Дітьми війни є наші батьки та діди – покоління 1930-40-х. Здавалось, історія вже давно перегорнула цю сторінку. «Ніколи більше!» – вважали ми. Та нині в наше життя увійшли знищені російськими бомбами дитсадки, іграшки в спорожнілих пісочницях, якими вже ніхто ніколи не буде гратися, прощальний вальс випускників на руїнах шкіл…
Кількість дітей, які залишились без батьків, збільшується щодня
За даними Офісу генерального прокурора, cтаном на ранок 1 вересня 2022 року більше ніж 1116 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. 380 дітей загинули та понад 736 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 388, Харківській — 203, Київській — 116, Чернігівській — 68, Миколаївській — 67, Луганській — 61, Херсонській — 55, Запорізькій — 46. Війна розлучила дітей з батьками. Немало з них залишилися сиротами.
З огляду на це Офіс Президента спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Міністерством соціальної політики України ініціювали та втілюють загальнонаціональну програму “Дитина не сама”. Вона запрацювала у березні.
На офіційному сайті йдеться:
“Сьогодні кількість дітей, що залишилась без батьків, збільшується щодня – з кожним бомбардуванням та кожним ракетним обстрілом. «Дитина не сама: Інструкція з турботи» пояснює, як сьогодні влаштована процедура усиновлення та надання прихистку, як допомогти дітям, які втратили рідних, загубились, пережили травму або чиї права порушили. Зокрема, мова йде про права дітей, які через бойові дії залишились без батьків, батьківського піклування, потребують турботи і тимчасового дому”.
Головна мета проєкту – знайти людей, які зможуть якийсь час турбуватися про дитину, поки вона не буде оформлена у дитячий будинок або поки не знайдуть її родичів.
У межах держави бажаючі надати дітям притулок можуть через Telegram-бот @dytyna_ne_sama_bot подати заявку про готовність тимчасово влаштувати у свою родину дитину війни. Від початку його запуску вже надійшло понад 20 тисяч звернень від українських родин. Понад 1 000 з них вже пройшли спеціальне навчання. Ініціатива охопила майже всі області України.
На Буковині є кому прихистити
Як же працює програма у Чернівецькій області? Чи готові буковинці взяти дитину війни у свою сім’ю? – ми запитали Галину Гаденко, регіональну координаторку Міжнародної благодійної організації “Партнерство кожній дитині”. Вона пояснює, що для того, аби прихистити дитину, потрібно спочатку пройти спеціальне навчання: психологи, педагоги, методисти та фахівці з соціальної роботи допоможуть сім’ї підготуватись до прийому дитини, поділяться способами адаптації, особливостями догляду та виховання тимчасово влаштованих дітей. Таке навчання ними було організовано.
– Навчання проходило у співпраці з обласним центром соціальних служб і службою у справах дітей та нашою Міжнародною благодійною організацією “Партнерство кожній дитині”. Всього пройшли навчання три сформовані нами групи. Перші два провів Чернівецький центр соціальних служб, третє — київські тренери. Його проходили всі, хто зареєстровані у черзі за програмою “Дитина не сама”. Це були триденні семінари, як правило, у вечірній час. Обов’язково потрібно було пройти всі три. Потім родина потрапляла в реєстр — це база, на яку можемо розраховувати, ті люди, які мають можливість тимчасово влаштувати дитину, – розповідає Галина Гаденко
Повне навчання наразі пройшло 55 буковинських сімей. Але на сьогоднішній день тимчасово влаштованих дітей ще немає. По всій Україні лише 13 дітям поки знайшли родини. Чому? Переважно дітей розбирають родичі. Якщо й приїжджають на Буковину діти з тимчасово окупованих територій, то, як правило, до рідних чи знайомих.
– Діточок таких, які були б без нікого, дякувати Богу, нема. Це добре, що їх є кому прихистити,
– каже координаторка.
Однак з бажаючими підтримують контакти. Представники обласного центру соціальних служб створили чат “Чернівці-навчання”, де постійно оновлюють інформацію. Зараз приєдналося більше 80 людей. З ними проводять онлайн-зустрічі, направляють, підказують. Наприклад, говорять, що це може бути не лише тимчасовий прихисток — діти можуть потребувати і постійної сім’ї. І як результат, дві родини в Чернівцях уже є кандидатами на всиновителі та готуються взяти дитину з тимчасово окупованих територій на постійне проживання.
Прихистити дитину може не обов’язково подружжя. У приймальні Чернівецької ОВА ми поспілкувалися з 25-літньою дівчиною, яка прийшла дізнатися про програму. Каже: їх у дружній родині троє, усі прийомні, тож готові поділитися затишком – і особисто вона хоче на якийсь час прийняти дитину з територій, де йде війна.
Чуйність буковинців вражає і дає надію на те, що ми зможемо подолати зумовлене війною сирітство.
Нагадаємо, необхідних 25 тисяч голосів набрала електронна петиція до президента України присвоїти дітям до 18 років, які на момент російського вторгнення проживають на території, де йдуть бойові дії, статус «дитина війни».
Читайте також: “Дах для переселенців”. Як у Чернівцях надають прихисток переміщеним особам
Основне фото – ЮНІСЕФ