі готувати. А деякі не мають навіть такої можливості. Наприклад, тимчасово переміщені особи, які живуть в спортзалах чи ще десь.
Хто, за вашими спостереженнями, найуразливіший до стресу?
Мені здається, молодь уразливіша. Старші люди все сприймають, на мою думку, спокійніше. Можливо, це суб’єктивно, адже я не проводила анкетувань. Молодь переживає за майбутнє, люди середнього віку – бо можуть бути безпосередньо задіяні в війні. А от старші кажуть: я нікуди не збираюся тікати, чи щось міняти в житті.
Не вихід, а вхід у проблему
Звернула увагу: в одній з груп українців у Польщі співвітчизниці, які виїхали з України після 24 лютого, масово скаржаться на випадіння волосся…
При стресі виділяється адреналін, відбувається спазм судин. Себто погіршується саме кровопостачання. Та і що ж у крові надходить до того волосся? Насправді коси – це перший індикатор, показник внутрішнього стану. І що би зверху на них ми не “ліпили” – найдорожчі бальзами, кондиціонери, шампуні – це все нісенітниці.
Помітила також, що люди почали більше палити і вживати алкоголь, думаючи, що це вгамовує стрес…
Ми не були готові до такого. Ми не вміли боротися зі стресом іншими методиками. Я не кажу про це з якимось осудом. Просто на таке ніколи не звертали увагу, починаючи зі школи. А це найнеобхідніше – знати, як існувати, коли змінюється філософія життя. Ми втратили ілюзію, що можемо на щось упливати. А ще почали розуміти, що кожна людина смертна. Загалом ми завжди знали, що помремо, але наче не вірили в це по-справжньому. І тут ці дві базові ілюзії зруйнувалися.
І все ж, чому на вашу думку, люди хапаються в цій ситуації за спиртне та сигарети?
Алкоголь і куріння люди сприймають, як вихід з проблеми. Але це, навпаки, вхід у неї. І те й інше створює ілюзію вгамування стресу. Пити спиртне й курити починають, коли хочуть побороти депресію. Зрештою до депресії додається ще одна хвороба: або алкоголізм, або тютонозалежність. Токсичні речовини впливають на кору головного мозку, там порушується природній зв’язок між нейротрасмітерами (біологічно активними хімічними речовинами, за допомогою яких здійснюється передача електричного імпульсу з нервової клітини – ред.) Відчуття задурманення – це втрата реальності.
Як людині зрозуміти, що вона не просто вживає спиртне, а в неї вже початкова стадія алкоголізму?
Алкоголізм – коли просто хочеться випити. Це дуже тривожний симптом. Людині сподобалося відчуття задурманення, і вона хоче відчути його знову. Нічим іншим вона не може це компенсувати, відчуває, що організм чогось вимагає. Вважається, що це генетично закладено. Бо одні можуть випивати і не стати алкозалежними, а інші – випити пару разів і втягнутися.
Які застереження щодо так званих заспокійливих препаратів?
Заспокійливі є теж дуже різні з різними механізмами дії. Ті, які швидше викликають залежність, можна вживати тільки за суворим рецептом. Подібні до валеріанки, звісно, без рецепту, але там і результат відносний. Знову ж таки: у нас немає навичок самозаспокоєння: не вміємо тримати себе в руках, переключатися, займатися аутотренінгами, медіативними методиками. Все хочемо якусь чарівну пігулку. Але інколи, можливо, краще, щоб людина пережила стрес під дією хімічних речовин, ніж вона його переживе природньо. Бо ми не знаємо, які потім будуть наслідки.
Що далі?
Чи почастішали ситуації, коли патологічні процеси в організмі починають надмірно швидко розвиватися?
Зараз справді багато таких випадків. Коли життя більш-менш нормалізується, ми, вірогідно, ще звернемо увагу на безліч занедбаних захворювань. Наприклад, онкологія, гормональні порушення щитоподібної залози, цукровий діабет – маса хвороб. Це також уплив стресу.
Які проблеми характерні для літа і чого можна очікувати восени?
Нічого не змінилося у порівнянні з іншими роками. Влітку це шлунково-кишкові проблеми. Восени – гострі респіраторні захворювання. Але тут ще важливо, яку зону ми розглядаємо. Якщо це територія з бойовими діями, то там все може поєднатися. Ті ж кишкові інфекційні захворювання будуть там і восени, і взимку.
Збільшення яких інфекційних захворювань ймовірне?
Зараз ми ще не бачимо статистики. Тим паче із зони бойових дій її взагалі немає. Логічно, що може бути і короста, і педикульоз, і кишкові інфекції. Якби зробили програмування – задали дані й на виході отримали перспективну картину – підозрюю, що вона була би дуже неприємною. Але не будемо нагнітати.
Що може полегшити стан людини?
Ми черпаємо ресурси з багатьох джерел. Психологів ми досі боїмося, а про психіатрів навіть мови нема. Мовляв, “я що психічна”? Якраз психологи діагностують, володіють методиками, пропонують обрати базові основи, звідки людина може черпати ресурс. Наприклад, це можуть бути фізичні вправи. Ще один спосіб – спілкування з друзями. Зазвичай людині вистачає ресурсів з трьох платформ. Але якщо вона відчуває, що їй не вистачає сил здолати стрес, вона має задіювати інші ресурси – творчість, подорожі.
Головне зображення – https://www.pexels.com/uk-ua/
Про інновації в системі охорони здоров’я читайте в матеріалі “Майже 2 мільярди з початку року отримали медзаклади Буковини: що змінилося в наданні медпослуг”.